На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Науковий підхід і науковий результат

Реферати > Правознавство > Науковий підхід і науковий результат

Реферат

На тему: «Науковий підхід і науковий результат»

з курсу: Методологія та організація юридичних досліджень

Київ 2010 р.

План

Вступ

1. Поняття наукового підходу в юридичних дослідженнях

2. Методологічні підходи в юридичних дослідженнях

3. Поняття наукового результату в юридичних дослідженнях

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Процес руху людської думки від незнання до знання називають пізнанням, в основі якого лежить відбиття і відтворення у свідомості людини об'єктивної дійсності.

Наукове пізнання відрізняється від буденного пізнання метою, кінцевим результатом, методами і засобами свого отримання, предметом пізнавального інтересу і специфікою суб'єктів, які займаються наукою.

Якщо науку розглядати як сукупність фактів, теорій і методів, зібраних у підручниках, що перебувають в обігу, то в такому разі вчені — це люди, які більш-менш успішно роблять внесок до створення цієї сукупності. Розвиток науки за такого підходу — це поступовий процес, у якому факти, теорії і методи складаються у запас досягнень, що дедалі зростає, яким є наукові методологія і знання [1].

1. Поняття наукового підходу в юридичних дослідженнях.

Одним з основних завдань методології є розробка наукових підходів до вивчення тих чи інших явищ які досліджуються наукою. Науковий підхід – особливий спосіб мислення та пізнання об’єктивної реальності, що формується умовами дослідження, високим рівнем знань і професійної підготовки та цілісним спрямуванням.

Враховувати необхідно перш за все те, що кожний вчений є особистістю, та характеризується певними конкретними навиками, вміннями, інтересами, поглядами тощо. З огляду на це, вчений повинен розумітись на тих підходах, які він обирає для свого дослідження.

Вчений розробляє певний науковий підхід, на основі якого буде здійснюватись дослідження. Такими підходами можуть бути:

· Експеримент – вивчення явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах, що забезпечують появу тих процесів, спостереження яких необхідне для встановлення закономірних зв'язків між явищами; зазвичай застосовується в комплексних дисциплінах;

· Теорії апріорі – за основу береться визначення чи ряд визначень і далі ведеться їх аналіз;

· Історичний підхід – досліджуються історичні факти;

· Емпіричний підхід – здійснюється аналіз законодавства;

· Теоретичний підхід – передбачає наступний результат. Основна ідея теоретичної розробки – показати чи повинно існувати певне явище (його елементи) для формування міцного суспільного ладу.

2. Методологічні підходи в юридичних дослідженнях

У юридичній літературі нерідко метод і підхід розглядаються як тотожні терміни. Багато дисертаційних робіт, навіть присвячених проблемам філософії права, не розмежовують методи й підходи: у них в одному місці тексту може говоритися про системний метод, а в іншому — про системний підхід, функціональний метод і функціональний підхід, порівняльно-правовий метод і порівняльно-правовий підхід, герменевтичний метод і герменевтичний підхід тощо.

Дійсно, іноді складно зорієнтуватися, який з безлічі методологічних елементів у конкретному дослідженні служить методом, а який — підходом. У словниках «підхід» визначається як «сукупність прийомів відносин до чого-небудь»[2]. «Спосіб» (як і «підхід») виражається через слово «прийом», а «метод» і «прийом»[3] — через термін «спосіб». У підсумку — замкнуте коло. Таке трактування стимулює включення слова «підхід» в широке розуміння «метод», тобто дає можливість вживати терміни «метод» і «підхід» як синоніми. Недаром у визначенні методології пізнання юриспруденції і метод, і підхід називаються як поняття, позначені взаємонезамінними термінами. Отже, потрібно виявляти відміності між ними, шукати методологічний зміст кожного з них.

Звернемося до методологічної літератури, зокрема, до досліджень системного підходу[4] (наприклад, здійснених ще в СРСР). Перегляд цієї літератури на предмет пошуку в ній дефініції «підхід» не дасть очікуваних результатів, оскільки цей термін уживається без установлення меж і основ для його застосування. У викладі авторів названих праць «підхід» можна розуміти і як дослідження питання з визначеної точки зору, і як оцінку предмета пізнання з окремих позицій, і як аналіз із залученням категоріально-понятійного апарата конкретної науки або метанаучної області знань, і т. ін.

Що стосується досліджень про методологію юриспруденції, то в них, як правило, дається тлумачення методу[5], а методологічний підхід залишається не розкритим. Лише в деяких із них до методологічного підходу звертаються у зв'язку з визначенням поняття «метод»[6]. Щоправда, існують деякі наукові праці, у яких спеціально ставиться це питання, однак вони рідкісні[7]. Їхньою особливістю є категоричне розрізнення методу й підходу в пізнанні права. Хоча в юридичних дослідженнях немає єдності в тлумаченні методологічного підходу, однак безсумнівною є близькість інтерпретацій. Методологічним підходом називають вихідні початки, що визначають основний шлях, стратегію рішення поставленої задачі[8], стратегію розвитку[9]; принципову методологічну орієнтацію дослідження; точку зору, з позицій якої розглядається об'єкт вивчення (спосіб визначення об'єкта); поняття або принцип, що керує загальною стратегією дослідження[10].

Серед безлічі визначень поняття «метод» у словниках можна навести такі: спосіб пізнання або система прийомів, спосіб досягнення мети, сукупність прийомів і операцій, спосіб пізнання дійсності й т. ін.; у філософських і юридичних публікаціях — спосіб дослідження, система прийомів дослідження, комплекс конкретних способів і принципів дослідження, система засобів пізнавальної діяльності. Так, О. Баксаков і М. Туленков указують, що методи дослідження являють собою різні способи, прийоми і процедури, якими повинен володіти й уміти користуватися суб'єкт пізнання в процесі наукового дослідження[11].

Методологічний підхід виявляє себе саме тоді, коли необхідно залучити в юриспруденцію, у нашому випадку — у порівняльне правознавство, методологічні засоби як філософського і метанаучного плану (загальна теорія систем, теорія моделювання, загальна теорія діяльності тощо), так і інших наук, «працюючих» на принципову методологічну орієнтацію наукового дослідження.

При цьому в науці й науковому дослідженні підхід виступає в трохи різних якостях. У науці методологічний підхід редуцировано подає метод у вигляді принципових категорій, що встановлюють науки предметну орієнтацію. У конкретному дослідженні підхід виконує не настільки похідну роль. Він стає функціональним елементом методу, трансльованим з інших наук. Відмітними ознаками підходу в проблемному дослідженні можна назвати такі:

- застосовується функціонально — враховує мету й завдання вивчення, відповідність засобів інших наук предметові дослідження;

- не оформлений у вигляді теорії, як це властиво методові;

- включає елемент методу інших наук.[12]

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат