На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Методологічна схема процесу формування потреб та реального споживання

Реферати > Макроекономіка > Методологічна схема процесу формування потреб та реального споживання

Таким чином, сформовані реальні потреби створюють процес мотива­­­ції [7, 24], відносно якої сім‘я зосереджує свої зусилля на задоволенні певних потреб, що, у свою чергу, впливає на формування певної споживацької по­­­ведінки. Певний утворений тип споживацької поведінки характеризується відповідним підходом до формування потреб і споживання за визначеними ознаками [6]:

1) реальні потреби задовольняються всередині типу однако­­­во: у певній кількості і певній почерговості;

2) реальні потреби задовольняються комплексно: певним визначеним набором, який визначається самою сім’єю відповідно до критерію доцільності;

3) задоволення реальних потреб для сімей одного типу споживацької поведінки визначається критерієм раціональності, прийнятним лише для цього типу сімей.

Відповідно до всіх цих критеріїв формуються певні типи споживаць­­­кої поведінки, які відрізняються один від одного. Дослідження і вивчення різних типів споживацької поведінки є надзвичайно актуальним і використовується при вирішенні соціально-економічних завдань, зокрема визначення потреб і на їх основі споживання.

Певний тип споживацької поведінки визначає ре­­­альне споживання: здійснення нової покупки у зв’язку з реальними потребами, або задоволення їх шляхом використання вже існуючих благ (це можливо лише для благ довготривалого використання).

Оскільки сформовані реальні потреби визна­­­чають певний тип споживацької поведінки, котра впливає на реальне споживання, то даний послідовно-логічний процес (відмічено пункти-ром - рис.1.3.) можна розглядати і в зворотному напрямі: через ре­­­ально спожиті блага можна визначити певний тип споживацької поведінки, який, у свою чергу, використовуючи процес мотивації, визначає реальні потреби кожного з типів сімей. Мова йде лише про ті сім‘ї, у яких є незадоволе­­­ний попит на конкретно визначені блага. Задоволення потреби у визначе­­­ному благові визначає перехід сім‘ї з одного типу в інший. Схема процесу реального споживання і формування потреб індивідуального споживача представлена на рис.1.

Простий на перший погляд процес виникнення і формування реальних потреб насправді є внутрішньо складним і залежить від багатьох фак­­­торів. Для досконалого вивчення процесу формування реальних потреб і здійснення на цій основі реального споживання недостатньо розглядати сім’ю як певну суспільну одиницю. Необхідно дослідити структуру і взаємодію всіх її членів, адже процес прийняття рішення про реальне споживання, як і процес фор­­­мування реальних потреб, базується на спільності інтересів і переконань всіх її членів ([6],[24]). Це яскраво простежується при визначенні почерговості придбання нових благ .


мотивація

Рис.1 Послідовно-логічна схема процесу споживання і формування потреб

індивідуальних споживачів

Для більш чіткого уявлення логічного процесу прийняття рішення про потребу чи споживання необхідно дослідити саму сім‘ю. Ми аналізуємо два типи сімей:

1) сім‘я диктаторського типу, котра характеризується наявністю в ній вольової особистості, яка з допомо­­­гою сили, досвіду, поваги, зароблених коштів самостійно приймає рішен­­­ня будь-якого характеру, в тому числі про потреби і споживання;

2) сім‘я демократичного типу, у якій процес прий­­­няття рішення про потреби і споживання базується з урахуванням думки всіх її членів і реально втілюється через обговорення і прийняття єдиного рішення.

Сім‘ї другого типу можна поділити на такі, де в обговоренні і прийнятті рішення беруть участь лише повнолітні члени сім‘ї (сюди належать також і молоді за віком сім‘ї), і де прийняття рішення є колективним, з урахуванням думки неповнолітніх дітей.

Втручання суспільства чи дер­­­жави в управління процесом формування певних потреб у сім‘ях першого типу передбачає вплив лише на одного члена сім‘ї, у сім‘ях другого типу - на всіх.

Під час дослідження й аналізу особистого споживання ми постійно переконуємось, що цей процес є надзвичайно складним, постійно змінюється та залежить від дуже багатьох факторів. В останні роки різноманітність цих факторів дуже часто і з різних позицій висвітлюється в науково-економічній літературі. Адже тільки аналіз факторів впливу може виявити об’єктивні причини протікання процесу індивідуального споживання і формування реальних потреб.

Основи дослідження факторів особистого споживання і формування потреб були закладені ще К.Марксом, який вивчав не тільки саму суть індивідуального споживання, а й його залежність від капіталістичного виробництва та “від кліматичних і інших природних особливостей тієї чи іншої країни”, “від культурного рівня країни” та “від приросту населення” [26, 182], [27, 209].

Велика різноманітність факторів, які впливають на індивідуальне чи особисте споживання, визначає потребу їх групування і ранжування, тобто класифікації.

Існує два підходи до групування і ранжування факторів впливу на особисте споживання. Одні автори виділяють фактор чи групу факторів, які є основним чи основними, а інша група - другорядні (неосновні) фактори (Римашевська Н.М., Прауде В.Р., Білий О.В. [3, 4] ). Інші - не виділяють такого основного фактора, відносячи фактори впливу в однаково впливові групи (Новицький В.Ї., Пашкус Ю.В., Мисько, Герасимчук В.Г. [32, 36, 30, 4 ]).

На нашу думку, більш точною і реальною є класифікація, згідно з якою виділяють один основний фактор впливу на індивідуальне споживання і формування індивідуальних потреб - рівень доходів сім’ї, всі інші фактори вважаються менш значимими, тобто другорядними. Визначальний вплив на процес формування потреб мають фактори соціально-економічного змісту, найбільш впливовим серед яких є рівень доходів сім’ї, що формує основні обмеження у потребах й індивідуальному споживанні в ринкових умовах. Наша позиція в цьому питанні збігається з класифікацією факторів Н.М.Римашевською [3, 16]. Ряд авторів дотримується іншої точки зору: для одних визначальним фактором є виробництво продукції індивідуального споживання в рамках суспільного виробництва, для інших визначальною є група економічно-соціальних факторів, до конкретизації якої вони не вдаються.

До другорядних можемо віднести всі інші соціально-демографічні фактори. За класифікацією Н.М.Римашевської [3, 16] сюди належать:

1) група факторів, які впливають на рівні регіону, території, визначаючи регіональні особливості споживання (етно-національні, традиційно-історичні, специфіку розвитку і розташування виробництва, розселення людей тощо);

2) група соціально-демографічних факторів ( розмір, вік, склад сім’ї, рівень освіти тощо);

3) фактори, які впливають на рівні особистості (вік, стать, характер зайнятості, освіта, цільові орієнтири тощо).

Позитивною особливістю такої класифікації є градація другорядних факторів впливу, які визначають індивідуальне споживання стосовно рівня охоплення. Негативна сторона - недостатнє врахування всіх другорядних факторів, а також їх дублювання на різних рівнях (наприклад, освіта є фактором впливу на рівні сім’ї і на рівні особи).

Найбільш вдалу, на нашу думку, класифікацію другорядних факторів впливу чи умов, що визначають формування індивідуальних потреб, дає В.Є.Новицький [32], поділяючи їх на економіко-географічні, структурно-демографічні, мотиваційно-психологічні, конкурентні та інші фактори. За цією класифікацією ми і подаємо другу групу другорядних факторів, яку складають вісім підгруп:

1) економіко-географічні фактори (країна, регіон, місто чи село, чисельність і густота населення, наявність виробничої і транспортної інфраструктур);

2) структурно-демографічні фактори (вік, стать, сімейний статус, расова приналежність, професійно-галузева приналежність, частка виробничо-активного населення, рівень урбанізації тощо);

3) культурно-історичні фактори (релігійна приналежність, освіта, характер і ступінь поділу суспільства на прошарки, дотримання традицій, мовні особливості й т.ін.);

4) фактори політичного характеру (очікуваний рівень стабільності економічної кон’юнк-тури, наявність гарантій проти насильного відчуження власності, ставлення населення до підприємницької діяльності);

5) психологічні фактори (асоціативне сприйняття товару, усвідомлення престижу, емоцій-на мотивація, психологічні особливості оцінки товару, психологічна залежність і піддатливість у результаті цілеспрямованої “обробки” суспільною думкою та іншими чинниками);

6) фактори індивідуальної потреби (наявність покупців, які відрізняються ступенем інтен-сивності споживання товару, надання переваги окремими покупцями певним товарам та виробникам, певним якісним параметрам товару, різноманітність реакції на новації в товарі);

7) фактори відносної ймовірності (наявність більш чи менш стабільного попиту на товари, наявність причин для здійснення купівлі, можливість здійснення випадкової купівлі);

8) фактори параметральних якостей продукції (показники якості товару, реакція на цінові показники, еластичність попиту на товар, широта асортименту певного виду товару, використання впливу певних параметрів продукції на попит).

Класифікацію всіх факторів та умов, які визначають і обмежують процес формування потреб індивідуальних споживачів, представлено на рис.2.

Погоджуємось із думкою В.Є.Новицького [32], який, зокрема, відзначає, що “класифікація факторів особистого споживання пропонує не лише виділення основного показника, що виражає характер виникнення і їх соціально-економічний зміст, але повинна розкривати механізм їх дії на особисте споживання: як, в якому напрямку і на які елементи структури індивідуального споживання впливають ці фактори”. Тому пропонуємо проводити класифікацію факторів впливу на процес формування потреб в розрізі іншого підходу, а саме терміну, напряму і сили дії фактора. Урахування цього підходу дає можливість розглянути такий вплив з різних сторін, що сприяє виявленню об’єктивних причин розвитку і динаміки реальних потреб, визначає основні тенденції і закономірності цього розвитку.


Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат