На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Курс з Новітної історії

Реферати > Історія Всесвітня > Курс з Новітної історії

Які ж були причини того, що людство опинилося на межі тоталітарної безодні, а деякі суспільні сили і до сьогодні співають хвалу цій антилюдській системі? Су­часні дослідники виділяють їх декілька:

• економічна: наприкінці XIX - на початку XX ст. в ре­зультаті об'єктивного "економічного розвитку державно-мо­нополістичного капіталізму держава отримала у свої руки величезну власність (заводи, фабрики, залізниці тощо), во­на стала не тільки втручатися в економічне життя суспільства, а й підпорядковувати собі індивідуальне життя людини. За роки Першої світової війни владними структу­рами у кожній державі кожного із воюючих блоків, що прагнули здобути перемогу, було накопичено певний досвід керування суспільством, соціально-політичними та соціаль­но-економічними процесами. У дії було перевірено мобілізаційні можливості суспільства, ідеології, економіки. Досвід світової війни довів можливість велетенської концен­трації народногосподарських ресурсів в руках держави, мілітаризації економіки на тривалий час, управління соціальними процесами за допомогою мобілізації бага­томільйонних мас населення;


• структурна: технологічний розвиток людства значно випереджає його соціальний і духовний розвиток - людина ні духовно, ні фізично не встигає за тими технічними пере­твореннями, які відбуваються у суспільстві. Аби їх «пере­травити», потрібен час;

• психологічна: іспанський філософ X. Ортега-і-Гассет пов'язує появу тоталітаризму з виходом на політичну аре­ну в XX ст. «масової людини», яка у кризових ситуаціях легко підпадає під вплив антилюдських ідей;

• політико-технологічна: насамперед, повинні були з'явитися засоби масової інформації (спершу це були дешеві газети, котрі орієнтувалися на масового читача, згодом радіо й телебачення), сформуватися їхній масовий споживач (принаймні мінімально освічені прошарки населення). Внаслідок цього умоглядні проекти тоталітарної перебудови суспільства, які перед тим розроблялися поодинокими теоретиками, дістали змогу трансформуватися в ідеологію, яка за сприятливих обста­вин могла спонукати до дій великі маси населення. Суттєвою обставиною був і вихід на арену суспільно-політичного життя наприкінці XIX - на початку XX ст. масових політичних партій. Відбулося це, коли було скасовано цензи - майновий та осілості, роздвинуто вікові рамки участі громадян у голосуванні, до виборчих кам­паній допущено жінок. Відтак поступово сформувалися демократичні норми, згідно з якими політична партія, котра перемагає на виборах, могла виступити у ролі вершителя долі суспільства.

Очевидно, це були лише об'єктивні передумови для встановлення тоталітарного режиму у тій або іншій країні, які існували потенційно - тобто як можливість, котра могла реалізуватися, а могла так і залишитися лише можливістю. Багато важив в цьому відношенні збіг суб'єктивних чинників, історичні традиції конкретної країни (наприклад, монархо-деспотичні, як у Росії, мілітаристські - у Пруссії та ширше - Німеччині тощо).

Тоталітарна диктатура в XX ст. мала декілька видів: нацистська диктатура А. Гітлера в Німеччині; комуністична - Й. Сталіна в СРСР; фашистські диктатури в Італії, Іспанії, Португалії, Угорщині; військово-монархічні режими в Болгарії, Румунії, Югославії.

3. Періодизація першої частини новітньої історії:

• 1914 - 1918 рр. - Перша світова війна, розв'язана країнами Троїстого союзу проти країн блоку Антанти;

• 1918 - 1923 рр. - період післявоєнної нестабільності. Криза посилила революційні процеси в Європі, загострила класову боротьбу, активізувала демократичні та робітничі рухи - створено Комінтерн, Соцінтерн. У таких країнах Європи, як Італія, Угорщина, Радянська Росія, встановлено диктатури; відроджено під назвою СРСР Російську імперію, щоправда, у дещо урізаному вигляді. Створено Версальсько-Вашингтонську систему повоєнного врегулювання;

• 1924 - 1929 рр. - період економічної стабілізації. По­долано наслідки війни - стабілізовані фінанси, оновлено виробництво, запроваджено нові методи виробництва -конвеєр, стандартизацію деталей. Наслідком стало еко­номічне піднесення - «золоті 20-ті», «ера процвітання». У цей же час встановлено диктаторський режим в Юго­славії;

• 1929 - 1933 рр. - період «великої депресії». Еко­номічно розвинуті країни охоплює криза, причинами якої були перевиробництво, надмонополізація виробництва, неконтрольований з боку держави розвиток капіталізму -нерівномірність у розподілі національних багатств, незнач­не втручання держави у відносини між працею і капіталом. Найбільше постраждали від кризи СПІА і Німеччина. Вона була найсильнішою в історії Європи XX століття. Встано­влено диктатури в Німеччині і Болгарії; в СРСР розпочато індустріалізацію і проведено колективізацію сільського гос­подарства;

• 1933 - 1939 рр. - період назрівання Другої світової війни. Країни, не задоволені результатами Першої світової війни - Німеччина, Італія, Японія, СРСР, починають бо­ротьбу за перерозподіл світу. Посилюється державне втру­чання в економіку - у скандинавських країнах, США, Англії, Канаді проведено ліберальні реформи в інтересах найширших верств населення, а в Німеччині, Італії, СРСР посилення державного регулювання призвело до остаточного утвердження тоталітарних диктатур, за яких держава стала контролювати всі сторони життя країни. Встановлено диктатури в Іспанії і Румунії. З метою захисту від фашиз­му утворено Народні фронти - у Франції, Іспанії, Чилі.

Вирішити мирним шляхом суперечки, що назріли, не вдалося, і світ було втягнуто у Другу світову війну 1939 - 1945 рр.

ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ:

1.1. Як змінилося співвідношення сил на світовій арені по закінченні Першої світової війни?

1.2. В яких країнах відбулися революції, посилився національно-визвольний рух? Які наслідки цих подій?

1.3. Охарактеризуйте основні тенденції соціальна-економічного і політичного розвитку країн світу в повоєнний період.

1.4. Визначте основні періоди світового розвитку, дайте їм коротку характеристику.

2.1. Революції відбулися в: Росії, Австро-Угорщині, США, Німеччині, Фінляндії, Словаччині, Франції, Британії (виберіть необхідне).

2.2. Розвалилися імперії: Російська, Французька, Британська, Австро-Угорська, Німецька, Османська (виберіть необхідне).

2.3. Демократія • це ..., а диктатура - ... (закінчіть речення).

2.4. До кожного періоду доберіть хронологічні рамки:

а) період назрівання Другої світової війни; період економічної стабільності; період великої депресії; період повоєнної не­стабільності; Перша світова війна.

б>) 1929 - 1933; 1918- 1923; 1933 - 1939; 1924 - 1929; 1914- 1918 роки.

2.5. Назвіть країни, де особливо посилився національно-визвольний рух.

3.1. Чим відрізняється тоталітарна диктатура від авторитарної? В яких країнах була встановлена на початку XX ст. та чи інша форма диктатури?

3.2. У. Черчілль казав: «Демократія - дуже недосконалий вид державного правління, однак нічого кращого людство не придумало». Чи згодні Ви з цим висловлюванням? Відповідь обґрунтуйте.

3.3. Як змінився характер капіталістичного виробництва після кризи 1929 - 1933 рр.?

3.4. Чим була викликана світова економічна криза 1929 - 1933 рр.?

а) Різким падінням курсу акцій і панікою на Нью-Йоркській біржі;

б) надвиробництвом товарів, значним зниженням їх збуту внаслідок анархії виробництва і високого ступеня монополізації ос­новних галузей промисловості; в) некомпетентним втручанням уряду у сферу виробництва, що спричинило потрясіння на фондових біржах і викликало загальноекономічну кризу.


ТЕМА 2

ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (1914 - 1918)

ТЕРМІНИ:

План Шліфена - план німецького генерального штабу, розрахований на «блискавичну війну» з Францією і Росією.

ДАТИ:

28 липня 1914 р. - оголошення Австро-Угорщиною війни Сербії, початок Першої світової втни

ПЕРСОНАЛІЇ:

ШЛІФЕН Альфред (1833 - 1913) - граф, німецький командуючий, генерал-фельдмаршал, теоретик блискавичної війни. У 1891 - 1905 рр. начальник генерального штабу німецької армії. Склав план війни, за яким передбачалося швидко розгромити Францію шляхом удару через Бельгію на Париж, а потім спрямувати основні сили проти Росії

1. Швидкий економічний розвиток провідних країн світу, завершення в них промислового перевороту призвели до остаточного поділу світу. На початку XX ст. загострилися протиріччя між двома воєнно-політичними блоками країн - Троїстим союзом (Н.,А-У.,І.) та Антантою (А.,Ф.,Р.). В основі протиріч - спір за колонії між Німеччиною та Англією.

Німеччина намагалася покінчити з пануванням Англії на морях, послабити її вплив на світовий ринок і захопити колонії. Німеччина також бажала приєднати промислове розвинуті північно-східні регіони Франції, захопити у Росії Прибалтику, Україну, Дон і Кавказ.

Австро-Угорщина прагнула розширити сферу впливу на Балканах, захопити Сербію, відібрати у Росії Польщу, Правобережну Україну (Поділля та Волинь).

Османська імперія, що виступила на боці Троїстого союзу в жовтні 1914 р., розраховувала захопити російське Закавказзя і відновити свій вплив на Балканах.

Англія сподівалася послабити Німеччину, захопити частину німецьких колоній в Африці, поділити Османську імперію - забрати багаті нафтою Месопотамію та частину Аравійського півострова.

Франція прагнула повернути Ельзас і Східну Лотарингію, що були захоплені Німеччиною після франко-прусської війни, захопити Саарську область (вугільні шахти) та лівий берег Рейну - природний кордон з Німеччиною, крім того, там знаходилися сучасні промислові підприємства.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат