На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Синтаксис тексту

Реферати > Журналістика > Синтаксис тексту

Сприяє такому посиленню і вживання сполучника на початку речення Сполучник а в двох перших випадках підкреслює перехід до нового змістового напряму: по відношенню до відомого змісту осмислюється якась його характеристика - в даному разі причинова[30]. В той же час сполучник міг би бути й відсутнім. Подібне можна сказати й про розчленування сполучника тому що - воно також не обов’язкове. Пор.: Грати класику легко й важко. Легко, тому що чудовий літературний матеріал. Широке поле для вибору власного тлумачення. Важко, тому що класика обросла упередженими думками. Значить, у даних випадках обсяг складнопідрядного речення і склад фрази збігаються, а отже - збігаються й їхні межі.

Розглянемо другий тип: Жителька одного великого промислового центру пише: Прийдеш до магазину, а на полицях величезні батони. Половину за вечерею з’їмо, а решта до ранку черствіє. Ось і не завжди виходить ощадливо, тому що, знаєте, ми не любимо їсти черствий хліб...; Завод утроє перекрив проектну потужність. Продуктивність праці зросла на 35 процентів. Нелегким було завдання, адже завод оновив близько 60 процентів продукції; У недругів нашої літератури навдивовиж коротка пам’ять. Суворі уроки історії їх нічому не навчили. Вони прагнуть будь-що віддати забуттю наше героїчне минуле. Та зробити це неможливо, бо надто дорогою ціною оплачена людством перемога над фашизмом, криваві злочини якого ніколи не повинні повторитися.

У цих фрагментах також є фрази, що містять предикативні одиниці зі значенням причинності (тому що... ми не любимо їсти черствий хліб; адже завод оновив близько 60 процентів продукції; бо надто дорогою ціною оплачена людством перемога над фашизмом). Але синтаксична будова фраз тут уже інша.

У першому фрагменті предикативна одиниця Ось і не завжди... постає після предикативної одиниці з попередньої фрази (решта до ранку черствіє) й не має значення результату, наслідку, зумовленого попереднім фактом. Тим-то зміст предикативну одиниці, приєднуваної сполучником тому що, не включається в зміст першої предикативної одиниці, а являє собою вже новий - власне причинного плану зміст. Наведена ситуація вимагає підходу, про який писав О.О.Шахматов: "У кожному реченні... мають бути члени, що відповідають основним елементам комунікації"; "Розчленування речення має виходити з безумовного зв’язку його з комунікацією"[31]. Зі сказаного випливає, що аналізована фраза складається з двох речень, межа між якими проходить між предикативними одиницями. Це не означає, ню предикативна одиниця зі значеннями причинності одна містить самостійний зміст, вона є представником цього змісту, бере участь у його творенні. Бо в контексті слугує не тільки для вираження причинної спрямованості, а й указує, що базується на змісті попереднього повідомлення, сигналізує про внесення його формальних і смислових елементів до другого речення, має їх на увазі.

У другому фрагменті перша предикативна одиниця Нелегким було завдання також має самостійне значення. В двох попередніх реченнях мовиться про те, що було досягнуто заводом у його поступі. Аналізована одиниця містить характеристику завдання, що стоїть перед заводом у розглядуваному аспекті, і є цілком достатньою й закономірною в лінійному розвитку контексту. А предикативна одиниця з причинним значенням знову-таки становить уже інший зміст - пояснювально-аргументуючого характеру. Його можна було б перефразувати, наприклад, такиі чином: про складність цього завдання свідчить те, що заводові довелося оновити близько 60 процентів продукції. Значить, межа речень знову-таки збігається з межею предикативних одиниць.

У третьому фрагменті перша предикативна одиниця аналізованої фрази містить у собі судження про неможливість того, про що мовилося в попередньому реченні - тобто в конструкції але неможливо віддати забуттю наше героїчне минуле. Це окремий, чітко вичленовуваний смисл, котрий потому дістає своє обгрунтування в новому реченні, форма якого в лексико-граматичному відношенні представлена складом підрядного речення причини, що в умовах контексту є знаком повного змісту речення, частиною якого воно виступає.

Аналогічне відношення бачимо в побудовах, де тому що, адже, бо та інші сполучники вжиті після крапки: (Коли, покинувши міський центр, де зосереджені готелі, ви йдете в напрямку до району "Королівська миля", то це просування не стільки в просторі, скільки в часі. Тому що з нашого квапливого віку одразу ж переносишся на три-чотири століття назад; Арктика чимдалі більше стає місцем нашої роботи, вона бентежить уми своїм майбутнім, і все-таки ми завжди повинні пам’ятати про її піонерів і ті перші судна, котрі прокладали стежини в студених морях. Бо не можна оцінити сьогодення, не знаючи минулого; Недарма природа не обминає своєю милістю їхню землю. Тому що вони навчилися давати їй, а не тільки брати від неї, тому що в слухняності їй бачать не ущемлення себе, а джерело {розумної свободи й високої людської гордості.)

Звернімо увагу на приклад, у якому немовби наочно відображений перехід від однієї думки до іншої ( - Він не прийде. Чому? - ... тому..,): Сьогодні я хотів би говорити про актора, якого можна чекати на знімальному майданчику чи на репетиції годину, день, але так і не діждатися. Він не прийде. Чому? А хто його знає. Найімовірніше тому, що в нашій справі багато що тримається не на офіційних угодах, а на суто творчих, так би мовити, на вірі.

У мові сучасних газет широко застосовується винесення неповного речення, представленого підрядною частиною, в окрему фразу, що сприяє чіткішому смисловому розчленуванню зв’язаного мовлення, поліпшує його сприйняття, а нерідко сприяє й більшій виразності висловлення. Існування цілісного речення у формі підрядного можливе в наведених прикладах тому, що в умовах контексту, зв’язаного мовлення частина відомих елементів може бути випущена й матиметься на увазі. Це пояснюється й економією мовленнєвих засобів, і характером, міркуваннями комунікації.

У мовленнєвій діяльності, як і в будь-якій іншій, люди прагнуть знайти способи її ефективнішого здійснення та зменшення затрачуваних зусиль. І одне й друге прагнення проявляється так сильно, (причому друге - зовні помітніше), що спостерігаються спроби всі особливості розвитку мови звести до одного з них - і наприклад, до дії принципу економії[32]. Це явна переоцінка тенденції до економності мовленнєвих засобів, - провідну роль у мовленнєвій діяльності відіграють, звичайно, міркування змістової ефективності. Є.Д.Поліванов, котрий вважав прагнення економії ("лінь людська" - як іще він говорив) головною пружиною механізму мовних змін, проте мусив визнати: "економія трудової енергії схильна здійснюватися (й фактично здійснюється) саме лиш доти, доки скорочення енергії не загрожує марністю всього даного трудового процесу (тобто недосягненням тієї мети, для якої ця праця взагалі виконується)"[33]. Реалістична оцінка мовної економії дана Р.О.Будаговим. Він пише про те, що немає ніяких підстав вважати її "синтезом сил, що діють у мові"[34] що економія, ступінь її визначається тією чи іншою комунікативною доцільністю. Таким чином, з одного боку, прагнення економії проявляється у своїй власній сутності, з іншого воно підпорядковане завданню комунікативної ефективності й слугує її досягненню. Так, випущення відомих із контексту ситуацій, фонових знань елементів розвантажує мовленнєві побудови, прискорює "надходження" нової інформації. Природно, що такі випущення, еліпсиси впливають на форму мовленнєвих побудов, зокрема -- на форму речення. Багато хто з дослідників ( Ф. де Соссюр, С.Карцевський, Ф.Данеш, К.Гаузенблас, Н.Д.Арутюнова та ін.) звертали увагу на факти "асиметричної" мовної форми та спростережувані у зв’язку з цим труднощі виявлення мовних одиниць. Без урахування явищ, котрі зумовлюють цю "асиметричність", і тих видозмін форми, які вони викликають, неможливо справді об’єктивно аналізувати структуру тексту.

Самостійне значення неповних речень розглядуваного тексту підтверджується й прикладами істотнішого відриву їх від попереднього повідомлення, наприклад шляхом винесення з позицію вставної конструкції, котра також являє собою супутнє пояснювальне, коментуюче речення, або навіть - в абзац: Та ось якось у неділю - мені було років десять - мама міцно взяла мене за руку (тому що я виривалася й норовила звично вгніздитися в своєму улюбленому кріслі) й привела до зали Будинку вчених; І знову-таки ця батькова захопленість хоч і викликала прагнення у дітей робити те ж саме, але запала в їхню пам’ять тим чистим відлунням дитинства, яке залишається з людиною надовго, можливо, назавжди, забарвлюючи майбутнє життя, передаючися наступним поколінням. Тому що той, хто запам’ятав голос батька, який читає сторінку за сторінкою улюблену ним самим і тому вподобану дітьми книжку, обов’язково схоче, щоб усе повторилося коли-небудь у житті його дітей.

І особливо видним є перехід до нового - пояснювального речення, здійснюваний як у межах фрази, так і в надфразовій єдності, в тих випадках, коли перехід цей дістає спеціальний описовий вираз типу причина цього, ось чому, причиною є, причина, чому і т.д. Наприклад: На осінньому кубанському полі традиційно сходяться сівба й жнива, причому ці зовсім різні види робіт тісно пов’язані між собою. Й ось чому. Майже 2 мільйони гектарів піде цього року під озимину, й на 65 процентах площі посіви будуть розміщені лише після того, як викопають цукровий буряк, зберуть соняшник, кукурудзу; Зазнали збитків у 2225 мільйонів західнонімецьких марок фрахтові компанії ФРН... Причина цього - падіння курсу долара відносно марки; У цього авто є одна перевага перед усіма іншими: воно не вступає в конфлікт із навколишнім середовищем. З тієї простої причини, що це електоромобіль.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат