На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Структура, завдання та функції органів державного нагляду за страховою діяльністю

Реферати > Страхування > Структура, завдання та функції органів державного нагляду за страховою діяльністю

Законом України «Про страхування» було визначено єдиний орган державної виконавчої влади, що здійснює відповідний на­гляд: Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю — Укрстрахнагляд, утворений 17 вересня 1993 року. Укрстрахнагляд був центральним органом державної виконавчої влади, який під­порядковувався Кабінетові Міністрів України. За своїм статусом Комітет мав ранг Державного комітету України.

У процесі адміністративної реформи Указом Президента України «Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади» від 15 грудня 1999 року за № 1573/99 функції Укрстрах­нагляду було покладено на Міністерство фінансів України.

Законом України «Про страхування» визначені такі основні функції органу нагляду:

1) ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) та державного реєстру страхових та перестрахових брокерів;

2) видача ліцензій на здійснення страхової діяльності;

3) контроль за платоспроможністю страховиків щодо вико­нання ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;

4) установлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів;

5) проведення перевірок страховиків та страхових посередни­ків щодо дотримання ними законодавства про страхову діяль­ність і достовірності їх звітності.

6) розробка нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена цим Законом до компетенції органу нагляду за страховою діяльністю;

7) узагальнення практики страхової діяльності, розробка та подання в установленому порядку пропозицій щодо розвитку й удосконалення законодавства України про страхову діяльність;

8) участь у здійсненні заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації кадрів для страхової діяльності;

9) участь у міжнародному співробітництві і сфері страхування та перестрахування.

У рамках цих основних функцій орган нагляду за страховою діяльністю має такі конкретні завдання:

• видача ліцензій страховикам на право здійснювати страхову діяльність та перевірка щодо додержання ними видів страхування і перестрахування, передбачених ліцензіями;

• планові, тематичні та комплексні перевірки щодо правиль­ності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність та достовірності їх звітності;

• методичне забезпечення (згідно зі своєю компетенцією) ро­боти страховиків;

• розробка проектів актів законодавства з питань страхової діяльності та рекомендацій для захисту фінансових інтересів страховиків і страхувальників;

• прийом нормативних актів з питань страхової діяльності;

• аналіз додержання об'єднаннями страховиків чинного зако­нодавства;

• контроль за платоспроможністю страховиків згідно зі взя­тими страховими зобов'язаннями;

• забезпечення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової діяльності та підвищення ефективності державного страхового нагляду;

• установлення правил формування й розміщення страхових резервів, а також (за погодженням з Мінстатом) правил їх обліку та показників звітності;

• розробка та контроль за дотриманням єдиних методологіч­них засад бухгалтерського обліку і звітності, а також форм стати­стичної звітності для страховиків;

• аналіз стану, та тенденцій розвитку страхової діяльності в Україні, узагальнення практичного досвіду страховиків;

• організація заходів щодо професійної підготовки та перепідго­товки фахівців зі страхової діяльності, а також роботи круглих сто­лів, нарад, семінарів, конференцій з питань страхової діяльності;

• налагодження міжнародного співробітництва в галузі стра­хової діяльності, вивчення, узагальнення й поширення світового досвіду в цій справі, виконання міжнародних договорів України з питань страхування;

• інформаційно-роз'яснювальна робота через пресу, телеба­чення та інші засоби масової інформації з питань страхової дія­льності;

• розгляд пропозицій та запитів громадян з питань, що нале­жать до його компетенції;

• управління майном, яке перебуває в загальнодержавній вла­сності і належить підприємствам, установам й організаціям, які входять до сфери його управління;

• інші функції з управління майном, передбачені чинним за­конодавством.

Законом України «Про страхування» визначено основні права органу страхового нагляду:

1) у межах своєї компетенції одержувати від страховиків установлену звітність про страхову діяльність, інформацію про їхній фінансовий стан, а також інформацію від підприємств, установ і організацій, у тому числі банків і громадян, необхідну для виконання власних функцій;

2) перевіряти правильність застосування страховиками законо­давства України про страхову діяльність, достовірність їхньої звіт­ності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування; не частіш як один раз на рік призначати (з визначен­ням аудитора) додаткову обов'язкову аудиторську перевірку;

3) у разі виявлення порушень страховиками чинного законодав­ства України про страхову діяльність видавати їм приписи про усу­нення цих порушень, а в разі невиконання приписів зупиняти або обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень чи приймати рішення про відкликання ліцензій та виклю­чення з державного реєстру страховиків (перестраховиків). Спори про відкликання ліцензії розглядає суд або арбітражний суд. Дія лі­цензії після її відкликання поновлюється в порядку, передбаченому статтями 38 і 39 Закону «Про страхування»;

4) звертатися до арбітражного (нині господарського) суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика як суб'єкта підприємницької діяльності у випадках, передбачених статтею 8 Закону України «Про підприємництво». Крім того, орган державного нагляду має право:

* одержувати від кожного страховика встановлену звітність про страхову діяльність та інформацію про його фінансовий стан, а від підприємств, установ, організацій, банків і громадян — інформацію, необхідну для виконання покладених на цей орган функцій;

* створювати комісії та робочі групи для проведення переві­рок діяльності страховиків;

* заслуховувати на колегії доповіді керівників страховиків з питань їхньої діяльності;

* одержувати безоплатно від органів державної виконавчої влади інформацію та статистичну звітність, необхідну для вико­нання покладених на орган нагляду завдань;

* звертатися до арбітражного суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика у випадках, передбачених чин­ним законодавством.

У складі Мінфіну створено департамент фінансових установ та ринків. Останній на відміну від Укрстрахнагляду, не може са­мостійно подавати до Кабінету Міністрів України як суб'єкта за­конодавчої ініціативи проекти законодавчих актів.

Департамент забезпечує проведення Мінфіном державної по­літики стосовно не лише страхування, а й державних лотерей, фінансових установ і ринків.

Департамент узагальнює практику застосування законодавст­ва з питань, які належать до його компетенції, розробляє пропо­зиції щодо вдосконалення законодавства та вносить їх на розгляд керівництва Міністерства. У межах своїх повноважень Департа­мент організовує виконання нормативно-правових актів і здійс­нює систематичний контроль за їх реалізацією.

Основні завдання Департаменту у справах нагляду за страхо­вою діяльністю такі:

* розроблення пропозицій з основних напрямів розвитку страхо­вої і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні; проведення заходів щодо забезпечення розвитку страхової справи та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю;

* регулювання в межах своїх повноважень взаємовідносин страховиків зі страхувальниками, а також страхових брокерів зі страхувальниками і страховиками;

* проведення роботи із вдосконалення методів фінансової дія­льності страховиків;

* участь за дорученням керівництва Міністерства у міжнарод­них заходах з питань страхування й посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні.

Департамент відповідно до покладених на нього завдань:

1) забезпечує ведення єдиного державного реєстру страхови­ків (перестраховиків) і державного реєстру страхових брокерів;

2) розглядає та готує документи, що стосуються видачі ліцен­зій страховикам на здійснення страхової діяльності, і проводить перевірки ЇЇ відповідності виданій ліцензії;

3) розглядає і готує документи, на підставі яких видаються свідоцтва про включення страхових брокерів до державного реє­стру страхових брокерів та проводить перевірки стосовно додер­жання ними законодавства про посередницьку діяльність у стра­хуванні та стосовно достовірності їх звітності;

4) проводить перевірки щодо правильності застосування стра­ховиками законодавства про страхову діяльність і достовірності

їх звітності;

5) готує та вносить керівництву Міністерства пропозиції щодо видання приписів страховикам про усунення виявлених пору­шень вимог законодавства про страхову діяльність або про від­кликання ліцензій та вилучення з державного реєстру страхови­ків (перестраховиків);

6) готує та вносить керівництву Міністерства пропозиції про призначення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;

7) готує та вносить керівництву Міністерства пропозиції щодо видання приписів страховим брокерам про усунення виявлених порушень законодавства, а в разі їх невиконання — про виключення страхового брокера з державного реєстру страхових брокерів;

8) у межах своєї компетенції здійснює методичне забезпечен­ня роботи страховиків та страхових посередників;

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат