На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Економіка Східної Європи

Реферати > Економічні теми > Економіка Східної Європи

відмова чи істотне зменшення кількісних обмежень у зовнішній торгівлі та перехід до переважно економічних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

зближення структур і рівнів внутрішніх та світових цін на основі вільного ціноутворення практично на всі види продукції та послуг;

послідовне зниження ставок експортного тарифу й за­провадження уніфікованого імпортного тарифу;

перехід до конвертованості національних валют для ре­зидентів і нерезидентів спочатку по поточних, а згодом і по капітальних операціях, встановлення єдиного курсу на­ціональної валюти;

підтримка експорту та розширення ринків збуту вітчиз­няної продукції;

заохочення імпорту капіталу, створення спільних під­приємств, участі іноземного капіталу в процесі приватиза­ції.

Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності є важ­ливим напрямом економічної політики східноєвропейських країн в цілому, бо забезпечує поліпшення їхнього платіж­ного балансу, становища в системі міжнародного поділу праці, сприяє відкритості національних економік, присто­совує їх до умов конкуренції, які діють на світовому рин­кові. Це безпосередньо стимулює розвиток і впровадження досягнень науково-технічного прогресу в народне господар­ство. Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності нероз­ривно пов'язана з відмовою від державної монополії у цій сфері.

Наступна характерна особливість сучасних зовнішньо­економічних відносин східноєвропейських країн полягає у зміні пріоритетів розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, різкому зменшенні ролі й значення взаємної торгівлі та істотному збільшенні зовнішньоторговельного обміну передусім з розвиненими країнами Заходу. На. початку 90-х;

років питома вага взаємної торгівлі у зовнішньоторговель­ному обігу східноєвропейських країн скоротилась майже з 60 до менш як 20 % . Зміна географічної структури зовнішньоекономічних зв'язків східноєвропейських країн зу­мовлена логікою перетворень, які відбуваються там. В умо­вах становлення конкурентного ринкового середовища в країнах регіону виробники та споживачі починають безпо­середньо визначати товарну та географічну структуру, ди­наміку зовнішньоекономічного обміну, розвиток нових форм зовнішньоекономічної діяльності, виходячи із співвідношен­ня своїх доходів і затрат.

Тенденція диверсифікації зовнішньоекономічних зв'язків. підтримується політикою східноєвропейських країн. Деякі. з них, передусім Польща, Угорщина, Чехія та Словаччина, ставлять перед собою мету вступити до кінця 90-х років в ЄС. Цій же меті сприяє субрегіональне економічне співро­бітництво на основі дво- та багатосторонніх угод. Розширен­ню участі східноєвропейських країн у міжнародному поділі праці, посиленню відкритості національних економік сприяє

їхній вступ та активна участь у діяльності міжнародних економічних організацій: Міжнародному валютному фонді, Міжнародному банку реконструкції та розвитку, Генераль­ній угоді по торгівлі та тарифах, Європейському банку ре­конструкцій та розвитку й ін.

Ринкові реформи у країнах регіону, лібералізація зов­нішньоекономічної діяльності, перехід до взаємних розра­хунків у вільноконвертованій валюті сприяли зміні товар­ної структури їхньої зовнішньої торгівлі. Низька кон­курентоспроможність продукції країн регіону в умовах відкритості національних економік була головною причи­ною різкого скорочення частки промислових товарів у вза­ємній торгівлі. При цьому в умовах скорочення обсягів взаємної торгівлі зросла питома вага сільськогосподарсь­кої та хімічної продукції, сировини. Так, частка машин і устаткування у польському експорті в Угорщину знизила­ся з 53—55 % у 1988—1989 рр. до менш як 10 % У першій половині 1992 р.; за цей час відповідна частка в угорсько­му експорті у Польщу впала з 56—58 % до 27 %.

В експорті східноєвропейських країн у розвинені дер­жави сировина та паливо продовжували посідати значне місце: в 1991 р. в експорті без врахування колишніх СРСР і СФРЮ—34,2°/о, в експорті колишнього СРСР— 75,6 %. Поряд із цим дедалі більшого значення починає набувати готова продукція: 1991 р. в експорті без враху­вання колишніх СРСР і СФРЮ—65 %, в експорті колиш­нього СРСР—17%. В імпорті переважала машинобудів­на продукція: в 1991 р. майже 44 %.

Нових рис набувають зовнішньоекономічні відносини країн регіону в умовах виникнення нових східноєвропейсь­ких країн: Білорусі, Росії, України, Хорватії та ін. При­пинення існування на початку 90-х років як єдиних держав СРСР, СФРЮ, Чехословаччини, з одного боку, посилює міжнародну державну конкуренцію виробників різних кра­їн, з іншого — ставить нові східноєвропейські країни перед необхідністю погоджувати й координувати зовнішньоеко­номічну політику. За цих умов формування національної зовнішньоекономічної політики суверенних держав тісно переплітається з інтенсифікацією інтеграції східноєвропей­ських країн у міжнародний поділ праці.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат