На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Цикли ділової активності

Реферати > Макроекономіка > Цикли ділової активності

ІV - піднесення (підйом).

Малюнок І.2. - 1. Діловий цикл.

Ділові цикли є нерівномірними піднесеннями

і спадами економічної активності

Почнемо розглядати "пік" циклу, це коли в економіці спостерігається повна зайнятість і виробництво працює на повну або майже повну потужність. В цій фазі цикла рівень цін має тенденцію до підвищення, а ріст ділової активності зупиняється.

В наступній після піку фазі - "спаду" - виробництво і зайнятість скорочуються, але ціни не піддаються тенденції до зниження. Ціни падають тільки у тому випадку, коли спад серйозний і тривалий, тобто коли виникає депресія. Тут доречно буде згадати приказку: "Коли сусід втрачає роботу, то це є спад, а якщо ви втрачаєте роботу, то це депресія!" Нижня точка спаду або депресії - "дно" - характеризується тим, що виробництво і зайнятість, досягнувши самого низького рівня, починають знову "вибиратись" з дна.

Нарешті, в фазі "пожвавлення" рівень виробництва підвищується, а зайнятість зростає, можливо аж до повної зайнятості. По мірі того, як пожвавлення в економіці набирає силу, рівень цін може почати підвищуватись до того часу, доки не виникне повна зайнятість і виробництво не почне робити на повну потужність.

Не дивлячись на спільні для всіх циклів фази, окремі економічні цикли істотно відрізняються один від одного по тривалості і інтенсивності. Тому деякі економісти віддають перевагу говорити про економічні коливання, а не про цикли, тому що цикли на відміну від коливань припускають регулярність [3; 154].

Слід також доповнити, що спад у діловому циклі називають рецесією, яка визначається як період, в якому реальний ВНП скорочується не менш як протягом шести місяців. Рецесія починається від піку, і закінчується найнижчою точкою спаду - дном.

Хоча ділові цикли досить різні, вони мають багато спільного. Якщо надійний прогнозист у сфері економіки твердить, що насувається рецесія, то чи існують характерні риси, яких необхідно сподіватися під час рецесії?

Фактори, що характеризують рецесію:

- Покупки споживачів часто різко зменшуються, а запаси автомобілів та інших товарів тривалого користування несподівано збільшуються. Фірми реагують на таку ситуацію скороченням виробництва і реальний ВНП падає. Невдовзі інвестиції фірм у заводи, устаткування також різко скорочуються.

- Попит на працю звужується, спочатку має місце скорочення середньої тривалості робочого тижня, а далі - звільнення з роботи і зростання безробіття.

- Оскільки обсяг виробництва зменшується, то попит і поставки сировини також зменшуються, а ціни на сировину падають. Зарплата і ціни на промислові товари коливаються менше, ніж на сировину, але ці ціни зростають повільніше у роки падіння ділової активності.

- Прибутки фірм різко падають у роки рецесії. Сподіваючись цього падіння, курси акцій, звичайно, повзуть униз, бо інвестори відчувають запах спаду. Оскільки попит на кредитні ресурси звужується, процентні ставки, звичайно, також зменшуються під час рецесії.

Ми говорили про спад. Піднесення є дзеркальним відображенням спаду і кожний з розглянутих факторів діє у протилежному напрямку.

Що спричиняє ділові цикли? Хоча у даному випадку немає однозначної відповіді, ділові цикли, звичайно, є результатом змін у сукупному попиті. Типовий цикл пояснюється на малюнку І.2.-2, де зображено, як звуження сукупного попиту зменшує обсяг виробництва.

Нехай економіка перебуває у короткостроковій рівновазі у точці В. Далі внаслідок змін у споживчих видатках, видатках держави або фірм крива сукупного попиту перемістилася ліворуч у положення АD'. Якщо немає змін у сукупній пропозиції, то економіка досягає нової рівноваги у точці С. Зауважте, що обсяг виробництва зменшується з Q до Q' і ціни падають (або, що нині реальніше, зменшується темп інфляції).

Малюнок І.2. - 2.

Зменшення сукупного попиту призводить до зниження економічної активності.

Переміщення униз кривої АD щодо відносно горизонтальної і незмінної кривої АS призводить до зменшення обсягу національного виробництва або до зниження цін чи темпів інфляції. Зауважте, що внаслідок переміщення кривої AD ліворуч розрив між фактичним і потенційним ВНП під час рецесії стає більшим.

У разі піднесення ситуація протилежна. Крива АD переміщується праворуч, обсяг виробництва наближається до потенційного ВНП або навіть виходить за його межу, а ціни (темп інфляції) зростають [ 8; 323-325].

Основними ознаками, які характеризують економічні цикли є тривалість циклу, а також його рушійні сили, які зумовлюють генезис і механізм його проходження.

З цього погляду всі економічні цикли поділяються:

- цикли Кондратьєва (довгохвильові: 40-60 років); рушійною силою тут є: радикальні зміни в технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова;

- цикл Кузнєцова (20 років); рушійна сила - зрушення у відтворювальній структурі виробництва;

- цикл Джаглера (7-11 років); рушійна сила - підсумок взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів;

- цикли Китчина (3-5 років) - обумовлюються динамікою відносної величини запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємстві;

- приватні господарські цикли, що охоплюють період від 1 до 12 років; існують у зв'язку з коливанням інвестиційної активності.

Основними індикаторами фаз циклу служать: рівень зайнятості, рівень безробіття, обсяг випуску продукції, оскільки динаміка рівнів інфляції і процентної ставки може бути різною в залежності від факторів , які спричинили спад.

І.3. Альтернативні підходи

Хоча основний потік походить зі змін у сукупному попиті, при тлумаченні ділового циклу варто знати дещо більше про те, як цикл зароджується. Можна звести різні теорії ділових циклів до підходів - теорій, що пов'язують цикли із зовнішніми або з внутрішніми факторами. Прихильники першого підходу, що віддають перевагу зовнішнім факторам, вбачають корінь ділового циклу у коливаннях, змінах. Які відбуваються поза економічною системою. - у війнах, революціях або у виборах; у відкритті нових родовищ золота, темпах зростання або міграції населення; у відкритті нових земель і ресурсів; у науково-технічній революції і технологічних інноваціях; погоді або навіть у плямах на Сонці.

Прихильники другого підходу вважають, що механізм циклу закладено всередині самої економічної системи. Це означає, що діловий цикл самопідтримується і самопороджується. За цим підходом кожне піднесення породжує зменшення ділової активності і рецесію , а кожне падіння ділової активності - пожвавлення і піднесення у майже регулярному, повторюваному ланцюзі.

Ось декілька найважливіших теорій ділового циклу.

1. Монетаристська теорія пов'язує діловий цикл із збільшенням або із зменшенням грошової маси та кредиту (Фрідман, Готрі).

2. Інноваційні теорії пов'язують цикл з рядом важливих відкриттів і винаходів, таких, наприклад, як залізниця чи автомобіль (Шумпетер, Хансен).

3. Згідно з моделлю мультиплікатора-акселератора вважається, що зовнішні потрясіння передаються через мультиплікатор або акселератор (інвестиційна теорія) і внутрішні сили породжують, таким чином, регулярні циклічні коливання в обсязі виробництва (Самуельсон).

4. Політичні теорії ділових циклів приписують циклічні коливання діям політиків, які маніпулюють фіскальною і монетарною політикою, щоб бути переобраними (Калецкі, Нордгауз, Гафт).

5. Теорії рівноважного ділового циклу проголошують, що помилкове сприйняття динаміки цін і заробітної плати спонукає людей пропонувати забагато або недостатньо робочих рук, що спричиняє цикли в обсязі виробництва або в зайнятості (Лукас, Барро, Сарджент).

6. Прихильники концепції реального ділового циклу твердять, що потрясіння у продуктивності праці поширюються по всій економіці і спричиняють циклічні коливання (Прескот, Лонг, Плосер).

Цей перелік просто дає різні підходи до пояснення динаміки обсягу виробництва, безробіття та цін. Розглядаючи різні теорії ділового циклу, потрібно з'ясувати, чи відповідають вони характерним рисам циклу. Однією із важливих рис циклу є різке зростання покупок товарів тривалого користування та інвестицій у фазі піднесення та їх падіння у фазі спаду; іншою рисою є циклічний рух прибутків. Порівнюючи теорії з фактами ділового циклу, можна побачити, що всі теорії містять елементи істини, але жодна з них не є універсальною і не підходить для всіх часів і місць.

І.4. Економетричне моделювання і прогнозування

Початково економісти прогнозували діловий цикл, розглядаючи широкий набір таких даних, як гроші, перевезення вантажів чи виробництво сталі. Інколи показники активності додавалися, щоб встановити "індекс випереджаючих індикаторів", який, як сподівалися, стане барометром майбутніх економічних умов.

Завдяки використанню статистичних методів й електронно-обчислювальної техніки макроекономічне прогнозування зробило значний крок уперед. Дослідження лауреата Нобелівської премії Яна Тінбергена, сприяли появі десятків макроекономічних моделей. Лоуренс Клейн зі школи Вартона, який у 1980 р. отримав Нобелівську премію за внесок в економічне моделювання, також розробив ряд моделей прогнозування. Консалтінгові фірми, такі як Дейта Рісорсіз (ДРІ), розвинули моделі, що широко використовуються фірмами і аналітиками політики.

Як створюються комп'ютерні моделі економіки? Взагалі творці моделей починають з аналітичної сітки, що містить рівняння, які репрезентують і сукупний попит, і сукупну пропозицію. Застосовуючи техніку сучасної економетрики, кожне рівняння "припасовують" до даних, щоб одержати параметричні оцінки (такі як ГСС, зростання потенційного ВНП, рівня попиту на гроші тощо). Звичайно, на кожній стадії творці моделі використовують свій власний досвід і розсудливість, щоб оцінити, чи прийнятні результати.

Нарешті, "модель" збирається докупи і виступає як система рівнянь. У малих моделях є один або два десятки рівнянь. Сьогодні великі системи містять від кількох сотень до 10 000 змінних. Оскільки зовнішні і політичні змінні точно визначені (неселення, урядові видатки і ставки оподаткування, монетарна політика та ін.), то система рівнянь моделює важливі економічні змінні на майбутнє.

Часто прогнози бувають досить точними. Наприклад, рецесія 1990-1991 рр. була передбачена багатьма економічними прогнозистами. Правда інколи, особливо коли мають місце важливі зміни в політиці, прогнози не справджуються.

Поряд з основними змінами у фіскальній та монетарній політиці, із драматичними змінами в обмінному курсі долара і назріванням кризи зовнішньої заборогованості, ДРІ та інші прогнозисти не помітили глибокої рецесії і зростаючого дефіциту федерального бюджету. Цей досвід підкреслює, що прогнозування настільки мистецтво, наскільки і наука у нашому мінливому світі. Проте економічне прогнозування все ж існує. З року в рік підвищується процент справджуваних науково обгрунтованих прогнозів.


І.5. Тривалість економічного циклу

Загальну тривалість циклу вимірюють часом (місяць, рік і т.д.) між двома сусідніми вищими або двома сусідніми нижчими точками економічної активності.

За тривалістю економічні цикли поділяють на короткі (малі) - коливання ділової активності 3-4 роки; середні - коливання ділової активності 7-11 років та великі (довгі хвилі) - з періодичністю 40-60 рр.

Короткі цикли.

Короткі (малі) цикли пов'язані з відновленням рівноваги на споживчому ринку. Матеріальною основою малих циклів є процеси, що відбуваються у сфері грошових відносин.

Малі цикли розмежовуються грошовими кризами.

За змістом грошові кризи виступають як кризи сфери грошового обігу і кризи сфери кредиту.

Середні цикли.

Середні цикли (промислові цикли) пов'язані зі зміною попиту на засоби виробництва.

Матеріальною основою періодичності середніх циклів є необхідність оновлення основного капіталу.

Основною властивістю промислового циклу є коливання темпів зростання ВНП за період часу, коли економічна система проходить чотири фази: пожвавлення, підйом, бум, падіння (див. мал. І.2. - 1).

Тривалість падіння вимірюється часом між вищою і наступною нижчою точками ділової активності, а підйом - між нижчою і наступною вищою точками ділової активності.

Серед найважливіших причин циклічності в економіці більшість економістів називають коливання співвідношеннями між споживанням і інвестиціями.

Рецесія - падіння обсягу національного виробництва протягом 6 місяців і до року.

Депресія - падіння обсягу національного виробництва, яке супроводжується високим рівнем безробіття і триває декілька років.

Економічна криза характеризується:

- перевиробництвом товарів порівняно з платоспроможним попитом;

- падінням рівня цін внаслідок перевищення пропозиції товарів над платоспроможним попитом;

- скороченням обсягів виробництва;

- масовим банкрутством промислових банківських, торгових фірм;

- зростанням безробіття і скороченням номінальної заробітної плати;

- потрясінням кредитної системи та ін.

На відміну від цієї класичної схеми кризи, в Україні, як і в інших країнах СНД, має місце не криза надвиробництва, а криза недовиробництва. Тривалість фази падіння у західних країнах становить від 0,5 до 1,5 року, в Україні вона тривала 5 років. Глибина падіння ВНП і промислового виробництва у країнах Заходу навіть у повоєнні роки не перевищувала 10%, в Україні вона становила понад 25%.

Великі хвилі.

Матеріальною основою великого циклу є зміна базових технологій і поколінь машин (стрибок у лінії технічного прогресу), оновлення об'єктів інфраструктури.

Великі цикли (хвилі) мають дві фази:

І фаза - висхідна (25-30 рр.).

* Це довготривале піднесення, що виникає на базі революційних стрибків технології і масового її розповсюдження.

ІІ фаза - низхідна (20-25 рр.) ( її ще називають "великою кризою").

* Криза виникає тоді, коли стара структура економіки приходить у конфлікт з потребами нової технології, але ще не готова до змін. У цей період гостро проявляють себе кризи середніх та малих циклів.

ІІ. Вплив циклічності на економіку в Україні

Ми живемо в нелегкі часи. Багато хто з нас не розуміє і важко сприймає все, що відбувається. І це не дивно. Система координат, до якої всі звикли, втрачена , а нова народжується в муках, часто методом спроб і помилок, намагання повернутися до берега, від якого вже далеко відпливли й дістатися до якого вже неможливо.

Криза, яка переслідує українську економіку не була і не є неминучою. Багато країн перебували в подібній , навіть гіршій ситуації. І давно вже забули про неї, нічого особливого, надзвичайного не роблячи. Робили цілком прагматичні речі, звичайно, з певними нюансами, особливостями.

Наше життя за останні роки радикально змінилося, до того ж в гірший бік. Те, що було в Україні колись, сприймається сьогодні як недосяжний рай. Різко скоротилося виробництво. Валовий внутрішній продукт, - головний індикатор економічного стану держави, зменшився більш ніж на половину. В таких же обсягах скоротилося промислове виробництво і на 40 % - валова продукція сільського господарства.

Різко погіршився життєвий рівень абсолютної більшості населення. І так невисокі доходи нині стали взагалі жалюгідними. Середня зарплата становить лише п'яту частину зарплати 1991 року.

Очевидні негативні наслідки впливу кризового стану на бюджет. Його доходи різко зменшилися. В цих умовах на критичному рівні фінансуються потреби освіти, науки, культури, охорони здоров'я, оборони, забезпечуються виплати пенсій, стипендій, допомог.

Окремі показники економічного стану України в 1992-1997 рр., (%)

Економічні показники

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1997 до 1998

Валовий внутрішній продукт

90, 1

85,8

77,1

87,8

90,0

96,8

45,6

Промислове виробництво

91,0

92,6

71,8

87,3

94,9

98,2

49,2

Валова продукція сільського господарства

95,2

103,6

82,8

97,9

73,7

91,3

59,0

Інфляція

2106,0

10255,0

501,1

281,7

139,7

110,1

646,9 тис. разів

Реальна заробітна плата

62,0

48,1

83,2

104,6

87,1

98,9

22,4

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат