На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Судова система Італії

Реферати > Правознавство > Судова система Італії

При проведенні голосування Суд має повноваження народного вето. Він вивчає вимогу про скасування закону чи акта, що має силу закону, з погляду їхньої конституційності. Суд розглядає питання, які з вимог допустимі, а які суперечать колу законів, щодо яких народне вето не може провадитися[5,c.216].

Розділ 3. Система судів загальної юрисдикції

А) мирові судді

Першою ланкою в усій судовій ієрархії звичайної юрисдикції є мирові суди, які створюються у кожній комуні (найнижча ланка у системі адміністративно-територіального устрою Італії). Це єдиний випадок, коли межі судового округу збігаються з межами адміністративно-територіальної одиниці в Італії. В комунах, що мають поділ на селища, фракції або квартали, можуть бути створені місцеві суди, яким делегується компетенція ще менша, ніж у мирових судів. Така акція здійснюється декретом глави держави за пропозицією міністра юстиції. Кількість мирових суддів у комунах встановлюється залежно від потреб. Вони можуть мати заступників.

Мирові судді (близько 10 тис.) мають обмежену компетенцію — вони розглядають лише цивільні справи з невеликою сумою претензій, яка визначається нормативними актами. Судочинство здійснюється лише одноособово і у спрощеному порядку відповідно до статей 113 і 114 ЦПК Італії на основі права і справедливості. Головне завдання цих суддів — примирення сторін.

Якщо примирення досягнути не вдалося, то мировий суддя здійснює судову юрисдикцію у спірних цивільних правовідносинах. У такому випадку його компетенція і обов'язки, а також форма актів і судових рішень, які він повинен схвалити, визначається процесуальним законом.

Ці суди не професійні й призначаються Вищою Радою магістратури на три роки, але можуть бути перепризначені. Вища Рада магістратури може делегувати право призначення мирових суддів головам апеляційних судів.

Мирові судді виконують свої обов'язки на громадських засадах без одержання за свою діяльність платні. Посади цих суддів та їх заступників можуть займати італійські громадяни від 25 років, які мають постійне місце проживання на території цієї ж комуни. Вони повинні користуватися авторитетом і довірою у населення і мати відповідні якості, що забезпечує їм повагу і незалежне виконання функцій почесного магістра[7,c.184].

Мирові судді та їхні заступники втрачають посади у випадках: а) втрати громадянства Італії; б) переїзду на постійне проживання до іншої комуни; в) несуміщення їх діяльності з посадою мирового судді чи заступника судді.

Посада мирового судді не суміщається з: 1) належністю до професійної магістратури чи взагалі до служби в професійній судовій системі; 2) виконанням обов'язків посадової особи в органах виконавчої влади або агентів державної безпеки чи поліції. Крім того, мирові судді можуть бути відкликані за негідні вчинки або за професійну нездатність, а також звільнені з посади за заявою у зв'язку з добровільною відставкою чи за станом здоров'я.

Втрата посади суддею відбувається лише за рішенням Вищої Ради магістратури, крім випадків, коли право на його призначення було делеговане Президенту Апеляційного суду.

Нагляд за функціональною діяльністю мирових суддів здійснюється магістратами претурії, в округах яких перебувають дільниці мирових суддів[7,c.187].

Б) трибунали

Трибунали— це наступна і найвища ланка в ієрархії судів першої інстанції. Вони діють у відповідних адміністративних центрах трибунального округу, яких нараховується в Італії десь до 160. У трибуналах розглядаються в першій інстанції всі кримінальні, трудові, соціальні та цивільні справи, що не належать до компетенції претурій. Усі справи розглядаються тільки колегіями складом з трьох професійних суддів. Трибуналам підвідомчі апеляційні скарги на всі рішення суддів-преторів, що розглядаються колегіями у такому самому складі[8,c.46].

Виходячи з наведеного у трибуналах утворюються відповідно до положень ст. 46 Уложення і в порядку, який передбачено ст. 7 Уложення, певні відділи за галузевою та інституційною ознаками. В обов'язковому порядку утворюються кримінальне та цивільне відділення, може бути утворене відділення, до компетенції якого належатимуть індивідуальні трудові та соціальні конфлікти, а також можуть бути утворені при необхідності окремо апеляційні відділення. Акти щодо утворення відділень, розподілу магістратів суду до конкретного відділення, замінах чи заміщеннях в них магістратів, приймаються у формі Декрету Глави Держави, якщо інше не передбачене законами. Такий акт обов'язково контрасигнується міністром юстиції і потребує обов'язкового попереднього рішення Вищої Ради магістратури. Цей порядок стосується також призначення наглядового судді. Відповідно до діючого законодавства Глава Держави може делегувати ці повноваження міністрові юстиції.

Трибунал може мати й інші повноваження, які для нього визначає законодавство. Порядок призначення керівників відділень регулюється ст. 47 Уложення.

У кожному трибуналі на одного із суддів строком на один рік покладаються функції слідчого судді, а при необхідності — і на більшу кількість суддів. Слідчий суддя при виконанні обов'язків може на свій розсуд вимагати втручання поліції, а також давати будь-які розпорядження, необхідні для точного та неухильного виконання слідчих дій. Він розпоряджається судовою поліцією відповідно до норм КПК Італії і спеціальних законів.

У трибуналах, а в необхідних випадках і в інших судах, на одного з суддів строком на один рік покладаються функції нагляду за виконанням кримінальних покарань, пов'язаних з позбавленням волі та застосуванням адміністративних заходів безпеки. Цей суддя самостійно приймає рішення у межах зазначеної компетенції, а також може виконувати інші функції, зафіксовані в законі.

Слідчий і наглядовий судді можуть бути до закінчення річного строку відкликані з цих посад — у даному разі принцип незмінюваності не застосовується, оскільки суддя звільняється від функцій, а не від посади судді.

Трибунал проводить слухання справ як у першій, так і в апеляційній інстанції усно і відкрито. Але у випадках, безпосередньо зазначених у ЦПК, може проводити засідання в закритому режимі, на що вказано у ст. 43 Уложення[8,c.59].

В)апеляційні суди

В апеляційних судах судової системи Італії розглядаються переважно скарги, що подаються в порядку апеляції на рішення трибуналів, схвалених у першій інстанції по кримінальних і цивільних справах. На апеляційні суди віднесені також функції контролю за здійсненням слідчим відділенням покладених на них законом обов'язків, які передбачені нормами КПК. У цих судах на законних підставах вирішуються й інші питання. Члени апеляційного суду мають звання "апеляційний магістрат".

Ці суди розташовані в адміністративних центрах апеляційних судових округів (їх 23, а областей в Італії 20). Можуть бути створені місцеві відділення апеляційного суду в провінціях або комунах, які здійснюють свою юрисдикцію в межах їх територіальної компетенції.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат