На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Обґрунтування доцільності створення лісових культур

Реферати > Екологія > Обґрунтування доцільності створення лісових культур

При садінні вручну сіянці (саджанці) можна висаджувати: 1) з оголеним корінням під звичайні або спеціальні лопати в ям­ки (рис. 5.2); 2) із защемленням оголеного коріння в створені щілини під клиноподібну лопату, меч Колесова, коли коренева система защемлюється у вертикальній площині; на важких грун­тах це погано впливає на ріст коріння, призводить до його дефор­мації, внаслідок чого погіршуються приживлюваність і ріст куль­тур; 3) У штучні мікропідвищення на утворюються шляхом перекидання дернини на дернину; 4) сад­жанці з закритою кореневою системою («Бріка», «Брикет») руч­ним посадковим інструментом «Ліліпут».

Весною лісові культури створюють насамперед на ділянках з легким і добре прогрітим грунтом. На схилах північної експози­ції з важкими непрогрітими грунтами культури створюють піз­ніше. В однакових умовах спочатку створюються культури листя-лих, пізніше — шпилькових порід. Приживлюваність рослин різ­ко знижується при садінні сіянців або саджанців з бруньками, які вже пішли в ріст. Тоді як надземна частина активно випаровує вологу, кількість її не поповнюється корінням, яке тільки почи­нає приживатися, і внаслідок порушення нормального водообміну сіянці гинуть.

Рис. 5.2. Садіння дерев: а — неправильне; б — мілке; в — правильне.

Для садіння використовуються сіянці деревних порід: 1—2-річні сосни, модрини, 2—3-річні — ялини, дуба, клена, ясена та інших .листяних, 3—4-річні — кедра та ялиці.


СПОСОБИ, ТИПИ, СХЕМИ ЗМІШУВАННЯ ДЕРЕВНИХ

ПОРІД І СПОСОБИ РОЗМІЩЕННЯ ПОСАДКОВИХ МІСЦЬ

Для вирощування штучних насаджень можна застосовувати різні способи, типи та схеми змішування порід залежно від біо­логічних і лісівничих властивостей деревних компонентів, їх вза­ємодії між собою протягом усього періоду лісовирощування, ти­пу лісорослинних умов і типу лісу, густоти культур і агротехніки їх створення. Лісові культури створювалися в напрямі від прос­того (змішування в рядах) до складного (змішування рядами і в рядах) змішування. Порядок розміщення сіянців або саджанців деревних і чагарникових порід на лісокультурній площі нази­вається схемою змішування.

Спосіб змішування об'єднує схеми та типи змішування. На­приклад, спосіб змішування — чергування в рядах ок­ремих посадкових місць, який використовується при створенні штучних насаджень у західному регіоні України, об'­єднує наступні типи змішування: деревно-чагарниковий з почер-говим введенням садивних місць деревної породи та чагарника (за Г. М. Висоцьким); деревно-тіньовий з введенням супутньої тіневитривалої породи,

Схематичний профіль дубово-ялинової культурі; створеної за кулісним способом змішування.

яка, виростаючи в другому ярусі, є підго­ном для головної (за М.Я. Дахновим); деревно-тіньово-чагарниковий з послідовним чергуванням у ряду посадкових місць голов­ної та супутньої порід і чагарника.

Серед інших способів змішування одним з найбільш пошире­них є кулісний, який використовується при можливості ви­никнення конкурентних взаємовідносин між породами і загрозі, заглушення або витіснення зі складу насадження головних по­рід. Кулісний спосіб, поряд з рядовим, є найбільш пер­спективним також і з точки зору агротехніки створення культур, догляду за ними та проведення лісівничих заходів. При встанов­ленні широких куліс мікрокліматичні умови в кожній з них набли­жаються до таких як у чистих насадженнях. Тому не бажано-висаджувати широкі куліси з таких порід, як ясен, модрина, ака­ція біла, тому що грунт під ними швидко задерніває і лісорослин­ні умови погіршуються. Широкими 6—8-рядними кулісами вво­диться головна порода (наприклад, дуб звичайний), вузькими 2—3-рядними — супутні підгінні або високопродуктивні швидко­рослі, які теж можуть виконувати роль підгону (ялина, дугласія та ін.). Кулісний спосіб включає також комбінований (деревно-тіньово-чагарниковий) та деревний (за Л. Г. Барком) типи змішування порід у лісових культурах.

Успішно застосовуються ланковий або г р у п о в о-л а н к о-в й й способи змішування, коли супутні та головні породи чергують­ся в рядах групами посадкових місць. При цьому краще зберіга­ються введені породи, забезпечується краща мінералізація опаду та збагачення грунту елементами живлення (наприклад, при вве­денні дуба ланками в ряди сосни в типах В3ДС). У типах лісу, де спостерігаються напружені взаємовідносини між породами, вико­ристовується групово-ланковий спосіб змішування, який за своєк> характеристикою ближчий до шахового. Останній за розміщенням посадкових місць більше відповідає природі лісу. Збереженість деревних порід тут висока, але ускладнюється агротехніка створен­ня таких культур, необхідно використовувати ручну працю. Шаховий спосіб змішування дає змогу сформувати змішані насад­ження з рівномірним розміщенням деревних порід різних видів на лісокультурній площі.

Для змішування в рядах, а також при змішуванні рядами по­трібно ретельно добирати деревні породи, які б не відрізнялися значною мірою за темпами росту і розвитку, стимулювали б ріст одна одної. Зокрема, недоцільно вводити в ряди дуба з свіжих типах черешню, ясен, берест. Введення ж липи або клена стиму­лює ріст головної породи, сприяє більш швидкому зімкненню в рядах і між рядами.

Таблиця

Способи та схеми змішування порід у лісових культурах

(за Кальним П. Г., Гордієнком М. І., Корецьким Г.С. 1986)

У табл. наводяться основні способи та схеми змішування порід, які використовуються при створенні лісових культур в до­сліджуваному регіоні.

Чисті та змішані лісові культури за розміщенням посадкових місць поділяються на рядові та культури біогрупами. У першому випадку культури висаджують рядами, в другому — окремими групами, в кожній з яких вирощується кілька рослин. Біогрупи створюються переважно на площадках різних розмірів на «вікнах» і прогалинах серед природного відновлення. Культури біогрупами застосовуються при створенні часткових культур на лісокультур-них площах з груповим природним відновленням головних і супут­ніх порід. Рядковий спосіб використовується при створенні суціль­них, а також часткових культур, при рівномірному розміщенні природного відновлення. При цьому існує краща можливість ме­ханізувати садіння та інші агротехнічні заходи, ніж у культурах біогрупами, хоча останній спосіб більшою мірою відповідає при­роді лісу.

Розмір шахівок, площадок, ланок повинен бути таким, щоб вве­дена порода могла утворити стійкі біогрупи, а конкуренція з боку Інших порід була б мінімальною. Добирати й змішувати породи необхідно з таким розрахунком, щоб вони мали достатню площу живлення, а супутні породи були б підгоном, сприяли формуванню стовбурів і підвищенню продуктивості головної породи.


ДОГЛЯД ЗА КУЛЬТУРАМИ

Догляд за лісовими культурами — це комплекс агротехнічних: і лісівничих заходів, спрямованих на поліпшення умов приживлю­ваності й росту культивованих порід (поліпшення фізичних влас­тивостей грунту, зменшення випаровування з його поверхні, вида­лення трав'яної та небажаної деревної рослинності, збагачення грунту елементами живлення) .

Основна мета доглядів за лісовими культурами — створення сприятливих умов для їх росту, скорочення строків зімкнення й переведення в покриту лісом площу, усунення негативного впливу трав'яної рослинності й порослі малоцінних порід. Завдяки прове­денню агротехнічних та лісівничих доглядів поліпшуються водний і тепловий режими, а також режими живлення й освітлення. Куль­тури, в яких грунт задернілий, ростуть погано. Основна маса ко­ріння трав'яних рослин розміщується у верхніх, найбільш родю­чих горизонтах, тому від задерніння терплять насамперед дерева з поверхневою кореневою системою — ялина, ясен та ін.

Відповідність розвитку кореневої системи рослин розмі­ру їх надземної частини є основним фактором успішного росту. Пошкодження коріння, особливо бічного, знижує інтенсивність росту рослин, призводить до виникнення кореневої гнилі, що різко знижує стійкість насадження. Щоб уникнути цього негативного явища, в перші два роки після садіння допускається проводити обробіток міжрядь на глибину 8 — 10 см, а в наступні роки — не глибше 4 — 6 см.

Агротехнічні догляди за лісовими культурами проводять після садіння (сівби). Вони є головним фактором швидкого зімкнення та формування майбутнього насадження. Сюди відносять наступні операції:

1) оправлення сіянців або саджанців після садіння механізо­ваним способом або після дії на них несприятливих погодних умов: розмиву (видування), грунту, витискання морозами;

2) розпушування грунту з одночасним видаленням у рядах і міжряддях трав’яної рослинності, самосіву та порослі малоцінних. порід;

3) скошування, приминання або прикочування трав'яної рослин­ності в осінній період у рядах і міжряддях;

4) використання гербіцидів і арборицидів для пригнічення розвитку небажаної трав'яної та деревної рослинності.

На важких грунтах культури можуть витискатися при настан­ні заморозків, тому в таких місцях слід утримуватись від розпушування та прополювання культур у другій половині вегетацій­ного періоду.

Для проведення доглядів за лісовими культурами використову­ється спеціальна техніка, яка повинна задовольняти низку вимог. Робочі органи машин повинні забезпечити високоякісний обробі­ток грунту та повне знищення трав'яної рослинності, не пошкод­жуючи при цьому наземної частини лісових культур. Слід забез­печити регулювання глибини обробітку грунту залежно від типу лісорослинних умов, фізико-механічних властивостей грунту, ха­рактеру розміщення кореневих систем порід, наявності тих чи ін­ших різновидів бур'янів та інших факторів. При сідланні ряду або кількох рядів ґрунтообробний агрегат повинен мати просвіт необ­хідних розмірів, куди б безперешкодно проходив ряд (ряди) куль­тур. Конструкція робочих органів повинна передбачати встанов­лення їх таким чином, щоб з обох боків ряду культур залишалась захисна 30—50-сантиметрова зона, робочі органи не повинні за­биватися рослинними рештками або грунтом.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат