На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Макроекономічні параметри та методи їх вимірювання

Реферати > Макроекономіка > Макроекономічні параметри та методи їх вимірювання

1. Загальна характеристика економічних параметрів.

2. Суспільний продукт в системі народного господарства.

2.1. Вартісна структура суспільного продукту.

3. Система національного рахівництва(СНР).

3.1. Загальна характеристика системи національного рахів-

ництва(СНР).

3.2. Річний суспільний продукт.

3.3. Вимір національного продукту.

3.4. Доход нації.

3.5. Національне багатство.

1. Кількісна чи якісна характеристика конкретного елемента

економічної системи,взята у відповідному масштабі чи по виз-

наченій шкалі,яка служить для виділення даного елемента у

множині інших,називається параметром (показником).Параметр

дозволяє привести у відповідність,співставити по визначеній

ознаці(якості)всю сукупність елементів системи.

Усі економічні показники можна поділити на абсо-

лютні(кількісні)і відносні(коефіцієнти співвідношення кількі-

сних показників).Зокрема,до абсолютних слід віднести обсяг

продукту(внатуральному чи грошовому виразі),а до віднос-

них-ефективність(співвідношення результату і витрат)виробниц-

тва.

З точки зору розмірності,усі економічні параметри можуть

поділятись на екстенсивні і інтенсивні,а також на рівні і по-

токи.

Екстенсивні параметри характеризують систему з

кількісної сторони.До них відносять ряд трудових(кількість

населення,кількість зайнятих тощо),фізичних(виплавка чавуну

чи сталі,добування вугілля тощо),грошових(національне ба-

гатство,продукт,доход тощо)параметрів,екстенсивні величини

завжди мають розмірність.

Інтенсивні параметри характеризують систему з якісної і

структурної сторін.До них,насамперед,слід віднести частину

трудових(рівень зайнятості,приріст населення,частка прац-

івників сфери матеріального виробництва в загальному обсягу

зайнятих тощо),фізичних(ресурсовіддача,урожайність,фондозабес-

печеність,технічна будова капіталу тощо),умовних(частка експо-

рту у виробленому продуктітощо),грошових(норма нагромадження,

вартісна будова капіталу,фондомісткість тощо)параметрів,а та-

кож різні їх комбінації(випуск продукту на душу населення,

ефективність виробництва тощо).Інтенсивні величини можуть ма-

ти розмірність або бути безрозмірними.

Рівень - це економічний параметр, що виступає як наг-

ромаджувач системи,він акумулює вхідні і вихідні потоки.

Рівень повністю описує непорушний(статичний)стан системи і

вимірюється екстенсивними економічними параметрами(рівень

макроекономіки чи мікроекономіки тощо).Потік - економічний па-

раметр,що вимірюється лише в динаміці,тобто є функцією часу.

Потоки залежать від інших потоків,частинами яких вони є,і від

рівнів системи;вимірюється екстенсивними і інтенсивними пара-

метрами,які змінюють свою величину у часі(потоки ресур-

сів,продукту і доходів).

Загальна характеристика економічних параметрів повинна

бути доповненою описанням методів одержання інформації для

кількісної оцінки економічних показників.Будь-яка інфор-

мація,втілена в показниках(параметрах)економічної сис-

теми,добувається трьома основними способами:спостереження за

поведінкою системи експерименту чи експертної діяльності.

Найважливіший метод одержання соціально-економічної

Інформації - спостереження, яке здійснюється шляхом народ-

ногосподарського обліку.Під цим розуміється система органі-

зованого і систематичного виміру соціально-економічних про-

цесів в усіх ланках економіки.Це єдина система,яка охоплює

три взаємозалежних види народногосподарського обліку:опера-

тивний,бухгалтерський і статистичний.

Народногосподарський облік як основний вид одержання соц-

іально-економічної інформації доповнюється проведенням експе-

риментів.

Економічний експеримент передбачає активне втручання в

хід процесу,який досліджується і який характеризує розвиток

економіки в цілому або його окремих ланок в реальних або

штучно створених умовах.Його метою є перевірка гіпотез і по-

будова теорії явища,яке вивчається.В ході експерименту це

явище ретельно спостерігається і вимірюється.Суть експеримен-

ту полягає в дослідженні поведінки того чи іншого об'єкту чи

процесу під дією різних факторів,що вводяться в ході експери-

менту.

Розрізняють економічні експерименти реальні(проводяться

на окремих підприємствах чи в галузях),модельні(проводяться

на моделі)і людино-модельні(ділові ігри).Два останніх доз-

воляють як завгодно змінювати умови експерименту,проводити їх

як на мікро-,так і на макрорівні.

Для одержання соціально-економічної інформації зас-

тосовують і метод експертних оцінок,який полягає у логічних

викладках спеціалістів. Характерні риси цього методу: оцінка

об'єкту дослідження дається групами висококласних професі-

оналів-експертів і грунтується перш за все на їх знан-

нях,досвіді і інтуїції.

В економічній науці існує проблема оцінки основних показ-

ників економічної системи,насамперед,сукупного продукту та

його елементів.Вона виникає з існування двох концепцій виз-

начення продукту-звужувальної і розширювальної.

Згідно звужувальної концепції,яка характерна для мар-

ксистського підходу,праця є продуктивною лише тоді,коли ство-

рює матеріальні блага і послуги,а вся інша праця--

непродуктивна.У відповідності з цими поглядами,суспільний

продукт створюється виключно в сфері,де виробляються матер-

іальні блага і послуги(яку називають виробничою сферою),і не

створюється у сфері нематеріальних благ і послуг(невиробнича

сфера).

За розширювальною концепцією в результат суспільного ви-

робництва зараховуються не лише матеріальні,а й нематеріальні

блага і послуги.При цьому продуктивною вважається будь-яка

праця,що створила те чи інше(матеріальне чи нематер-

іальне)благо і принесла доход.

За цими уявленнями,все суспільне виробництво поділяється

на дві сфери-матеріального(де створюються матеріальні блага)і

нематеріального(де створюються соціально-культурні ціннос-

ті,тобто нематеріальні блага)виробництва.Продуктивною є праця

в обох сферах.

Звужувальна концепція створила свою систему макро-

економічних показників-систему балансу народного гос-

подарства,а розширювальна концепція, яка характерна для за-

хідної(немарксистської)економічної науки, свою систему наці-

онального рахівництва. Кожна із них побудована на відповідних

принципах.

2. Система народногосподарського балансу(СНБ)довгий час була

основою результатів суспільного виробництва в колишніх соці-

алістичних країнах, а отже,і в Україні. Ще й сьогодні наці-

ональна статистика продовжує використовувати основні її

принципи,хоча поступово відбувається перехід до показників

системи національних рахунків(СНР).

До основних принципів СНБ відносять:1)продуктивною вва-

жається лише праця у виробничій сфері,тому враховуються лише

матеріальні блага і послуги;2)продукт оцінюється як в нату-

рально-речовому,так і у вартісному виразі;3)суспільний про-

дукт розраховується з так званим повторним рахун-

ком;4)результати суспільного виробництва зводяться в систему

галузевих і міжгалузевих балансів.

Суспільне виробництво поділчється на два підроз-

діли:перший,що включає усі підприємства і галузі,які вироб-

ляють засоби виробництва і послуги виробничого характеру,і

другий,що включає усі підприємства і галузі,на яких ство-

рюються предмети особистого споживання і надаються послуги

особистого плану.

Загальна сума усіх корисних благ,створених як у пер-

шому,так і у другому підрозділах суспільного виробництва про-

тягом певного проміжку часу(як правило,за рік),утворює вало-

вий суспільний продукт(ВСП),який має як натураль-

но-речовий,так і вартісний вираз.

Виходячи із функціонального призначення різних частин

ВСП,за натурально-речовою формою його структуру можна відоб-

разити таким чином:

ВСП=ФЗ+ФС+ФН,

де ФЗ-фонд заміщення,ФС-фонд споживання,ФН-фонд наг-

ромадження.

Фонд заміщення-частини ВСП,яка використовується для замі-

ни тих засобів праці,що протягом даного року вибули з проце-

су виробництва внаслідок фізичного чи морального зношуван-

ня,тобто амортизувались,і повної заміни предметів праці,які

споживаються одразу протягом одного виробничого цик-

лу.Природно,що фонд заміщення повністю складається із засобів

виробництва(засобів праці і предметів праці).

Фонд споживання - та частина ВСП, що протягом даного

року використовується виключно на особисте споживан-

ня. Зрозуміло,що до його складу входять лише предмети особис-

того споживання і особисті послуги.

Нарешті,фонд нагромадження,який використовується для роз-

ширення масштабів суспільного виробництва шляхом залучення

додаткових виробничих факторів(ресурсів),за своєю натуральною

формою складається з додаткових засобів вироб-

ництва(матеріально-речовий фактор)і додаткових предметів осо-

бистого споживання(призначені для відтворення особистого фак-

тору виробництва-додаткової робочої сили).

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат