На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Розслідування вбивств із корисних мотивів

Реферати > Правознавство > Розслідування вбивств із корисних мотивів

При розслідуванні вбивств із корисних мотивів впізнання підозрюваного свідками являється джерелом отримання доказів, які мають значну цінність для слідства.

В процесі впізнання можливі провокаційні дії особою, яка впізнається (виконавцем злочину, посередником тощо) і впевнена, що її впізнають. Ці дії можуть бути спрямовані на зривання слідчої дії та затруднення його проведення у майбутньому, наприклад, вигуки, погрози жестами та ін. Для того щоб уникнути цього, необхідно дуже серйозно підійти до вибору моменту пред`явлення до впізнання.

Після проведення впізнання особи, підозрюваної у вчиненні вбивства на замовлення у відповідності до ст.ст. 84; 85; 85 КПК складається протокол.

Відтворення обстановки і обставин події – це слідча дія, яка проводиться з метою перевірки і уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого або даних, одержаних при провадженні слідчих дій. З метою відтворення слідчий може виїхати на місце події і в присутності понятих, а в необхідних випадках за участю спеціаліста, свідка, потерпілого і підозрюваного або обвинуваченого відтворити обстановку і умови, в яких ті чи інші події могли відбуватися в дійсності.

Слід памґятати, що предметом відтворення є не будь-які показання допитуємої особи, а лише ті, які тим чи іншим чином пов`язані з місцем вчинення злочину.

При пред`явленні обвинувачення особі, яка вчинила вбивство на замовлення безпосередньо, тобто була виконавцем вчинення злочину, була його замовником або посередником вчинення злочину обов`язковою є присутність захисника.

Слідчий, упевнишись у особі обвинуваченого, оголошує йому постанову про притягнення як обвинуваченого та вручає йому копію цієї постанови. Її оголошення може бути у двох формах: шляхом особистого ознайомлення обвинуваченим з нею, а також шляхом прочитання її вголос самим слідчим.

Наступним моментом пред`явлення обвинувачення є роз`яснення його суті. Розґяснюючи суть пред`явленого обвинувачення, слідчий повинен в дохідливій для обвинуваченого формі роз`яснити йому юридичну та іншу спеціальну термінологію, ознайомити його з текстом статті кримінального кодексу.

Про пред`явлення обвинувачення, роз`яснення його суті і вручення копії постанови слідчий складає протокол, в якому зазначається година і дата пред`явлення обвинувачення і який підписується обвинуваченим, захисником і слідчим.

Якщо обвинувачений відмовився підписати постанову і навів мотиви своєї відмови, то в протоколі мають бути зазначені мотиви її непідписання. В такому випадку, прокурор, якому була надіслана копія постанови при необхідності повинен допитати обвинуваченого сам.

Також обов`язком слідчого є роз`яснення обвинуваченому його прав. Права обвинуваченому повинні бути роз`яснені при пред`явленні йому обвинувачення.

Про роз`яснення прав обвинуваченому, слідчий зазначає в постанові про пред`явлення обвинувачення, що підписує обвинувачений. Бажано, щоб ці права були не тільки перераховані і роз`яснені обвинуваченому, а і записані в цій постанові.

Слідчий зобов`язаний негайно допитати обвинуваченого після його явки або приводу і в усякому разі не пізніше доби після пред`явлення йому обвинувачення.

Основною метою допиту обвинуваченого є одержання від нього правдивих показань. Також ця слідча дія є також важливим засобом забезпечення його права давати показання по пред`явленому йому обвинуваченню і подавати докази з метою захисту від обвинувачення.

Для викриття неправдивих показань криміналістиці відома велика кількість методів. Деякі з них:

Деталізація показань.

Повторні допити про одні і ті самі факти.

Використання суперечностей показань.

Використання доказів, а також даних, отриманих оперативно-розшуковим шляхом.

Взагалі допит обвинуваченого проводиться із застосуванням таких же самих тактичних прийомів, як і допит підозрюваного[3].

Після закінчення допиту слідчий дає обвинуваченому прочитати протокол (ст.145 КПК). За проханням обвинуваченого він може бути прочитаний йому слідчим, про що зазначається в протоколі. Обвинувачений має право вимагати доповнень до протоколу і внесення до нього поправок, які в свою чергу обов`язково повинні бути занесені до протоколу.

Саме на цьому етапі розслідування особа, яка підозрювалась у вчиненні або організації злочину набуває нового статусу – обвинуваченого у пособництві, організації або вчиненні вбивства із корисних мотивів

Висновки

Розслідування вбивств має особливості, що відрізняються від техніки і тактики розслідування інших видів злочинів. Центральним об'єктом, на якому зосереджена увага органів розслідування в початковий момент слідства у справах про вбивство є виявлений труп або зведення про зникнення людини при неясних обставинах.

При розслідуванні вбивства із корисних мотивів необхідно встановити і довести всі обставини, без яких неможливо здійснити юридичну кваліфікацію скоєного і визначити справедливу міру покарання. При оцінці доказів, встановлених при першому слідчому огляді місця випадку робляться передбачувані дедуктивні висновки що підлягають перевірці. Причому припущення і версії інколи будуються виключно на основі сукупності огляду всієї об'єктивної речової обстановки місця злочину і окремих об'єктів. Перевірка тієї або іншої версії, дослідження речових доказів вимагають досліджень із застосуванням спеціальних науково-технічних методів і прийомів.

До найважливіших завдань розслідування належить одержання відповіді на питання: чи мала місце подія злочину. Перед слідчими органами виникає безліч питань, які підлягають вирішенню. При цьому органи розслідування вдаються до розшукових заходів, своєрідних тактичних прийомів, поєднуючи свої слідчі заходи з роботою органів міліції, яким слідчий дає доручення.

Велику роль в розкритті вбивств має оперативність і професіоналізм органів дізнання, довідково-інформаційна система підрозділів ОВС, ГУВС, робота з населенням. Заставою успішного розслідування і розкриття вбивств є погоджена робота учасників слідчої і оперативної роботи по наступній схемі: від вивчення особи способу життя потерпілого (за умови, що він буде встановлений) і осіб його оточення, з'ясування подій і обставин в останні дні, тижні перед зникненням, вивчення особи і способу життя осіб, що знаходилися з ним останнім часом; робота зі свідками. При цьому особливе важливе значення має чітка взаємодія слідчого і працівників кримінального розшуку, аналіз вихідної інформації, розробка версій, планування і здійснення комплексу слідчих дій і оперативно-розшукових заходів.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р. // ВВР України. — 1991. — № 4. — Ст. 20.

2. Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 р. // ВВР України. — 1992. — № 22. — Ст. 303.

3. Бандурка О. М. Оперативно-розшукова діяльність: Підручник. — Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ МВС України, 2003. - ч. 1. 576 с.

4. Кримінально-процесуальний кодекс України: За станом на 1 січня 2008 р.- Х.: Одіссей, 2008.- 264 с.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат