На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Інфляція, суть, суспільні витрати та антиінфляційні заходи

Реферати > Економічні теми > Інфляція, суть, суспільні витрати та антиінфляційні заходи

Як засвідчує статистика, протягом десяти років ВНП Велико­британії зріс у. 1,3 раза, індекс роздрібних цін — у 1,69, грошовий агре­гат М4 — у 3,44 раза, а грошовий агрегат Ml (за 8 років) — у 2,9 раза.

Аналіз наведених даних під кутом зору вислову Мілтона фрідмена породжує питання: якщо інфляція — це виключно явище пропозиції грошей, то чому зростання грошової пропозиції не зу­мовило пропорційного зростання індексу цін, а рівень інфляції при постійному зростанні пропозиції грошей то зростав, то зменшувався?

Відповідь на це питання міститься у відомій монетаристській формулі: М • V = Р • Y . По-перше, частково зростання грошової маси може "поглинатися" зростанням реального ВНП. Тобто ефект від зростання грошової пропозиції розпадається на дві частини: частково зросла грошова маса "обслуговує" приріст ВНП, а частково втілюєть­ся у зростанні цін. По-друге, дія грошової пропозиції на ціни "ко­ригується" швидкістю обертання грошей: ціни можуть зростати і при незмінній масі грошей лише за рахунок прискореного їх обертання.

Отже, зв'язок між грошовою пропозицією та цінами послаб­люється динамікою реального ВНП та швидкістю обертання гро­шей. Розуміючи це, представники монетаризму зауважують, що швидкість обертання є відносно постійною у тому розумінні, що її можна передбачувати і контролювати. За їхніми уявленнями, швидкість обертання є функцією норми процента: якщо ставка за­лишається незмінною, то і швидкість обертання також не зміню­ється. А власне зв'язок між процентною ставкою і швидкістю обер­тання пояснюється тим, що за вищої ставки процента люди менш схильні тримати готівку, намагаються її позбутись. Завдяки цьому пришвидшується обертання грошей.

Кейнсіянський погляд. Кейнсіанство, як зазначалося вище, по­ставило в центр макроекономічної теорії сукупний попит. Виходя­чи з цього, це вчення пояснює і явище інфляції.

Із курсу мікроекономіки нам відомо, що ціни залежать від граничних витрат, а граничні витрати, у свою чергу, від рівня зар­плати. Зростання сукупного попиту, за кейнсіанською теорією, має призвести до збільшення рівня зарплати, рівня витрат, а отже, і до

підвищення цін.

Відомий економіст А.Філліпс свого часу зібрав статистичний матеріал за 1861-1913 та 1923-1958 pp., який підтверджував існування залежності

між щорічним зростанням зарплати та відсот­ком безробіття. При безробітті на рівні 4,5% від числа працездатних рівень зарплати залишається незмінним. При скороченні безробіття до 4% відбувається річне збільшення зарплати на 0,5%. На основі цих даних і була побудована відома крива Філліпса (графік 4).

Зв'язок між безробіттям та рівнем зарплати, відображений на цьому графіку, є базою для пояснення інфляції. У разі скорочення безробіття під тиском збільшення сукупного попиту відбувається зростання рівня зарплати. Це спричиняє зростання граничних ви­трат і в результаті — зростання цін, тобто інфляцію:

AD^ -> t4 -> W^ -> MCt -> J°t, де U- рівень безробіття;

Л/С—граничні витрати. W — рівень зарплати; усі міркування, які ви­пливають із кривої Філліп­са, мають обгрунтування за умови, що продуктивність праці лишається незмін­ною. Якщо ж, наприклад, продуктивність праці (ви­робіток на одного праців­ника) зростає швидше, ніж зарплата, то, навпаки, ціни зменшуються. Отже, зв'язок

w1~ -> мс Т -> рї

справедливий лише за двох умов: коли продуктивність лишається незмінною або коли зарплата зростає швидше, ніж продуктивність.

Традиційно крива Філліпса зображається в координатній пло­щині, де по вертикалі відкладається рівень інфляції. А сама крива розглядається як набір альтернативних комбінацій інфляції і безро­біття. Ще більш конкретно криву Філліпса можна визначити як криву, що відображає можливий компроміс між безробіттям та ін­фляцією: із збільшенням безробіття інфляція зменшується.

Примітка

Крива Філліпса досить прискіпливо перевірялась на відповідність фактичному станові речей. Історія інфляції і безробіття, зокрема у США 60-х років, досить точно "відтворювала" криву Філліпса. Так, у 1969 p. рівень без­робіття становив понад 5%, а рівень інфляції менш як 2%; у 1968 p. рівень безробіття був близько 3,5%, а інфляція перевищувала 5%. Але перша поло­вина 70-х років засвідчила, що крива Філліпса як модель поєднання інфляції і безробіття виявляється справедливою не завжди. У 1973-1975 pp. відбувало­ся одночасне зростання і інфляції, і безробіття. В 1976-1979 pp. розвиток еко­номіки знову відповідав кривій Філліпса.

В цілому досвід 70-80-х років засвідчив, що рух вздовж кривої Філліпса лі­воруч-вгору (коли зменшення безробіття досягається за рахунок збільшення ін­фляції) виявляється більш простим, ніж зворотний рух праворуч-вниз. "Плата" за зменшення інфляції у вигляді зростання безробіття виявляється більш значною, ніж "плата" за зменшення безробіття за рахунок підвищення інфляції.

Крім власного підвищення зарплати і граничних витрат, знач­ний вплив на формування рівня інфляції мають передбачення щодо зростання цін. В основі кривої Філліпса лежить припущення, що вони перебувають на нульовому рівні. Якщо ж вони виникають, то це має спричиняти зсув кривої Філліпса вгору (графік 5).

Пояснення до графіка.

1. На вертикальній осі цього графі­ка, на відміну від попереднього, де на вертикалі відкладався рівень зарплати, позначено зміни в цінах. Це зроблено на підставі того, що, як уже зазначалось, зростання зар­плати спричиняє зміну цін.

2. Пунктирні лінії Ph, та Phy ілюс­трують зрушення кривої Філліпса під впливом передбачень змін у цінах.

Підставою для нового зображення кривої Філліпса

як Ph, та Phy є те, що, передбачаючи зростання цін (на нашому гра­фіку передбачається 10%-не зростання), працівники вимагатимуть 10% зростання зарплати при незмінній пропозиції праці (тобто при 4,5%-ному рівні безробіття). Отже, ціни наступного року під впливом зрослої зарплати збільшаться (у нашому випадку — на 10%). На третій рік зростання цін сягне 20%, якщо передбачення річного зростання цін залишиться на рівні 10%. Виникає проблема;

як зупинити цю тенденцію до реального зростання інфляції під впливом передбачуваного зростання цін?

Відповідно до кривої Філліпса, якщо сукупний попит змен­шиться до рівня, що передбачатиме безробіття на рівні, скажімо, близько 6%, то рівень зарплати врешті-решт стане меншим, ніж рі­вень інфляції. Це знизить реальний рівень інфляції і зменшить його передбачення. Крива Філліпса повернеться у стан, коли природний рівень безробіття (4,5%) забезпечить нульову інфляцію.

Різновидом одночасно і інфляції попиту, і інфляції витрат є так звана "інфляція, пов'язана зі спядол/'. Її модель, розглянута, наприклад, у книзі Едвіна Дж. Долана та Дейвіда Е. Ліндсея , цікава для нас тим, що досить точно відтворює ситуацію в Україні. Поча­ток інфляції в нашій країні пов'язаний із надмірним сукупним по­питом та постійними інфляційними очікуваннями. Графічно інфля­ція, пов'язана зі спадом, має такий вигляд (графік 6).

Пояснення до графіка:

1. Ситуація, відображена на графіку, перед­бачає, що завдяки діям уряду в галузі бюд­жетно-податкової або грошово-кредитної політики обсяги виробництва утримувалися на рівні вищому, ніж природний (точ­ка Е^ лежить праворуч від лінії довготер­мінової пропозиції).

2. Якщо економіка перебуває у стані постій­ної інфляції, то природною реакцією вироб­ників є скорочення обсягів виробництва. Слідом за зсувом лінії сукупного попиту праворуч (від A Df до A D-,) відбувається лівосторонній зсув лінії сукупної

пропозиції (від ASi до AS-, і AS^ ) та зростання цін.

3. Лівосторонні зсуви лінії AS спричиняють ситуацію, коли обсяги виробниц­тва спочатку зменшуються до природного рівня, а потім стають меншими, ніж цей рівень (точка £4 )розглянута модель ґрунтується, по-перше, на тому, що, коли інфляція виникає в результаті зростаючого попиту, то, найімовір­ніше, уряд, відчувши її негативні наслідки, починає обмежувати ін­фляцію саме стримуванням сукупного попиту. По-друге, в моделі враховано інерцію виробників у їх ставленні до цін. Проіснувавши певний час в умовах інфляції, навіть якщо відбувається реальне об­меження сукупного попиту, люди очікуватимуть зростання цін.

Власне інфляція, пов'язана зі спадом, припадає на інтервал між точками Еї та £4. Саме тут інфляція поєднується із скорочен­ням обсягів виробництва нижче від природного рівня та з появою безробіття, що перевищує природний рівень.

Що в розглянутій моделі є несхожим на ситуацію в Україні і

що її нагадує?

Несхожість полягає передусім у тому, що в розглянутій моделі вихідна точка Е\ передбачає, що реальні обсяги випуску переви­щують природний рівень виробництва. В одній із попередніх тем ми вже наголошували на тому, що економічна система України не забезпечує випуску на рівні природних можливостей. Крім того, скорочення обсягів виробництва в наших умовах спричиняється не лише передбаченнями інфляції, а й монополізованістю і "одержав-леністю" виробництва.

Схожість моделі з українською ситуацією полягає у тому, що:

1) поштовхом до інфляційного зростання цін у нас стало зростання сукупних витрат наприкінці 80-х — на початку 90-х років під впливом часткової лібералізації економіки. Остання, як відомо, виявилась у наданні колективам державних підприємств права більш вільно розпоряджатись заробленими коштами;

2) так, як це і передбачено моделлю, в Україні у певний момент (а саме у 1993р.) уряд усвідомив те, що інфляцію спричиняють над­мірні витрати, і були зроблені кроки, спрямовані на скорочення цих витрат. Це здійснювалось, головним чином, через обмежен­ня індивідуальних доходів;

3) поведінка населення і виробників в Україні формується під впли­вом адаптивних очікувань зростання цін, а низька довіра до дій уряду є причиною стійкості таких очікувань;

4) спроби обмежити доходи споживачів в Україні не привели до передбачуваного урядом подолання інфляції.Проілюструємо останнє твердження цифровими даними".

ТяКпипа f

Квартал, рік

Індекс споживчих цін (1990=1)

Реальна зарплата в цілому (1990=100%)

IV-91

2

1-92

12

64,2

11-92

18

87,4

111-92

32

78,1

IV-92

60

89,0

1-93

175

44,2

11-93

393

39,1

111-93

1169

40,1

IV-93

5047

35,6

1-94

10585

30,0

11-94

12665

30,4

111-94

14052

33,2

IV-94

29935

35,7

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат