На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Семантична співвідносність твірних і похідних у словотвірному гнізді з вершиною “високий”

Реферати > Мовознавство > Семантична співвідносність твірних і похідних у словотвірному гнізді з вершиною “високий”

Дослідження семантичних зв’язків між твірними й похідними окремих лексико-семантичних груп (ЛСГ) є актуальним в сучасній дериватології, оскільки дає змогу встановити не тільки співвідносну кількість значень у парі твірне - похідне, але й виявити ступінь семантичного навантаження, семасіологічну кваліфікацію, логіко-причинові взаємозв’язки між ними на парадигматичному і синтагматичному рівнях [4, с. 29].

У семантичному аспекті теоретичні питання словотворення розглянуто у працях Н.Я.Янко-Трініцької, І.А.Мельничука, І.І.Ковалика, І.С.Улуханова, О.С.Кубрякової, Н.Ф.Клименко та ін.[1]. Типи мотивацій, семантичні зв’язки між твірними й похідними на різних ступенях словотворення, особливості формування семантики похідних слів аналізують у своїх статтях та монографіях О.М.Тихонов, Ю.Д.Аперсян, Т.А.Аперсян, Т.Ф.Іванова, Т.М.Возний, К.Г. Городенська, І.Й.Ощипко, В.В.Грещук, та ін. [2]. Новий підхід до цього аспекту словотворення помітний у працях О.М.Шевчука, О.Микитин, С.О.Соколової, Г.І.Кустової та ін. [3]. Зокрема, дериватологи переходять від статичного опису форм реалізації значень й узагальнення на цій основі семантичних можливостей словотворення до попереднього виявлення потенційних дериваційних значень із подальшим описом їх реалізації.

Семантичні відношення твірних і похідних вивчають на рівні лексико-семантичних варіантів (ЛСВ). Як зазначає А.П.Грищенко, для розмежування ЛСВ багатозначного слова достатньо контексту, який формується в реальних актах мовлення і за обсягом може дорівнювати словосполученню [8, с. 137].

Простежимо реалізацію кожного ЛСВ твірного прикметника високий у похідних на всіх ступенях словотворення, що й визначатиме актуальність нашої статті.

Слово високий характеризується великою словотвірною продуктивністю в сучасній українській мові. Це зумовлено значною глибиною його семантики. Словник української мови (СУМ) фіксує такі значення полісеманта високий :

1. Який має велику вiдстань знизу вгору; // Який має висоту бiльшу вiд звичайної, середньої; // Який має рiвень бiльший вiд звичайного.

2. Який знаходиться на далекiй або значнiй вiддалi вiд землi, вiд будь-якої поверхнi;// Який мiститься на великiй висотi.

3. Дуже великий, значно бiльший вiд звичайного кiлькiстю, iнтенсивнiстю.

4. Дуже добрий, вiдмiнний, розвинений.

5. Небуденний, значнiший вiд звичайного, сповнений глибокого змiсту; // Спрямований на здiйснення благородної мети; // Пiднесений, урочистий.

6. Важливий за своїм значенням, видатний, почесний; // Який займає вiдповідальну державну посаду, має широкi повноваження.

7. Урочисто-пiднесений, вишуканий (про слово, мову, стиль).

8. Тонкий, пронизливий (про звук, голос та iн. ).

9. заст. Пов'язаний iз владою монарха; // Знатний, аристократичний.

Дефініційний аналіз лексеми високий дає змогу в кожному ЛСВ виділити такі ядерні семи:

“ розмір” у ЛСВ1 – “який має велику вiдстань знизу вгору” (високі дерева);

“локація” у ЛСВ2 – “який знаходиться на далекiй або значнiй вiддалi вiд землi, вiд будь-якої поверхнi” (висока стеля);

“кількість” у ЛСВ3 – “дуже великий, значно бiльший вiд звичайного кiлькiстю” (високий процент);

“інтенсивність” у ЛСВ4 – “дуже високий, значно більший від звичайного інтенсивністю” (високі темпи розвитку, висока частота);

“якість ” у ЛСВ5 – “розвинений, винятковий; тонкий, пронизливий (про звук, голос)” ( високий дар, високий крик);

“оцінка” у ЛСВ6 – “ дуже добрий; надзвичайний;” ( бути високої думки про когось; висока культура);

“піднесеність” у ЛСВ7 – “небуденний, значнiший вiд звичайного, сповнений глибокого змiсту; спрямований на здiйснення благородної мети; пiднесений, урочистий” (високі почуття, високий подвиг, високий стиль);

“соціальне значення” у ЛСВ8 – “важливий за своїм значенням, видатний, почесний; який займає вiдповідальну державну посаду, має широкi повноваження; знатний, аристократичний” (висока посада, високий посланець, високі родом гості);

Розглянемо, насамперед, взаємозв’язки прикметника високий і похідних першого ступеня словотворення. Усі деривати першого ступеня мотивовані ЛСВ полісемічного твірного слова. Однак у словах східнослов'янських мов зв'язок між значенням похідного і значенням твірного не стандартизований [6, с.47], тому під час формування значення похідних під впливом різних чинників безпосередні семантичні взаємовідношення твірного й похідного варіюються та видозмінюються.

Словотвірна парадигма першого ступеня деривації репрезентована похідними, які об’єднуються в такі частиномовні блоки, як ад’єктивний, адвербіальний, субстантивний, вербальний.

У межах ад’єктивного блоку виділяємо 5 суфіксальних утворень і 4 префіксальних. Деривант високий у семантиці однозначних прикметників реалізує семи “розмір”: височ-еньк-ий (висок-еньк-ий) “Досить високий”(височенька постать, високенький глечик), височ-енн-ий та височ-езн-ий “Дуже високий”(височенні гори, височезні будинки), висок-уват-ий “ Трохи високий”(високуватого зросту), пре-високий “Дуже високий”( превисокі гори), за-високий “Вищий, ніж звичайно або потрібно; надто високий”(зависока хата); “піднесеність” (зависока честь); “інтенсивність” : над-високий “ Який значно перевищує звичайний ступінь якої – небудь якості, якого-небудь стану і т. ін.” ( надвисока частота). Суфікси –еньк, -енн, -езн, префікси пре-, за-, над- модифікують нейтральну ознаку твірного слова у напрямі її збільшення, а суфікс -уват – у напрямі її зменшення. Синонімічні суфікси –енн / –езн та префікс пре- вказують на сильний вияв ознаки, префікси за- /над-, що у цьому випадку теж є синонімами, – на надмірний вияв ознаки, суфікс –еньк на посилений вияв ознаки, -уват – на слабкий вияв ознаки. Співвідношення вихідної і похідних форм можна інтерпретувати такою структурно-семантичною єдністю:

похідний прикметник із словотвірним значенням “слабкий вияв ознаки”

(висок-уват-ий)


твірне слово

(високий)


похідний прикметник із словотвірним значенням “гіпокористичність ”

(висок-еньк-ий, височ-еньк-ий)


похідний прикметник із словотвірним значенням “сильний вияв ознаки”

(височ-енн-ий, височ-езн-ий, пре-високий)


похідний прикметник із словотвірним значенням “надмірний вияв ознаки”

(за-високий, над-високий)

В ад’єктивному блоці є лише один полісемічний дериват невисокий, утворений префіксальним способом. Префікс не- модифікує семантику твірного слова й відносить його до ад’єктивів із словотвірним значенням “заперечення ознаки”. СУМ фіксує такі значення цього прикметника: “1. Який має невелику висоту. 2. Який мiститься на незначнiй висотi вiд землi чи поверхнi. 3. Незначний, невеликий щодо кiлькостi, iнтенсивностi. 4. Невидатний, маловажний, малопомiтний (про посаду). 5. Який не досягнув значного розвитку, довершеностi. 6. Не зовсiм прихильний, негативний”. Отже, деад’єктив невисокий успадковує п’ять ЛСВ вихідного прикметника: ЛСВ1 (невисока жінка), ЛСВ2 (невисоке сонце), ЛСВ3 (невисока вага), ЛСВ6 (невисока думка), ЛСВ8 ( невисокі пости).

Адвербіальний блок представлений суфіксальним прислівником висок-о “Присл. до високий” та префіксально-суфіксальним дериватом з-висок-а “1.З височини, згори // З високого мiсця. 2. З почуттям власної переваги, зарозумiло // Зневажливо, з презирством. 3. Пiднесено, пишномовно. 4. рiдко. Високо”. Їм властиве словотвірне значення “адвербіалізація ознаки”. Деривант високий реалізує у похідному високо семи “локація” (високо стояло сонце), “якість” (верещати високо), “оцінка” (високо ціную); а у прислівнику звисока – “розмір” (впавши звисока), “локація” (звисока блукало бабине літо), “оцінка” (позирати звисока). Зіставлення семантики твірного слова й цих похідних прислівників підтверджує думку, яку висловив ще академік Л.В.Щерба, що ця "категорiя прислiвникiв є виключно формальною категорiєю, оскiльки значення її збiгається iз значенням категорiї прикметникiв"[16, с. 87].

Субстантивний блок включає сім похідних, утворених суфіксальним способом. Іменник вищ-iсть "Наявнiсть кращих рис, якостей, перевага в чомусь, порiвняно з ким або чим-небудь" фактично переймає ЛСВ6 твірного слова (почуття власної вищості). Іменник висок-ість "1.Простiр на великiй вiддалi вiд землi. 2.Висота, гiрська мiсцевiсть. 3.перен. Велич, величчя. 4. заст. у сполуч. з займ. ваша, її, його, їх. Титулування деяких осiб, належних до роду монарха.” реалізує у своїй семантиці семи “розмір” (високість гір), “локація” (щебетання жайворонка у високості), “піднесеність” (високість духу), “соціальне значення” (Ваша високосте) прикметника високий. На думку М.Лесюка, "приєднання власне прикметникового суфікса –ість до основи прикметника веде до зміни загальнокатегоріального значення, тобто зміни значення атрибутивності в предметність, і синтаксичної функції. Лексичне значення при цьому залишається незмінним" [11, с. 37]. Іменники на –ість фактично переймають, засвоюють, відтворюють якості, властивості мотивувальних прикметників [7, с. 115]. Ці деад’єктиви відносимо до групи дериватів із словотвірним значенням “абстрагована ознака”. Таке ж словотвірне значення властиве деад’єктиву височінь“ 1. Простір на великій або значнiй вiддалi вiд землi. 2. перен. Високий, значний рівень розвитку чого-небудь”. Іменник височ-інь успадкував ЛСВ2 , ЛСВ5 твірного ( йдуть у височінь, піднестися на втрачену височінь). Словотвірне значення “абстрагованої ознаки” має і деад’єктив вис-от-а "1. Вiдстань вiд основи предмета до найдальшої точки його в горi по вертикальнiй лiнiї // Вiддаль вiд земної поверхнi по вертикалi вгору // Вiдстань якоїсь точки, частини земної поверхнi по вертикальнiй лiнiї вiд рiвня моря. 2. Простiр на великiй вiддалi вiд землi. 3. Будь-яка частина земної поверхнi, вища вiд навколишнього простору. 4. перен. Високий рiвень розвитку чого-небудь. 5. Величина, розмiр, рiвень чого-небудь. 6. мат. Перпендикуляр, опущений з вершини фiгури або тiла на основу, також довжина цього перпендикуляра. 7. астр. Кут мiж площиною горизонту i напрямком на свiтло.”

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат