На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Робінзон Крузо як втілення просвітительського ідеалу “природної людини”

Реферати > Література світова > Робінзон Крузо як втілення просвітительського ідеалу “природної людини”

ЗМІСТ

Вступ

Основна частина

Розділ І. Життя та творчість Дефо

Розділ ІІ. Робінзон Крузо – «природна людина епохи Просвітництва»

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Основоположником європейського реалістичного роману нового часу вважається Даніель Дефо. Творчість Депо являє собою цілу епоху в розвитку англійської прози, вона підготувала і соціальний реалістичний роман ХІХ століття.

Дефо є зачинателем таких різновидів жанру романа, як роман пригодницький, біографічний, роман-виховання, психологічний, історичний, роман-подорож. Звичайно, в його доробку ці романи не досить розгорнуті, проти саме Дефо намітив важливі лінії в розвитку жанру романа.

В своїй концепції людини Дефо виходить із просвітницького уявлення про її добру природу, яка знаходиться під дією навколишньої сфери і життєвих обставин.

Літературну діяльність Дефо розпочав в 1697р., коли вийшов його перший памфлет «Опыт о проектах» Близько 500 творів написав письменник. Проте, мабуть, немає людини не знайомої з «Робінзоном Крузо», одним з кращих творів світової літератури.

««Робінзон» остаётся вечной книгой и потому, что в центре его стоит проблема общечеловеческая – решать ее приходится каждому, во все времена в любом возрасте» [17, 45]

Даніель Дефо стверджував, що історія ця нібито написана самим Робінзоном Крузо, для того, щоб віддати належне мудрості Провидіння. Нема підстав сумніватися в щирості Дефо, який визначив таким чином головну мету свого творіння. Але об’єктивне звучання творів, тим більше – в подальші епохи, далеко не завжди збігається з об’єктивними намірами й деклараціями авторів. Насправді автор «Робінзона Крузо» віддав належне розуму, волі й працьовитості людини, яка перемагає в нелегкій боротьбі з відчаєм і зневірою.

«История жизни Робинзона на необитаемом острове – это гимн созидательному труду человека, по мужеству, воле, изобретательности. В этом – непреходящие, глубоко-воспитательное значение книги» [6, 414].

В континентальній Європі Дефо швидко здобув широку популярність, а його роман породив величезну кількість «робінзонад». У різних країнах Європи з’явилися книжки з однотипним словосполученнями у назвах: «німецький робінзон», «шотландський робінзон», «французький робінзон» тощо. Великою популярністю, наприклад, користувалася і виходила в перекладі багатьма мовами книжка Пітера Лонгвіля «Пустельник, або неповторні й дивовижні пригоди пана Філіпа Квола, англійця», яка належала до того ж розряду званих «уявних мандрів». Різний вік судився цим книжкам, але жодна з них за ідейно-худоржньою значимістю не могла стати в рівень із першозразком. «Недаром Робинзон Крузо оказался единственным из героев, созданной английской литературой эпохи Просвещения, чье имя вошло в века как имя нарицательное, единственным, кто вошел в память читателей стольких поколений как типичный образ огромной емкости и значимости» [13, 48].

Життєстверджуючий пафос роману Дефо виявився співзвучним не тільки читачам епохи Просвітництва. Історія сприйняття цієї чудової книжки в нашому сторіччі не лише показова. Давно забуті численні наслідування «Робінзонів Крузо», невдалі пародії на нього. А книжка й досі цікавить читача, наснажуючи його життєвою активністю, наполегливістю й любов’ю до праці. Навіть у такі для світу час, коли, здавалося б, нелегко було вистояти перед натиском страху і відчаю, «Робінзон Крузо» був серед таких гуманістичних у своїй основі книжок, які змушували людство повірити у себе, у власні сили, в непереможність здорового глузду.

Дефо написав «историю самоутверждения человека в природе, в обществе. Всюду он прославлял мужество и стойкость личности. Общество также враждебно к личности, как и природе. Чтобы, выжить, нужно бороться, и слава победителю, слава сильному!» [3, 295].

Давно переступивши через усі національні й державні кордони, перший і найкращий роман Дефо витримав найважче для творів мистецтва випробування – випробування часом.

Творчість Дефо цікавила багатьох дослідників ХХ ст., серед яких – Анікст О., Артаманов С., Родзевич С., Елічтратова А., Урною М., Соколянський М., Корнілова Е.

Метою нашої курсової роботи є розкриття образу Робінзона Крузо як «природної людини» просвітительського ідеалу.

А завдання наше – це вивчати життя та творчість письменника, визначити його місце в історії світової літератури; проаналізувати роман «Робінзон Крузо», виявити риси характеру головного героя, його світогляд як «природної людини» епох Просвітництва.

Наша курсова робота складається із вступу, висновків, списку використаної літератури та основної частини, що складається із двох розділів.


Розділ І. Життя та творчість Дефо.

1719 рік став помітною віхою в історії англійської літератури. Того року вийшов друком славетний «Робінзон Крузо» - перший великий англійський роман, який справив значний вплив на подальший розвиток усієї європейської прози .

«Робінзон» з’явився на світ, коли його творцеві було майже шістдесят років. Що правда, літературне ім’я досить гучне – він уже мав, але який же не простий був його шлях до написання свого безсмертного творіння! Непростий, як і вся його літературна кар’єра, як і все його життя.

Народився Даніель Дефо у вересні або у жовтні (точна дата невідома) 1660 року, в родині лондонського фабриканта свічок Джеймса Фо («милозвучно» частку «де» додав до свого прізвища уже сам письменник). За два роки до народження Даніеля помер Кромвель, повновладний диктатор, голова буржуазного уряду, що встановився в Англії після страти короля

Карла І. Англійська буржуазія вийшла переможною в боротьбі проти абсолютизму Стюартів завдяки підтримці широких народних мас. Але, коли народ насмілився нагадати про це і вимагав певних прав для себе, передусім права на землю, - Кромвель жорстоко придушив повстання бідноти. В 1658 році реакційному дворянству вдається реставрувати династію Стюартів в особі Карла ІІ, на роки королювання якого припадає дитинство, юнацтво Дефо.

Даніель Дефо виріс в атмосфері напруженої парламентської боротьби буржуазії за збільшення своїх політичних прав і можливостей необмеженого збагачення. До багатства прагнув і містер Джеймс Фо, як і пізніше сам Даніель. М’ясна торгівля що була вигідною, ніж виробництво свічок сприяла зміцненню добробуту родини Дефо. Майбутній автор «Робінзона Крузо» виховується під доглядом пуританського пастора Еннеслі, але має досить вільного часу щоб додивлятися до буржуазного життя торговельних кварталів Лондона, блукати таємничими провулками, захоплюватися народними виставами на майданах і слухати на березі Темзи оповідання матросів про фантастичні пригоди в далеких тропічних морях.

В богословській школі містера Чарльза Мортана Дефо здобув достатню, як на той час освіту, але не виправдав надій свого батька, не став поважним пастором. Не на церковній кафедрі бачимо ми двадцяти літнього Дефо в 1680 році, а серед мандрівних купців, посередників між імпортерами і комерсантами сіті. В наступні роки Дефо відвідав Португалію, Іспанію, Італію і Нідерланди. Проте Дефо людина ділова, захоплена не красою природи, моря, а своїми комерційними справами. «Дефо сполучає ділову, комерсантську ініціативність з тією природною схильністю до бродяжництва, про яку говорить шести десяти однолітній Робінзон своїй дружині, підкреслюючи, що це пристрасть, бо він людина багата і більшого збагачення уже не прагне» [7, 7-8].

Дух бродяжництва в молодому Дефо органічно в’яжеться з пафосом розмаху морської колоніальної торгівлі Англії, і лише в старості до цієї «романтики» буржуазного розвитку приєднуються відтінки певного розчарування Дефо в напруженні багаторічній діяльності «шукача щастя» і мрія про «природне життя», позбавленого суперечностей цивілізованого суспільства.

В 1683 році Дефо одружився з Мері Тефлі, посаг якої в 3700 фунтів дав можливість молодому комерсанту взятися до широкої реалізації своїх сміливих торговельних планів. Удачливого і процвітаючого комерсанта з нього не вийшло; зазнав він і дрібних поразок і великого банкрутства.

В 1690 роки невдалий комерсант знайшов для себе нове поле діяльності – літературне. Серед ранніх спроб пера Дефо-публіциста найчастіше згадують його «Нарис проектів» (1697), написаний людиною, яка серйозно замислилась над розвитком національної економіки. В 1701 році він пише віршований памфлет «Чистокровний англієць», спрямований проти аристократичної опозиції. Дефо в’їдливо висміяв безглуздість самих силкувань розмірковувати про «чистоту крові» англійців - нації, що виникла внаслідок неодноразового змішування різних етнічних груп.

Після смерті Вільяма ІІІ і вступу на престол королеви Анни настав час сурових утисків пуритан-диседентів. У кінці 1702 року було видано анонімний саркастичний памфлет «Як найшвидше розправитись з дисентерами», що гостро викривав нову політику щодо інаковіруючих. Авторство Дефо неважко було встановити, і в лютому 1703 року панфлентиста заарештували і вкинули до Ньюгейтської в’язниці, де він з невеликою перервою пробув майже два роки. Крім того, в літку 1703 року він тричі стояв біля ганебного стовпа однак громадянська страта мужнього і дотепного захисника дисентерів перетворилась на його тріумф. Пам’ятником цих подій став його славетний памфлет – «Гімн ганебному стовпу» (1703 рік), написаний у в’язниці.

Від публікації «Нарису проектів» до появи панфлета «Гімн ганебному стовпу» минуло всього шість років, проте за цей час відбулося становлення Дефо-літератора. Уже в ранній публіцистиці проявилися ті моменти світогляду Дефо, які живили і наступні, зрілі твори письменника. Це, насамперед, «послідовний демократизм, велика віра у сили здорового розуму, і – як наслідок не сприйняття багатьох соціальних та релігійних забобонів». [9, 6].

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат