На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Революція в Росії та виникнення радянської держави і права

Реферати > Історія Всесвітня > Революція в Росії та виникнення радянської держави і права

І. Буржуазно-демократична революція в Росії.

Визначальний вплив на суспільний і державний розвиток Росії зробила революція. Загальний російський страйк (жовтень 1905 року) змусив царизм видати Маніфест, у якому проголошувались різноманітні Свободи. Недоторканість особи, свобода слова, совісті, зборів і спілок. Ще раніше видано Маніфест (1 січня 1905 р.) про скликання Державної Думи, що не змінювало самодержавної суті влади царя. Вибори членів першої Думи проводились за досить складною виборчою системою, а тому значна кількість дорослого населення Росії була усунена від участі в виборах. Дума займалась підготовкою законопроектів і розглядала державні доходи і витрати. В цілому Дума була законодавчим органом при царі. Маніфестом від 20 лютого 1906 року створювалась Державна Рада, яка складалась з представників духовенства, дворянства, торговців, промисловців і науковців. Законопроект прийнятий Державною Думою і Державною Радою набував сили закону, якщо його підписував Імператор. Хоча царський Указ від 23 квітня 1906 року підкреслював, що імператорові належала верховна влада, можна сказати, що в Росії сформувалась конституційна монархія.

У роки першої світової війни загострились соціально-економічні і політичні протиріччя, що існували в Росії. Нестабільність була властива і державному апарату. За роки війни відбулись зміни чотирьох голів Ради Міністрів, 6-х міністрів внутрішніх справ, 4-х військових міністрів і 3-х міністрів закордонних справ. СД партія більшовиків виступила з лозунгами поразки у війні і перетворення імперіалістичної війни у громадянську.

На початок 1917 року страйки охопили біля 676 тис. Робітників. 25 лютого страйк став політичним в Петрограді, Москві та ін. Містах. Страйками керували Ради робітничих і солдатських депутатів. 28 лютого царський уряд було повалено. У Державній Думі було створено Тимчасовий комітет, який на переговорах 2 березня з виконкомом Петроградської Ради робітничих і селянських депутатів досяг угоди про створення Тимчасового уряду до скликання Установчих зборів, які мали визначити форму правління Росії.

Рішення про Установчі збори було компромісом між Державною Думою і Радами, оскільки жодна із стронін не могла претендувати на те, щоб стати владою в Росії, після відречення царя Миколи ІІ. У програмі Тимчасового уряду проголошувалось про негайну підготовку до проведення річного прямого і таємного голосування до Установчих зборів, які мали встановити форму правління і приймати Конституцію. Були продекларовані свобода слова, друку, мітингів, недоторканість особи і таке інше. Проведено політичну амністію. З тюрем вийшли 24 тис. Членів РСДРП (б), проголошено 8 годинний робочий день. Росія за словами Леніна стала найдемократичнішою країною в світі.

Коли з Швейцарії до Петрограда прибув Ленін (на обіцянку, що Росія вийде з війни). 3 квітня проголосив тактичні лозунги партії: «ніякої підтримки Тимчасовому уряду», «вся влада Радам!», «припинити імперіалістичну війну». Партія більшовиків переслідувала за мету захопити через Ради владу в свої руки.

На початку травня було створено коаліційний Тимчасовий уряд – до якого ввійшли представники не тільки буржуазних партій, але й члени РСДРП(б).

У червні 1917 року відбувся перший з’їзд Рад, на якому з 1090 членів було тільки 105 більшовиків. Зїзд надав підтримку Тимчасовому уряду і відкинув пропозицію про вихід Росії з війни. Було створено виконавчий комітет Рад, куди більшовики не ввійшли. Тому вже 3 липня партія більшовиків на VІ з’їзді РСДРП(б) вирішили розпочати підготовку до збройного повстання. Її керівництво формально пішло у підпілля. Тимчасовий уряд проявляв пасивність і нерішучість у боротьбі з контрреволюційною діяльністю більшовиків. У той же час він організував розгром контрреволюційного заколоту Корнілова, який прагнув навести порядок у країні. В 1967 році Керенський, доючи інтерв’ю газеті Таймс, признав, що розгром Корнілова був найбільшою помилкою Тимчасового уряду. У той час партія більшовиків готувалась до збройного повстання.

2. Соціалістична революція.

Формальним приводом для проведення повстання був той факт, що Тимчасовий уряд не проводить виборів до Установчих зборів, хоча вибори були призначені на 28.ХІ. Керівництво партії більшовиків вирішило захопити ваду в день відкриття роботи ІІ з’їзду Рад робітничих і солдатських депутатів, а тому пропонувало включити в порядок денний роботи зїзду Рад питання про мир, землю, владу, і робітничий контроль. 25 жовтня партія більшовиків здійснила військовий переворот, взявши владу до своїх рук в Петрограді Другий з’їзд Рад робітничих і селянських депутатів прийняв запропонований Леніним Декрет про мир, землю, Декларацію прав народів Росії. Було обрано новий Центральний комітет (виконавчий) та створено уряд - Раду народних комісарів, на чолі з Леніним. Цей уряд теж називався Тимчасовим, оскільки він мав функціонувати до скликання Установчих зборів, вибори яких були призначені на 12 листопада.

Вибори до Установчих зборів показали, що партія більшовиків не користувалась підтримкою більшості населення Росії, вона одержала свього 25% голосів виборців, а на Україні - 10%.

Після проведення виборів до Установчих зборів Раднарком доручив Сталіну і Петровському взяти до своїх рук Комісію з Установчих зборів з метою заволодіти усіма документами для орієнтування в обстановці. Сталін заарештував членів виборчого комітету і заволодів документами. Дізнавшись про результати виборів, раднарком прийняв декрет про арешти депутатів, обраних від партій конституційних демократів, сподіваючись, що депутати-есери, що становили більшість в Установчих зборах не б4удуть протестувати проти арешту депутатів буржуазної партії. В кінці було вирішено розігнати Установчі збори. Але проти виступило бюро фракції більшовицьких депутатів Установчих зборів. За пропозицією Леніна їх було введено до виконавчого комітету - і так інцидент було вичерпано.

Установчим зборам було запропоновано затвердити всі декрети Радянської влади, узаконити РНК на чолі з ЛДеніним і на цьому завершити свою роботу. Установчі збори виконали всі вимоги більшовиків, але декретом ВЦВК вони були розігнані. Демонстрантів, що вийшли на підтримку Установчих зборів було розстріляно і розігнано (7 січня 1918 року).

3. Перші декрети Радянської Влади.

25.Х.1917 року партія більшовиків здійснила і взяла владу в свої руки. Другий з’їзд Рад робітничих і селянських депутатів прийняв запропонований Леніним Декрет про мир і землю, Декларацію народів Росії. У Декреті про мир пропонувалось розпочати переговори про укладення справедливого миру. Проте деякі положення Декрету носили чисто пропагандистський характер, переслідуючи за мету здійснити революції у воюючих країнах . 2.12. перемир’я з Німеччиною, в березні 1918 р. - Брестський мир.

Програма партії більшовиків стосовно землі передбачала її націоналізацію, але, розуміючи, що націоналізація землі не знайде підтримки на зїзді, було запропоновано відмінити право приватної власності на землю, надати право користування тим, хто її виробляє, заборонити найману працю. Декрет був антикапіталістичним і повертав Росію до зрівняльного землекористування.

Декретом про суд №1 24 листопада 1917 р. всі судові установи, а також мирові судді, що функціонували в Росії, були знищені. Для боротьби з контрреволюцією, з мародерством, грабежами, крадіжками, саботажем створювались Революційні Трибунали. Для проведення попереднього розслідування створювались особливі слідчі комісії.

Було створено міліцію (постановою РНК від 29 жовтня).

Спочатку на добровільних засадах будувалась Червона Армія, але оскільки добровольців було замало, перейшли до обов’язкової військової повинності.

4. Політика військового комунізму. Нова економічна політика.

Декретами РНК було проведено суспільну націоналізацію промислових підприємств. Для управління економікою було створено Вищу Раду народного господарства, яка зосередила свою увагу на підготовці промисловості країни для забезпечення всім необхідним Збройних Сил. Готуючись до розв’язання громадянської війни всередині країни і прагнучи поширити соціалістичну революцію на інші країни, партія більшовиків почала проводити так звану політику військового комунізму. Військовий комунізм характеризується встановленням права державної власності не лише на великі, а й на малі і середні підприємства. Було встановлено державну монополію на торгівлю хлібом, введено продрозверстку, організовано загальну трудову повинінсть. Продукція промисловості і радгоспів надходила державі і без будь-якої оплати. Хліб у селян забирали також без винагороди. Робітники і службовці одержували мінімум продуктів харчування і предмети першої необхідності по карточках безкоштовно. "Нетрудові елементи" карточок не одержували. Була відмінена плата за продукти харчування, предмети широкого вжитку, паливо, фураж, медикаменти, житло, воду, газ… Було запроваджено загальну трудову повинність . Постановою РНК від 5.09.1918 р. вводився червоний терор. Шляхом терору велася боротьба не тільки з контрреволюцією, але і з "спекуляцією" і злочинністю. Створювались спеціальні "заградотряди", які на місці розстрілювали "мішочників", що порушували державну монополію на торгівлю хлібом. Для ізоляції "класових ворогів" з постановою РНК створювались концтабори (отже, першість у їх створенні належала не фашистам, а комуністам). За конституцією РСФСР 1918 р. вищим органом влади був з’їзд Рад, а у період між з’їздами - ВЦВК. Загальне управління країною здійсн. За конституцією РНК. Центральними галузевими органами управління були народні комісаріати.

Перейти на сторінку номер: 1  2 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат