На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Методологічна схема процесу формування потреб та реального споживання

Реферати > Макроекономіка > Методологічна схема процесу формування потреб та реального споживання

Необхідною умовою для визначення потреб індивідуальних споживачів є їх попередня класифікація і ранжування. Така необхідність пояснюється різним походженням потреб, а тому передбачає можливість їх повного насичення для кожного окремого індивіда. Потреби знаходяться на рівні свідомості індивіда, а величина їх насичення диференційована відносно умов його життєдіяльності. У певний момент часу частина потреб індивіда (або сім’ї) реалізується.

Єдиним способом задоволення потреб є споживання відповідного блага, що передбачає необхідність володіння цим благом, його багаторазове (для товарів тривалого вжитку) або одноразове (для товарів разового вжитку) використання. Для якісного і ефективного втручання в процес споживання товарів та послуг, а також для точної оцінки величини індивідуальних потреб у визначених благах необхідно дослідити сам процес споживання, який є складним; вплив на нього мають багато чинників, а тому їх урахування, визначення напрямів зв’язків, сили їх дії – необхідна умова такого дослідження.

Усвідомлення процесу реального споживання, що визначається процесом здійснення відповідної покупки, передбачає встановлення послідовно-логічного ланцюжка і зв’язків між можливими чинниками впливу.

Досліджувати процес реального споживання необхідно в сім’ї – первинній суспільній одиниці [5, 22, 6, 14, 35]. Споживання придбаних благ (як тривалого, так і разового використання) відбувається колективно. Так, для всіх товарів широкого вжитку довготривалого використання [37, 54] функці­­­ональним призначенням є знаходження в помешканні (мова йде про різні функціональні зони: зона приготування їжі, зона відпочинку тощо) і сприяння нормальній життєдіяльності, в якості споживача визначених товарів широкого вжитку повинна бути не окрема особа, а сім’я. Особа користується вищеописаними благами самостійно лише в тому випадку, якщо сім’я одноосібна. Крім того, неможливо уявити собі сім‘ю, в котрій кожен її член користується своїми особистими благами (телевізором, холодильником, пральною машиною), адже, яка б не була сім’я, всі її члени тим чи іншим чином співіснують, що свідчить про колективне використання наявних благ. Якщо в сім’ї налічується декілька одиниць функціонально-подібних благ, то використання останніх відбувається також колективно (кожне благо використовують усі члени сім’ї).

Визначивши той факт, що за основу (основну одиницю дослідження) необхідно брати окрему сім’ю (в тому числі й одноосібну), зауважимо, що остання не може існувати ізольовано: вона функціонує як одиниця лише в суспільстві - певній сукупності таких же одиниць [4, 5, 10, 12]. Будь-яке суспільство поділяється на визначене число верств залежно від умов життєдіяльності його членів (найчастіше їх три: низького, середнього і високого рівня). Така градація на пласти не є випадковою, адже самі сім’ї різняться чи то кількістю членів, чи то релігійністю, чи то за іншими ознаками. Протиріччя функціонування окремої сім’ї полягає в тому, що вона володіє через ті чи інші обставини певним набором індивідуальних характеристик, які відрізняють її від інших сімей, і, ра­­­зом з тим, сукупність таких характеристик формує дану одиницю як окре­­­му сім’ю, визначаючи тим самим певні рамки і спосіб її життєдіяльнос­­­ті [3, 15, 4]. Прикладом є освіта як одна з характеристик чи самої сім’ї, чи окре­­­мих її членів: висока освіченість (здобуття одним із членів сім’ї або кількома високого рівня освіти) формує високий культурний рівень, спе­­­цифіку стосунків у сім’ї, відповідне проведення вільного часу тощо, і, разом з тим, сама сім’я (всі її члени) через певні обставини формує і визначає свою освіченість. В реальному житті пряму і зворотну дію на формування сім’ї має не один фактор чи індивідуальна характеристика, а певний їх набір [3, 6]. Такий вплив може бути як прямим, так і опосередкованим.

Фактична дія на сім‘ю і з боку сім‘ї певного набору факторів впливу спричиняє градацію суспільства на окремі пласти, класи тощо. Воло­­­діння приблизно однаковими характеристиками зумовлює віднесення цих сімей в один ранг за умови їх життєдіяльності [10, 6]. Справді, всі сім‘ї вчите­­­лів ведуть майже однаковий спосіб життя: уклад, проведення вільного часу, зайнятість протягом доби, культурний рівень тощо. Зовсім інший, але однаковий спосіб життя ведуть сім‘ї робітників і службовців, ще ін­­­ший - сім‘ї селян і т.д.

Отже, постулюємо існування певного набору внутрішньо-індивідуальних характеристик окремої сім‘ї (вік, національність, освіта, кількість членів тощо), які форму­­­ють і визначають тип її життєдіяльності [53]. Змі­­­на хоча б однієї із індивідуальних характеристик окремої сім‘ї приводить до зміни типу і умов її життєдіяльності.

Вплив на фор­­­мування типу і умов життєдіяльності з погляду тієї чи іншої внутрішньо-індивідуальної характеристики не є однаковим. Теоретичні дослідження вказують на існування визначального по­­­казника, який має найбільший вплив на формування типу сім‘ї, обмежує розвиток і споживання та виражений у вигляді доходу сім‘ї [6, 16]. Він формує обмеження (найбільше і основне) на споживання суспільних благ і найвагоміше сприяє роз­­­витку самої сім‘ї. Прикладом є сім‘я з високим рівнем доходу, яка спо­­­живає більш якісні і екологічно чисті продукти. Вона має можливість також краще провести свій вільний час (наприклад, здійснити далеку ту­­­ристичну подорож), що сприяє розвитку загального освітнього рівня. Можливість доступу в комп‘ютерну мережу дозволяє отримувати будь-яку необхідну інформацію; також підвищуючи свій освітній рівень.

Оскільки дохід сім’ї визначається самою сім‘єю, і на цей процес впливають ряд інших факторів, то дану внутрішньо-індивідуальну характеристику пропонуємо представити деякою сукупністю інших характеристик, котрі будуть виконувати функції доходу: визначати обмеження на споживання суспільних благ і сприяти розвитку самої сім‘ї [22, 27]. Такими внутрішньо-індивідуальними характеристиками окремої сім‘ї повинні бути: освітній та інтелектуальний рівень членів сім’ї, пристосованість до умов життя, досвід, вміння ризикувати, а також отримувати, вибирати і швидко використовувати будь-яку інформацію, працьовитість тощо. Набір цих характеристик переводить сім‘ю з нижчого рангу - на вищий за типом життєдіяльності (і, відповід­­­но, до типу сімей з вищими доходами), що також має вагомий вплив на формування стереотипу і розвиток сім‘ї, самовдосконалення і нові можливості підвищення по щаблях суспільної ієрархії [6]. Тому дохід сім’ї відносимо до факторів чи умов, які обмежують розвиток і процес споживання різноманітних благ.

До другорядних факторів впливу чи умов, які визначають і формують конкретний тип життєдіяльності сім‘ї, відносимо усі інші. Їх класифікація і перелік можуть бути наступ- ними [6, 16]:

1) фактори, які впливають на рівні регіону чи країни в цілому (величина країни, її географічне положення, розвиток інфраструктури тощо);

2) фактори, які впливають на рівні сім’ї (кількість членів сім’ї, наявність дітей, національність, освітній рівень, вік сім’ї тощо);

3) фактори, які впливають на рівні особи (стать, освіта, інтелектуальні здібності, вольові якості тощо).

У логічному ланцюжку процесу реального споживання всі чинники, які обмежують споживання суспільних благ (дохід), внутрішньо-індивідуальні характеристики сім‘ї, які визначають та формують її тип і реальне споживання, зливаються, формуючи поняття реальних потреб [31, 26].

Реальні потреби - це сукупність суспільних благ, які в даний мо­­­мент часу є необхідними для певної сім‘ї. Сім‘я формує і виз­­­начає самі потреби для конкретного моменту часу, фактори об­­­меження (дохід) визначають альтернативний вибір. Умови, які впливають на процес реального споживання суспільних благ, визна­­­чають величину, кількість і якість реальних потреб або їх недоцільність [5, 17]. Отже, умови життєдіяльності будь-якої сім‘ї вимагають функціонування її як біоло­­­гічного виду, тобто визначають потребу сім‘ї в продуктах харчування (у певному визначено-необхідному наборі поживних речовин: білків, жирів і вуглеводів), обмеження формує альтернативу щодо різних наборів продуктів харчування (можливість споживання одних продуктів харчування і неможливість придбання інших, кількість продуктів у пев­­­ному наборі тощо), внутрішньо-індивідуальні характеристики сім‘ї визначають, які продукти вживати (обмеження чинить віросповідання), якої якості тощо. Обмеження у вигляді сімейного доходу є однією з таких індивідуальних характеристик. Отже, сім‘я визначає реальні потреби, а обмеження і умови в комплексі становлять усе інше: реальність їх задоволення, кількість, якість, а також доцільність [3].

Визначаючи реальні потреби, сім‘я тим самим формує майбутні умови своєї життєдіяльності і сам тип, чи віднесення до певного пласту. Однак через певні причини часто реальні потреби можуть бути нереалізованими, зокрема в період занепаду суспільства, його станов­­­лення і криз [14].

Реальні потреби розглядаються як певна одиниця або одне ціле, а їх структура є диференційованою і визначається самою сім‘єю. Величина грошових витрат і структура суспільних благ, які моментно споживаються (про­­­дукти харчування), споживання яких триває короткий проміжок часу (миючі засоби) і тривалий (меблі) - є різ­­­ними для кожної окремої сім‘ї. Тому реальні потреби, сформовані для ок­­­ремої сім’ї, різняться величиною і структурою, що вказує на необ­­­хідність проведення градації реальних потреб для кож­­­ного з типів сімей [5].

Сформовані реальні потреби різного роду чи функціонального призначення мають різну почерговість задоволення [12, 49]. Певну ієрархічну градацію потреб запропонував Маслоу [30, 3, 75]. На його думку, найвищими є фізіологічні потреби, задоволення яких є першочерговим і необхідним (продукти харчування), однак існує також черговість задово­­­лення реальних потреб одного роду: необхідність різних благ формує вибір більш необхідного для окремої сім‘ї (пральної машини чи телевізора) блага, що виражається через більш швидке задоволення відповідної потреби [7].

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат