На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Виховання навиків педалізації в процесі навчання гри на фотрепіано в ДМШ

Реферати > Музика > Виховання навиків педалізації в процесі навчання гри на фотрепіано в ДМШ

ПЛАН

Вступ. Виховання навиків педалізації – складова частина всього

педагогічного процесу.

І. Навчання педалізації в ДМШ.

Роль слуху в роботі над педалізацією.

ІІ. Перше застосування педалі.

Педальні вправи.

Запізнюючи педаль, зміна педалі, пряма педаль.

ІІІ. Виразові можливості педалі

Педалізація кантиленних п’єс. Ліва педаль.

Застосування пів педалі, поступового зняття педалі.

Педаль в етюдах.

ІV. Залежність педалізації від стилевих особливостей твору.

V. Виховання самостійності учня.

Заключення. Робота над педаллю – це частина художнього

осмислювання твору.

Список використаної літератури


“Педаль – це самобутня і прекрасна

властивість інструменту є найсильнішим

засобом впливу в руках майстра”.

Г.Нейгауз “Про мистецтво

фортепіанної гри”. Ст. 183

Педаль – цінна, неповторна властивість фортепіано. Жодний інший інструмент не володіє специфічним багатством, подібно педальному звучанню. Педаль широко використовували всі композитори, починаючи з Бетховена. Фортепіанна література 19-20 століття мислилась композиторами з педаллю, тому виконавське мислення піаністів також не може існувати поза педаллю. Відчувати педаль у всій багатогранності її застосування так як і відчувати звук у всіх його градаціях – значить володіти вже оприділеною піаністичною майстерністю. Тонка різноманітна педалізація збагачує звукову палітру виконавця. Посилення звучання обертонів резонансом відкритих струн, збереження органного пункту пів педаллю, колористичні змішання гармоній у імпресіоністів “педальна вуаль”, “таяння” звуків при вібруючій педалі – все це засоби виразовості необхідні кожному піаністу.

Фортепіанна методика не може обійти питання педалізації. Дана проблема – одна з найбільш складних у фортепіанній педагогіці. Вона менш ніж інша педагогічна проблема піддається систематизації і методичній розробці власне тому, що вміння педалізувати – один із компонентів художнього мислення виконавця. В педалізації проявляється творча уява, глибина розуміння музики і почуття стилю, багатства звукової палітри і артистичність, яка відзначається в імпровізаційності педалізації, що залежить від акустики і особливостей даного інструменту. Тому навчання педалізації абсолютно невідділимо від звучання музики, від живого її виконання, включаючи перші навчальні вправи в педалізації. Навчити педалізації – значить перш за все навчити слухати, уловлювати відтінки звучання і вслуховуватись в них, виховувати смак до педальних забарвлень, до зміни звукового колориту.

Методика навчання педалізації зводиться до двох основних паралельних. але нерівнозначних по глибині і трудності розділів.

Оволодіння прийомами і навиками педалізації.

Виховання відношення до педалізації, як до творчого процесу.

Загальноприйняті позначення педалі – натиск правої педалі позначається знаком Ped. або Р, для знаття педалі використовується знак *. Найбільш точні – це графічні позначення педалі.


Навчання педалізації в ДМШ.

Роль слуху в роботі над педалізацією.

В музичній школі учень одержує основи музичної освіти. Закінчуючи школу, учень повинен вміти самостійно розібратись в нескладному творі – справитись з звуковими, технічними, педальними труднощами, виконати твір грамотно, виразово і створити оприділений художній образ. Вже з перших років навчання учень повинен усвідомлювати, що педаль є одним з необхідних засобів виразовості, що в кантиленних п’єсах потрібна інша педаль, ніж в танцювальних. В роботі над звуком педагог постійно звертається до музичного слуху, показуючи рух або добиваючись відчуття злиття пальців з клавіатурою так що при виконанні учень іде від емоції до звучання вже не думаючи про рух. Та ж направленість необхідна і в роботі над педалізацією: адресуватись до слуху, тільки попутно показуючи рух, викликаючи відчуття злиття ноги з педаллю, щоб учень не думав спеціально про педаль. Треба виховувати моментальну реакцію ноги на вимогу слуху: тут легато на великій відстані, там – органне звучання.

Накоплюється таке вміння в процесі пізнання кожного окремого прийому педалізації, окремого випадку знайденого художнього ефекту в п’єсі. Постійне вслуховування допоможе учневі відчути природну необхідність педального звучання, зміни педалізації в залежності від зміни звукового колориту. Дуже важливо є з дитячих років навчити учня слухати себе, навчити правильним прийомам педалізації, розвинути ініціативу в пошуках звукових забарвлень з допомогою педалі, постійно учня направляти, тобто спеціально займатись питанням педалізації поряд з основними завданнями розвитку техніки виконавства.

Перше застосування педалі.

Педальні вправи. Запізнюючи педаль.

Зміна педалі. Пряма педаль.

В роботі з початкуючим учнем важливо якнайшвидше захопити його багатством музичних образів. Звукові ефекти фортепіанних педалей, особливо правої, допомагає розвинути музичну фантазію учня.

На власному досвіді переконалась, що навчання педалізації можна починати з простих випадків вже на ранньому етапі. Перш за все показую як натискати педаль. Учень накриває ногою тільки “лапку”, головку педалі, плавно натискає педаль вниз і так само плавно відпускає її (ніби підошва приклеєна до педалі). Рух повинен бути безшумним. Пропоную учневі заграти повнозвучний акорд і послухати його до моменту затухання. Потім цей же акорд треба підхопити педаллю. Шляхом порівняння пояснюю учневі, що звук на педалі продовжується і після підйому клавіші і, що звук робиться кращий і густіший. Після цього переходжу до вправ з запізнюючою педаллю. Учень повинен навчитися зв’язувати окремі звуки за допомогою педалі. Ця вправа вимагає постійного звукового контролю. Необхідно вчасно “підхопити” новий звук педаллю, не дати йому “наслоїтися” на попередній. Цю вправу корисно пограти по звукам хроматичної гами.

Подібно до того, як використовуємо вправи для оволодіння навичками звковидобуття і побороння перших технічних труднощів, треба застосовувати вправи для вивчення педалізації.

Важливо, щоб учень сприймав ці вправи, як засіб для досягнення цілі, а не самоціль.

Вважаю, що починати слід з запізнюючої педалі. Після прямої педалі тяжче засвоюється запізнюючи педаль. Увагу учня важливо направити на слухання педального звучання, а не механізм руху. Привчаємо учня не просто видобувати звук, а звук красивий і потрібний: м’який, яскравий, густий, світлий, співучий так і в педалізації привчаємо учня не просто почути педальне забарвлення, а чисте педальне звучання, безшумний рух педального механізму, що вірніше осягається на прийомі запізнюючої педалі.

Перше застосування педалі – подія в музичному житті дитини. Вона повинна залишити яскраве враження. Добрим прикладом може служити збирання звуків в один комплекс збагачений обертонами.

Слід вибрати такі твори, в яких педаль зустрічається в окремих місцях. Це заставить учня насторожити свій слух в заданий момент, учень ясніше почує появу нового звучання в результаті натиску педалі і зникнення в момент відпускання.

О.Гедіке. Танець.

Якщо педалізується заключний акорд, руки не піднімати, поки акорд на педалі, а зняти одночасно.

Якщо в п’єсі педаль зустрічається хоч один раз, ногу слід тримати на педалі від початку виконання. Цим досягаються 2 цілі – не заглядати на педаль і звичка тримати ногу над педаллю. П’єси з пульсуючими акордами при постійній зміні педалі можуть виховати в учня вміння безперервно слухати гармонію на педалі, слухати зникнення попереднього звучання в момент появи нового.

Г.Ф.Телеман. П’єса.

Корисно пограти окремо партію лівої руки з педаллю, щоб почути звуковий фон п’єси. На п’єсах з такою фактурою відбувається збирання звуків в один акорд, учень чує, як збагачується гармонія завдяки поступовій появі нових акордових звуків різної ступені звучності, як зникає попередня гармонія в момент змін педалі.

П.Чайковський. Хвороба ляльки.

Прийом зміни педалі широко використовується у фортепіанному виконанні. Треба на протязі ряду років проходити велику кількість п’єс різного характеру, щоб закріпити добре прийом.

Пряма педаль вживається головним чином в п’єсах з гострим, чітким або танцювальним ритмом. Вона підкреслює сильні долі або створює ритмічну опору фрази. Така педаль добра, наприклад, в марші, де чіткий ритм своїм вольовим началом повинен захопити за собою всіх маршируючих. Звідси оприділеність початку кожної фрази, підкресленої педаллю.

Р.Шуман. Марш

В марші Р.Шумана чеканним штрихом треба передати веселу дитячу урочистість. Рішучий початок фрази треба забарвити глибокою і відносно довгою педаллю.

Р.Шуман. Сміливий вершник

У “Сміливому вершнику” Р.Шумана при легкому стаккато в досить швидкому темпі пропонується короткий натиск педалі відтіняючий упругість ритму.

Коротка педаль на сильну долю в п’єсах танцювального характеру дасть можливість учневі краще відчути ритм, “педальне дихання”, красу без педального звучання між педальним. Пряма педаль допомагає підкреслити бас і при маленькій руці з’єднати бас з акордном.

Е.Гріг. Вальс

Корисно пограти окремо акомпанемент з педаллю. В швидких п’єсах танцювального характеру учні, щоб встигати вчасно взяти акорд, нерідко беруть бас коротким звуком і не підхоплюють його педаллю, в той час, як бас повинен повноцінно звучати. Тому учневі треба контролювати слухом, зупинятись на педальних басах, вслуховуватись в їх звучання на педалі. Граючи в повільному темпі, корисно взяти віддалений бас глибоким звуком і трошки потримати, а в швидкому темпі – навчитись брати басовий звук тяжче, ніж інші легкі акорди партії супроводу (гнучко переходячи від басу до легких акордів, взятих якби на шляху руху руки вверх).

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат