На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Товарно-ринкова та економічна рівновага

Реферати > Макроекономіка > Товарно-ринкова та економічна рівновага

Класична модель вступає у суперечливість із реальною економікою, яка свідчить що фактичний ВВП досить часто і на тривалий період може відхилятися від потенційного ВВП. Отже, в дійсності ринковий механізм нездатний миттєво відновлювати сукупну пропозицію на рівні повної зайнятості. Для цього потрібний певний час. Отже, класична модель СПр – модель для ДП.

Кейнсіанська модель СПр виникла на грунті конструктивної критики класичної моделі. Кейнсіанська модель має декілька різновидностей. Один із її варіантів, який називається крайнім випадком, полягає в тому, що суспільні фактори змішаної економіки стримують в КП ціни і зарплату від миттєвого реагування на СПо. Це означає що в такій моделі як ціни, так і зарплата є негнучкими. Оскільки ціни стабільні, то внаслідок цього крива СПр приймає вигляд горизонтальної лінії.

Згідно з кейнсіанською моделлю зарплата змінюється не так легко і швидко, як це уявляють прихильники класичної моделі. Негнучкість зарплати кейнсіанці пояснюють існуванням суспільних факторів (тобто, це колективні угоди між профспілками і підприємцями, якими передбачається незмінність зарплати протягом терміну дії цих угод; також цьому сприяє закон про мінімальну зарплату).

Але незважаючи на негнучкість зарплати підприємці все ж будуть змушені змінювати ціни згідно зі зміною сукупного попиту. Це пояснюється ефектом конкуренції. Так, в умовах падіння сукупного попиту конкуренція, що зростає між виробниками товарів, примусить їх знижувати ціни з метою уникнення затоварювання. В умовах зростання сукупного попиту конкуренція між покупцями викличе зростання товарних цін. В умовах різного рівня зайнятості суттєвість цінових змін буде різною, що впливає на форму кривої сукупної пропозиції.


Графічно кейнсіанську модель СПр можна представити на прикладі падіння сукупного попиту.

Наведений алгоритм свідчить, що між ціною і сукупною пропозицією спостерігається пряма залежність: зниження ціни зменшує сукупну пропозицію. Тому крива СПр приймає вигляд позитивно похилої лінії (рис.3).

Негнучкість зарплати яка лежить в основі кейнсіанської моделі сукупної пропозиції, породжує певні висновки. Перший – в умовах падіння сукупного попиту сукупна пропозиція і реальний ВВП опускаються нижче потенційного рівня з одночасним зниженням цін. Другий – до тих пір, поки номінальна зарплата не зменшиться адекватно падінню сукупного попиту і зниженню товарних цін сукупна пропозиція не збільшиться і тому реальний ВВП не повернеться до потенційного рівня, а економіка буде депресувати в цьому стані тривалий час. Третій – вивести економіку із стану депресії може лише держава. Застосовуючи фіскальні та монетарні заходи, вона може стимулювати сукупний попит і завдяки цьому прискорити відновлення виробництва на потенційному рівні.

В умовах повної зайнятості або близьких до неї економіка функціонує на межі своїх виробничих можливостей. Тому в КП виробництво збільшитися не може або збільшиться несуттєво. Основним наслідком збільшення сукупного попиту може бути лише зростання цін.

Негнучкість зарплати – явище КП. З часом термін дії суспільних факторів, які стримують зарплату від реакції на товарні ціни, закінчується. Зарплата пристосовується до нових цін, і тоді події в економіці розгортаються згідно з класичною моделлю сукупної пропозиції. Отже, кейнсіанська модель адекватно відображає реальну економіку в КП. Це означає, що короткострокова крива сукупної пропозиції має вигляд позитивно похилої лінії (рис. 3).

Відзначимо, що крім ціни сукупна пропозиція залежить також і від нецінових факторів. Як видно з рис. 2 і 3 зміна сукупної пропозиції під впливом цін відображається на графіку за допомогою переміщення точки реального виробництва вздовж нерухомої кривої сукупної пропозиції.

До основних нецінових факторів сукупної пропозиції відносяться:

зміни цін на ресурси;

зміни в продуктивності ресурсів;

зміни податків з підприємств та субсидій.

Усі нецінові фактори мають одну загальну рису: коли вони змінюються, то внаслідок цього змінюються середні витрати. Між середніми витратами і сукупною пропозицією діє обернена залежність. Коли нецінові фактори зменшують середні витрати, сукупна пропозиція збільшується, а її крива зміщується вправо. І навпаки, якщо вони збільшують середні витрати, сукупна пропозиція зменшується, а її крива зміщується вліво.

Література:

Будаговська С., Кілієвич О. та ін. “Мікроекономіка і макроекономіка”. К.: “Основи”. 1998 с. 261-281.

Комісарук М.П. “Макроекономіка: курс лекцій”. Коломия - 1999 с. 84-92.

Макконел, Брю. “Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. ІІ-го изд.. – М.: Республика, 1992.

Павловський М. “Макроекономіка перехідного періоду”. К.: “Техніка”. 1999.

Савченко А. та ін. “Макроекономіка”. К.: “Либідь”. 1999 с. 98-114.

Перейти на сторінку номер: 1  2 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат