На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Економічні проблеми в умовах ринкових економічних відносин і регіональні проблеми в перспективах

Реферати > Економічні теми > Економічні проблеми в умовах ринкових економічних відносин і регіональні проблеми в перспективах

Характерно, що - при тенденції до спаду промислового виробництва (за 5 років - біліше, ніж на половину) - у 1992р. питома вага промисловості у ВСП не тільки не зменшилась, а навпаки - підвищилася (+6,4%); тим часом у 1994р. (порівняльно з даними 1990р.) вона дещо скоротилася (-1,7%). Частка ж промисловості в НД виявилася відповідно, на 7,5% і на 1,1% вищою. Все це - діяння виключно цінового фактора.

Гіперінфляційний шок спрацював на структурну деформацію повною мірою, бо, скажімо, сфера сільського господарства (при спаді виробництва лише на 1/3) стабільно утримувала свою питому вагу лише перші 2 роки, а потім, з початком цінової лібералізації, пішло обвальне падіння її частки у ВСП на 8,1%, а в НД - на 14,2% (у 1994р.). При цьому сама аграрна сфера (на відміну від промислової), при меншій частці у ВСП, переважає власну частку в НД. В умовах панування монополізму та гіперінфляції оптові ціни промисловості зростали швидшими темпами, ніж аграрні ціни, що, власне, і призвело до такого перекосу між двома вирішальними сферами суспільного виробництва.

Те саме стосується і будівництва, де обсяги інвестицій скоротилися до критичної межі, інвестиційна та інноваційна діяльність "заморожені" (в 1994р. валовий продукт будівництва скоротився (проти обсягів 1990р.) на 68%, а НД - на 59%), а його частка в галузевій народногосподарській структурі має тенденцію до стійкого зростання.

Перевезення вантажів транспортними засобами істотно зменшилися, системи транспорту катастрофічно старіють, а питома вага цієї галкзі у ВСП і в НД, внаслідок бурхливого зростання тарифів, збільшилася майже вдвічі. За рахунок підвищення цін і розширення імпорту товарів відповідно зростає частка сфери обігу. Надто низькою залишається питома вага сфери особистих споживчих послуг.

Промисловість, залишаючи за собою провідну роль у структуроутворюючому процесі в українській економіці, одночасно зберігає тенденцію до подальшого спаду виробництва, з внутрішньою деформацією своєї галузі структури. За розрахунками аналітиків, у 1995р. фактичне падіння промислового виробництва вже сягає 2/3 від рівня 1990р. . Певні ознаки стабілізації та пожвавлення - за рахунок передових підприємств - окремих промислових галузей, які використовують економічні можливості (металургійна і хімічна промисловість, електроенергетика, деревообробна промисловість, виробництво будівельних матеріалів), аж ніяк не змінюють негативних тенденцій до спаду промислового виробництва і цього подорожчання, що не сприяє піднесенню його конкурентноспроможності навіть на своєму, внутрішньому ринку. Іноземні конкуренти з успіхом витісняють з нього вітчизняних товаровиробників, часто ставлячи їх на межу повного банкрутства. Водночас держава зовсім не захищає їх законодавчо навіть від не порядної конкуренції чужоземців.

Деталіізований галузевий аналіз структурних змін у промисловості лише підтверджує висновок про те, що при тенденції до випереджаючих темпів спаду виробництва, а також зростання собівартості та оптових цін продукції галузі важкої промисловості продовжують залишатися "лідерами" як у загально промисловій, так і в народногосподарській. Наприклад, паливна промисловість скоротила обсяг виробництва продукції більше як удвічі, а оптові ціни на паливо зростли щороку ( за "ланцюговим" індексом) такими темпами : у 1991р. - в 1.7 раза, в 1992 - у 2,37 , а в 1993р. - в 53,5, а в 1994р. - в 11 разів. У результаті (як не парадоксально, але факт) питома вага цієї галузі в промисловій структурі стала вдвічі вищою проти рівня 1990р.. Анологічною є ситуація і по чорній металургії : виробництво в галузі скоротилося за ці самі роки на 57%, а оптові ціни щороку підвищувалися ( порівняно з попереднім роком), відповідно, в 3, 14, 55, 56 раза. При цьому в структурі промислового виробництва чорна металургія - як найбільш енергомістка галузь - вийшла на перше місце, подвоївши свою питому вагу. Зміни в структурі виробництва валової промислової продукції розкриваються в таблиці 1.3.

Таблиця 3

Зміни в структурі промисловості за вартістю продукції

Галузі промисловості

1990рік

1991рік

1992рік

1993рік

1994рік

1995рік

Промисловість (у цілому)

у тому числі :

100

100

100

100

100

100

електроенергетика

3,2

3,6

6,4

9,4

11,5

11,4

паливна промисловість

5,7

3.8

14,3

8,5

11,2

13,2

чорна металургія

11,0

9,9

22,7

16,8

19.9

21,9

хімічна і нафтохімічна

6,0

5,9

6,7

6,0

6,9

7,5

машинобудування і металообробка

30,7

26,4

18,6

19,9

17,0

16,0

лісова, деревообробна і целюлозно паперова

2,9

2,9

2,2

2,6

2,4

2,6

будівельних матеріалів

3,4

3,7

3,6

4,7

4,0

3,9

скляна і фарфоро-фаянсова

0,5

0,6

0,5

0,5

0,6

-

легка

10,8

12,3

6,7

6,1

4,4

2,7

харчова

18,6

24,4

13,6

19,7

17,1

15,0

борошномельна-круп"яна і комбікормова

4,0

2,8

2,3

2,7

1,5

2,4

інші галузі

3,2

3,7

2,4

3,2

3,5

3,8

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат