На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Наслідки порушення макроекономічної рівноваги

Реферати > Макроекономіка > Наслідки порушення макроекономічної рівноваги

P Пояснення до графіка:

E2 1) На графіку зображені три

точки рівноваги попиту і про-

E1 E3 позиції: Е , Е та Е . Точка Е

відповідає вихідному стану рів-

новаги попиту і пропозиції у

AS1 AD2 короткотерміновому періоді і

AS2 AD1 одночасно довготермінової про-

позиції.

2) Точка Е відповідає збіль-

Y1 (K,L) Y2 (K,L) Y шенню попиту у короткотерміно-

вому періоді і виникненню інф-

ляції. Якби державою не були вчинені дії, спрямовані на сти-

мулування пропозиції, то, найвірогідніше, мав би місце той

варіант подій, який був розглянутий нами щодо інфляції по-

питу: за рахунок зменшення пропозиції економіка повертається

до природного рівня виробництва при ще вищих цінах.

3) З метою запобігання скороченню пропозиції під впливом

інфляційних передбачень здійснюються заходи щодо збільшення

природного обсягу виробництва. Обсяги виробництва у дов-

готерміновому періоді збільшуються від точки Y до Y . Якщо

немає передбачень щодо зростання цін на фактори виробництва,

то праворуч зсувається і лінія короткотермінової пропозиції.

Точка Е означає нову рівновагу без зростання цін, але при

збільшенні виробництва.

Серед заходів, які вживалися для збільшення природного

рівня виробництва, слід насамперед назвати:

1) зміни у системі оподаткування доходів та податкових

пільг з метою підвищення продуктивності і стимулювання додат-

кових інвестицій;

2) стимулювання конкуренції виробників;

3) вкладення державних коштів у розвиток виробничої та

соціальної інфраструктури;

Політики зацікавлені в тому, щоб подолати інфляцію найбільш швидким і безболісним шляхом. Хоча основним методом являється зниження росту сукупного попиту, головна проблема полягає в тому, можна це робити швидко чи повільно. Нижче наведені приклади різних методів боротьби з інфляцією.

ПОСТУПОВІСТЬ

Поступова політика передбачає невелике, але постійне скорочення темпів росту грошової маси с ціллю скорочення рівня інфляції. В цьому випадку крива сукупного попиту переміщується вліво, знижуючи ціни і об”єм випуску продукції. Внаслідок більш низьких цін, пропозиція реальної грошової маси зростає і крива сукупного попиту переміщується вправо повертаючи економіку знову до умов повної зайнятості і викликаючи подальше скорочення інфляції. Рівень безробіття, зв”язаний з цією політикою, відносно невеликий, але темп інфляції знижується дуже повільно. Спад має обмежений характер.

“ХОЛОДНИЙ ДУШ”

Ця політика представляє спробу швидкого скорочення інфляції шляхом прискореного скорочення грошової маси. Найбільш важливою перевагою цього підходу є те, що населення розуміє, що мова дійсно іде про зміну політики і, що уряд серйозно займається скороченням інфляції. Росте довіра до проводимої політики і віра в успіх. Поскільки рівень інфляції в певній мірі залежить від очікуваної інфляції, то ці зміни повинні дати певні результати. Велике скорочення росту грошової маси приведе до значного спаду виробництва, що являється недоліком цього підходу. По мірі зниження темпів випуску продукції, цін і росту заробітної плати, крива сукупної пропозиції буде зміщуватись вправо, відновлюючи економіку, але при більш низьких темпах інфляції. Крива сукопної пропозиції також буде зміщуватись вниз внаслідок швидкого зменшення інфляційних очікувань. Хоча ця політика відрізняється більшою швидкістю, проблема заключається в тому, чи варте її проведення таких витрат, як більш довгий спад виробництва і більш високе безробіття.

ПОЛІТИКА ДОХОДІВ

Представляє собою політику, направлену на скорочення темпів росту цін і заробітної плати шляхом контролю над цінами і заробітної плати в форміі переконання чи якогось іншого прямого впливу, яке вважається ефективним. Ціллю такого контролю являється скорочення процеса зміщення економіки до попереднього рівноважного рівня при проведенні фіскальної і монетарної політики. Ця політика рідко приносить успіх в довгостроковому і середньостроковому аспекті, поскільки вона не долає надлишковий сукупний попит, навіть якщо крива пропозиції буде зміщуватись вниз відповідно з політикою доходів до того часу, поки сукупний попит не зменшиться, інфляційний тиск буде в кінцевому рахунку збільшуватись. Цей тиск проявляється в нестачі товарів, рості чорного ринку і різних форм карточного розподілу товарів, пропонуємих по цінах нижче рівноважного рівня.

ІНДЕКСАЦІЯ

Означає регулювання росту заробітної плати в грошовій формі по відношенню до росту рівня цін. Це звичайна міра, яка приміняється на багатьох ринках праці для захисту персоналу від зниження купівельної сили грошей, викликаної інфляцією. Цей момент являється особлива важливим для працівників і профсоюзів, коли заключаються доагострокові трудові угоди з підприємцями. Хоча обидві сторони, і наймаємий персонал і підприємці, виграють від стабільності довгострокових контрактів, існує небезпека того, що реальна заробітна плата буде “з”їдена” високою інфляцією. Але індексація заробітної плати створює проблеми для економіки, так вона може привести до розкручування спіралі “заробітна плата – ціни” і викликати ще більшу інфляцію. Вона зменшує можливість заробітної плати до зниження, що являється необхідним для зменшення інфляції. Коли наступає інфляція, уряд зазвичай скорочує сукупний попит, що призводить до кризи. Якщо скорочення випуску продукції, в кінцевому рахунку викликає падіння заробітної плати ціни впадуть і в кінці кінців інфляція буде під контролем. В таких країнах, як Бразілія і Італія, які проводили політику 100%-ої індексації, шок пропозиції в ?)-х роках і індексація привели до розскручування спіралі цін і заробітної плати і до швидкого росту цін. Формування систем соціального захисту безробітних і бідних прошарків населення - кращий спосіб рішення економічних проблем і захисту населення в порівнянні з 100%-ою індексацією.

Специфічні умови боротьби з інфляцією у постсоціалістич-

них країнах породили особливі антиінфляційні заходи:

1) обмеження ліквідності грошей:

2) протидія зовнішнім інфляційним чинникам;

3) підвищення курсу національної валюти;

4) роздержавлення економіки як засіб підвищення ефек-

тивності виробництва;

5) стимулювання імпорту;

6) подолання хронічного дефіциту бюджету тощо.

Антиінфляційне регулювання в Україні у першій половині

90-х років здійснювалося за принципом "стій-іди" ("stop-go").

Причиною суперечливості дій уряду є те, що український варі-

ант постсоціалістичних перетворень - це так званий "м'який",

нешоковий шлях, що дістаув назву "градуалізм". На відміну від

країн, де обрано швидкий варіант перебудови економіки (По-

льща, Чехія, Словенія, Естонія, Латвія, Литва) і вже досяг-

нуто фінансової стабільності та бездефіцитного або малодеф-

іцитного бюджету, в Україні зберігається значний дефіцит бюд-

жету. Коли інфляція почала переходити гіперінфляцію, нац-

іональний банк вдався до монетарних обмежень. Але обмеження

емісії, як правило, триває лише кілька місяців, упродовж яких

загострюються проблеми виплат зарплати, пенсій, дотацій

сільському господарству та вугільній промисловості, зростає

заборгованість державних підприємств перед бюджетом та одного

перед одним. Врешті-решт здійснюється нова емісія, і роз-

починається новий виток інфляції.

Протягом 1993-1994 рр. в Україні було досягнуто декіль-

кох помітних зменшень зростання готівкової маси, але опісля

неминуче спостерігалось її прискорене зростання. Найбільшим

було обмеження у травні 1994 р., коли мало місце не просто

гальмування зростання, а абсолютне скорочення грошової бази

(на 9,8%). У наступні чотири місяці грошова маса, однак,

зросла в 4 рази. Індекс споживчих цін грудня по відношенню до

травня 1994 р. зріс у 3,17 раза. Так наказ "стій" щодо

інфляції змінився наказом "іди".

Основні положення і висновки.

1. У межах підходу, що розглядає цикл як закономірно пері-

одичне явище, були запропоновані різні пояснення циклу:

інноваційне грошове (пов'язане з кредитом), недоспоживання,

відсутність синхронності у розвитку різних сфер та ін.

2. Пояснення економічних коливань у межах моделі IS-LM роз-

криває зв'язок між екзогенними явищами (бюджетно-податковою

та грошовою політикою) та ендогенними (ставкою процента і

обсягом випуску).

3. Модель "хибних уявлень працівників про зарплату"пояснює

збільшення пропозиції праці невірними уявленнями про реальну

зарплату, які виникають тому,що працівники помиляються у

своїх передбаченнях цін у бік їх зниження. Більша пропозиція

праці забезпечує більший випуск.

4. Модель "модель недосконалої інформації" пояснює збільшення

пропозиції з боку виробників неможливістю отримати реальні

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат