На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Класифікація надзвичайних ситуацій

Реферати > БЖД > Класифікація надзвичайних ситуацій

Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій

Щодня в світі фіксуються тисячі подій, при яких відбувається пору­шення нормальних умов життя і діяльності людей і які можуть призве­сти або призводять до загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат. Такі події називаються надзвичайними ситуаціями.

Засоби масової інформації, як правило, привертають увагу громад­ськості до надзвичайних ситуацій, особливо коли вони пов'язані з життям відомих особистостей, призвели або можуть призвести до великої кількості жертв, становлять загрозу нормальному життю і діяльності груп людей, цілих регіонів чи навіть країн. Майже жодне газетне видання, жоден випуск радіо або телевізійних новин не виходить без таких по­відомлень.

Загальні ознаки НС

> наявність або загрози загибелі людей чи значне погіршення умов їх життєдіяльності

> заподіяння економічних збитків

> істотне погіршення стану довкілля

* До надзвичайних ситуацій, як правило, призводять аварії, ка­тастрофи, стихійні лиха та інші події, такі як епідемії, терорис­тичні акти, збройні конфлікти тощо. Аварії поділяються на дві категорії:

до І категорії належать аварії, внаслідок яких: *загинуло 5 чи трав­мовано 10 і більше осіб; * стався викид отруйних, радіоактивних, біо­логічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємства; * збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів; * зруйновано будівлі, спо­руди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства чи населення; до II категорії належать аварії, внаслідок яких: * загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб; * зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здо­ров'я працівників цеху, дільниці (враховуються цех, дільниця з чисельністю працівників 100 осіб і більше).

Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва в результаті спрацювання автоматич­них захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив дротів ліній електропередач не належать до аварій, що мають категорії.

* Події природного походження або результат діяльності природ­них процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля, називаються небезпечними природними явищами. Руйнівне небезпеч­не природне явище — це стихійне лихо.

Надзвичайні ситуації мають різні масштаби за кількістю жертв, кількістю людей, що стали хворими чи каліками, кількістю людей, яким завдано моральної шкоди, за розмірами економічних збитків, площею території, на якій вони розвивались, тощо.

Вагомість надзвичайної ситуації визначається передусім кількістю жертв та ступенем впливу на оточуюче життєве середовище, тобто рівнем системи «людина — життєве середовище» (далі — «Л — ЖС»), якої вона торкнулася, і розміром шкоди, спричиненої цій системі. Виходячи з ієрархії систем «Л — ЖС», можна говорити про:

> індивідуальні надзвичайні ситуації, коли виникає загроза для порушення життєдіяльності лише однієї особи;

> надзвичайні ситуації рівня мікроколективу, тобто коли Загроза їх виник­нення чи розповсюдження наслідків стосується сім 1, виробничої бригади, пасажирів одного купе тощо;

> надзвичайні ситуації рівня колективу;

> надзвичайні ситуації рівня макроколективу;

> надзвичайні ситуації для жителів міста, району;

> надзвичайні ситуації для населення області;

> надзвичайні ситуації для населення країни;

> надзвичайні ситуації для жителів континенту;

> надзвичайні ситуації для всього людства.

Як правило, чим більшу кількість людей обходить надзвичайна си­туація, тим більшу територію вона охоплює. І навпаки, при більшій площі поширення катастрофи чи стихійного лиха від нього страждає більша кількість людей. Через це в основу існуючих класифікацій над­звичайних ситуацій за їх масштабом найчастіше кладуть територіаль­ний принцип, за яким надзвичайні ситуації поділяють на локальні, об'єктові, місцеві, регіональні, загальнодержавні (національні), конти­нентальні та глобальні (загальнопланетарні).

+ Локальні надзвичайні ситуації відповідають рівню системи «Л — ЖС» з однією особою та мікроколективом; *об'єктові — системам з рівнем колектив, макроколектив; *місцеві — системам, в які входить населення міста або району; *регіональні — області; ^загальнодержавні — населення країни і так далі.

Сьогоднішня ситуація в Україні щодо небезпечних природних явищ, аварій і катастроф характеризується як дуже складна. Тенденція зрос­тання кількості надзвичайних ситуацій, важкість їх наслідків змушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільству та навколишньому середовищу, а також стабільності розвитку еконо­міки країни. До роботи в районі надзвичайної ситуації необхідно залу­чати значну кількість людських, матеріальних і технічних ресурсів. Запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідація їх наслідків, максималь­не зниження масштабів втрат та збитків перетворилося на загальнодер­жавну проблему і є одним з найважливіших завдань органів виконав­чої влади і управління всіх рівнів.

15 липня 1998 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» затверджено «Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій». Згідно цього положення залежно від територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збит-

Рівні НС

>- загальнодержавний

>- регіональний

>- місцевий

>- об'єктовий

Від кількості людей, які загинули, розрізняють чотири рівні надзви­чайних ситуацій.

+Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуа­ція, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Рес­публіки Крий, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним пе­ренесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Авто­номної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

+Надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст об­ласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Се­вастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

+Надзвичайна ситуація місцевого рівня — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно-небезпечного об'єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповід­ного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не вхо­дять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів.

+ Надзвичайна ситуація об'єктового рівня — це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

Для організації ефективної роботи із запобігання надзвичайним си­туаціям, ліквідації їхніх наслідків, зниження масштабів втрат та збитків дуже важливо знати причини їх виникнення та володіти те­орією виникнення катастроф.

Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій за характером походження подій, котрі зумовлюють виникнення надзвичайних ситу­ацій на території України, розрізняє чотири класи надзвичайних ситу­ацій — надзвичайні ситуації техногенного, природного, соціально-політич­ного, військового характеру. Кожен клас надзвичайних ситуацій по­діляється на групи, які містять конкретні їх види.

+ Надзвичайні ситуації техногенного характеру — це транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спору дах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

+ Надзвичайні ситуації природного характеру — це небезпечні геологічні, метео­рологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хво­робами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

+ Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру — це ситуації, по­в'язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спря­мування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний на­пад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матері­алів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або за­хоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат


загрузка...