На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Лікування ультразвуком

Реферати > Медицина > Лікування ультразвуком

Характеристика ультразвуку. Для лікування викорис­товують механічні коливання пружного середовища, котрі не відчуваються на слух, і частотою, вищою за 16 кГц. У фізіотерапії переважно використовують діапазон від 800 до 3000 кГц.

Маючи властивості звуку і світла, ультразвукові хвилі поширюються в тканинах переважно поздовжньо в на­прямку ультразвукового пучка. Відбувається процес попе­ремінних стискань і «розріджень» речовини. Цей процес становить один цикл коливань, а їх кількість за 1 с —ча­стоту коливань у герцах.

В ультразвуковому полі в напрямку біжучих хвиль чергування зон стискання і «розрідження» речовини вик­ликає змінний акустичний тиск, амплітуда якого залежить від інтенсивності коливань. Із цим пов'язана одна з ланок механізму дії ультразвуку: перехід розчинів і речовин че­рез біологічні мембрани.

Під час поширення ультразвуку в неоднорідному сере­довищі частина енергії відбивається, а інша переходить у наступне середовище. Відбивання ультразвуку залежить від величини акустичного опору середовищ, кута падіння і частоти коливань хвиль.

За умови незначної відмінності акустичного опору се­редовищ у зоні дії відбивання ультразвуку на межі цих середовищ незначне. Якщо є велика різниця акустичного опору, то падаюча хвиля повністю відбивається від межі середовищ. Так,'на межі повітря і біологічних тканин уль­тразвук відбивається на 99,7%. Цим продиктована основ­на умова методики ультразвукової терапії — щільний кон­такт аплікатора з ділянкою тіла, на яку впливають. З цією метою використовують так звані контактні середовища (воду, вазелінову, рослинну олію, гліцерин, мазі), які на­носять на зону дії. Оскільки акустичні властивості цих середовищ і біологічних тканин подібні між собою, відби­вання ультразвукових хвиль незначне (у межах від 0,1 До 1%).

Відбивання ультразвукових хвиль залежить і від кута їх падіння на зону дії. У разі збільшення кута падіння ко­ефіцієнт відбивання зростає. Чим більше кут падіння відхиляється від перпендикуляра, проведеного до поверхні середовища, тим більший коефіцієнт відбивання. Він мо­же стати таким, за якого поширення ультразвуку по­вністю припиняється. Саме тому найліпшою передумовою

передачі енергії тканинам є накладання випромінювача до шкіри всією його поверхнею.

Тканини поглинають ультразвук нерівномірно. Слабке поглинання відбувається в підшкірній жировій клітковині, більше в м'язах, нервах і особливо в кістках.ІТканини, що виконують функцію опори, і тканини, що отримують і пе­редають механічне напруження, мають вищі значення по­глинання, ніж тканини паренхіматозних органів. Ко­ефіцієнт поглинання ультразвуку для кісткової тканини у 12—15 разів вищий, ніж для м'язової тканини. Глибина проникнення ультразвуку у кістку мінімальна і становить близько 0,3 см. Максимально енергія ультразвуку погли­нається на межі поділу різних тканин: шкіра — підшкірна жирова клітковина, фасція—м'яз, окістя — кістка. При патологічних процесах поглинання ультразвуку зміню­ється. Якщо патологічний процес супроводжується на­бряком тканин, то коефіцієнт поглинання ультразвуко­вих хвиль зменшується. Інфільтрація тканин клітинними елементами веде до підвищення коефіцієнта поглинання.

Вважається, що в умовах цілісного організму ультра­звук частотою 800—1000 кГц поширюється на глибину 5—6 см, а частотою 2500—3000 кГц — на 1,5—2 см. Оскільки амплітуда ультразвукових коливань поступово зменшується, то для оцінки глибини їх проникнення кори­стуються величиною напівпоглинаючого шару. Вона вка­зує, на якій глибині інтенсивність коливань унаслідок по­глинання тканинами зменшується вдвоє. Величина на­півпоглинаючого шару тим менша, чим більша в'язкість тканини і чим вища частота коливань. Так, при частоті 800 кГц величина цього шару для м'яких тканин (жирова і м'язова) дорівнює 4,9 см, а при частоті — 2400 кГц — 1,5 см. З урахуванням цього для лікування хвороб внутрішніх органів використовують частоту 880 кГц, а в дерматологічній практиці частіше застосовують ультра­звук із частотою коливань 2000—3000 кГц. І Основними дозиметричними параметрами ультразву­кової терапії є потужність, інтенсивність, режим і три­валість дії.-'Потужність — це кількість енергії, що випромі­нюється всією поверхнею ультразвукової головки. У фізіо­терапії частіше послуговуються поняттям «інтенсивність». Інтенсивність — це кількість ультразвукової енергії, що проходить через 1 см2 площі випромінювача протя-гдм 1 с. Вона представлена у ватах на 1 см2 (Вт/см2). Утвердився поділ інтенсивності ультразвуку на малу (0,05—0,4 Вт/см2), середню (0,6—0,8 Вт/см2) і велику (1,0—1,2 Вт/см2).

І Режим генерації ультразвуку може бути постійним (неперервний ультразвук) і імпульсним, коли коливання подаються окремими імпульсами з інтервалами (імпульс­ний ультразвук). При цьому частота імпульсів дорівнює 50 Гц, тривалість— 10,4 і 2 мс, а скважність (відношення тривалості всього періоду до тривалості проходження імпульсу) відповідно дорівнює 2,5 і 10. В імпульсному ре­жимі при одній і тій самій інтенсивності коливань за один і той самий проміжок часу енергії випромінюється в се­редньому менше, ніж при неперервному.

У механізмі ції ультразвуку на організм головне зна­чення мають механічний, тепловий і фізико-хімічний фак­тори. Механічний фактор, який спричиняється змінним акустичним тиском, виявляється своєрідним «мікромаса-жем» на клітинному і субклітинному рівнях. При цьому відбувається підвищення проникності клітинних мембран, гістогематичних бар'єрів та посилення проникнення речо­вин через шкіру; має значення і деполімеризуюча дія уль­тразвуку на гіалуронову кислоту. Виникає активація елек­трокінетичних (електрокапілярних) явищ, що спостерігаю­ться на межі середовищ з різним акустичним опором і мають велике значення при фонофорезі. З'являються аку­стичні мікропотоки в протоплазмі, переміщення внутрі­шньоклітинних включень, зміна їх просторового взаємо-положення, що викликає стимуляцію функції клітинних елементів і клітини в цілому.

Тепловий фактор ультразвуку пов'язаний із поглинан­ням енергії ультразвукових хвиль і перетворенням її в тепло. Раніше у разі використання великих інтенсивностей ультразвуку спостерігали значне підвищення температури тканин, і тому цей фактор вважали найважливішим у ме­ханізмі дії ультразвуку. При використанні невеликих інтенсивностей і лабільної методики впливу значного підвищення температури тканин не спостерігається. Нині, не заперечуючи значення теплового фактора, за ним не визначають головного значення. Наслідком теплової дії ультразвуку можна вважати зміну дифузних процесів, швидкості біохімічних реакцій, виникнення температурних градієнтів, що врешті-решт проявляється в життєдіяль­ності озвучених тканин.

Фізико-хімічний фактор ультразвуку виявляється зміною біохімічних реакцій і біофізичних процесів; у гене-

Физико-химическое действие ультразвука связано с пространственной перестройкой внутриклеточньїх молекулярних комплексов. Повьішается активность ряда ферментов, интенсивность тканевьіх окисли-тельно-восстановительньїх процессов, увеличивается митотическая активность клеток, в тканях происходит образование биологически активних веществ — гепа-рина, гистамина, серотонина й др.

Механизм терапевтического действия ультразвука многообразен. Он складнвается из местньїх й общих реакций, реализуемьіх нейрорефлекторньїм й гумораль­ним путями. Зти реакций развиваются пофазно й отли-чаются длительньш последействием.-

При правильних дозировках ультразвук оказьюает болеутоляющее, рассасьшающее, противовоспалитель-ное, спазмолитическое, фибринолитическое действие. Под его воздействием ускоряются регенеративнне й репаративнне процессьі, повншается возбудимость нервно-мьішечного аппарата, усиливается проводи-мость импульсов по периферическому нервному волок­ну, активируется передача нервннх импульсов в сим-патических ганглиях, улучшается трофическая функция тканей.

Апарати. Для лікування ультразвуком використовують ультразвуковий терапевтичний портативний УТП-1-апа­рат (мал. 82); ультразвуковий терапевтичний стаціонар­ний УТС-1-апарат; апарати для дерматологічної практики УТП-3, УТП-3 М та ультразвукові апарати вдосконаленої конструкції менших габаритних розмірів УТ-5, УЗТ-101 та ін. До всіх апаратів додаються різні комплекти апліка­торів.

Аппаратура

В настоящее время в физиотерапевтической прак-тике применяют несколько видов ультразвукових аппаратов: ультразвуковьіе терапевтические стацио-нарньїе (УТС-1, УТС-1М) й портативнне (УТП-1, УТП-ЗМ, УЗ-Т5, УЗТ-101, УЗТ-102, УЗТ-103, УЗТ-104, УЗТ-31, ЛОР-1А, ЛОР-2, ЛОР-3).

Ультразвуковьіе аппаратьі серии УЗТ имеют раз-нообразньїе по форме й площади излучатели (ИУТ —

излучатель ультразвуковой терапевтический), приме-няемьіе в зависимости от предназначения. Из моделей зтой серии аппарат УЗТ-101 применяют для лечения заболеваний внутренних органов, костно-мьішечнои й нервной системьі, УЗТ-102 — для лечения стоматоло-гических заболеваний, УЗТ-103—для лечения уро-логических заболеваний, УЗТ-104 — для лечения глаз-ньіх заболеваний, УЗТ-31 — в гинекологии.

"\ Техніка і методика проведення процедур. Періодично

слід контролювати потужність ультразвуку вимірювачем потужності ВПУ-3. Положення пацієнта під час процеду­ри залежить від захворювання та ділянки, на яку спрямо­вується дія.

Розрізняють такі методики впливу ультразвуком: кон­тактну, коли вібратор безпосередньо торкається поверхні, та підводну. Кожну з них можна проводити з використан­ням рухомої (лабільної) або нерухомої (стабільної) ме­тодики.

Перейти на сторінку номер: 1  2 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат