На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Облік готової продукції та її реалізації

Реферати > Економіка підприємства > Облік готової продукції та її реалізації

Готова продукція – повністю закінчені на даному підприємстві і в даному періоді готові вироби, що відповідають стандартам, технічним умовам і готові до реалізації, здані на склад.

У бух.обліку для узагальнення інформації про наявність рух готової продукції використовується рах. 26 “Готова продукція”.

За Дт 26 відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю. Аналітичний облік готової продукції ведеться за її видами. При реалізації продукції, вона по методу середньозваженої списується на рах. 90 в кореспонденції з Кт 26 по середній собівартості.

Рах. 26 “Готова продукція” кореспондує:

за дебетом з кредитом рахунків:

23 “Основне виробництво”

25 “Півфабрикати”

37 “Розрахунки з різними дебіторами” та ін.

за кредитом з дебетом рахунків:

20 “Виробничі запаси”

23 “Виробництво”

37 “Розрахунки з дебіторами”

90 “Собівартість реалізації” та ін.

Схема реалізації готової продукції

Виробництво К→Д Готова продукція К→Д С/в реалізованої

23 рах. 26 рах. продукції рах. 90

Text Box: Дохід від реалізації продукції рах. 701 Text Box: К→ДText Box: Фінансові результати 791 рах

Для узагальнення в бух.обліку інформації про доходи від реалізації готової продукції у Плані рахунків бух.обліку передбачено рахунок 70 “Доходи від реалізації” субрахунок 701 “Дохід від реалізацій готової продукції”.

Визнання доходу пов’язане з визначенням деяких умов П(С)БО 15 “Дохід”:

передача покупцеві ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на продукцію;

управління і контроль за реалізованою продукцією;

сума доходу достовірно визначена;

упевненість у тому, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод, а витрати, пов'язані з реалізацією продукції, достовірно визначені.


2.5. Облік грошових коштів

облік грошових коштів на підприємстві, інформація про їх поступлення, наявність та вибуття ведеться на рахунках класу 3 “кошти, розрахунки та інші активи”. При роботі підприємства гіршої перебувають в безперервному процесі оплати праці, реалізації продукції і товарів, розрахунків за матеріали, послуги і інші платежі. За допомогою руху грошей вони виконують свою функцію засобу платежу і засобу обліку.

Касові операції на підприємстві проводить касир, що несе повну матеріальну відповідальність за збереження грошей. На основі первинних документів і звітів касира бухгалтерією ведеться ж/о № 1 “Каса” (рах. 301).

Підприємство має відкритий поточний розрахунковий рахунок. На основі виписок банку про рух грошових коштів на розрахунковому рахунку і первинних документів заповнюється ж/о № 2 “Розрахунковий рахунок”.

Згідно з порядком ведення касових операцій через касу проводяться розрахунки з робітниками по оплаті праці, з підзвітними особами, по оплаті за матеріали (не більше як 3000 грн./день). В касу підприємства поступають гроші за готову продукцію.

З розрахункового рахунка (рах. 311) проводяться виплати поставниками за матеріали і послуги, розрахунки по податках та зборах. На розрахунковий рахунок поступають гроші від покупців, за послуги та інші доходи.

Всі операції по руху коштів на рахунку в банках здійснюються на підставі розрахункових документів (платіжних доручень, розрахункових чеків, акредитивів, векселів), форми яких затверджені НБУ. Банк реєструє всі здійснені операції по руху коштів на рахунку в спеціальній виписці з особового рахунку. До виписки додаються виправдовуючи документи. При отриманні виписки бухгалтер робить її котіровку. Дані з виписок банку переносяться в ж/о № 2і потім в головну книгу.


Облік орендних відносин.

Порядок обліку оренди необоротних активів та розкриття інформації щодо оренди у фінансовій звітності орендаря і орендодавця визначає П(С)БО 14 “Оренда”.

Оренда – угода, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку.

Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з ознак:

право власності після закінчення строку оренди переходить до орендаря;

строк оренди більше половини строку корисного використання об’єкта;

орендар має можливість і намір придбати об’єкт оренди за ціною нижнього, як його справедлива вартість.

Розрахунок орендних платежів залежить при фінансовій оренді від строку сплати цих платежів. Якщо орендар здійснює поліпшення об’єкта, внаслідок чого зростають майбутні економічні вигоди, то витрати на таке поліпшення включають до вартості об’єкта оренди.

Нарахування амортизації здійснює орендар. За умови операційної оренди об’єкт оренди відображається на позабалансовому рахунку 01 “Орендовані необоротні активи” за вартістю, що вказана в угоді. Витрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди, що призводить до збільшення економічних вигод, повинні відображатися в обліку орендаря як капітальні інвестиції в інші необоротні активи і такі витрати підлягають амортизації.

Відображення орендних операцій в бухгалтерському обліку:

Фінансова оренда:

одержано в оренду об’єкт Д 152 К 531

введено його в експлуатацію Д 10 К 152

частина заборгованості, що припадає на наступний рік включається до складу поточних зобов’язань Д 531 К 61

нарахована амортизація Д 23, 91, 92, 93 Кт 131

відображено витрати на поліпшення об’єкта Д 152 Кт 20, 63, 66, 31

збільшення первісної вартості об’єкта фінансової оренди Д 10 Кт 152

нараховано відсоток, що підлягає сплаті Д 952 К 684

перераховано орендодавцю в погашення заборгованості за об’єкт оренди Д 61 К 31

сплачені відсотки Д 684 К 31

суб’єкт оренди стає власністю орендаря Д 10 К 10

на суму зносу Д 131 К 131

Операційна оренда:

нараховано орендну плату Д 23, 91, 92, 93 К 685

здійснено витрати на поліпшення об’єкта оренди Д 15 К 20, 31, 63, 65, 66

збільшення первісної вартості об’єкта оренди Д 117 К 15

нараховано амортизацію на капітальні інвестиції в об’єкт оренди Д 23, 91, 92, 93 К 132

В обліку орендодавця фінансові доходи від оренди збігаються з валовими доходами у бухгалтерському обліку.


Облік статутного капіталу

Статутний капітал – це зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариств та розмір статутного капіталу для інших підприємств, зафіксований в статутних документах.

Джерелами формування статутного капіталу господарських товариств є грошові та матеріальні внески засновників. Сума статутного капіталу і рішення про його збільшення або зменшення приймається лише засновниками товариства т обов’язково реєструються в Державному реєстрі господарських одиниць.

Для узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу призначений пасивний рахунок 40 “Статутний капітал”. По дебету рах. 40 відображається зменшення статутного капіталу, а по кредиту – збільшення.

Сума кредитового сальдо по рах. 40 повинна відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому у статуті підприємства і відображається в балансі підприємства.

Статутний капітал може збільшуватися а рахунок: додаткових внесків учасників; належних учасникам дивідендів, нерозподіленого прибутку.

Для прийняття рішення про зменшення статутного капіталу необхідна згода всіх його учасників та відсутність заперечень з боку кредиторів підприємства, для цього публікується повідомлення в пресі.

Збільшення статутного капіталу відображається записами:

Д 46 К 40 – реєстрація статуту;

Д 443 К 40 – збільшення за рахунок нерозподіленого прибутку;

Д 671 К 40 – за рахунок належних учасникам дивідендів.

Зменшення статутного капіталу:

Д 40 К 672 – зменшено статутний капітал в розмірі внеску учасника

Акціонерні товариства мають свої особливості при формуванні та зміні статутного капіталу. Це формування здійснюється шляхом випуску певної кількості акцій рівною номінальною вартістю. Акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал при умові, що раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом:

збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості

за рахунок внесків засновників Д 46 К 40

дивідендів Д 671 К 40

індексації основних фондів Д 423 К 40

збільшення вартості акцій:

за рахунок внесків засновників Д 46 К 40

за рахунок індексації основних фондів Д 423 К 40

обміну облігацій на акції емітента: Д 46 К 40, Д 521 К 46

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства може здійснюватися шляхом:

зменшення вартості акцій: Д 40 К 672

зменшення кількості акцій

при їх викупі: Д 451 К 30, 31

при анулювання: Д 40 К 451

Статутний капітал є частиною власного капіталу підприємства.


Облік капітальних вкладень і інвестицій.

Перейти на сторінку номер: 1  2 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат