На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Економічний аналіз інвестиційного проекту

Реферати > Економічні теми > Економічний аналіз інвестиційного проекту

Варіант А — єдиний, що задовольняє поставлену вимогу Варіант Б набагато дешевший, але явно не задовольняє цю ви­могу. Варіант В ставить проблему: він обходиться удвічі дешев­ше варіанта А, а вимогу перевищує незначно. Який варіант кра­щий? Чисто нормативний підхід може вимагати прийняти А, хоча В дає змогу заощадити 25 млн доларів. Чи виправдовує не­велике підвищення рівня викидів відмову від економії 25 міль­йонів? Аналіз ефективності витрат має подати ці варіанти відпо­відальній за рішення особі, а для прийняття рішення важливі і екологічні, і економічні міркування. Вибір залежить від потен­ційної небезпеки вищого рівня викидів і готовності (можливо­сті) суспільства заплатити дорожче за додержання певних вимог.

При відборі альтернативних проектів належить також врахо­вувати реальну платоспроможність суспільства. Оскільки аналіз ефективності витрат не покликаний оцінювати вигоди від досяг­нення мети чи задоволення вимог, то навіть найефективніший (і найдешевший) варіант може виявитися суспільству не по ки­шені. Це не виправдовує повної відмови від проекту, але підка­зує, що вимоги, можливо, доведеться пом'якшити. У багатьох подібних випадках аналіз ефективності витрат буде корисний. При цьому можна використати досвід інших країн. Оскільки 100-відсоткове виключення забруднень у принципі є недосяж­ним, витрати на контроль не повинні перевищувати загальні ви­годи проекту. Нижче наведені окремі рекомендації:

1. Визначити допустимий рівень забруднення ряду країн, як промислове розвинених, так і таких, що розвиваються. Який рівень рекомендує Всесвітня організація охорони здоров'я?

2. Оцінити серйозність екологічних наслідків, які треба включити під час розглядання проекту. Чи загрожують вони життю (наприклад, отруєння ртуттю), здоров'ю (пил та аерозолі) чи просто викликають подразнення (рівні шуму)?

3. Оцінити вплив найменш витратного варіанта контролю на фінансову віддачу проекту. Якщо вибір позбавляє проект рен­табельності, треба переглянути рішення — ухвалити проект або виключити екологічні наслідки. Можливо, варто знизити вимо­ги або відмовитися від проекту. Чи можна винести уроки з досвіду інших країн з подібними проблемами?

4. Визначити можливість компромісного рішення, яке звело б до мінімуму екологічну шкоду і водночас дозволило здійснити цей або альтернативний проект.

Отже, ефективність витрат — знаряддя сильне, але вимагає обережності. Надмірно жорсткі вимоги можуть обернутися вит­ратами, що зроблять проект неможливим, а це розкіш, яку не ко­жен може собі дозволити. Якщо цей вид аналізу застосовувати розумно, можна забезпечити екологічний захист за помірною ціною, не згортаючи при цьому діяльності по розвитку.

Оцінка превентивних витрат Мінімальні вимоги окремих осіб до якості довколишнього середовища можна оцінити з їх готовності витратитися на зниження шкід­ливих впливів на них самих чи на екологію. Цей підхід відомий як методика "превентивних витрат" або "ви­трат на зниження". Він дає мінімальну оцінку, виходячи з двох факторів: фактичні витрати можуть бути обмежені доходами, і навіть після превентивних витрат споживач матиме вигоду. При ;і тому, що методика ефективності витрат вивчає прямі витрати на | задоволення певних вимог, підхід превентивних витрат | досліджує фактичні витрати задля визначення тієї ваги, якої | люди надають певним екологічним наслідкам.

Теоретично вважається, що раціональна людина витрача­ється на зниження наслідків, якщо:

N > NN+E

або

(N-NN) = Е

де N — вихідний рівень можливої шкоди, NN — знижений рівень можливої шкоди, Е — витрати на зниження.

Попит на зниження екологічної шкоди можна розглядати як сурогат вимоги повного захисту довколишнього середовища. Ін­шими словами, готовність витрачатися на зниження негативних екологічних наслідків можна розглядати як мінімальну оцінку людиною вигід від певного рівня якості довколишнього середо­вища.

Очевидно, що люди витрачатимуть свої власні ресурси лише тоді, коли їхня суб'єктивна оцінка вигід, принаймні, не нижча витрат. Тим самим, спостережуваний розподіл ресурсів дає опо­середковану міру вигід, як вони сприймаються людиною. Втім, готовність людини витрачатися обмежена її можливостями до­ходу чи багатства. Таким чином, ця міра визначає лише нижню межу одержуваних вигід.

Припущення, закладені у застосуванні цього виду аналізу, наступні:

1) існують точні дані про величину витрат на зниження;

2) з цими витратами не пов'язані вторинні вигоди. Деякі проекти також пов'язані з екологічними наслідками, які можна оцінити, використовуючи цей підхід. Так, у проектах осушування грунтів у західних регіонах України придатна для застосування методика превентивних витрат як частина аналізу вигід і витрат проекту. Проекти мають на меті створення дрена­жу для сільськогосподарських угідь, щоб уникнути затоплення і пов'язаної з цим шкоди. Вартість шкоди для предметів домаш­нього господарства в традиційно затоплюваних зонах має бути виключена з вихідної оцінки проекту, оскільки у населення зви­чайно є час для того, щоб ужити заходів щодо запобігання шко­ди цим предметам. Проте населення має справжні витрати як че­рез шкоду від затоплення, так і на згадані превентивні заходи. Отже добровільні витрати населення можна використати як мінімальну оцінку суб'єктивної цінності для населення вигід від запобігання затопленню в даній місцевості.

Ще одним прикладом застосування зазначеної методики є проект міського водопостачання. З'ясовується, скільки люди те­пер платять за користування питною водою з альтернативних джерел, аби уникнути впливу патогенних організмів. Скажімо, в Херсоні такими альтернативними джерелами є приватні криниці й фільтри, кип'ятіння використовуваної води і навіть придбання води в пляшках. Їх вибір часто залежить від доходів, а отже, можливості заплатити, але він дає реальну картину готовності різних груп споживачів платити за питну воду. Загальна сума, правильно визначена по всьому населенню з урахуванням чи­сельності й розподілу доходу, може виявитися чималою, тож такі дані стануть у пригоді при оцінці соціальних вигід від поліпшеної системи міського водопостачання.

Такий аналіз придатний для застосування і щодо інших ко­мунальних послуг, скажімо, електропостачання або вивезення побутових відходів. У всіх таких випадках аналітик має змогу дослідити, яким чином нині можна придбати товари й послуги, що їх надасть проект.

Превентивні витрати, як правило, добре відстежуються і при обережному застосуванні можуть надати аналітикові корисні дані. Перевага цієї методики в тому, що вона спирається на спо­стережувані ринкові відносини і легко піддається тлумаченню відповідальними особами. Разом з тим, у проектах по країнах, що розвиваються, ступінь превентивних витрат частіше обмеже­ний доходом, аніж попитом. Цей висновок великою мірою сто­сується і країн колишнього Радянського Союзу.

3.3. Потенційно застосовні методики

При відборі проектів іноді розглядають такі підходи, які мо­жуть визначати вагу впливу проектів на довколишнє середо­вище. Вони називаються потенційно можливими (застосовни­ми), бо для їх застосування потрібна або ретельніша підготовка, або вони вимогливіші до наявних та інших ресурсів, або вима­гають більш категоричних передбачень, аніж прийоми, до яких звичайно вдаються в таких ситуаціях. Утім, це не означає, що

дані прийоми не придатні для використання в аналізі проектів. При вмілому використанні багато з цих прийомів можуть іс­тотно вдосконалити оцінку проекту через пряме інкорпорування фінансової вартості, що виражає ступінь впливу проекту на довколишнє середовище.

Використання сурогатних цін Результати багатьох видів впливу довко- лишнього середовища не мають фінан­сового (грошового) виразу. До них можна віднести чисте повітря, соціальні перспективи, приємну обстан­овку, тобто товари чи послуги, які включають в себе характе­ристики суспільного товару. Ринки, котрі б існували на такі ви­ди товарів, ще не сформувалися. Проте в багатьох випадках можна опосередковано оцінити вплив як імпліковану цінність на товар або послуги, що стосуються довколишнього середовища, через сплачувану на ринку ціну за продукцію чи послуги іншого роду, що існують на ринку. В таких випадках ми маємо справу з цінністю властивостей, цінністю характеристик. На цінність та­кого товару, як будинок, впливає багато змінних: розмір, тип будівлі, місце розташування, якість довколишнього середовища. Коли контролюються такі змінні, як розмір, тип будівлі і місце розташування (мається на увазі відстань до місця роботи, наяв­ність крамниць на даній території), то різниця в ціні будинків здебільшого відображає змінні якості місцезнаходження або якості довколишнього середовища. Прикладами таких змінних можуть бути розташування будинку з видом на море або гарний краєвид з вікна. Така інформація, у свою чергу, використову­ється як сурогатний спосіб визначення змінних цін на товари, які не мають ціни за визначенням. Отже, ринкові прийоми суро­гату пропонують підходи, що використовують ринкову ціну для визначення цінності впливу довколишнього середовища, яке не може мати оцінного виразу. Головне припущення зводиться до того, що спостережувана ціна відображає загальну оцінку, яку покупець дає товару чи послузі. Оцінка включає як матеріальні компоненти, ціну котрих досить легко визначити, так і немате­ріальні, що стосуються довколишнього середовища. (Скажімо, коли йдеться про власність, продавці визначають більшу частину ренти за гарний краєвид, що втілюється як характеристика вла­сності, в інших випадках ця рента може проявитись як частина надбавки до ціни, яку покупець готовий заплатити). Хоча вико­ристання цього прийому доволі обмежене, його можна успішно застосовувати при оцінці досить широкого кола впливів довко­лишнього середовища в найрізноманітніших контекстах і за пев­них обставин.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат