Перебуваючи в тяжких умовах, під слідством, поет не думає про свою долю, а переживає за рідну батьківщину, хоч він поважає і Росію: “...не наша мати, а довелося поважати”.

Шевченко показує гіркі переживання ліричного героя, якого насильно відірвали від матері-України, за долю неньки-батьківщини. Така тема вірша.

Ідея твору – заклик любити Україну, молитися за неї, які б не були тяжкі умови. “Во время люте, в остатню тяжкую минуту за неї Господа моліть”.

Головний образ твору – ліричний герой – палкий патріот рідної батьківщини, який навіть в останні хвилини свого життя буде думати про долю рідного краю.

Форма викладу – віршована.

ІІІ. Музично-виражальні засоби

Жанр твору: лірико-драматична пісня.

Форма твору: двочастинна з кодою.

Характеристика мелодії:

Твір написаний для хору з солістами.

Спочатку тема проходить у партії S, яка дублюється всіма ін. парт.

В 13 т. тема переходить до партії Т1, оскільки цей епізод звучить у виконані чоловічого хору. З 24 такту тему перехоплює соло Б під супровід фортепіано (без хору) чергуючись з солом альта. Під кінець тема знову звучить в сопрано.

На протязі всього твору характер мелодії постійно змінюється, то стрибкоподібний (як і у фортепіанній партії /у вступі/, так і у хорових партіях):

зустрічаються стрибки на квінту:

- кварту:

- септиму:

- сексту: