На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Цикли ділової активності

Реферати > Макроекономіка > Цикли ділової активності

Економіка України має всі ознаки затяжної економічної кризи, яка досягла в останні місяці 1993 р. і особливо 1994 р. катастрофічного рівня. Вихід з неї, зупинення падіння виробництва й поступове поліпшення ситуації - проблема, що хвилює сьогодні все населення країни.

Аналіз стану промислового виробництва та сировинної бази свідчить про продовження і посилення падіння виробництва.

Найнебезпечнішим явищем останнього часу є криза неплатежів у результаті якої підприємства не мають оборотних засобів для нормальної роботи: виробництво впало до критичної позначки і в ряді випадків вже перевищило її.

Сьогодні цілком очевидно, що економічна безпека є визначальним компонентом загальної безпеки суверенної України. Саме у сфері економіки країна перебуває за багатьма параметрами біля критичної межі.

Після розвалу СРСР майже у всіх постсоціалістичних державах розпочалися процеси реформ, спрямованих на створення ринкових відносин. Криза, в якій опинилася економіка України, змушує обернутися на пройдений шлях і зробити бодай попередні висновки.

На загальному фоні економічної фінансової, соціальної кризи тривало вивезення капіталу за кордон (за різними оцінками, 20-25 млрд. дол. щороку); закупівля валюти населення становить - 15-18 % від загальних грошових доходів.

Серед ключових причин ситуації, що склалася, багато які з російських авторів відзначають насамперед низький рівень державного регулювання економіки. На їхню думку, автори курсу невдалих реформ, руйнуючи систему державного регулювання, переоцінили роль саморегулювання у ринковій економіці, що було величезною помилкою. Навіть у країнах з усталеною ринковою економікою роль держави не тільки зберігається, а й зростає.

Місія будь-якої держави ґрунтується на виконанні п'яти найголовніших завдань, без чого неможливим є сталий всеохоплюючий розвиток, який веде до скорочення бідності:

- утвердження основ законності;

- підтримання збалансованого політичного становища, забезпечення макроекономічної стабільності;

- фінансування базових соціальних послуг та інфраструктури;

- підтримка незахищених груп населення;

- захист навколишнього середовища.

Однобічний підхід до державного регулювання призвів до спаду виробництва і, як наслідок, зубожіння населення, зростання соціальної напруженості.

Міністерство економіки наводить такі показники економічного розвитку у 1998 р.: зниження ВВП - 1.7%, інфляція - 20%. Таким чином, за спадом обсягів ВВП та промислового виробництва ситуація в Україні є близькою до російської і трохи кращою - за показниками фінансової стабілізації [12; 30-33].

Для виходу із існуючого становища необхідно вжити таких заходів:

1. Невпинний спад в економіці викликаний відсутністю у виробників оборотних засобів, а також коштів для інвестування структурної перебудови економіки і впровадження передових технологій. Яким чином поповнити оборотні засоби підприємств, коли бюджету це не під силу ні сьогодні, ні у найближчій перспективі? Парадокс, але на руках у населення значні ресурси (біля 12-15 млрд. дол.). Щоб залучити ці кошти в обіг, треба подолати недовіру населення до банків. Для цього пропонують, наприклад, створити українсько-іноземні банки із спільними гарантіями урядів, надавши їм право приймати вклади від населення.

2. Необхідно перекрити канали вивезення капіталу за кордон (за деякими оцінками, з України щороку вивозиться не менш як 5 млрд. дол.).

3. Джерелом оборотних коштів може бути емісія НБУ, при цьому вона має здійснюватись відповідно до випуску продукції.

4. Одна з причин браку коштів для інвестицій і збільшення заборгованості з виплат - невиконання доходної частини бюджету. Причини такого становища добре відомі - спад виробництва, ухилення від сплат до бюджету тощо.

5. Залучення капіталів тіньової економіки, які становлять в Україні

45-50 % ВВП.

6. Безперечно, найважливіший фактор економічного зростання - прямі іноземні інвестиції у конкретні проекти.

Якщо запитати, що спричинило кризу в Україні? То відповіддю на це запитання буде, що найголовнішою причиною кризи є розрив господарських зв'язків між соціалістичними країнами, на яких зокрема в Україні, ґрунтувалося 25% промислового виробництва. Іншою причиною є розвал внутрішнього ринку, порушення рівноваги між платоспроможним попитом і товарною пропозицією в наслідок надмірної емісії грошей та їх знецінення, високого рівня інфляції.

Ще однією причиною є: некомпетентна економічна політика, невміле і нерішуче проведення ринкових реформ, їх гальмування певними силами суспільства. Нарешті економіка України вимагає структурної перебудови, щоб відповідати вимогам сучасного ринку.


ІІІ. Антициклічні методи регулювання економіки та атникризова політика

Причини, які викликали різноманітні види циклів, різні, а тому необхідно визначити не лише ці причини, але й адекватні способи протидії.

Короткостроковий цикл відчувається, насамперед, окремими підприємствами, а оскільки кожний виробник зв'язаний з багатьма іншими, то циклічні коливання у виробництві викликають резонуючі коливання у ринковій кон'юнктурі в масштабі всієї національної економіки. Найдійовішим засобом боротьби є стратегія планування у межах підприємства та маркетинг.

Стратегічне планування - це визначення довгострокових цілей завдань підприємства, прийняття курсу дій та розподілу ресурсів необхідних для досягнення цих цілей.

Стратегічне планування включає 4 етапи:

І. Аналіз можливостей підприємства, та його навколишнього соціально-економічного середовища;

ІІ. Визначення цілей і основних проблем розвитку;

ІІІ. Розробка альтернативних варіантів розвитку, оцінка та вибір стратегічних дій;

ІV. Складання програми дій та контроль за її реалізацією.

Маркетинг - це система заходів щодо виробництва і реалізації продукції за умов функціонування ринку "покупців".

Найдієвішими методами антициклічного регулювання середнього строкового циклу є антикризова політика держави (основною економічною ареною є національна економіка), яка містить:

І - фіскальні інструменти та заходи (податки, субсидії, державні покупки...);

ІІ - кредитно-грошові або монетарні методи (зміна рівня проценту Центрального банку, державні позики, управління державним боргом...).

ІІІ - заходи та інструменти прямого державного контролю (обмеження зовнішньої торгівлі, контроль над цінами...).

Довгі хвилі охоплюють світову економіку загалом, а тому засобом антициклічного регулювання є розвиток міжнародного співробітництва, кооперації, ролі міждержавних економічних організацій.

Антициклічне регулювання здійснюється також за допомогою податкової, фінансово-кредитної, грошової політики тощо.

Тому, економічний цикл у післявоєнний період стає коротшим, а кризи - не такими глибокими. Замість надвиробництва товарів з'являється надвиробництво основного капіталу, коли виробничі потужності навіть у період відсутності кризи завантажені на 75-80 %, відсутнє різке зниження цін, тощо. Тому під час кризи 1990-1992 рр. падіння промислового виробництва у США становило 1,9 %, а тривалість кризи - 10 місяців. В Україні в 1991-1993 рр. внаслідок розриву господарських зв'язків, скорочення платоспроможного попиту населення, галопуючої інфляції, відсутності науково-обгрунтованої економічної політики уряду та інших факторів промислове виробництво скоротилось на 42%, кількість офіційно зареєстрованих безробітних досягла 1 млн., а приховане безробіття охопило близько 40% працездатного населення. Все це відбувалось на фоні різкого підвищення цін, зростання масштабів підпільної (тіньової) економіки тощо. За цих умов урядові необхідно перш за все всебічно і глибоко вивчати досвід антициклічного регулювання у розвинутих країнах заходу і застосовувати його стосовно специфічних умов економічної кризи в Україні.

Причини виникнення криз у світовій економічній літературі поділяються на:

1. Положення Д.Рікардо, про зумовленість криз несправедливістю розподілу багатства;

2. Твердження Жана Батіста де Сісмонді, що причина їх криється у недоспоживанні народних мас, невідповідності між виробництвом і споживанням;

3. Теза М.І.Туган-Барановського про диспропорційність розвитку економіки тощо.

Але названі причини не розкривають головну причину, зумовлену на думку К.Маркса основною суперечністю капіталізму - суперечністю між суспільним характером виробництва і капіталістичним привласненням його результатів.

Існує понад 200 концепцій за допомогою яких описуються кризи та їх циклічність, серед яких слід виділити такі:

1) грошова теорія (Хаунтрі, Туган-Барановський та ін.) пояснюють цикл розширенням чи звуження банківського кредиту;

2) інноваційна теорія (Хансен, Шумпетер) використання на виробництві важливих нововведень;

3) психологічна теорія (Пігу, Беджгард) - настрої по песимізму та оптимізму, які охоплюють населення та впливають на ділову активність;

4) теорія "неспоживання" ( Гапсон, Фостер та ін.) - надмірні збереження порівняно з можливостями інвестування;

5) теорія "надмірного інвестування" (Хайєн, Мизес), як головну причину циклічного розвитку висуває випереджаючий відрив інвестицій від збережень у результаті чого виникає криза надвиробництва;

6) теорії "сонячних плям", "погодніх умов" тощо. - Пояснюють циклічний розвиток впливом географічних факторів.

Антикризова (кон'юнктурна) політика направлена на регулювання коливань економічної активності в суспільстві в періоди передкризового стану і запобігання розвитку економічних криз.

Двома основними періодами, які повинні знаходитися під особливим контролем у цьому зв'язку, в періоди депресії і буму.

Характерні риси депресії:

- скорочення виробничих інвестицій;

- збільшення запасів;

- скорочення попиту на робочу силу;

- різке падіння норми чистого прибутку;

- падіння обсягу продажу;

- скорочення кількості нових заказів;

- скорочення попиту на кредитні ресурси;

Характерні риси пожвавлення:

- перехід до стійкого розширення виробництва;

- зростання попиту на активні елементи засобів виробництва (устаткування, машини, механізми тощо);

- зростання попиту на робочу силу;

- зростання заробітної плати і відповідно попиту на товари особливого споживання.

Характерні риси економічного буму:

- значний приріст виробничих інвестицій;

- скорочення запасів;

- різке зростання попиту на робочу силу;

- значний приріст загального рівня цін.

Характерні риси кризи:

виробництво і зайнятість скорочуються, проте ціни не завжди мають тенденцію до зниження, вони падають тільки в тому випадку, коли спостерігається депресія ( глибокий і тривалий спад ).

Найважливіші заходи антикризової політики:

В періоди бумів

В періоди депресії

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат