На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Економічний розвиток країн світу в ХІХ - на початку ХХ ст

Реферати > Економічні теми > Економічний розвиток країн світу в ХІХ - на початку ХХ ст

План

1. Суть промислового перевороту. Роль його у становленні капіталістичного господарства в Англії, Франції, Німеччині, США.

2. Індустріалізація в країнах Західної Європи, США і Японії.

3. Особливості господарського розвитку Англії, Франції, Німеччини, США, Японії в кінці ХІХ на початку ХХ ст.

4. Міжнародні економічні відносини.

5. Економічні причини першої світової війни.

1. Як було вже відзначено в попередній лекції, промисловий переворот – це світовий процес, який передбачає впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей. Для цього були характерні як загальні закономірності так і особливості у кожній окремо взятій країні.

Батьківщиною першого промислового перевороту була Англія (остання третина ХVІІІ – середина ХІХ ст.).

Соціально-економічні передумови його:

- Буржуазно-демократична революція, яка ліквідувала всі перепони, розчистила шлях для встановлення індустріального суспільства.

- Аграрний переворот XVI-XVII ст., внаслідок якого сільське господарство розвивалося прискореними темпами, базоване на фермерській основі.

- Вихід на якісно новий технологічний рівень англійської бавовняної промисловості.

- Важливим політичним чинником було завершення формування нації до другої половини XVIII ст., становлення єдиного національного ринку.

- Сприятливе географічне розташування та природно - географічні умови країни.

- Зовнішньоекономічними передумовами були пограбування колоній, постійний попит в Європі на англійські вироби.

- Політика протекціонізму та меркантилізму, яку провадив англійський уряд.

Нові винаходи машин і механізмів впроваджувалися у текстильне виробництво. Механік Джон Кей у 1773 р. удосконалив ткацький верстат “летючим човником”. Ткач Джеймс Харгрівс у 1764 році винайшов механічну прядку “Дженні”, на якій можна було працювати 16-18 веретенами. В останній третині ХVIII ст. С. Кромптон створив “мюль-машину”, яка виготовляла міцну бавовняну пражу. У 1785 р. Е. Картрайт винайшов механічний ткацький верстат. Він замінив роботу 40 ткачів. Шотландський механік Джеймс Уайт винайшов у 1769 році першу парову машину. У 1782 р. він удосконалив її, і з цього часу вона стала основним джерелом енергії британської текстильної промисловості. У 1820 році у Великобританії працювало 320 парових машин Дж. Уайта, потужність яких постійного зростала.

Виникло машинобудування, основу якого складали винахід токарного верстата та свердлильної машини. У 1812 році пущено пароплав на р. Клайд. В 1830 році була збудована перша в Англії та світі залізниця Манчестер - Ліверпуль. На середину ХІХ ст.. Англія перетворилася у “майстерню світу”, виробляючи близько половини світової промислової продукції. Коли до середини ХІХ ст.. англійська промисловість зміцніла – то вона перестала боятися іноземної конкуренції. Була проголошена політика “фритредерства” – вільної торгівлі. Інші країни аналогічно сприяли ввозу в свої країни англійських товарів. Промисловий пролетаріат склав 45,5% зайнятого населення. В містах проживало 75% населення.

У Франції промисловий переворот мав свої особливості. Розпочався на 50 років пізніше як в Англії і був затяжним. В своєму розвитку він пройшов декілька етапів:

І. 1805-1810. В цей період відбулося промислове піднесення, знайшли поширення англійські винаходи. У 1804-1808 був винайдений верстат Жеккара, який виготовляв тканини з візерунком, у 1810 році – машини Жирара що здійснювали хімічно-механічну обробку льону, але ці винаходи знайшли поширення у французький промисловості лише у 40-х роках. Наполеон у 1806 році оголосив Англії континентальну блокаду. Франція на довгі роки була позбавлена англійських машин, металовиробів та вугілля.

ІІ. 1815-1848. Хід економічного розвитку прискорюється, механізується виробництво. У 20-х роках зароджується французьке машинобудування. За обсягом виробництва промислової продукції Франція в середині ХІХ займала друге місце в світі після Англії, однак її технічний рівень і конкурентоспроможність були низькими. Французька фінансова буржуазія мало опікувалася розвитком промисловості, вона збагачувалася за рахунок лихварства.

ІІІ етап тривав з 1848-1849 до кінця 60-х років. Більшість галузей охопило фабрично-заводське виробництво. За 1851-1865 обсяг продукції зріс майже вдвічі. Кількість парових двигунів зросла з 7,7 до 27,8 тис. Протяжність залізниць досягла 17,4 тис. км. Було проголошено свободу торгівлі, ліквідовані обтяжливі мита. Цьому сприяла зважена політика Наполеона ІІІ. Особливістю Франції було те, що тут значну роль в індустріальному розвитку відігравало лихварство.

В Німеччині промисловий переворот розпочався лише в 30-х роках ХІХ ст. і тривав до 70-х років, його гальмували: феодальні середньовічні порядки у сільському господарстві, збереження цехів у промисловості та політична роздробленість країни, ізольованість країни від світових торгівельних шляхів, відсутність власного флоту. Кожна з німецьких держав мала власні гроші, метричну систему, митні кордони і норми господарського законодавства, що гальмувало створення єдиного національного ринку. Прусько-Сільзький, Саксонський і Рейнсько-Вестфальський райони країни були економічно слабко зв’язані між собою. Ремісниче виробництво було малоефективним, промислова продукція не була конкурентоспроможною на зовнішньому ринку. В першій половині ХІХ ст. Німеччина була аграрним придатком Англії і Франції. Перші парові машини стали застосовуватися в німецький промисловості лише в 30- роках ХІХ ст. промисловий переворот прискорюється у 50-60 –х роках , коли німецька промисловість переходить від мануфактурної до фабрично-заводської стадії.

Особливістю промислового перевороту в Німеччині було те, що він базується на основі вітчизняного машинобудування, на власних інженерно-технічних досягненнях. Структура німецької фабрично-заводської промисловості вигідно відрізнялася від англійської і французької.

Поступова ліквідація феодально-кріпосницьких відносини на селі затягнулася до 80-х років ХІХ ст. Стримували цей процес:

- обезземелення і малоземелля селян;

- низька купівельна спроможність селян;

- висока земельна рента;

- заборгованість.

Важливі стимули промислового зростання у 50-60 роки:

- боротьба за об’єднання;

- підготовка до війни з Францією;

- залізничне будівництво ліквідувало економічну розрізненість країни, сприяло консолідації внутрішнього ринку;

- митний союз німецьких держав у 1867 р., який очолювали союзна митна рада і митний парламент, які прискорили політичне об’єднання Німеччини.

Промисловий переворот у північних штатах Американського континенту розпочався в останньому десятиріччі ХVІІ ст., цьому сприяли:

- відсутність докапіталістичних пережитків, які мали місце в країнах Західної Європи;

- вигідне територіально-географічне розташування;

- відмежування від боротьби Англії та Франції за гегемонію в Європі;

- посередництво в торгівлі зброєю, боєприпасами для наполеонівських війн приносило великі прибутки;

- доктрина Джеймса Монро 2 грудня 1823 р. сприяла консолідації американської нації, її збагаченню;

- демографічний фактор (до середини ХІХ ст. кількість жителів США збільшилася в 4,5 рази за рахунок переселенців з Європи, людей підприємливих, енергійних).

Перші прядильні машини були завезені з Англії в кінці 80-х років, перші парові машини з’явилися в останньому десятиріччі ХVІІІ ст., але на початковому етапі вони використовувалися слабо. Більшість текстильних фабрик працювали на енергії води.

Промисловий переворот відбувався у США за рахунок європейської робочої сили, інтелекту і капіталів. Але тут застосовувалися власні оригінальні винаходи – циліндр для механічної набивки тканин. У 1807 році на р. Гудзон з’явився колісний пароплав, збудований Р. Фултоном. Текстильна фабрична промисловість в середини ХІХ ст. за обсягом виробництва поступалася лише англійській. З 1830-1850 рр. Довжина залізниць зросла в 300 разів, що сприяло прискореному росту металургії, добувної та машинобудівної галузей промисловості. Виробництво чавуну в 1830-1850 рр. Зросло в 3 рази. В середині ХІХ ст. у США існували свої власні машинобудівні заводи (особливо с/г машинобудування). Серед найважливіших винаходів цього часу – швейна машина Зінгера, ротаційна типографська машина, телеграф Морзе, револьверний, шліфувальний, фрезерний верстати, косарка Мак-Корміка, комбінована молотилка-віялка Хейрема. До середини ХІХ ст. промисловий переворот завершився тільки на півночі , а на півдні панувало рабовласницьке плантаційне господарство. Суперечності між цими двома формами господарювання стали причиною Громадянської війни (1861-1865), яка одночасно була буржуазною революцією, яка завершилася перемогою Півночі і завершенням промислового перевороту.

Ліквідація рабства, акт про гомстеди (поселення), прийнятий у 1862 році активізували зростання аграрного сектора економіки.

Гомстед –акт давав право кожному громадянинові США після сплати 10 доларів США реєстраційного збору отримали 160 акрів землі, що ставали власністю після п’яти років проживання на ній, обробітку та забудови. З 1862 по 1902 експорт пшениці збільшився майже в 5 разів, кукурудзи в 16. Це стало причиною Європейської кризи 1875-1896, коли ціни на пшеницю впали майже вдвічі.

2. Завершення в другій половині ХІХ ст. промислового перевороту в провідних країнах світу створило сприятливі умови для індустріального розвитку.

Період індустріалізації характеризується:

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат