На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Психологічні причини вживання неповнолітніми алкоголю та наркотиків

Реферати > Психологія > Психологічні причини вживання неповнолітніми алкоголю та наркотиків

Подолання алкоголізму та наркоманії не­можливе без з'ясування причин цих негативних явищ.

Найчастіше до алкоголізму та наркоманії підлітки вдаються через життєвий досвід, помилки в шкільному та сімейному вихованні. Наркологи та психіатри на перше місце став­лять патологію розвитку особистості, тобто спадкові вади у функціонуванні вищої нервової діяльності. Це, насамперед, діти з психопа­тичними рисами характеру, невротичні, емо­ційно нестійкі, розумове відсталі.

На думку психологів, жодна з цих причин не є тою, що безпосередньо детермінує виникнення бажання вживати алкоголь чи нарко­тики. Справді, ми знаємо, що багато дітей виховується у складних сім'ях, які мають низький культурний рівень, однак далеко не всі вони стають алкоголіками чи наркоманами. З другого боку, більшість дітей, що стоять на обліку в психоневрологічних диспансерах (тобто мають значні відхилення у розвитку нервової діяльності), все ж таки знаходять своє місце у самостійному житті. Таким чином, детермінантою виникнення алкоголізму та наркоманії неповнолітніх виступають не зов­нішні обставини, і навіть не внутрішні особли­вості, а свідомість, внутрішній світ самого під­літка.

Життя людини може складатися по-різному, стан здоров'я — також, але головним у ньому буде те, як сама людина сприймає всі ці обставини, як вона ставитися до оточуючих, як вона переживає події свого буття. Саме це є предметом психологічного аналізу, і саме це визначає, чому одна дитина, незважаючи на несприятливі умови життя, виростає достой­ною людиною, а інша, що виховується начебто в заможній, благополучній сім'ї, починає вживати алкоголь або навіть наркотики. Необхідність дослідження саме психологічного аспекту боротьби з алкого­лізмом та наркоманією неповнолітніх полягає в тому, що цей підхід має розв'язати сутність існуючих питань. Якщо завдання медицини — боротися з наслідком дії наркотиків, а пра­воохоронних органів — перекрити шляхи доступу психотропних речовин до неповно­літніх, то завдання психологів—добитись, щоб людина сама не бажала вживати алкоголь. Якщо будуть знайдені психологічні механізми формування установки на здоровий спосіб життя, то медичні та юридичні аспекти відпадуть самі собою.

Сенс алкоголізму та наркоманії полягає в то­му, що людина змінює свій психічний стан штуч­ним шляхом. Отже, віднайти психологічні причини виникнення наркоманії та алкоголізму у неповнолітніх — значить відповісти на запи­тання "Чому підліток хоче змінити свій психо­логічний стан саме штучним шляхом?" Відпо­відь на це запитання треба шукати в дослідженні психологічних особливостей підлітків, що вживають алкоголь, або епізодично — нарко­тичні речовини.

Дослідження вчені почали з вивчення моти­ваційної сфери. Відомо, що мотивація займає провідне місце в характері особистості, оскільки багато в чому пояснює рушійні сили діяльності та поведінки. Результати досліджень свідчать, що головні мотиви більшості підлітків вра­жають беззмістовністю. Так, 79% підлітків, розповідаючи про своє життя, уподобання, відзначають як найулюбленіші пасивно-розважальні види діяльності. "Люблю сидіти та "балдіти" під музику" тощо.

Якщо порівняти ці дані з міркуваннями звичайних дівчат і хлопців, у яких пере­важають мотиви спостереження, самореалізації, престижу, самовдосконалення, ство­рюється враження, що підлітки, які схильні до алкоголізму та наркоманії, живуть наче уві сні, ніколи не замислюючись над тим, що і для чого вони роблять.

Цей висновок стосується і мотивів ужи­вання наркотиків. Так, 43% підлітків пояс­нили: їм це подобається; 27% — було цікаво спробувати дію психоактивних речовин; 24% — нічого не могли пояснити; 6% — не хотіли відставати від своїх друзів. Зрозуміло, що такі висловлювання підлітків фіксують лише зовнішні, поверхові мотиви. І це не випадково. Адже для усвідомлення складних, глибинних, реально діючих мотивів своєї поведінки людина повинна мати досить високий рівень розвитку особистості, певні навички самоана­лізу, прагнення зрозуміти себе.

Застосування проективних методів дослід­ження особистості допомогло виявити різні від­хилення у мотиваційній сфері підлітків, що вжи­вають наркотики:

1) спрямованість мотиваційної сфери має протилежний напрям порівняно з загальноіснуючою у звичайних підлітків (задоволення, подя­ки, нагороди, похвали);

2) звичайні підлітки вбачають у своїй діяль­ності джерело позитивних емоцій;

3) звичайні підлітки вважають за необхідне передбачати результати своєї діяльності, аналізують наслідки своїх дій, беруть на себе відповідальність за свої вчинки.

Яке значення мають названі особливості мотиваційної сфери для з'ясування причин алкоголізму та наркоманії?

Відомо, що рушійною силою життєдіяль­ності людини є потреби. Задоволення будь-яких потреб супроводжується позитивними емоціями. Людина, яка не має відхилень у розвитку особистості, вже в підлітковому віці добре усвідомлює зв'язок між своїми діями, задоволенням своїх потреб та позитивними емоціями.

Мотиви вживання алкоголю юнаками та дівчатами істотно відрізняються. Так, тради­ційні мотиви є домінуючими для юнаків та дівчат, а ось на другому місці в юнаків стоять гедоністичні мотиви, тобто бажання отримати фізичне та психологічне задоволення від дії алкоголю, а в дівчат — псевдокультурні мотиви, тобто вплив соціального мікросередовища.

Третє місце для юнаків посідають мотиви позбавлення нудьги, апатії, "порожнечі", бажання підвищити ефективність поведінки, а для дівчат — підкорення впливу окремих осіб або референтної групи, наслідування і аж потім — гедоністичні мотиви.

На останньому місці стоять мотиви, пов'язані з демонстративною функцією алкоголю.

Матеріали досліджень засвідчили низький рівень самоусвідомлення підлітками, схиль­ними до алкоголізму, рис своєї особистості, практичну відсутність навичок самоаналізу і вміння описувати себе. Аналіз результатів свідчить про значні відхилення у розвитку самосвідомості підлітків, які зловживають алкоголем чи наркотиками, їхні самооцінка та рівень домагань суттєво відрізняються від показників підлітків групи "норма", і важковиховуваних учнів, які не вживають алкоголю та наркотиків. Підлітки, схильні до алкого­лізму, одразу ж відмовляються від праці, тільки-но зіткнуться з труднощами. Подібна пове­дінка спостерігалась у 57% таких підлітків. Страх перед невдачами, небажання навіть спро­бувати подолати труднощі свідчить про висо­кий рівень невпевненості у своїх можливостях, інтелектуальних здібностях. Однак, незважа­ючи на це, у них занадто високий рівень до­магань. Це виявляється і в їх висловлюваннях, і в динаміці вибору складності завдань залежно від успіху чи невдачі.

У графіках вибору та виконання завдань відображається водночас три тенденції: занадто високі домагання, низька самооцінка, нев­певненість у собі.

Особистість підлітка, який вживає нарко­тики, або зловживає алкоголем, значно відріз­няється за деякими параметрами від звичайних підлітків. Це дає підставу вважати, що існує схильність до вживання наркотиків або алко­голю, Діагностика такої схильності дає змогу своєчасно виявляти підлітків, які потребують особливої уваги. Надалі з такими дітьми треба проводити спеціальні психолого-педагогічні заходи, спрямовані на корекцію структурних компонентів їх особистості.

Важливим напрямом діяльності служби пси­хологічної допомоги неповнолітнім повинна бути робота з родинами таких підлітків, а також з дітьми, батьки яких зловживають алкоголем.

ЯК КИНУТИ ПАЛИТИ

Деякі курці на­магаються кинути палити, посту­пово скорочуючи кількість викурю­ваних сигарет, або не викурю­ючи повністю кожну сигарету.

Такий підхід ще ні разу не давав бажаного результату. Справа в тому, що у курців роз­вивається певний рефлекс не тільки на вди­хання диму, але й на весь процес паління, діставання сигарети з пачки, запалювання сірника або запальнички, втягування й ви­пускання диму. Внаслідок цих рефлексів ви­никає бажання знову повторити весь процес, що й робить паління потребою, від якої, як вважає курець, позбавитися неможливо.

Можна позбутися цієї шкідливої звички? Можна, але припинити палити треба одразу, могутнім вольовим рішенням. І на це здатна кожна психічно здорова людина. Академік Академії Наук України Р. Процюк радить:

По-перше, треба чітко для себе визначи­ти причину, чому ви припиняєте палити. Також призначити собі термін, упродовж яко­го можна кинути куріння (не більше 1-2 мі­сяців). Проаналізувати, в яких ситуаціях ви беретесь за сигарету. Поступово треба скоро­чувати кількість сигарет, які ви викурюєте за день. Ближче до того часу, коли ви зовсім припините паління, намагайтеся обійтися без сигарет добу, дві, три і т. д.

По-друге, треба твердо намітити день, коли ви кинете палити одразу й назавжди. Для цього за тиждень навчіться методів ауто-генного тренування для зміцнення самовла­дання. Тоді ви зможете пережити стресові ситуації без сигарети.

Не паліть під час сніданку. Починаючи з другого дня, не паліть перед обідом, а з тре­тього — і перед вечерею. Збільшуйте інтер­вали меж палінням. Не робіть глибоких затя­жок і збільшіть перерви між ними. Не доку­рюйте сигарету на 2/3.

Якщо вам пропонують знайомі запалити, відмовляйтеся. Коли куплятимете нову пачку сигарет, докоряйте собі, що знову купили отруту для свого організму. Пригадайте усі шкідливі наслідки, які викликає тютюновий дим. І щоразу запитуйте себе: для чого я палю?

Щодня зменшуйте кількість викурюваних сигарет. Першого дня — на одну сигарету, другого—на дві, третього — на три, четвер­того дня — на чотири-п'ять, шостого дня викурюйте не більше 1-2 сигарет, а краще зовсім відмовтеся від паління. Якщо це вдасться, успіх надасть вам нових сил для відмови від паління.

Перейти на сторінку номер: 1  2 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат