На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Моє село - Прокурава

Реферати > Краєзнавство > Моє село - Прокурава

У селі є багато народних умільців:

Ткаля Самощук Євдокія Федорівна – майстриня,

Вишивальниці: Герасим’юк Емілія , Петрів Ганна, Греку ляк Марія, Данилюк Гафія.

Писанкарки: Бойцуняк Калина, Герасим’юк Олена, Словак Варвара, Петрицюк Ганна, Тарасюк Ганна.

Ложкарі: Бойцуняки Іван та Михайло, Микитин Михайло, Герасим’юк Дмитро, Петрів Михайло, Слочак Ілля, Якібчук Василь.

Різьбярі: Нерест юк Микола, Петрів Микола, Якібчук Микола, Петрів Василь.

Художники та столярі: Микитин Дмитро, Бойцуняк Іван, Матійчук Василь, Самокіщук Василь.

Будівельники: Лавринюк Андрій, Сова Василь, Герасим’юк Микола, Матійчук Богдан, Дручків Петро, Словак Петро, Лавринюк Василь.

Вироби з бісеру: Чулак Марія, Загориняк Наталія, Соколик Галина.

Народних умільців Павлюків Орисю та Василя у 2004 році нагороджено дипломом за зайняті І-і місця в районному та обласному огляді конкурсі майстрів декоративно – прикладного мистецтва, присвяченому 19-й річниці від дня народження Т.Г.Шевченка. Вони представили свої вироби різьби по дереву та вишивку , - рушників, ікон , картин під назвою “Садок вишневий коло хати”.

Музиканти: Слочак Михайло, Слюсарчук Микола, Герасим’юк Роман, Соколик Микола, Соколик Дмитро, Бойчук Іван, Герасим’юк Василь і Юрій, Гуцуляк Роман, Якібчук Василь.

Село Прокурава – це чарівна квітка , яка квітне , розквітає і ніколи не зів’яне:

Село моє рідне,

Звуть Прокурава.

Воно гарне і багате, -

Ой , яка я рада!

Дзвінку пісню чути в селі,

І голос сопілки,

І танцюють діти малі -

Жваві коломийки.

А я люблю село своє,

Рідну Прокураву.

Хай сіяє сонце миру,

Щоб ми жили щасливо.

Село Прокурава розташоване серед прекрасних природних гірських верхів. Тут дуже привабливі краєвиди для туристів. Коли йдеться на такі верхи як Віпчина, Гега, Склич, а також долиною Пістинькою та впадаючої до неї Брусторки, то перед зором мандрівника відкривається прекрасний краєвид. Найкраще з села йти на Тарницю і Сиг лин. Коли йдеться на Скиглин (858 м) то від сільської церкви туди буде приблизно 3 км віддалі. Покривається ця віддаль за якихось півтори години. Ця дорога провадить через полонину тієї самої назви , звідси відкривається чудовий краєвид долини Пісеньки і її приток: Ставника , який випливає з-під Грагіту; із Брусторки з розташованими в їх долинах селами і присілками, як Космач, Завоель, під Грагітом і Ставником , а нижче – у Брустуровах. Цей чудовий краєвид замикає на західно – північній частині пасмо Гордийське, що від високої Лисини Космацької по Велику Рокиту.

Між Лисиною і Грагітом видніє Гордя, а наліво від Грагіту тягнуться Шендрівка з каменистим, Чорний, Грунь, Гредзь. На схід цю чудову панораму замикають зліва до права : Тарниця, продовження карматури, Брусний. Звідси обочиться в поперечному перекрою безлісий , покритий хатами Ріківький Буковець.

Між Кармамутрою і Брусним в долині показується село Прокурава , яка знаходиться на рівнині , яка на долоні , а також видно верхню частину села Шешори. Далі прямуємо на Тарновицю (887м) . Від церкви вона лежить на віддалі 3 км, що покривається приблизно на 1,5 години. Ця дорога провадить через Гигу.

Потім йдеться на Брусний (965) , який є віддалений на 4 км і покривається цю віддаль приблизно за 2 години. Також приємно мандрувати до с. Річки, що віддалена на 9 км. Тут треба йти 3,5 години. (від церкви с. Прокурава до церкви в с. Річці). Найкраще йти через сідло на Карматурі. Дорога ця триває орієнтовно 4 год, бо віддаль нараховує 11,5 км

Я народилася і виросла в цьому чудовому селі Прокурава. Для мене воно наймиліше і найрідніше на цілій планеті:

Село моє, краплиночка на карті,

У світі невідоме – та дарма.

Ну , а чого б без нього були варті

Ми з вами кожен зокрема.

А чого б ми дійсно вартували без нашої

Маленької вітчизни – нашого села, нашого роду?

Миколо Домашевський. Історія Гуцульщини, т. 3 с. 58-61.

ЛІТЕРАТУРА:

Історія міст і сіл УРСР, К.1971

В.Шухевич. Історія Гуцульщини.

Шематизм Станіславської Єпархії.

“Громадський Голос” , Львів, 1934.

М. Домашевський. Історія Гуцульщини, т. 3.

Архіви.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат