На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Світова організація торгівлі

Реферати > Міжнародні відносини > Світова організація торгівлі

Основною в системі організацій з регулювання та сприяння розвитку міжнародної торгівлі є Світова організація торгівлі (система ГАТТ-СОТ), яка має тривалу історію. Перед початком Першої світової війни міжнародна торгівля досягла вже значних обсягів. Розвиток торговельних зв'язків полегшувався у той період стабільністю валют і свободою руху капіталів і робочої сили тому нагальної необхідності в створенні міжнародної організації з торгівлі не було. Світова війна зруйнувала все це і призвела до появи режимів майже економічної автаркії. Заходи жорсткої регламентації міжнародної торгівлі, введені в ході війни, продовжували зберігатися і після її закінчення. Відродження свободи торгівлі за цих умов стало тим ідеалом, до якого прагнули країни. І справді, з 1919 по 1939 рр., було багато спроб створити механізм регулювання і розвитку міжнародної торгівлі.

Вже в 1920 р. в Брюсселі під егідою Ліги Націй відбулась фінан­сова конференція представників 30 країн. Прийняті цією конферен­цією резолюції стосувалися насамперед фінансових проблем. Від­носно міжнародної торгівлі конференція висловила побажання, щоб кожна країна поступово переходила до принципів вільної торгівлі.

Друга міжнародна конференція з економічних питань прохо­дила в Генуї в 1922 р. Вона набула великого історичного значен­ня, оскільки в ній брала участь радянська Росія. Конференція прийняла ряд резолюцій щодо розвитку міжнародної торгівлі, а також з охорони торгівлі.

У 1927 р. в Женеві відбулася Третя велика економічна конфе­ренція, на якій 50 країн представляли 200 делегатів і 150 експер­тів. Результатами цієї конференції було підписання через декіль­ка місяців на дипломатичній конференції Конвенції, в якій країни брали на себе зобов'язання в шестимісячний термін зняти всі за­борони і обмеження на імпорт та експорт і не замінювати їх жод­ними подібними заходами. Але ця Конвенція не була ратифіко­вана більшістю країн.

Позитивні результати згаданих міжнародних конференцій ви­явилися незначними, але саме в цей період було закладено осно­ву сучасного правового базису міжнародної торгівлі. Здійснювані між двома світовими війнами спроби лібералізації торгівлі не ма­ли великого значення, але після Другої світової війни всі питан­ня, які обговорювалися раніше, знову опинилися в центрі уваги.

На конференції в Бреттон-Вудсі (липень 1944 р.) були створені дві організації — Міжнародний валютний фонд і Міжнародний банк реконструкції і розвитку, а заключний акт форуму вмістив рекомендації державам щодо створення світової торговельної організації з метою регулювання міжнародних торговельно-економічних відносин. Відомі дві спроби заснування такої організації: розробка Гаванського статуту (Конференція в Гавані) і створення ҐАТТ (конференції в Лондоні і Женеві).

Конференція в Гавані проходила з 21 листопада 1947 р. по 24 березня 1948р., і на ній були присутні представники 56 країн. Гаванський статут не підписали три країни — Аргентина, Поль­ща. Турція. Крім того, в роботі конференції не брали участь СРСР, Німеччина, Японія, Іспанія. Розроблена в Гавані Міжнаро­дна угода містила 106 статей і мала дві основні теми: принципи організації та регулювання міжнародної торгівлі; створення між­народної організації з регулювання світової торгівлі.

Проект статуту Міжнародної організації торгівлі своїм змі­стом виходив за межі проблем світової торгівлі, включаючи пра­вила найму на роботу, угоди з окремих видів товарів, обмежу­вальної торговельної практики, міжнародних інвестицій та торгівлі послугами. Хоча у березні 1948 р. в Гавані на Конферен­ції ООН з проблем торгівлі та зайнятості статут Міжнародної ор­ганізації торгівлі був затверджений, у подальшому його ратифі­кація деякими національними законодавчими органами виявилася неможливою: статут ратифікували лише дві країни, а самі США відмовились від свого проекту. Ця спроба виявилася невдалою — організація фактично припинила існування, так і не розпочавши своєї діяльності.

За пропозицією США в жовтні 1946 р. в Лондоні Економічною і Соціальною Радою ООН була скликана конференція для вивчен­ня американського проекту статуту Міжнародної торговельної ор­ганізації. В Лондоні був розроблений проект організації, який по­тім обговорювався на конференції у Женеві (серпень 1947р.). В роботі цих форумів брали участь лише 18 держав. Женевська кон­ференція розглядала дві проблеми: по-перше, статут міжнародної організації, який пізніше в листопаді 1947р. знову обговорювався на Гаванській конференції, по-друге, питання митних тарифів і Домовленості щодо їх скорочення. Остання проблема була вклю­чена в порядок денний нової конференції, яка почала роботу також У Женеві 20 жовтня 1947р. Саме на цій конференції представни­ками 23 держав була розроблена угода — Генеральна угода про тарифи і торгівлю (General Agreement on tariff and trade).

Генеральна угода про тарифи і торгівлю (ГАТТ) була укладе­на урядами Австралійської Федерації, Королівства Бельгії, Спо­лучених Штатів Бразилії, Бірми, Канади, Цейлону, Республіки Чилі, Китайської Республіки, Республіки Куби, Чехословацької

Республіки, Французької Республіки, Індії, Лівану, Великого Герцогства Люксембург, Королівства Нідерландів, Нової Зеландії Королівства Норвегії, Пакистану, Південної Родезії, Сирії, Південно-Африканського Союзу, Сполученого Королівства Велико­британії і Північної Ірландії та Сполучених Штатів Америки.

Пакет торговельних правил, розроблених на конференції в Женеві, став відомим під назвою Генеральна угода про тарифи і торгівлю. Вона набула чинності з 1 січня 1948 р. Згадані 23 країни стали членами-засновниками ГАТТ (офіційно сторонами-учасницями), яка організаційно почала діяти як постійна конфе­ренція держав-членів. З 1948 до 1994 рр. ГАТТ запроваджувала правила і відігравала провідну роль у світовій торгівлі, визнача­ючи принципи та правові норми, якими мають керуватися під час торговельних стосунків держави-учасниці.

Генеральна угода 1947 р. складалась з трьох частин. Перша (2 статті) — загальні положення. Друга частина (21 стаття) — правила торговельної політики, яких контрактуючі сторони зо­бов'язались додержуватися в торговельних взаємовідносинах. Третя частина (13 статей) має процедурний характер. З 1966р. ГАТТ офіційно має четверту частину — «Торгівля і розвиток» яка містить питання торгівлі з країнами, що розвиваються. Пов­ніше уявлення щодо характеру Угоди дає повний перелік і харак­теристика змісту його статей.

З початку дії Генеральної угоди про тарифи і торгівлю було проведено вісім раундів міжнародних багатосторонніх торговель­них переговорів (табл. 4.5). Більшість із них стосувались в основ­ному зниження тарифів, але на останніх раундах почався процес перегляду, реінтерпретації або розширення статей самої Угоди.

Восьмий (Уругвайський) раунд торговельних переговорів ви­явився найконструктивнішим і багатостороннішим з усіх, які мали місце. Він стартував у 1986 р., а фінішував 15 грудня 1993 р. Уруг­вайський раунд завершився не тільки зниженням торговельних та­рифів і новим етапом загальної лібералізації взаємного виходу країн-учасниць на ринки, але й включенням до системи ГАТТ но­вих секторів: торгівлі послугами, текстилем, сільгосппродукцією і товарами інтелектуальної власності, державних закупівель. Запро­ваджені важливі зміни до порядку здійснення торговельних субси­дій, компенсаційних, захисних і антидемпінгових заходів, проце­дур застосування стандартів і сертифікації товарів, урегулювання торговельних суперечок, механізмів формування загальної торго­вельної політики. І нарешті найважливішим стало рішення про створення Світової організації торгівлі (СОТ).

Підсумки Уругвайського раунду підбили делегації 147 держав і понад 30міжнародних організацій (у т. ч. ООН, МВФ тощо) під час світової конференції в Марракеші (Марокко), в ході якої 15 квітня 1994р. була підписана угода про заснування Світової організації торгівлі.

Створення СОТ фактично стало найбільшою реформою міжнародної торгівлі за період, що минув з кінця Другої сві­тової війни, що реалізувала у сучаснішій формі спробу ство­рення Міжнародної організації торгівлі (МОТ) у 1948 р. Цим було завершено формування основного комплексу універсаль­них договорів системи ГАТТ, що дозволяє говорити про ство­рення нового глобального правового порядку в галузі торго­вельних, тарифних, митних, інвестиційних та інших сфер між­народних економічних відносин, до якого держави-члени ГАТТ прагнули протягом останніх 50 років. Фактично нано­во створено організаційний (інституційний) механізм реалі­зації комплексу угод системи ГАТТ. Тобто, з моменту ство­рення СОТ та підписання комплексу угод і домовленостей у рамках Уругвайського раунду система ГАТТ/СОТ виступає у вигляді торговельно-економічної ООН, де угоди — це правова основа, а СОТ — інституційний механізм забезпечення дії цієї системи.

Сторонами, що підписали угоду про заснування Світо­вої організації торгівлі, визначено, що головною умовою на­буття членства у СОТ є відповідність національного законо­давства базовим стандартам і нормам, що містяться в уго­дах системи ГАТТ/СОТ, метою яких є забезпечення кожному її члену безпечного і передбачуваного міжнародного торго­вельного середовища та продовження лібералізації торгів­лі, сприяння економічному зростанню і розвитку. При цьому правова система ГАТТ/СОТ є балансом між правами, виго­дами членства та зобов'язаннями, а СОТ виконує роль міжна­родного форуму для торгових переговорів, врегулювання тор­говельних суперечок торговельного «суду»), постійно діючого інституту моніторингу національної торговельної політики країн-членів.

Перейти на сторінку номер: 1  2 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат