На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Економіка Східної Європи

Реферати > Економічні теми > Економіка Східної Європи

У післявоєнному соціально-економічному розвиткові Східної Європи можна виділити два етапи. Перший (дру­га половина 40—кінець 80-х років)—це етап соціаліс­тичного розвитку, важливими особливостями якого стали панування суспільних форм власності на головні засоби виробництва та планово-адміністративне регулювання еко­номіки. Основою економіки був загальнодержавний план соціального та економічного розвитку, важливі положення якого централізовано доводились до безпосередніх вироб­ників та споживачів. Вартісні форми й методи регулюван­ня економічних відносин стали другорядними, допоміж­ними, безпосередні виробники мали обмежену самостійність у вирішенні економічних питань.

Практика економічного розвитку східноєвропейських країн показала, що концентрація в руках держави ресур­сів та централізоване прийняття економічних рішень може бути достатньо ефективним в умовах наявності екстенсив­них факторів росту та необхідності створення основних га­лузей промисловості у стислі строки. Проте така система неспроможна забезпечити інтенсивний ріст на основі на­уково-технічного прогресу й запровадження науково-тех­нічних досягнень безпосередньо у виробництво, що стало особливо проявлятися у 70—80-ті роки у формі економіч­ного та науково-технічного відставання від країн розви­неної ринкової економіки.

Другий етап соціально-економічного розвитку східно­європейських країн бере свій початок наприкінці 80 — по­чатку 90-х років, коли всі країни регіону стали на шлях докорінних соціально-економічних реформ, створення основ ринкової економіки. В окремих країнах регіону і раніше робилися спроби впровадити ринкові регулятори у націо­нальні економіки (в Югославії з 50-х років, Угорщині — з 1968 р., Болгарії— 1979 р., Польщі— 1981 р. і т. д.). Але всі вони не вели до

Табл. 1. Найважливіші економічні показники країн регіону в 1991 р.

(тис. дол.) *

Країна

внп на ду­шу населен­ня

Річний виробіток на робітника**

промисловості

сільського гос­подарства

Словенія 11,0 25,00

12,00

Естонія 8,45 16.50

3,35

Латвія 7.60 16,75

2,85

Чехо-Словаччина 7,00 17.50

7,00

Литва 6,90 14,50

3,25

Хорватія 6,85 18,75

5,00

Угорщина 6,65 15,00

5,00

Росія 6.30 13,50

2,60

Бєларусь 6.10 13,25

2,75

Болгарія 5,80 13,00

6,00

Македонія 5,50 15,25

3.25

Польща 5,20 12,50

3,50

Україна 4,75 12,75

3,15

Сербія та Чорногорія 4,55. 17,25

4.50

Молдова 4,40 11,00

2,35

Румунія . 4,10 14,00

3,15

Боснія та Герцеговина 3,70 13,50

3.20

Албанія 1,85 6,00

1,75

Європа в цілому 10,35 23,35

6.35

За фактичним співвідношенням цін.

** За добавленою вартістю.

рішучих змін відносин власності. Су­часний же етап характеризується змінами відносин влас­ності на основі роздержавлення та приватизації, розвит­ком приватного підприємництва, демонополізацією вироб­ництва, створенням основ конкуренції, різким обмеженням державного регулювання цін тощо.

У сучасному світовому господарстві східноєвропейські країни належать до держав із середнім рівнем економічно­го розвитку. Наприкінці 80-х років національний доход на душу населення у цих країнах приблизно в 2,6 раза пере­вищував середньо-світовий показник та в 9 разів — показ­ник країн, що розвиваються, і приблизно в 2,5 раза був менший від показника країн розвиненої ринкової еконо­міки. Серед східноєвропейських країн за рівнем економіч­ного розвитку та продуктивності праці провідні позиції ма­ють: Словенія, Естонія, Латвія, Чехія, Словаччина, Литва та Хорватія, до менш розвинених країн регіону належать:

Молдова, Румунія, Боснія та Герцеговина, Албанія (табл. 1).

Загальна структура народного господарства дає змогу зарахувати країни Східної Європи до індустріальних (Че­хія) та індустріально-аграрних країн, у яких провідні по­зиції має промисловість поряд із істотною роллю сільсь­кого господарства у формуванні національного доходу.

На сучасному етапі на частку промисловості в загаль­ній структурі національного доходу країн регіону припадає в середньому від 45 до 60 %, в той час як до II світової війни фактично національні економіки цих країн мали

аграрний характер.

Структурні зміни в національних економіках країн ре­гіону хоч і поступалися за своїми показниками країнам розвиненої ринкової економіки, проте в цілому в післявоєн­ний час були позитивними. Поряд із ростом частки про­мисловості у національному доході зближувалися темпи росту виробництва засобів виробництва (група А) та пред­метів споживання (група Б). До кінця 80-х років частка групи А в країнах регіону коливалася від 64 (Угорщина) до 72 % (Румунія). Постійно зростала питома вага оброб­них галузей порівняно з добувними. Був забезпечений роз­виток машинобудування як провідної галузі промисловос­ті східноєвропейських країн; на цю галузь припадало 26— 33 % всього промислового виробництва. Разом із хімічною промисловістю ці галузі почали виробляти до 40 % всього промислового виробництва.

Але в умовах економічної кризи, високого рівня енерго та матеріаломісткості національного доходу, здеформова­ної цінової політики в окремих країнах на початок 90-х років почали спостерігатися й несприятливі структурні зрушення, в тому числі зростання частки паливно-енер­гетичних галузей, чорної та кольорової металургії в за­гальному обсязі виробництва при різкому спаді виробни­цтва в машинобудівній, легкій та харчовій промисловості, Так, в Росії питома вага паливної промисловості зросла в 1992 р. до 13,4 % порівняно з 6,9 % в 1991 р., чорно? металургії відповідно з 4,7 % до 9,1 % від загального об­сягу промислового виробництва.

Країни Східної Європи мають помітні позиції у світо­вому господарстві. Шляхом мобілізації екстенсивних фак­торів росту (спорудження нових підприємств, збільшення числа зайнятих у народному господарстві, втягнення до­даткових обсягів сировини та матеріалів) східноєвропей­ські країни зуміли, особливо в 50—70-ті роки, істотно під­вищити свою частку у світових економічних показниках. Так, наприкінці 80-х років на східноєвропейські країни припадало понад 20 % світового національного доходу, 21 % світової промислової продукції, більш як 13 % світової сільськогосподарської продукції та 5 % світового товарообороту. Однак в останні роки в результаті різкого спаду темпів економічного росту та навіть зменшення об­сягів суспільного виробництва в цілому ці позиції значно погіршились.

Протягом тривалого часу (особливо в 50—60-ті роки) східноєвропейські країни впевнено посідали провідні по­зиції за темпами економічного росту у світовому госпо­дарстві. У 1951—1983 рр. національний доход у цих кра­їнах зростав на 6,7 % за рік, промислове виробництво — на 8,3 %. Однак від кінця 70-х років темпи економічного росту почали різко знижуватися, а в деяких країнах (По­льща, Угорщина, Чехо-Словаччина) почали спостерігати­ся кризові явища в національних економіках. Темпи що­річного росту суспільного виробництва країн регіону різ­ко впали із 2,9 % у 1981—1985 рр. до 1,8 % у 1989 р. На­прикінці 80 — початку 90-х років усі східноєвропейські країни опинилися в умовах глибокої соціально-економіч­ної кризи. У звіті Економічної комісії 00Н для країн Єв­ропи спад економіки у країнах Східної Європи названо затяжною депресією, яка щодо тривалості та глибини гостріша, ніж «Велика криза» 1929—1933 рр. (табл. 2).

Головними причинами різкого зниження темпів еко­номічного росту, а потім і глибокої економічної кризи у країнах регіону стали неефективність адміністративно-планового розвитку та використання досягнень НТП, не­раціональна структура суспільного виробництва, висока енерго- та матеріаломісткість національного виробництва, низька продуктивність праці, вичерпання екстенсивних фа­кторів росту, погіршення зовнішньоекономічних умов (в тому числі умов торгівлі, зростання зовнішньої заборгова­ності, скорочення та розрив взаємних економічних відносин), а також зміна суспільного ладу, перехід від планової до ринкової моделі розвитку.

Табл. 2. Динаміка обсягу валового національного продукту в окремих країнах регіону (%)

Країна

РІК

1991

1992

1993

1994

Болгарія -23

-15

-6

-4

Польща -8

1

4

5

Румунія -14

-15

1

1

Словаччина -16

-10

-5

4

Чехія -14

-7

-0.5

2,5

Угорщина -10

-5

-2

3,5

Росія -12

-20

-13

-14

Україна -11

-15

-16

Білорусь -3

-15

-10

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат