На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Наслідки порушення макроекономічної рівноваги

Реферати > Макроекономіка > Наслідки порушення макроекономічної рівноваги

L3 L2 L1 L Y

Графік 1 Графік 3 AS2

W P AS1

 


B A

W/P1 D P3

W/P2 D L1 P2 D

W/P3 C D C

L2 P1 A

B


L3 L2 L1 L Y3 Y2 Y1 Y1 Y

Графік 2 Графік 4

Особливої уваги заслуговує питання, чому подорожання

одного з елементів виробничих витрат викликає зменшення су-

купної пропозиції. Якщо виробники під тиском зростання цін на

певний елемент виробничих витрат скорочують його споживання,

то виробничі можливості економіки зменшуються. Це означає, що

кожен додатково найнятий працівник може створити менший про-

дукт. Так, при збільшенні кількості працюючих від L2 до L1 у

межах виробничої функції Y2(L) може бути створено Y продукту і

не може бути його створено Y1 . Якщо ж кількість найнятих

працівників залишається L1 , то при скороченні виробничої

функції відбудеться скорочення граничного продукту (перехід

від точки A до D), що відповідає зменшенню реальної зарплати

(від W/P1 до W/P3).

Тепер розглянемо модель інфляції витрат. Графічно вона

має такий вигляд:


P Значну роль у лівосторонньо-

AD2 AS2 му зсуві сукупної пропозиції

відіграють передбачення ви-

AD1 AS1 робників. Раптове збільшення

PC цін на певний елемент вироб-

ничих ресурсів підвищує пе-

PB редбачувані ціни на засоби

виробництва. Якщо попит за-

PA лишається на попередньому

рівні, то виробництво у по-

передніх обсягах стає нерен-

Y(K,L) Y табельним. Однак економіка

не може лишатись у такому

стані тривалий час, оскільки реальний обсяг не відповідає

природному.

Після того, як рівновага досягла точки В, подальший роз-

виток подій можливий за двома варіантами: повернення в точку

А і перехід до точки С. Перший варіант передбачає, що скоро-

чення виробництва і небезпека безробіття змусять робітників

погодитись на зменшення зарплати. Зростаючі запаси товаро--

матеріальних цінностей спричинять зменшення цін на засоби ви-

робництва. Цьому ж сприятиме і структурна перебудова вироб-

ництва. Крива пропозиції почне зсуватись вниз до точки А, але

ці перетворення не можуть бути швидкими.

Другий варіант можливий тоді, коли в результаті бюд-

жетно-податкової або грошово-кредитної політики лінія сукуп-

ного попиту зсунеться праворуч. У результаті досягається нова

рівновага за більш високого рівня цін, але на природному

рівні виробництва. Вважається, що розвиток подій за цим вар-

іантом відбувається швидше.

З приводу того, який з наведених варіантів реагування

економіки на раптове підвищення цін на виробничі ресурси є

більш прийнятним, точиться теоретична дискусія. Перший вар-

іант має ту перевагу, що повернення до природного рівня ви-

робництва відбувається без зростання цін, але це триває дов-

гий час, а отже, передбачає тривале безробіття. Другий вар-

іант гарантує швидкий вихід на втрачені обсяги виробництва,

але супроводиться значним підвищенням загального рівня цін.

Цікавою проблемою макроекономічної теорії є пояснення

інфляції, особливо інфляції попиту. Існують два протилежні

пояснення інфляції попиту: з позиції монетариської і кейн-

сіанської теорій.

Монетаризм. Широковідомим став вислів Мілтона Фрідмана

про те. що "інфляція скрізь і завжди є монетарним явищем".

Тобто для того, щоб пояснити інфляцію, треба дослідити пропо-

зицію грошей. Однак деякі фактичні дані засвідчують, що не

все у зв'язку інфляція-грошова пропозиція є цілком очевидним.

Інфляція - це виключно явище пропозиції грошей, то чому

зростання грошової пропозиції не зумовило пропорційного зрос-

тання індексу цін, а рівень інфляції при постійному зростанні

пропозиції грошей то зростав, то зменшувався?

Відповідь на це питання міститься у відомій монета-

риській формцлі: M V = P Y

По-перше, частково зростання грошової маси може "пог-

линатися" зростанням реального ВНП. Тобто ефект від зростання

грошової пропозиції розпадається на дві частини: частково

зросла грошова маса "обслуговує" приріст ВНП, а частково

втілюється у зростанні цін. По-друге, дія грошової пропозиції

на ціни "коригується" швидкістю обертання грошей: ціни можуть

зростати і при незмінній масі грошей лише за рахунок прис-

кореного їх обертання.

Кейнсіанський погляд. Кейнсіанство, як зазначалося вище,

поставило в центр макроекономічної теорії сукупний попит. Ви-

ходячи з цього, це вчення пояснює і явище інфляції.

Нам відомо, що ціни залежать від граничних витрат, а

граничні витрати, у свою чергу, від рівня зарплати. Зростання

сукупного попиту, за кейнсіанською теорією, має призвести до

збільшення рівня зарплати, рівня витрат, а отже, і до підви-

щення цін.

Відомий економіст А.Філіпс свого часу зібрав статис-

тичний матеріал за 1861-1913 та 1923-1958 рр., який підтвер-

джував існування залежності між щорічним зростанням зарплати

та відсотком безробіття. При безробітті на рівні 4,5% від

числа працездатних рівень зарплати залишається незмінним. При

скороченні безробіття до 4% відбувається річне збільшення

зарплати на 0,5%. На основі цих даних і була побудована крива

Філіпса.

У разі скорочення безробіття під тиском збільшення су-

купного попиту відбувається зростання рівня зарплати. Це

спричиняє зростання граничних витрат і в результаті - зрос-

тання цін, тобто інфляцію.


Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат