На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Основи процесу управління маркетингом

Реферати > Маркетинг > Основи процесу управління маркетингом

Висновки:

із аналізу про: — шляхи вдосконалення системи маркетин­гової інформації,

перш за все, щодо її опе­ративності і повноти;

— основні напрямки маркетингових дослід­жень;

— шляхи і способи використання маркетин­гових досліджень;

— вимоги до реклами в певних ринкових умовах і шляхи її вдосконалення;

— доцільність і напрямки вдосконалення прогнозування і реклами;

— виявлення нових ринків або сегментів і їх характеристики;

— шляхи більш глибокого проникнення на старі ринки; поширення меж ринку това­рів фірми;

— вимоги до вдосконалення старих або роз­робки нових товарів, скеруванняі дивер­сифікації;

— більш активна участь в міжнародних рин­ках;

— доцільність і напрямки зміни стратегії стимулювання збуту;

— основні сили, що діють в мікросередовищі фірми і ефективність цих дій;

— нові вимоги до постачальників і посеред­ників, доцільність їх заміни;

— шляхи покращання стосунків з постачаль­никами і посередниками;

— доцільність використання послуг фірм, які виконують маркетингові дослідження на замовлення;

— доцільність заміни фінансово-кредитних установ або напрямків, зміни стосунків з ними;

—- зміна орієнтирів щодо надання переваг різним типам клієнтів: ринку споживачів, ринку виготовлювачів, ринку проміжних продавців, ринку державних установ, рин­ку закордонних покупців, міжнародному ринку;

— доцільність і шляхи зміни впливу на рин­кову кон'юнктуру факторів макросередовища (демографічних, економічних, при­родних, науково-технічних, політичних факторів і факторів культурного оточен­ня);

— напрямки використання в діяльності фірм знання факторів, які впливають на пове­дінку покупця.

3. ВІДБІР ЦІЛЬОВИХ РИНКІВ.

Перш ніж говорити про цільові ринки, визначимося з понят­тям «ринок». З різномаїття визначень в контексті предмету і теми здається найбільш вдалим наступне:

ринок — сфера обміну товарами (групами товарів) між вироб­ником (продавцем) і споживачем, що утворилася і розвинула­ся на основі розподілу праці.

В умовах поглиблення і розширення світогосподарських зв'язків товарні ринки втрачають національні і територіальні кордони, перетворюючись у світові товарні ринки, на яких ви­ступають торговці всіх країн. Разом з тим продовжують існу­вати і відповідно відокремлені національні ринки окремих то­варів в межах державних кордонів.

Товарний ринок може бути структуризований таким чином:

Закритий сектор

Відкритий сектор

Внутрішньо-фірмові поставки

Внутрішньосоюзна торгівля

Суб-поставки

Спеціальна торгівля

Зустрічна торгівля

Звичайні короткострокові угоди

Вільний ринок, (біржова торгівля, "СПОРТ", "чорний ринок"


Чисельні різноманітні за різними ознаками ринки можна згрупувати таким чином:



З цієї схеми виходить, що товарний ринок структуризується з врахуванням характеру взаємодії контрагентів — продавця і покупця. Він включає два сектори — закритий і відкритий. За­критий сектор — частина товарного ринку, в межах якого вза­ємодії покупця і продавця залежить від різних форм комер­ційних відносин. В цьому секторі існують обмеження юридично­го характеру, різного роду взаємозалежності, угоди про спеці­алізацію і кооперування, різні спеціальні торговельно-економічні, валютно-фінансові, воєнно-політичні угоди. Для цього сек­тору характерний високий ступінь цілеспрямованого впливу на ринок; з боку монополій, держави, обмежений вплив на ринок ринкової ціни (вона часто фіксується), відносна стійкість рин­кових зв'язків і цін.

Внутрішньофірмові поставки — це товарообіг між філіями, дочірніми фірмами, головними підприємствами в різних моно­поліях. Такі поставки мають певні переваги: підприємство уни­кає жорстокого) тиску податкової системи, зокрема ПДВ.

Внутрісоюзна торгівля — це обмін товарами між учасника­ми будь-яких торговельно-економічних угрупувань, а також між учасниками цих угрупувань і третіми, сторонами в межах угоди про асоціацію (згадаємо, що відповідно до Закону Укра­їни «Про підприємства в Україні», асоціації — договірні об'єд­нання, створені з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися в виробничу, і комерційну діяльність будь-кого з учасників).

Субпоставки товарів здійснюються дрібними і середніми формально незалежними фірмами, які виступають як підрядчи­ки в межах крупних монополій при спеціалізації і кооперуван­ні виробництва.

Спеціальна торгівля представлена постачальниками за про­грамами допомоги (ленд-ліз; під час війни, допомога країнам третього світу і т. ін.) і особливими міждержавними угодами, в т. ч. угодами про воєнно-технічне сприяння, державне креди­тування, валютну взаємодію.

Зустрічна торгівля передбачає взаємообумовлені експортні операції, бартерні угоди.

Відкритий сектор — сфера звичайної комерційної діяльності обмеженого кола незалежних продавців і покупців. Для цього сектору характерна несталість взаємовідносин контрагентів. Великий вплив ціни і ринкової кон'юнктури: Ймовірність розоріння у відкритому секторі вища, ніж у закритому.

У відкритому секторі ринку укладають звичайні коротко­строкові угоди (1—2 роки).


[1] Кон’юктура - це економічна ситуація, яка склалася на ринку і яку характеризують: співвідношення між попитом і пропозицією, рівень цін, товарні запаси, портфель замовлень і інші економічні показники. Головні із зазначених показників - співвідношення між попитом і пропозицією, і пов’язаний з цим співвідношенням, рівень цін.

Перейти на сторінку номер: 1  2 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат