На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Гроші в ринковій економіці

Реферати > Економічна теорія > Гроші в ринковій економіці

1. СТАНОВЛЕННЯ І ЕВОЛЮЦІЯ ГРОШОВИХ ВЩНОСИН

ГРОШІ ТА ГРОШОВИЙ ОБІГ.

ОЗНАКИ ГРОШЕЙ.

Добре відомо, що появі грошей передувала епоха безпосе­редньо товарного, або бартерного, обміну. Головними передумовами становлення грошових відносин були поглиблення суспільного по­ділу праці, багаторівнева спеціалізація виробництва та суспільної діяльності людини. Водночас грошовий обмін є не тільки результа­том, а й важливим чинником всебічного розвитку і поглиблення сус­пільного поділу праці та її спеціалізації. Це взаємопов'язані та невіддільні процеси.

Бартерний обмін можливий лише тоді, коли потреби двох учас­ників цього процесу збігаються. При використанні грошей обмін товарів та послуг значно полегшується, стає багатоаспектним і різно­плановим.

Використання грошей долає й іншу обмеженість бартеру — ви­сокий рівень витрат праці та ресурсів, необхідних для його здійснен­ня. Гроші скорочують операційні витрати, пов'язані з товарним об­міном. У цьому відношенні система товарно-грошового обміну є знач­но ефективнішою, ніж бартерна.

При використанні грошей зменшується ризик товаровиробника ІІодо можливостей реалізації свого продукту, його обміну на інший звар, якого в цей час і в цьому місці (на ринку) може просто не ути. У зв'язку з цим важливим призначенням грошей є забезпечен­ім зв'язку між агентами обмінних операцій у часовому вимірі. Якщо умовах бартерного господарства обмін має бути синхронним, І гроші утворюють передумови для його асинхронізації.

Важливою ознакою грошей с те, що вони забезпечують зв'язок між сучасними і майбутніми обмінними операціями. Це є однією з визначальних ознак феномена грошей як еконо­мічної категорії.

Для того щоб бути засобом обігу, гроші мають користуватися загальним визнанням з боку як покупця, так і продавця товарів і рослуг. Йдеться про суспільне визнання здатності того чи іншого звару виконувати функцію посередника обміну і в цій якості бути грошовою одиницею. Слід ураховувати і те, що подібне суспільне визнання можливе лише за умови, коли гроші здатні виступати у функції збереження вартості. Трансформація обмінної операції

Т1 - Т2 в Т1 - Г і далі Г- Т2 можлива лише тоді, коли особа, яка продає певний товар (Т1), переконана, що з часом вона зможе на отримані гроші придбати інший товар (Т2) аналогічної (не меншої) вартості. Грошовий обмін має не лише зберегти, а ще більшою мірою, ніж в умовах бартерного господарства, утверджувати еквівалентність об­міну. Характерним у цьому відношенні є те, що в умовах знецінення грошової одиниці спостерігається тенденція до відродження бартер­ного обміну.

Отже, перевагами грошового обміну товарів і послуг порівня­но з бартерним є такі:

• забезпечення багатоплановості обміну;

• скорочення операційних витрат;

• зменшення комерційного ризику;

• утворення умов асинхронізації обмінних операцій у часі.

Виходячи з викладеного, можна сформулювати вихідні ознаки грошей.

Гроші повинні мати загальне (суспільне) визнання, бути за­собом збереження вартості й на цій основі використовуватися як посередник обміну товарів і послуг.

Це найзагальніші за сутністю вихідні ознаки грошей, без яких гроші як економічний інструмент ринкової економіки взагалі існува­ти не можуть.

КОРОТКА ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ГРОШЕЙ

Як уже зазначалося, появі грошей передувала епоха нату­рального (бартерного) обміну. На зміну їй прийшла епоха товарних (металевих) грошей.

У ролі товарної форми грошей тривалий час використовувалися благородні метали — золото й срібло. Однак вони почали монополь­не виконувати зазначену функцію завдяки своїм специфічним влас­тивостям не відразу. Через локальність ринків, їхню функціональну відокремленість на ранніх етапах розвитку в ролі грошей використо­вувалося багато різних товарів. Як правило, це були найходовіші та водночас найцінніші для певного ринку товари, які у будь-який час можна було обміняти на іншу споживну вартість. Це худоба, хутра, тютюн, риба, оливкова олія, різні метали, серед яких були також зо­лото і срібло.

Подальшим ступенем у розвитку грошей стало карбування мета­левих монет. Вважають, що перші монети з'явилися в Китаї та у краї­нах Близького Сходу в VIII-VII ст. до нашої ери. їх виготовляли зде­більшого з міді. Близько 4 тис. років тому в Ассирії почали карбу­вати монети з золота.

Металеві гроші використовувались і на території Київської Русі. В ІХ-ХІ ст. в обігу були переважно срібні й частково золоті монети, що витіснили хутра куниць, білки та інших тварин, які виконували до цього роль обмінного еквівалента. Однією з перших карбованих монет Київської Русі була гривня — срібний злиток масою в півфун­та. В книзі українського історика М. Грушевського »Історія України-Руси» розповідається про те, що за Візантійською угодою 911 р. гре­ки зобов'язалися виплачувати князеві Олегу данину по 12 гривень, тобто по 6 фунтів срібла на кожного члена своєї дружини і князів, що лишалися в Києві, Чернігові, Переяславі та в інших містах. Рубель з'явився в XIV ст. Це також срібна монета — частка гривні або рублена гривня, обрубок гривні. Спочатку новгородський і мос­ковський срібні рублі мали різну масу. Перший був удвічі важчим. За Петра І почали карбувати золоті монети.

Тривалий час в обігу використовувалися повноцінні монети, ре­альний зміст яких відповідав їхній номінальній вартості. Вважало­ся, що емісія (випуск) монет, які мають номінальну вартість меншу, ніж їхній металевий зміст, є обманом населення. Скарбниці окремих країн не мали права отримувати прибуток від випуску монет. За цих умов грошова одиниця могла бути масштабом цін на основі власновагового виміру. Власне назви багатьох грошових одиниць окре­мих країн є похідними від маси їхнього металевого змісту. Так, фунт стерлінгів став грошовою одиницею Англії як фунт срібла (англ. sterling—повноцінний, справжній, чистий, повної маси). Мірою маси і масштабом цін була, як уже зазначалось, і гривня.

З другої половини XIX ст. становище змінилося. Номінальна вартість монет почала відділятися від їхньої реальної (за масою) вар­тості. В обігу з'явилися розмінні монети, номінальна вартість яких значно перевищувала їхню вагову вартість. Емісія таких монет стала прибутковою справою. Цей прибуток присвоювався скарбницями або центральними банками, що здійснювали грошову емісію.

Прикладів такої емісії є багато. Зокрема, в Англії срібна монета пенні в 1300 р. важила 22 г, а в 1364 р. — лише 12. У Франції з одна­кової кількості срібла в 1309 р. карбувалося 2 ліври, а в 1720 р. — 98. Як наслідок маса монети з тим самим номіналом зменшилася майже у 50 разів. У Німеччині в 1326 р. з 234 г срібла карбувалося 2 марки, в 1378р. — 4, а в 1506р. — 12 марок.

Показовим у цьому відношенні є приклад Росії. Намагаючись вирішити проблеми державних фінансів за допомогою емісійного процесу, уряд царя Олексія Михайловича випустив у обіг в 1656 р. срібну рублеву монету, що важила вдвічі менше, ніж попередня. Після цього в обігу з'явився мідний рубель, який надзвичайно швидко ви­тіснив навіть срібну монету, маса якої зменшилась. Як наслідок по­чався так званий мідний заколот, який був жорстоко придушений урядом. Фальшиву ж мідну монету з часом було повністю вилучено з обігу викупом по одній копійці за рубель.

Для багатьох країн, де функціонували товарні гроші, характер­ним було використання системи біметалевого обігу — одноразової (паралельної) емісії золотих і срібних монет. Держава встановлюва­ла фіксовані пропорції між їхніми номінальними значеннями, які відповідно до зміни емісійних витрат час від часу коригувалися.

Епоху товарних (металевих) грошей замінила епоха грошей па­перових. Вони почали використовуватися як засіб обігу більше як тисячу років тому. Вважають, що вперше паперові гроші почали ви­користовуватися в Китаї ще у VIII ст. У Європі паперові гроші з'яви­лися значно пізніше. У Франції емісія їх розпочалася з 1783 р. Наприкінці XVIII ст. банкнотний обіг був започаткований у Великій Британії. Право емісії паперових грошей було надано Віденському банку ще в 1762 р. Спочатку випуск їх мав епізодичний характер, та з 1771 р. емісійний процес паперових грошей почав відбуватися на регулярній основі. Емісія паперових грошей у Північній Америці почала здійснюватися наприкінці XVII ст.

У Росії паперові асигнації з'явилися в період царювання Катери­ни II в 1769 р. Спочатку вони вільно розмінювалися на срібні гроші, замінюючи в обігу громіздкі мідні монети. В 1774 р. було емісовано асигнацій майже на 18 млн рублів, значна частина яких запроваджу­валася в обіг замість розписок скарбничих установ.

Поява розмінних на золото і срібло паперових грошей, що запро­ваджувалися в обіг силою держави і спиралися на її авторитет, не була чимось аномальним. Це цілком природний історично-прогре­сивний процес розвитку грошей, пов'язаний з розширенням масш­табів товарного обміну та ринкових відносин. Розмінні паперові гроші не вносили істотних змін у принципи функціонування грошових відносин. Більше того, вони спрощували грошовий обіг, надаючи йому більшої гнучкості.

Нові якісні моменти в системі грошових відносин почали фор­муватися з появою в обігу нерозмінних на золото чи срібло паперо­вих грошей. Спочатку припинення обміну знаків вартості на реальні (товарні) гроші розглядалося як аномальне явище, як виняток з існу­ючої практики, викликаний особливими (надзвичайними) політич­ними чи економічними явищами в житті держави. Наприклад, у Вели­кій Британії припинення обміну банкнот на золото з 1797 по 1821 р. було викликане наполеонівськими війнами і фінансуванням їх за раху­нок надмірної емісії паперових грошей. У Росії обмін асигнацій на золото було припинено у 1854 р. у зв'язку з Кримською війною. Відно­вити обмін вдалося лише в 1895-1897 pp. на основі проведення гро­шової реформи, автором якої був царський міністр фінансів С. Ю. Вітте. Повний відхід від конвертованості (обміну) паперових грошей на золото відбувся значно пізніше. Більша частина країн Заходу при­пинили такий обмін у роки »великої депресії» — економічної кризи 1929-1933 pp. і в перші післякризові роки. Однак такий обмін збе­рігся в сфері міжнародних валютних відносин. Як наслідок зв'язок національних паперових грошових одиниць з золотом здійснювався опосередковано — через функціональні структури світових грошей. Однак з середини 70-х років практика конвертованості паперових грошей на золото повністю припинилася і на рівні міжнародних валютних відносин. Благородний метал був повністю витіснений з сфери грошових відносин. Золото втратило грошові функції. Цей процес дістав назву демонетизації золота. Воно перетворило­ся на звичайний товар.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат