На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Чому на Поліссі мозолю називають жабою

Реферати > Мовознавство > Чому на Поліссі мозолю називають жабою

Зведення псл *zaba до *guēbha ‘аморфна, волога, слизиста маса’ на фонетичному і семантичному рівнях обґрунтоване. Зваживши на розвиток семантичної структури індоєвропейських (і не тільки) номенів, пов’язаних із називанням б. з., обґрунтованою видається і семантична дисперсність у ряді мов (див. табл.). В етимологіях лексем, що маніфестують б. з. у різних мовах, простежується тенденція:

архісема (‘слизистий, в’ялий, відвислий’, ‘стрибати’, ‘нечистоти, сміття’, ‘звуконаслідування’) > ‘Rana’, властива кільком мовам (як правило, спорідненим) і від неї весь подальший семантичний розвиток. Тобто, семема ‘Rana’ є первинною по відношенні до решти: ‘хвороба’, ‘технічний пристрій’, ‘бур’ян’, ‘кривизна’ тощо.

Щодо псл. *žaba, то тут можливий інший розвиток. У праформах чотирьох мовних сімей, поданих у словнику В.М.Ілліча-Світича

алт. gübä- / göbä- ‘зігнений, опуклий’

картв. ġib ‘вивихнути’;

с. -х. g(w)b-/ k(w)p-‘ згинатися, випуклість’;

i.-e. ghueb- ‘згинатися, кривий’ [Иллич - Свитыч, 236],

об’єднаних інтерсемою ‘нерівність – гнути’, як бачимо, наявні елементи g(p), b (k). Такі ж кореневі g,b маємо і в і.-є *guēbh-, з якого і виводиться псл. *žaba. У матеріалах словника В.М.Ілліча-Світича не фіксуються праформи з кореневими g(p), b(k) із семантикою ‘вологість, аморфність’. Можна припустити, що *gebh-, яке дало життя номенам на позначення Rana у слов’янських та ряді діалектів германських мов, - пізнє праіндоєвропейське утворення.

Разом з тим в і.-є. прамові чітко виділяються деривати із семантикою ‘згинатися, кривий’, які зводяться до *gheub-, що й могло призвести, зважаючи на фономорфологічну близькість *guēbh- та *gheub-, до омонімії вже на праслов’янському мовному ґрунті (пор. лит. źabankai ‘пастка’, źabas ‘хмиз’, балт. Gabas ‘гак, вішалка’ [Лаучюте, 66, 45, 102].

Враховуючи вищенаведений матеріал, можливо, не варто шукати типологічні паралелі і пов’язувати із жабою блр. жабіць ‘перегинати’ за зразком лат. angina < ango ‘душити’ [Меркулова, 2-78]. Не просто семантично об’єднати жаба ‘Rana’ і поліські лінгвеми жабка ‘пристрій, на якому підвішується нит’ (33), жабка ‘держак у сковороді ’(34), рос. діал. Жабок ‘розпірка у бороні ’(65), п. діал. żaba ‘частина деревини, у якій обертається воротний бігун’ (92).

Простіше й очевидніше збагнути, що коли граб жабіцца‘ гнеться’, то це і є первинна семантика цього вербатива, яка зводиться до і. –є. *gheub- ‘згинатися, кривий’. Звідси не буде позбавленим рації й припущення, що зхпл. жаба ‘мозоля’ теж таїть архаїчну семантику, адже поява мозолі зумовлена тисненням < ‘випуклість, гнути’.

ДОДАТОК

Слов’янські утворення від *žab-

Žaba ‘Rana’ весь ареал;

д-р.жаба ‘хвороба ротової порожнини’ [СР-Я, У, 68];

укр.'жаба ‘мозоля’ [КСПГ];

‘хвороба великої рогатої худоби, в результаті якої присихає шкіра до хребта5 [КСПГ];

'жабка ‘юркоподібна дерев’яна паличка, закріплена на шнурках, на яких висить нит або ляда’ [Никончук “Матеріали, 252];

‘колодка з вирізом’ (заглибленням) для каточка [Грінченко, І, 469];

‘ковпачок на кінці осі’ [Онишкевич, І, 247];

‘стрілка на кінському копиті’ [Ibidem];

‘металевий штир, який вставляють у вісь, щоб не спадало колесо’ [Никончук, 68];

‘регулятор у плузі, що служить для підняття чи опускання леміша’ [Грінченко, П, 469];

‘паличка в однойменній грі’ [Ibidem];

‘ракета’ [Ibidem];

'жабник ‘жовтець їдкий’ [Смик, 334];

‘частуха подорожникова’ [Смик, 194];

‘перстач сріблястий’ [Смик, 320];

‘жовтець отруйний’ [Смик, 335];

'жаблір ‘перстач гусячий’ [Смик, 328];

жаб’яча цибуля ‘сусак зонтичний’ [Смик, 216];

жаб’ячі конопельки ‘гадючник в'язолистий’ [Смик, 263];

жаб'ячі вогірочки ‘бобівник трилистий’ [Смик, 304];

жабин корінь ‘дзвоники сибірські’ [Смик, 221];

жабій ‘хвощ польовий’ [Смик, 256];

жабки ‘льонок звичайний’ [Смик, 294];

жабрей ‘шавлія кільчаста’ [Смик, 347];

жаб яче молоко ‘молочай кипарисовидний’ [Смик, 260];

жабинець ‘жовтець їдкий’ [Смик, 334];

блр. жаба ‘нерівне місце на лезі коси’ [ММ4970, 48];

‘помилка під час ткання, недобій нитки’ [ДСБ, 63];

‘деталь у плузі для приєднання полиці і ручок’ [Шаталава, 54];

жабка ‘колодочка з дірочкою на верхньому камені жорен’ [Шаталава, 54];

‘залізна набивна підківка для взуття’ [ЖНС, 126];

‘металева скобка’ [ТС, П, 55];

‘ пристрій, на якому підвішується нит’ [ТС, П, 55];

‘держак у сковороді’ [ДСБ, 63];

жаб’кі ‘картопля в лушпайках’ [ДСБ, 63];

жа'бяк ‘вид щупака’ [СБГ, ІІ, 128];

жабові'кі ‘неїстивні гриби’ [ТС, ІІ, 55];

жа'бурок ‘цурка, тріска’ [СБГ, ІІ, 129];

жабан'кі ‘павутиння’ [СБГ, ІІ,128];

жаб'рына ‘ребро’ [СБГ, ІІ, 129];

'жабіцца ‘вигинатись’ [ТС, П,55];

'жабіны 'хаткі ‘раковини молюсків’ [СБГ, ІІ, 128];

'жабіна ‘язвина, ямка, вибоїна’ [ТС, 11, 130];

рос. Жаба ‘рот, паща’ [СРНГ, IX, 49];

‘круп’ [Brückner, 660];

‘хвороба, вроки’ [СРНГ, IX, 49];

‘короста нариви на морді у коня’ [Brückner, 660];

'жабка ‘запалення язика та слизової оболонки рота’ [СРНГ, IX, 51];

‘пухлина на шиї’ [Маковский, 78];

‘деревина палиця у млинарстві, кінець якої окований залізом’ [СВГ, 85];

‘ямка в нижньому жорні’ [СВГ, 85];

‘кістяний наріст на бабках у коня ’ [СДГ, І, 147];

жабикъ ‘дорогоцінний камінь’ [СРЯ, V, 68];

'жабрей ‘перекотиполе’ [СДГ, І, 147];

‘чебрець’ [СДГ, 1,147];

жабтиться ‘скупитись’ [Маковский, 78];

'жабицца ‘морщитись’ [Расторгуев, 98];

'жабиться ‘корчитись від спеки’ [СРНГ, IX, 50];

жа'бать ‘їсти, жерти’ [СРНГ, IX, 49];

жа'бище ‘невизначена хвороба у замовляннях’ [СРНГ, ЇХ, 49];

'жабина ‘вибоїна, яма’ [СРНГ, IX, 50];

'жаблина ‘нерівне місце (впадина чи випуклість) на дошці або дереві’

'жабица ‘свинка, хвороба горла’ [СРНГ, IX, 50];

'жабородка ‘бородавка’ [СРНГ, IX, 50];

жа'бок ‘розпірка на бороні’ [СДГ, І, 147];

'жабица ‘частина жорен’ [СРНГ, ІХ, 50];

жабер'цы ‘зазубні, нарізи на кінці вудки'’ [СРНГ, IX, 50];

блг. жаба ‘'хвороба губ у домашньої худоби від отруєння’ [БД 245];

"залізний пристрій на осі, який тримає колесо, щоб воно не спадало [БД 245];

'жабам ‘брати, хапати’ [БД 245];

схр. žaba ‘маля сома’ [Mihajlovic, 100];

чеськ žabak ‘калюжа’ [Маковский, 78];

žabnik ‘водяний жовтець ’[Шамота, 18];

п. žaba ‘біль у шлунку’ [S, VI, 262];

‘струп, шрам від рани’ [Іbidem];

‘порохнявий сук у деревині’ [Іbidem];

žabä ‘взуття з дерев'яною підошвою’ [Іbidem];

‘засохлі соплі’ [Іbidem];

žaba ‘хвороба худоби’[Fed, 412];

‘катаракта’ [S, VI, 262];

‘хвороба у корови на очах’ [РМGR];

‘равлик’ [МРKJ, Ш, 175];

‘виїмка у нижньому жорновому камені’ [АQМ, V, 223];

‘вид штучного вогню (типу бенгальського)’ [РКJ, XVI];

‘хвороба на язиці’ [Vislа, IV, 870];

‘хвороба шлунка у корів’ [PMGR];

‘хвороба пліснявка’ [PMGR];

‘хвороба горла’ [Zb., Ш, 46];

‘брак у полотні’ [PMGR];

‘насадка, ковпачок на лампі’[PMGR];

‘частина коси біля п’ятки’ [PMGR];

‘частина деревини, у якій обертається воротний бігун’ [Маz., III, 42];

‘м’яке місце на середній частині копита коня’ [PMGR];

‘неїстивний гриб Соrpinus аtrameatariua [PMGR];

žabica ‘поперечна або скісна палиця у дверях’ [Pobt, 119];

‘кругленькі дрібні камінчики в полі ’ [Visla, VIII, 217];

‘вид вологої скелі’ [PMGR];

žabka ‘залізний пристрій на кінці дишла, що тримає нашийник’ [Pobt, 119];

‘частина сорочки, що з'єднує комір з бережками’ [PMGR];

‘залізні штабки, якими кріпляться до дверей дерев’яні замки’ [РF, У];

‘виїмка в товщій частині пірамідальної дерев’яної деталі вітряка, яка допомагає тримати лопасті’ [PMGR];

žaрka ‘підківка на носку черевика’ [PYPAN, LXXП];

‘шуруп зі спеціальною головкою’ [Іbidem];

104. ‘вид спеціального ключа для вигвинчування шурупів’ [Іbidem].

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ДЖЕРЕЛ

БД - Българска диалектология. - София, 1976.

БЕ - Ф.А.Брокгаузъ, И.А.Ефронъ. Энциклопедический словарь. У 80 томах.- СПб., 1890-1904.

ВРС - Венгерско-русский словарь. – М.-Будапешт, 1974.

Грінченко - Гринченко Б.Д. Словарь украинского язика. Тт.1-4.- К.,1958-1959.

Даль - Даль В.И. Толковий словарь живого великорусского языка. Тт. 1-4. - СПб, 1996.

Дзендзелівський - Дзендзелівський И.О. Програма для збирання матеріалів до Лексичного атласу української мови. - К., 1984.

ДСБ - Дыялектны слоўнік Брэстчыны. - Мінск, 1989.

ЖНС - Живое народнае слова.- Мінск, 1992.

Иллич-Свитыч - Иллич-Свитыч В.М. Опыт сравнения ностратических языков. Сравнительный словарь Ь – К.-М., 1971.

КСПГ - Картотека словника поліських говорів. Знаходиться на кафедрі української мови Житомирського педінституту.

Кунин - Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь.- М., 1984.

Лаучюте - Лаучюте Ю.А. Словарь балтизмов в славянских языках.- Л., 1982.

Маковский - Маковский. Удивительный мир слов и значений.- М., 1989.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат