На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Господарство світу і України в роки другої світової війни. Післявоєнний розвиток народ­ного господарства (1939-1953 рр.)

Реферати > Історія економічних вчень > Господарство світу і України в роки другої світової війни. Післявоєнний розвиток народ­ного господарства (1939-1953 рр.)

Господарство провідних країн світу в роки другої світової війни. Економічне становище західноукраїнських земель на перших етапах другої світової війни. Економічний розвиток України в роки війни і перше повоєнне десяти­ліття.

Господарство провідних країн світу в роки другої світової війни

1 вересня 1939 р. фашистська Німеччина роз­почала другу світову війну, яка за руйнуваннями і людськими жертвами значно перевищувала втрати першої світової війни. Причини війни коренились у намаганні правлячих кіл найбільш розвинутих країн вирішити свої проблеми за рахунок інших народів. Сильним дестабілізуючим чинником було існування комуністичного режиму з його ідеєю "світової революції". Тому західні країни проводи­ли свою зовнішню політику, прагнучи зіштовхнути два тоталітарних режими: фашистський в Німеч­чині і комуністичний в Радянському Союзі.

Господарство воюючих країн було переведено на воєнні рейки. Виробництво військової техніки стало пріоритетним. Зокрема, Німеччина з 1935 р. перебу­дувала свою економіку на воєнний лад. Тому, коли почалась друга світова війна, промисловість рейху пра­цювала на повну потужність, ставлячи за мету задо­вольнити потреби армії. Виробництво військової тех­ніки та зброї стимулювало розвиток важкої промис­ловості. Легка промисловість набагато відставала

Війна призвела до хронічного дефіциту японського бюдже­ту: в 1944-1946 рр. витрати перевищували доходи в 4 рази. Водночас концентрація промисловості принесла великі при­бутки японським монополіям. Так, розміри контролюючого капіталу в компаніях Міцубісі й Сумітомо зросли в 10 разів, у Міцуї - більш ніж у 6 разів. Збагачення японської олігархії в роки війни було досягнуте ціною мільйонів людських жертв, голоду, зубожіння народу, економічної руйнації і розладу фінан­сової системи країни.

Англії довелося пережити загрозу ворожого вторгнення, масового повітряного бомбардування, яких зазнали Лондон, Бірмінгем, Ковентрі та інші міста, блокаду німецькими кораб­лями морських комунікацій, окупацію ряду колоній — Бірми, Сінгапуру, Малайї, втрату великої частини торгового і морсь­кого флоту. Промислове виробництво країни в цілому за роки війни скоротилося на 5%. Різке зниження виробництва спос­терігалося у вугільній промисловості (на 21%), у легкій, зокре­ма бавовняній (більш ніж удвоє) і вовняній (на 27%).

Витрати на війну становили 25 млрд. ф. ст. Для того, щоб хоч якось покрити ці витрати, Англія залучила приблизно тре­тину своїх закордонних капіталовкладень, особливо з колоні­альних країн - Індії, Канади, Австралії, Південне-Африкансь­кого Союзу, а також з Латинської Америки й США. Держав­ний борг за роки війни зріс утричі. В багатьох районах, що вважалися раніше сферою впливу Англії (наприклад, країни Арабського Союзу і Південно-Східної Азії), закріпився амери­канський капітал, який посилено проникав також в англійські домініони і колонії.

Увесь тягар війни в першу чергу позначався на трудящих: жорстокість карткової системи, розгортання стихійних сил "чорного ринку", спекуляція і знецінення грошей, збільшення тривалості робочого дня, погіршення житлових умов. Податки в розрахунку на душу населення зросли більш ніж утроє, вартість життя — на 72%. В той же час війна стала джерелом збагачення монополій, які отримали на воєнних поставках ве­ликі прибутки.

З вересня 1939 р. Франція вступила у війну з Німеччи­ною, але виявилася неспроможною дати їй відсіч і капітулю­вала. Війна і окупація завдали Франції значних збитків, що оцінювались у 1440 млрд. довоєнних франків. Людські жерт­ви становили 1100 тис. чоловік. Промислове виробництво ско­ротилося до 30% у порівнянні з 1938 р., продукція сільського господарства — вдвоє. Франція залишилась без військового і торгового флоту. Закордонні капіталовкладення країни до 1945 р. зменшилися наполовину. До того ж Франція втрати­ла свої колонії: Індокитай, Сірію, Ліван, які добилися неза­лежності.

Сполучені Штати Америки на початковому етапі не брали участі у війні, але займали чітко виражені антинімецькі по­зиції. Вступ США в 1941 р. у війну проти Японії та Німеччи­ни спричинив переорієнтацію господарства на військовий лад.

США, ще не вступивши у війну, за системою ленд-лізу на­давали в позику чи в оренду озброєння, боєприпаси, стратегіч­ну сировину, продовольство та інші матеріальні ресурси краї­нам — союзникам по антигітлерівській коаліції. Ленд-ліз став одним з важливих джерел збагачення американських моно­полій. Він забезпечив масовий збут американських товарів на зовнішньому ринку, що сприяло збереженню високого рівня виробництва у США в зазначений період. Американські ви­трати на проведення операцій по ленд-лізу перевищували 45 млрд. дол.

Надаючи допомогу Великобританії, США прагнули встано­вити контроль над англійською економікою шляхом проник­нення в її сфери впливу. Так, в обмін на 50 старих есмінців, США одержали в оренду на 90 років території для будівниц­тва військово-морських баз у ряді англійських стратегічних пунктів Атлантики. За роки війни в США були побудовані і введені в дію нові промислові підприємства воєнного призна­чення вартістю 25 млрд. доларів.

Друга світова війна внесла свої корективи у механізм міжнародних валютних відносин. Так, розподіл запасів золота в розвинутих країнах набрав ще більш нерівномірного харак­теру, ніж у довоєнні роки. В той час як у США за чотири роки (1938-1941) запаси золота з 14,5 млрд. дол. досягли 22,7 млрд., в Англії, навпаки, скоротилися до надзвичайно низького рівня. Крім того, в ряді країн зросла державна заборгованість. Про це свідчать такі дані:

Роки 1938 1939 1945

США (млрд. дол.) 37 - 263

Англiя (млрд. дол.) 7,3 7,3 22,8

Францiя (млрд. дол.) - 445,7 1756

Ліквідувати такий дефіцит країни намагалися посиленим випуском паперових грошей. Так, у США з кінця 1940 до кінця 1945 року грошовий обіг збільшився з 38,7 млрд. дол. до 265 млрд. дол., або на 222,6%; в Англії наприкінці 1939 р. в обігу циркулювало грошей на 555 млн. ф. ст., у травні 1945 р. — 1270 млн., а в листопаді - вже 1328 млн. ф. ст.; у Франції протягом 1939 — 1944 рр. грошовий обіг збільшився з 151 млрд. фр. до 573 млрд; в Італії за цей же період — з 24 млрд. лір до 233 млрд., тобто майже в 10 разів.

Поряд з нарощенням кількості паперових грошей, підви­щувалися депозити комерційних банків. Якщо під час першої світової війни фінансові видатки всіх воюючих країн станови­ли 208 млрд. дол., то під час другої — 962 млрд. дол. Для того, щоб ліквідувати наслідки цієї найбільш руйнівної в історії людства війни, потрібно було затратити величезні кошти.

Економічне становище західноукраїнських земель на перших етапах другої світової війни

23 серпня 1939 року було підписано пакт про ненапад між Німеччиною і СРСР. У таємному протоколі сторони домови­лись про розподіл Європи на відповідні сфери впливу та оку­пації. За ним Радянському Союзові передавалися майже всі західноукраїнські землі. 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польшу, поклавши тим самим початок другій світовій війні. 17 вересня 1939 р. радянські війська перейшли кордон і зай­няли майже всі землі, населені українцями. Лінія розмежу­вання між СРСР і територією, окупованою німецькими війська­ми, була уточнена в радянсько-німецькому договорі про друж­бу і кордони від 28 вересня 1939 р. Українські землі Лемківщина і Холмщина були зайняті Німеччиною, а Закарпаття — Угорщиною. У червні 1940 р. СРСР змусив Румунію віддати Бессарабію та Буковину. Таким чином, до УРСР було прилу­чено понад 7 млн. мешканців Західної України.

Аналіз офіційних державних, статистичних та інших дже­рел дає підстави розглядати Західну Україну як внутрішню на­півколонію Польщі, її аграрно-сировинний придаток. Розвиток продуктивних сил на західноукраїнських землях гальмувався грабіжницькою політикою польських панів, обмеженим будів­ництвом промислових підприємств, у тому числі переробки сільськогосподарської продукції, варварським використанням природних багатств, перенаселенням у сільських місцевостях, малоземеллям та безземеллям селян, напівкріпосницькими порядками на селі. Крім того, політичне безправ'я західних українців - мешканців регіону, а також національно-культурне гноблення з боку західних сусідів призводило до нестерпного становища. Все це було підґрунтям, з якого виросло цілком природне прагнення українців до створення своєї держави, в котрій розв'язалися б різні пекучі проблеми.

Зважаючи на це, появу радянських військ 17 вересня 1939 р. на території західних областей населення зустрічало радісно, тра­диційно, як зустрічають високих гостей - з хлібом і сіллю. Воно вбачало в Червоній Армії свою визволительку, яка допоможе звільнитися з-під гніту Польщі і об'єднатися з Радянською Ук­раїною, щоб розбудувати свою державу — Україну. Проте споді­вання виявилися марними.

Окупувавши західноукраїнські землі, радянський уряд на­магався здобути прихильність українців. Деякі перетворення знаходили позитивний відгук серед корінного населення, зок­рема, націоналізація промисловості, особливо цукрових заводів і торговельних підприємств, що належали полякам та євреям. У 1939 - 1940 роках у Західній Україні було націоналізовано 2,5 тис. підприємств. Найпопулярнішим заходом радянської влади стала експропріація польських землевласників і обіцянка розподілити між селянами їх землі. Проте згодом землі, вилу­чені у польських землевласників і "передані" найбіднішим селянам, підлягали колективізації. До кінця 1939 р. було кон­фісковано й перерозподілено понад 2 млн. га землі. Бідняцькі господарства звільнялися від сплати податків. У важкому ста­новищі опинилися заможно-середняцькі господарства. Вони сплачували різні податки, які встановлювалися новою владою. Було ліквідовано безліч сільськогосподарських кооперативів, частина з них одержавлювалася.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат