На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Наркоманія, чума XX століття

Реферати > Медицина > Наркоманія, чума XX століття

Наркомани заражаються СНІДом, коли ВІЛ, що знаходиться на стінках нестерильного шприца або голки, під час ін’єкції чергової порції наркотика потрапляє безпосередньо у кров людини.

Часто у наркоманів, що заражені ВІЛ, з’являються проблеми із законом. Вони залучаються до кримінальної діяльності, оскільки постійно потребують грошей для придбання наркотиків. У наслідок цього багато хто з них проводить багато часу у в’язницях. Збільшення кількості носіїв ВІЛ серед ув’язнених за рахунок ін’єкційних наркоманів останнім часом принесло багато проблем і ускладнень у місця позбавлення волі. Таким чином, ін’єкційні наркомани є найнебезпечнішою групою ризику відносно поширення ВІЛ інфекції.

Наркомани стоять перед вибором : перепродаж частини наркотиків іншим наркоманам, кримінальні дії – крадіжки, обман, шахрайство і не кримінальний спосіб – проституція. Тому, щоб мати гроші на придбання наркотиків для себе, а часто і для свого “близького друга”, дівчата-наркоманки, “необтяжені” етнічними принципами і охайністю, морально опускаючись, стають на шлях торгівлі своїм тілом. Це нерідко призводить до зараження ВІЛ і передачі інфекції іншим. Молоді жінки – наркоманки складають понад 30% загального числа всіх наркоманів. Крім того, проституція існує і серед чоловіків.

Хлопчики-підлітки, котрі прагнуть дістати гроші на купівлю наркотиків, стають об’єктом уваги злочинців-гомосексуалістів. Не кажучи про моральний бік цього питання, його психологічні наслідки, багато хто із злочинців можуть виявитися ВІЛ інфікованими.

Споживачі наркотиків можуть бути не лише потерпілими від ВІЛ, але й джерелом зараження інших.

Зростання наркоманії – це і зростання захворюваності на СНІД.

Перед усім хотілося б сказати за дітей, що народилися від жінок-наркоманок, заражених вірусом імунодефіциту. На січень 1999 року в Україні офіційно зареєстровано 764 дитини, хворі на СНІД.

Необхідні для придбання на наркотиків гроші зовсім не важко здобути за допомогою платного донорства. Можна навести сумний приклад виявлення у 1996 році у Краснодарському краї двох ВІЛ інфікованих донорів. Під час переливання крові не завжди використовують великі банки крові. Часто кров і її компоненти використовують “з коліс” без обов’язкової три місячної витримки. Навіть тестована донорська кров може стати джерелом інфекції.

На карту ставиться життя, оскільки наркоманія при всій своїй важкості лікування в певному проценті випадків виліковна, а про СНІД цього сказати не можна.

Наркоманія і СНІД порівняно з іншими захворюваннями вже сьогодні є не лише серйозними хворобами для індивіда, але й негативними та соціально небезпечними чинниками для всього суспільства. Усвідомлюючи небезпеку, яку несе ця поки що не приборкувана епідемія, в Одесі за технічного і фінансового сприяння ООН здійснюється перша експериментальна “програма, спрямована на зменшення шкоди” від медичного вживання наркотиків і профілактику СНІДу серед наркоманів. У Москві 1998 році було створено Хоспіс для наркоманів з термінальними ускладненнями СНІДУ.

Поки що відсутні вакцини і ефективні засоби для лікування хворих, єдиним на сьогодні “рецептом” проти нього залишається здоровий спосіб життя з етнічними принципами і моральною охайністю та усунення наркоманії як соціального явища з нашого життя.

Як видно, СНІД розвивається на грунті наркоманії, тому профілактика наркоманії – одночасно і профілактика СНІДу.


Наркоманія і злочинність

Але зростання наркоманії це не лише зростання СНІДу, а відповідно і зростання злочинів, що скоюються під дією наркотиків, це набуває загрозливих розмірів. Так, як що в Україні і 1989 році у стані наркотичного сп’яніння було скоєно 632 тяжких злочинів, то в 1994 році 7 638.

За словами начальника по боротьбі з нелегальним обігом наркотичних речовин по Конотопському району за останні 10 місяців (2003р.) було порушено 78 кримінальних справ : 28,3% з буту, 68% - тяжкі злочини вчинені наркоманами 43%-інші злочини вчинені наркоманами. Виявлені за збут наркотичних речовин факти захоплення наркоманією, розкрадання (крадіжка) наркотичних речовин.

Щоб роздобути гроші, наркомани йдуть на все – за допомогою обману, фальсифікації, шахрайства, жебрацтва, здирства вони отримують якусь суму грошей, шукають випадкові заробітки, забирають гроші у сім’ї, продають особисті речі і предмети загального користування сім’ї. Коли виносити з дому вже нема чого, наркоман іде на злочин, спочатку – не тяжкий (дрібні крадіжки у колишніх друзів і знайомих).

У міру розвитку наркоманії обважнюють проступки. Починаючи з дрібних крадіжок, злодійства, шахрайства, вимагання, підробки документів, рецептурних бланків, вони стають на шлях серйозніших, а потім і тяжких злочинів – крадіжок, грабежів, убивств.

Наркоманія не лише руйнує здоров’я, веде до морального спустошення і ростілення, а є підґрунтям багатьох злочинів.

Деградація особистості у наркоманів настає набагато швидше (у 10-20 раз), ніж у алкоголіків, і є однією з безпосередніх причин здійснення ними правопорушень.

Наркоманія набагато тісніше пов’язана із злочинністю, ніж алкоголізм. Цей зв’язок дуже чітко простежується в історії життя наркомана.

Розвиток наркоманії із злочинністю, пов’язана з нею, знаходяться у прямій залежності. Патологічна тяга до наркотичних речовин виявляється стимулятором до корисливих вбивств, якими переслідується мета заволодіти наркотиками або грошовими коштами для їх придбання. У цьому разі значна частина злочину здійснюється під впливом наркотиків.

Наркоманів часто використовують кримінальні структури. Потрапивши до рук досвідчених злочинців, наркомани стають знаряддям у їх руках. Обіцянками і роздачею наркотичних засобів, шантажем і погрозами вони схиляють або примушують наркоманів брати участь у крадіжках, пограбуваннях, убивствах. Спроба самогубства у нас юридично не карається, а тільки морально засуджується. Але повільне самогубство за допомогою наркотиків могло бути таким, що карається, оскільки поки людина доведе себе до смерті, вона завдасть дуже багато шкоди не лише своїм близьким, оточуючим, але і суспільству. До речі, в деяких країнах законодавством передбачено притягнення до відповідальності за вживання наркотиків.

Отже, хворий на наркоманію втрачає свою людську суть, а суспільство втрачає особистість і звалює на свої плечі витрати на утримання примітивного індивіда, інваліда, утриманця.


Методи боротьби з наркоманією

а) Медичні заходи

Людство з великим запізненням стало вживати широкомасштабних заходів з боротьби з цим злом. Фактично лише в 19 столітті уряди в деяких країнах намагалися заборонити або обмежити вживання і ввезення наркотиків. Але практично лише спочатку 20 століття, коли вживання наркотиків набуло повсюдного поширення, уряди багатьох країн стали проводити серйозні заходи щодо профілактики та усунення наркоманії.

Уперше 31 президент США Герберт Гувер (1929-1933) створив федеральну службу з наркотиків на чолі зі спеціальним комісаром.

Надалі майже кожний президент так чи інакше брав участь в розв’язанні цієї проблеми.

Аналогічні служби з’явилися в інших країнах. У Великобританії в 1968 році було організовано інститут з вивчення лікарської залежності. В ООН було засновано спеціальний відділ з наркотичних засобів, що виконує різноманітні функції включаючи і надання допомоги країнам у боротьби з наркоманією. Проблема наркоманії стає актуальною у всьому світі. Тому останнім часом що року проводяться міжнародні форуми і конференції для розв’язання проблем боротьби з наркотиком і питань усунення їх нелегального виробництва і торгівлі. У США щорічно витрачається 10-11 млрд. дол.(на 90% приватні пожертвування) на проти наркотичну освіту молоді.

Питання наркоманії постійно знаходиться у сфері уваги ВООЗ яка вивчає досвід боротьби у світі з цієї проблеми і виносить певні рішення. Щороку весь світ визначає день боротьби з наркоманією, щоб привернути увагу всіх шарів суспільства до цієї важливої проблеми. У Росії створено Російський Фонд з боротьби з наркоманією, що має широкі міжнародні зв’язки для зміцнення єдності в боротьбі з ворогом 21 століття. Ця загальна хвороба сучасності не оминула і нас. При чому стосується вона не лише вразливих верств населення. За словами віце-прем’єр-міністра Дмитра Табачника, у 2003 році зусиллями правоохоронних органів разом з Кабінетом з контролю за наркотиками при міністерстві охорони здоров’я України було припинено діяльність 1400 осередків нелегального виготовлення і вживання наркотичних препаратів, знешкоджено 132 підпільні нарколабораторії, ліквідовано 27 міжнародних каналів контрабанди наркотичних засобів.

Тим часом сьогодні серйозне занепокоєння викликає стан наркотизації населення, який перебуває на стабільно високому рівні.

І хоч загалом у нас напрацьована добра законодавча база, сказав віце-прем’єр міністр, у країні ще не створено відповідних механізмів практичного застосування норм вітчизняного застосування і міжнародного права що до боротьби з цим злом. На його думку, це стає серйозною криміногенною і суспільно політичною проблемою, а відсутність ефективних бар’єрів нелегального виготовлення розповсюдження наркотичних засобів та контрабандного завезення наркотичних речовин в країни створює загрозу національній безпеці. Тому віце-прем’єр-міністр наголосив на посилення заходів боротьби з поширенням наркоманії в Україні та активізації роботи насамперед Міністерства Внутрішніх справ, Служби безпеки України, Міносвіти та МОЗ (Міністерство охорони здоров’я). По першу чергу саме їм потрібно на розв’язанні низки проблем.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат