На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Товарні і фондові біржі

Реферати > Економічна теорія > Товарні і фондові біржі

Практика реєстрації "на вуличне ім'я" можлива лише тоді, коли в самих біржових фірмах налагоджена гранично чітка система обліку укладених угод. На фірмі повинне бути точно відомо, кому і які з акцій, зареєстрованих на неї в депозитарії, насправді належать. Заплутатися в оформлювальних операціях так само легко, як і втратити довіру клієнтів. Тому біржові фірми додають винятково велике значення постановці справи в їхніх допоміжних підрозділах.

При обслуговуванні фондових операцій багато послуг допоміжного характеру, націлені на забезпечення безперебійного оформлення угод з цінними паперами, чіткості в доведенні дивідендних і процентних платежів до адресатів і т.д., виконують комерційні банки. З доручення корпорації, що випустила цінні папери, банк може виступати в наступних якостях.

1. Агент але трансферту. У цій якості банк веде реєстр власників цінних паперів, вносить у нього всі зміни, що стосуються зміни чи власника зведень, насамперед адресних, про наявних власників, а також виписує сертифікати новим власникам, що купили відповідні папери, і перелічує дивіденди. Крім того, агент по трансферті може взяти на себе обслуговування акціонерів, що беруть участь у програмі реінвестування дивідендів,якщо корпорація, по акціях якої банк є трансферним агентом, має таку програму. Звичайно трансферний агент також розсилає акціонерам перед загальними зборами бланки доручень на голосування і веде підрахунок голосів на зборах. @

2. Депозитарій (сховище) цінних паперів.

3. Агент по реєстрації. Функції банку-реєстратора укладаються у веденні обліку загального числа акцій, на які виписані сертифікати. У кожен момент воно повиннео в точності відповідати тому числу акцій, що було розміщено відповідно до статутних документів. Помилки при виписці сертифікатів дуже неприємні для акціонерного товариства - з'являються "зайві" акціонери, вони існують на папері як юридично повноправні власники акцій, а виходить, корпорація зобов'язана виплачувати їм дивіденди. Але фактично для корпорації їх немає як акціонерів -і ніяких коштів у статутний капітал вони не вносили і тільки претендують на частину прибутку, зароблений іншими.

Через особливу важливість функції реєстратора акціонерне товариство може використовувати як трансферного агента один банк, а як реєстратора - іншої. Тим самим забезпечується подвійний контроль за точністю облікового складу акціонерів, його повною відповідністю контингенту дійсних акціонерів. Контроль може бути досить строгим і при закріпленні функцій агентів по трансферті і реєстрації за одним банком, оскільки виписують сертифікати і стежать за тим, щоб не виписати їх на більше число акцій, чим дозволено емітувати, що служать двох різних підрозділів.

Відзначимо особливість, характерну для американського фондового ринку: банк, що взяв на себе місію представляти інтереси власників облігаційної позики і що підписав відповідне угоду з корпорацією-емітентом, автоматично стає і трансферним агентом, і реєстратором по даному випуску.

VI. Принципи діяльності фондової біржі.

Біржа будує свою діяльність на наступних принципах:

особиста довіра між брокером і клієнтом (наприклад, угоди на біржі укладаються усно й оформляються юридично заднім числом);

гласність (публікуються зведення про всі угоди і дані, надані емітентом за згодою з біржею про внесення акцій у біржовий список,незалежно від активності емітента) ;

тверде регулювання адміністрацією біржі й аудиторами діяльності дилерських фірм шляхом установлення правил торгівлі й обліку.

Кожен крок брокерської фірми від подачі заявки на придбання місця на біржі до здійснення позабіржових угод обставлений масою писаних і неписаних норм, вироблюваних адміністрацією і її комітетами з метою забезпечення ліквідності.

У результаті забезпечення перерахованих принципів формується середовище, що спонукує продавати і купувати цінні папери на біржі. Це такі переваги, як, по-перше, можливості кращого доступу до кредиту для покупки цінних паперів (банк охотнее його дає, якщо досягнута домовленість про реалізацію цінних паперів через біржу), по-друге, відмінний огляд стану ринку цінних паперів, більш точна оцінка можливостей тих чи інших акцій і т.д.

Необхідно чітко розуміти, що виникнення повноцінної фондової біржі вимагає забезпечення ряду важливих умов по формуванню соот- ветствующей ринкового середовища. Іншими словами, для того, щоб запустити механізм фондової біржі необхідно попередньо: по-перше, прикласти зусилля по створенню мережі майбутньої клієнтури - і, насамперед, акціонерів, тобто вирішити питання про тім, з ким працювати і як сформувати необхідний для старту біржі обсяг цінних паперів. Для цієї мети увага, що формуються біржі особливе, уде ляют активізації процесу акціонування зі своєї сторони, чому, зокрема, сприяє відпрацьовування власної концепції акціонування, що відповідають економіко-математичних моделей і якісної документації по реєстрації акціонерних товариств. При цьому повинні враховуватися особливості:

- реальне акціонування (становлення акцій повноцінними) відповідно до порядку проведення підписки розтягується звичайно на рік;

- виникнення потреби не просто купити які-небудь акції (щоб “сховати” гроші від інфляції й одержати відсоток), а перепродати їхній і купити нові акції ,теж вимагає часу. Поки акціонери не "пощупають" дивіденди, вони не почнуть рятуватися від куплених акцій.

По-друге, запускати механізм фондової біржі (фондового відділу)можна тільки тоді, коли буде сформована система посередників, у проведенні фондових операцій - брокерів і дилерів. Повноцінна фондова біржа спирається на двоступінчасту структуру посередництва, але її створення - результат розвитку самої біржі, у ході якого і розставляються ті чи інші акценти на статусі її учасників.

По-третє, перш ніж зважитися на запуск фондової біржі необхідно налагодити роботу центральних блоків біржового організму(експертної комісії і системи допуску ЦБ на біржу, котирувальної комісії , системи реєстрації цінних паперів і т.д.).

VII. Котирування і курс цінних паперів.

Тепер про біржові ціни. Ціна попиту - ціна, пропонована покупцям. Ціна пропозиції - ціна, пропонована продавцем. Різниця між ними називається "спрэдом" ("sргеаd"). Контрактна ціна - фактична ціна по біржовій угоді. Котирувальна ціна - фактична типова (чи середня) ціна по біржових угодах за визначений період часу (на початок біржового дня, його середину,за весь біржовий день).

Котирування - це головним чином виявлення і фіксування цін, укладених на біржі угод, крім того - це ще й аналіз ринкової інформації, що характеризує кон'юнктуру ринку.

Біржове котирування використовується як орієнтир при висновку контрактів, у тому числі і поза біржею. Через котирування відбувається зворотний вплив біржових торгів на ринкову кон'юнктуру в цілому.

Роль біржового котирування різна у відношенні так званих касових і термінових угод на біржах.

Касові операції - це угоди купівлі-продажу реальних коштовних з оформленням їх у плині найближчих трьох днів. У цьому випадку ціни котирування носять, як правило, довідковий характер і служать орієнтиром для учасників біржової торгівлі у визначенні рівнів цін на продавані і коштовні папери, що купуються.

Котирування складається спеціальною котирувальною комісією з результатів попереднього біржового торгу (наприклад, учорашнього дня) і представляється продавцям і покупцям у виді біржового бюлетеня.

VII. Українська фондова біржа.

В Україні прийнятий і діє ряд нормативних актів, що заклали основу для функціонування цінних паперів. Одним з головних нормативних актів, що регулюють взаємини між всіма учасниками, є Закон України “ Про цінні папери і фондову біржу”. Відповідно до цього Закону фондова біржа створюється лише як акціонерне товариство. Її засновниками можуть бути лише торговці цінними паперами і їхній повинне бути не менш 20. Засновники повинні внести в статутний фонд біржі визначену суму.

Акціонерами фондової біржі в нашій країні можуть стати як підприємці, великі банки, так і будь-який громадянин, що уклав свої заощадження в акції.

Фондова біржа України ґрунтується на безприбуткових початках і повинна діяти на принципах ліквідності, тобто вільного перетворення цінних паперів у гроші без фінансових утрат для власника, стабільність ринку, широкої гласності і довіри. Це дозволить їй виконувати роль: кошту залучення грошових сум для інвестицій у виробничу і соціальну сфери; перерозподілу капіталів між різними галузями і підприємствами; кошту централізації капіталів, стабілізації заощаджень представників різних шарів населення, створення умов для розвитку в країні підприємницької діяльності.

Організацію українського ринку цінних паперів і створення необхідних умов для його функціонування прийняла на себе Українська фондова біржа (УБФ). Серед її акціонерів (усього їх близько 30) такі великі республіканські банки, як Укринбанк, Агропомбанк, Укрсоцбанк, Агропромбанк “Україна”, Ощадний банк України, регіональні банки в Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Ужгороді, Криму.

Виходячи важливої регулюючий ролі фондової біржі в економічному житті країни встановлено, що вона є суб'єктом особливої державної реєстрації. Її реєструє Кабінет Міністрів України, тоді як товарну - виконком місцевої Ради (як і всіх суб'єктів підприємницької діяльності на загальних початках). Особливістю державного регулювання роботи біржі є те, що міністерство Фінансів призначає своїх представників, уповноважених стежити за дотриманням положень статуту і правил фондової біржі і имеющих право приймати в роботі її керівних органів. Така практика має місце в країнах з розвитий економікою: наприклад, в Англії, США функціонують державні комісії з нагляду за фондовими біржами. Уряд має намір йти на визнання правонаступництва у відношенні цінних паперів і здійснювати компенсацію утрат від їхнього знецінювання.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат