На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Формування груп. Чинники, які впливають на ефективність роботи груп

Реферати > Менеджмент > Формування груп. Чинники, які впливають на ефективність роботи груп

1. Загальне поняття групп та їх класифікація. Причини виникнення груп

Існує багато підходів до визначення груп, і майже всі автори підкреслюють, що учасники груп повинні, перш за все, психо­логічно усвідомлювати існування один одного і конкретну функцію.

Р.Фалмер подає визначення, яке охоплює характеристики, притаманні для більшості тлумачень. Група визначається як двоє або більше людей, які:

1) взаємодіють з кількома або всіма членами групи безпосередньо через мережу зв'язків;

2) поділяють одну мету або кілька спільних завдань;

3) керуються нормативною системою поведінки та взаємин;

4) підтримують стабільні рольові стосунки;

5) утворюють підгрупи на основі різних мереж притягування та відштовхування.

Інші визначення є більш обмеженими, вужчими і характери­зують лише окремі аспекти груп:

• група - це дві особи або більше, які взаємодіють одна з одною так, що кожна особа впливає на інших і одночасно перебуває під впливом інших осіб;

• група - це певна кількість працівників (з адміністрації, або та­ка, що не належить до управлінського персоналу), яка дотримується певних норм і прагне задовольняти свої потреби досягненням групо­вої мети.

У поданих визначеннях слід звернути увагу на характерні озна­ки будь-яких груп: наявність спільної мети, взаємний вплив членів групи один на одного та на поведінку групи в цілому, на­явність певних норм поведінки.

Цілком зрозуміло, що менеджери усіх рівнів повинні знати особливості виникнення, функціонування груп і можливі варіанти управління ними, оскільки формування груп неминуче, і вони суттєво впливають на поведінку всього персоналу організації.

Традиційно виділяють два класи груп:

1. Формальні групи - це такі групи, що створюються за нака­зом керівництва для виконання конкретних виробничих або управлінських функцій. В основу формування таких груп покладено розподіл праці по вертикалі (рівні менеджменту) та по горизонталі (підрозділи, відділи, служби на одному управлінському рівні). Прикла­дом формальної групи є виробнича бригада, будь-який відділ апарату управління, обслуговуючі та допоміжні служби підприємства.

2. Неформальні групи - це такі групи, створення та функціонування яких не передбачалося. Вони виникають спонтанно.

Відмінності механізмів утворення формальних та неформальних груп подано на рис. 1

Деякі суттєві відмінності формальних і неформальних груп по­дані в табл. 1.


Таблиця .1 Основні відмінності формальних і неформальних груп

Класифікаційна ознака

Характеристики

Формальні групи

Неформальні групи

1. Мета

2. Створення

3. Комунікації

4. Лідер

5. Міжособові стосунки

6. Вплив на членів групи

7. Контроль

Ефективність, прибуток

Планується організацією

Формальні канали

Призначається ор­ганізацією

Встановлюються на ос­нові виробничих завдань

Грошові винагороди, вла­да

Спирається на покарання, грошові винагороди

Задоволення соціальних потреб і потреб у безпеці

Створюється спонтанно

Формальні та нефор­мальні канали

Виходець з групи

Розвиваються спонтанно

Персональний вплив

Діють громадські санкції

Відомий американський фахівець з питань управління якістю продукції Джеймс X. Харрінгтон, вказуючи на сутність групової діяльності як спільних зусиль двох або більше осіб для виконання кон­кретного завдання, виділяє чотири типи груп

• групи вдосконалення діяльності підрозділів;

• гуртки якості;

• групи вдосконалення процесів;

• цільові групи.

У таблиці 2 порівнюються основні характеристики поданих чотирьох типів груп. З таблиці видно, що в усіх чотирьох типах груп присутній лише один постійний елемент, а саме: вирішення проблем.

Групи вдосконалення діяльності підрозділів. Їх діяльність полягає у визначенні напрямків та виробленні засобів, за допомогою яких усі працівники можуть сприяти підвищенню якісного рівня та ефективності роботи даного підрозділу. Керівник підрозділу є, як пра­вило, головою групи, але з часом ним може стати підготовлений працівник, який не належить до керівного персоналу. Група виявляє проблеми, а також чинники, що зменшують ефективність роботи підрозділу. Надалі вона розробляє і здійснює заходи для усунення пе­решкод, що заважають бездефектній роботі підрозділу. Група визначає проблеми і черговість їх вирішення. Вона несе відповідальність за ви­значення мети вдосконалення в межах підрозділу та визначення за­ходів, які дозволяють групі виконувати поставлені завдання. Керівник підрозділу відповідає за формування групи вдосконалення діяльності підрозділу. Від усіх працівників підрозділу вимагається активна участь у роботі групи.

Характеристики

Групи вдосконалення діяльності

Гуртки якості

Групи вдосконалення процесів

Цільові групи

1. Членство

2. Участь

3. Директивний вплив керів­ництва 4. Вибір проблем

5. Терміновість вирішення проблем

6. Сфера діяльності

7. Знаходження рішення

8. Тиск термінів

9. Порядок ро­боти, терміни

10. Сприяння у роботі з боку організатора 11.Впровадження результатів

Працівники підрозділу

Обоє 'язкова Середній

Груповий

Середня

У межах під­розділу Членами групи

Середній Короткі засідання, великі терміни Як один з можливих варіантів Членами

гру­пи

Працівники підрозділу

Добровільна Мінімальний

Груповий

Мала

У межах підрозділу

Членами гру­пи

Мінімальний Короткі засідання, ве­ликі строки

Бажане

Членами гру­пи

Відібрані працівники суміжних підрозділів

Обов'язкова Середній

Груповий

Середня

Між підрозді­лами

Членами гру­пи

Середній

Короткі засідання, ве­ликі строки

Ніякого

Членами гру­пи

Працівники, відібрані на основі досвіду роботи

Обов 'язкова Сильний

Здійснюється керівництвом Велика

Між підрозді­лами

Членами гру­пи

Високий

Тривалі засі­дання, корот­кі строки

Ніякого

Членами гру­пи


Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат