На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Обґрунтування доцільності створення лісових культур

Реферати > Екологія > Обґрунтування доцільності створення лісових культур

При ручному обробітку грунту в сирих типах площадки влаш­товують на мікропідвищеннях, у сухих — на мікропониженнях. У місцях з рівним рельєфом і надмірним зволоженням мікропідвищєння створюють плугами ППН-40 і ППН-50. У сирих типах мікропідвищення влаштовують чагарниково-болотними плугами ПБН-3-45 та ПБН-75.

У мокрих типах мікропідвищення влаштовують плугом-канавокопачем ПКЛН-500А, плугом шнековим ПШ-1, плугом лісовим ПЛО-400, канавокопачем ЛКН-600, екскаваторами Е-304В, Е-2515 та ін.

З метою ущільнення грунту, поліпшення його фізичних власти­востей усі види мікропідвищень улаштовують не пізніше ніж за один рік до садіння культур. Сіянці (саджанці) необхідно висад­жувати на 4—5 см глибше кореневої шийки, оскільки грунт буде розмиватися й осідати.

На схилах крутістю до 8°, де відсутні ерозійні процеси, грунт обробляють плугами загального призначення ПЛН-5-Зо, ПН-4-40, ПН-ЗОР. На схилах крутістю 8—12° прокладають смуги впоперек .схилу плугами ПЛН-3-35 та ПРН-40. Ширина смуг становить 1,5—2,0 м на сильнозадернілих та 0,7—1,0 м — на слабозадерні- ' лих площах. Відстань між центрами смуг залежить від наявності природного відновлення і становить від 2,5 до 10,0 м.

Н# схилах крутістю понад 12° обробіток грунту проводиться площадками, ямками чи терасами вручну або за допомогою терасерів та площадковлаштовувачів.

На схилах балок і ярів крутістю 16—38° здійснюють терасуван­ня схилів, нарізуючи тераси завширшки 2,5—4,5 м, де висаджу­ють один або два ряди деревних порід. Відстань між терасами ста­новить в середньому 4—6 м. Для нарізування терас використову­ються терасери ТР-2А, ТР-3, ТС-2,5 та ін. Тераси повинні мати протилежний нахил 2—3°. На яружно-балкових схилах, де не

Технологічні схеми обробітку грунту на зрубах (за Корнієнком П. П. та ін., 1987):

а — плугами ПКЛ-70, ПЛ-1. ШІШ-1,2, ПЛП-135;

б — плугом ПКЛ-70-5; в — фрезами лісовою та машинною (ФЛУ-0,8 і МЛФ-0,8);

г — плугом дис­ковим ПЛД-1,2;

д — плугом лісовим ПЛМ-1,3;

е — фрезою лісовою шнековою ФЛШ-1,2;

є — плугом лісовим ПЛ-2-50;

ж — плугами лісовими ПЛО-400 та ПШ-1.

можна використовувати терасери, площадки розміром 0,5—0,8X1.0— 2,0 м створюють уручну.

У лісах зелених і паркових зон при створенні захисних смуг уздовж автомобільних доріг улаштовують ямки як уручну, так і за допомогою ямокопача ЯК-1.

Залежно від стану зрубів і типу лісорослиниих умов викорис­товуються різні технологічні схеми обробітку грунту.

На площах з розвинутим трав'яним покривом нарізають бо­розни завглибшки 8—10 см лісовими плугами ПКЛ-70, ПЛ-1. Плуг ПЛП-135 прокладає борозну шириною 135 см з утворенням і коткуванням трактором двох скиб шириною 70—80 см і товщиною 20—30 см.

При обробітку грунту плугом ПКЛ-70-5 з однополицевим кор­пусом утворюється скиба шириною 50 см, товщиною 20—25 см і дренажна борозна.

На зрубах зі свіжими слабозадернілими супіщаними та лег-косуглинковими грунтами необхідне розпушування грунту сму­гами на глибину 10—15 см з одночасним перемішуванням під­стилки та мінерального шару.

Якщо необхідно створити мікропідвищення, грунт обробляють плугом ПЛМ-1,3, який формує мікропідвищення шириною 70 — 80 см та висотою до 25 -см над рівнем необробленої поверхні (рис. 5.1,5), в процесі роботи шнекової фрези ФЛШ-1,2 форму­ються мікропідвищення з верхнього шару грунту.

Плуг лісовий ПЛ-2-50 нарізає скиби шириною 50 см та тов­щиною 20 — 25 см.

Для прокладання осушувальних канав з одночасним утворен­ням скиб під висівання або садіння лісових культур використо­вують плуг лісовий ПЛО-400 і плуг шнековий ПШ-1. Плуги про­кладають канаву глибиною 40 і ЗО см з укладанням по її краях двох скиб і одночасним їх відсуванням від краю канави.

Перед обробітком грунту на площах, зарослих чагарниками, останні зрізають кущорізами і збирають граблями-кущозбирачами у вали. Далі грунт обробляють чагарниково-болотними плуга­ми ПБН-100А, ПБН-75 і ПКБ-75, а поверхню вирівнюють важ­кими дисковими боронами типу БДТ-3,0.

При обробітку грунту під лісові культури на ділянках, зарос­лих пирієм та іншими коренепаростковими бур'янами, а також щоб зменшити кількість наступних доглядів за культурами, ви­користовують гербіциди, їх вносять переважно під скиби плужних борозен, рідше ними обробляють грунт на площадках. Гер­біциди слід добирати з таким розрахунком, щоб вони знищували трав'яну рослинність, але не завдавали шкоди сіянцям чи сад­жанцям. Широко використовують симазин, атразин, амінну сіль 2,4-Д, далапон та ін.


МЕТОДИ І СПОСОБИ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

Розрізняють наступні методи створення лісових культур: сівба, садіння і комбінований метод.

Сівба лісу — це створення лісових культур шляхом висівання насіння деревних і чагарникових рослин на лісокультурну площу. Цей метод створення лісових культур менш трудомісткий, ніж са­діння, однак і менш ефективний. Сіють восени або навесні. Кра­ще сіяти навесні в найбільш ранні строки з тим, щоб сіянці краще використовували наявну в грунті вологу, швидше вкорінювалися і накопичували максимальну кількість фітомаси протягом вегетаційного періоду.

Культури, створені висіванням, у перші роки життя важко переносять несприятливі погодно-кліматичні умови, терплять від конкуренції трав'яної рослинності і природної порослі й тому ви­магають довготривалого й ретельного догляду. Добрі результати дає весняна сівба насінням, що вже наклюнулося. Метод сівби відповідає самій природі лісовідновлення: ліс, створений сівбою, більш довговічний, ніж створений садінням. Це пояснюється на­самперед відсутністю деформації кореневої системи та інших по­шкоджень сіянців, які неминуче виникають при викопуванні, тран­спортуванні та садінні. Сівбу доцільно також проводити під на­метом деревостану (попередні культури), який через два-три ро­ки буде вирубуватися.

Ефективність створення культур сівбою передусім залежить від оптимального поєднання екологічних факторів — тепла, воло­ги та аерації грунту, від строків, норми висіву, глибини та спо­собів висівання насіння, від ретельності доглядів за грунтом і сходами. Після появи сходів необхідною стає наявність ще двох екологічних факторів — світла й поживних речовин у грунті. Забезпечити в необхідній кількості усі перелічені фактори, що зумовлює обмеженість застосування посіву лісу, здебільшого не вдається.

При осінній сівбі нема потреби стратифікувати насіння і зберігати їх протягом зими, сходи з'являються ранньою весною і ростуть інтенсивно. Однак основні недоліки — поїдання насін­ня гризунами, пошкодження посівів весняними заморозками або вимокання їх — можуть звести нанівець усі зусилля лісівників.

Глибина сівби залежить від розміру насіння, часу сівби, ме­ханічного складу грунту. Дрібне насіння висівають на меншу гли­бину, ніж крупне, восени насіння висівають більш глибоко, ніж навесні, на глинистих грунтах — мілкіше, ніж на суглинкових або супіщаних. На легких грунтах — піщаних, супіщаних — насіння шпилькових порід висівають на глибину 1,5—2,0 см, на суглинко­вих — 1,0—1,5 см, жолуді — на глибину 4—8 см, горіхи — 6— 10 см.

При створенні лісових культур використовують п'ять способів сівби насіння.

Рядкова сівба передбачає висівання насіння рядами з однаковими шириною міжрядь і глибиною сівби.

Стрічково-лункова сівба передбачає висівання на­сіння в лунки, розміщені в рядку на однаковій відстані одна від одної, по декілька насінин в одну лунку.

При сівбі біогрупами насіння висівають гніздами-площадками переважно квадратної форми, площею 1 м2, на яких міститься кілька лунок (наприклад, п'ять, у вигляді конверта). Уперше цей спосіб був запропонований В.Д.Огієвським під наз­вою густої культури дуба місцями.

При стрічковій сівбі два або декілька рядків зближу­ються між собою в стрічку. Відстань між рядками в стрічці ста­новить ЗО—40 см, а відстань між стрічками значно більша — 3—5 м.

При сівбі врозкид насіння висівають на всю лісокультурну площу. Одним з видів цього способу є аеросівба.

Садіння лісу — створення лісових культур шляхом висаджу­вання сіянців або саджанців на лісокультурну площу. Близько 95% культур у західному регіоні України створюються садінням. Цей метод має певні переваги над сівбою: у 5—7 разів скорочу­ються витрати насіння, сіянці (саджанці) майже не пошкоджу­ються гризунами і птахами, забезпечуються їх рівномірне розмі­щення і висока приживлюваність, вони меншою мірою пригнічу­ються трав'яною рослинністю та порослю деревних порід. Змен­шується також число доглядів за культурами і скорочується термін їх зімкнення. Сіянці та саджанці на лісокультурній площі в перші роки ростуть швидше, ніж сходи, оскільки стадію сповіль­неного росту вони вже пройшли в розсаднику.

Кращий час для садіння — рання весна до початку вегетації рослин, тому що вони швидше оправляються після садіння, швид­ше заживають пошкодження кори та коріння, відновлюються всмоктуючі корінці. Рідше практикується осіннє садіння у період скидання листя у листяних і здерев'яніння пагонів у шпилькових порід, але не пізніше ніж за два-три тижні до перших заморозків. Садивний матеріал із закритою кореневою системою можна ви­саджувати протягом усього вегетаційного періоду. При викопуван­ні, транспортуванні та зберіганні садивного матеріалу слід забез­печити його життєдіяльність, не допускаючи висихання або запрі­вання підземної і надземної частин.

Існує п'ять способів садіння: рядкове, стрічкове, коридорне, біогрупами, широкосмугове. Лісові культури насаджують лісоса­дильними машинами, а здебільшого — вручну через нестачу тех­нічних засобів. На землях меліоративного фонду, а також на схи­лах крутістю понад 12° садіння здійснюють лише вручну.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат