На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Нехай земля квітує всюди – природу збережімо, люди!

Реферати > Сценарії > Нехай земля квітує всюди – природу збережімо, люди!

Нехай земля квітує всюди – природу збережімо, люди!

Мета: виховувати в учнів почуття прекрасного, любов до природи рідного краю

та шанобливе ставлення до неї; формувати вміння встановити

взаємозв’язок між природними об’єктами.

Обладнання: плакати, дитячі малюнки на захист природи, картини із

зображенням природи рідного краю, гілки рослин, квіти.

На дошці є вислови про природу:

Все на землі, все треба берегти –

І птаха й звіра, і оту рослину,

Не чванься тим, що цар природи ти –

Бо врешті, ти його частинка.

Друже мій, люби життя,

Люби людей, природу,

А кривду кинь у забуття,

Як камінь в тиху воду.

Б.Лепкий

Під час підготовки до свята проводиться конкурс малюків “ Простягаєм руки природі, щоб із нею жити в згоді”.

Учитель: наше довкілля, рідна природа чарує нас в усі пори року. Ми, українці, маємо гордитися тим, що доля подарувала нам це диво – чарівну й неповторну красу природи. Та багатства природи небезмежні. Маємо їх дбайливо оберігати, як порядні господарі. Так роблять в усьому світі, бо проблеми екології, охорони природи нині найважливіші, адже природа – це наше життя, наше здоров’я.

Дерева, кущі, лугові, польові й лісові квіти ростуть не для того, щоб ми їх ламали, топтали, рвали, нищили.

Навіть дикі звірі тихо поводяться в лісі – невже ми виховані гірше за них? Не лякаймо птахів своїм вереском: вони ж звикли до мелодійного співу й щебетання.

Вогонь – страшний ворог лісу, природи й усього живого. Тож не грайтеся в лісі з вогнем. Обривки газет, поліетиленові торбинки, пляшки, банки з-під консервів – свідчення, що на природі побував її губитель. Невже ним є саме ти? Вирізавши на дереві своє ім’я, ти увічнюєш своє дикунство.

Залишаючи місце відпочинку на лоні природи, подбай, щоб воно було не в гіршому, а в кращому стані, ніж ти застав.

Учень:

Злетіла в небо біла птиця

На землю глянуть з висоти.

Не цілься, опусти рушницю

Лебідку не осироти.

Природу брать на глум не можна –

Усекараюча вона

В ній кожна птаха, брунька кожна –

Не зайвина, не зайвина.

Ми у природі – в ріднім домі,

А в домі має бути лад,

Щоб гуготів вогонь у домні

І плодом радувався сад

Клади розумно зерно в ложе

Тай будь щасливий на віку, -

Природу мати допоможе

Сягнути сонця колоску.

А як покличе – озовися

І не скажи природі: ні.

Тоді усі здолаєш висі –

Космічні висі і земні.

Ведуча:

Природо рідна, всі ми твої діти,

Про тебе дбати мусимо весь час,

Щоб все жило, щоб все цвіло довкола

Й не соромно тобі було за нас.

Ведучий:

Природо! Ти – наш другий дім,

Колиско мила, берегине славна.

Щоб нам у ньому затишно було,

Зусиль прикласти треба нам немало.

Ведуча:

Весна іде, і нас вона зове

Світанки сині в поле зустрічати.

Та правило святе повинні знати ми:

Що треба все садить, а не ламати.

Коли зустрінеш ти комашку десь –

Ступай легенько, щоб її не затоптати.

Якщо ж не ми, то хто ж у цім житті

Малих істот цих буде захищати?

Ведучий:

Калину посади ти під вікном своїм,

До неї птахи будуть прилітати.

Повір, мій друже, з вдячністю вони

Для тебе будуть весело співати.

Пісня “Калинка моя, калинка”

Цвіте калина біля хати,

Як символ щастя і добра.

Ти не посмій її ламати,

Нехай чарує всіх вона.

Пр.: Калина моя, калина,

Немов молода дівчина.

Краса її чиста та ніжна

Залишиться в серці моїм.

Цвіте калина біля хати,

Оберігає від біди.

І наче хоче нам сказати

Щоб берегли її завжди.

Пр.

Ведуча:

Сьогодні свято наше від душі

Присвячуємо Тобі, Природо рідна.

Відкрий нам двері в Храм свій чарівний,

Й нехай увійде у нього той, хто цього гідний.

Виходить дівчина Природа, одягнена у зелену сукню, з вікном на голові.

Природа:

Жила спокійно я у своїм царстві,

Усе навколо так цвіло, манило.

Раділа сонцю, щебетанню птахів,

І кожен день давав все нові сили.

Була веселою я у житті своєму.

І з кожним днем добрішою ставала

Я щедро дарувала всім дарунки,

Всю свою душу людям віддавала.

Та десь щось загуло, загуркотіло,

І хтось порушив мирне існування

Заметушились птахи, звірі, квіти:

Чи доживемо ми ще до світання?

Живуть вони, але життя згасає

Благаю люди, нас ви захистіть.

Бо ми всі гинем, чуєте, ми гинем!

Чому? За що? Хоч ви мені скажіть.

(Плаче, вибігає)

З’являються 3 учні, співають:

Ми веселі та завзяті

Йдемо природу захищати.

Допоможемо усім:

І великим, і малим.

1-й учень:

Коли потраплю на пташиний збір,

То інтереси їх я буду захищати.

Права їм дам найкращі на землі,

Щоб високо вони могли літати.

2-й учень:

Від соловейка виступлю і .

Ми знаєм, як чудово він співає.

Пора йому присвоїти звання,

Нехай чарує нас й ніколи не зникає.

3-й учень:

А я лелеку буду захищать,

Що в’є гніздо біля моєї хати.

Нехай ніхто ніколи у житті

В них не посміє хоча б раз стріляти.

Ці птахи милі спокій бережуть,

Дарують мир і злагоду в родині.

Не смійте, люди, їх сполохати хоч раз,

Щоб не накликати журби в свою країну.

Пісня “Лелеки”

Війна прийшла на землю нашу,

Стогнали, плакали гаї.

І птахам також було важко

Лишатись тут, де йшли бої.

Лелеки гнізда будували,

Щоб боронити від біди,

Але хоч як вони старались,

Не вберегли нас від війни.

Пр.: Лелеки любі, відлітайте,

Дайте спокій й мирні дні,

А потім знову повертайтесь,

Щоб жити з нами на Землі.

Кати палили все довкола,

І гірко плакали поля,

Лелеки відлітали з краю

Того, де була їх земля.

Лишили тут свої гніздечка,

Кружляли довго в вишині,

Їм так хотілось залишитись

На рідній батьківській землі.

Пр.

4-й учень:

На території нашого села знаходиться 3 лелечих гнізд. Тож бережімо їх, люди! А також ми, юні друзі природи, дослідили, що в нашому селі побудовано 115 гнізд ластівкою сільською. Тож подбаймо про них, щоб ніхто не зміг порушити пташиного спокою.

5-й учень:

Синичку буду захищать і снігурів,

Цих птахів мусим взимку накормити.

Як важко їм в цю пору – голод, сніг,

Повинні ми їх захищати і любити.

6-й учень:

Ще слово я за лебедів скажу,

Вони цінують вірність і кохання.

Нехай у парі проживуть життя,

Щоб браконьєр не вбив їх на світанні.

Ці птахи ніжні, наче білий цвіт,

Милують око щирою красою.

Нехай живуть, не знаючи журби,

Людей дивуючи всіх вірністю й любов’ю.

Сцена збоку застелена голубим покривалом, що символізує озеро. У ньому плавають лебеді – діти, вдягнені в білі плаття та костюми.

На сцені з’являється Браконьєр.

Браконьєр:

От, не даром, вийшов з дому,

хоч і відчуваю втому.

Думав: де це здобич взяти?

А тут стільки лебедяток!

Зараз стрельну раз чи два,

аж хмеліє голова.

Таке щастя, і так швидко –

тут і лебеді, й лебідки.

(Витягає рушницю і хоче стріляти)

Вибігає дівчина – Фауна і падає перед ним на коліна.

Фауна:

Не вбивайте, не чіпайте,

Я благаю вас, благаю.

З кожним днем моє все царство

Гине й просто вимирає.

Браконьєр:

Звідки ти, красуне мила?

Чому так заголосила?

Фауна (піднімається з колін):

Я – Фауна, донька Природи,

Тварин і птахів захищаю,

Коли їм весело – сміюся,

А в горі сльози проливаю.

Дарунок цей матуся дала,

Щоб їх усіх я захищала.

Але не зможу захистити,

Коли всі будуть так чинити.

Браконьєр:

То що, тобі цих птахів шкода?

Яка ж тобі від них вигода?

Фауна:

Усі ці мешканці – то діти,

Тож як мені без них радіти?

Коли б у вас дитя забрати

Чи не було б для вас утрати?

Подумайте, бо ви ж – людина,

Де совість й розум воєдині.

І що загубиш у житті,

Ніколи не повернеш, ні!

Браконьєр:

Коли ти так, красуне, просиш,

Не можу я відмовить, ні.

Нехай ростуть ці дивні птахи

І тішать нас всіх на Землі!

Обоє виходять.

7-й учень:

Повірте, друзі, птахів ми усіх

Повинні захищати і любити.

Без них життя немає на землі,

Скажіть-бо, люди, як без птахів жити?

Звучить мелодія на мотив пісні “Листья жёлтые над городом кружатся” – “Нам без птахів не прожити”.

8-й учень (співає):

Нам без птахів не прожити,

Нам без птахів не прожити,

Знаємо ми, знаємо ми.

Мусимо про них ми дбати,

Мусимо про них ми дбати

На землі, на землі.

Пр: Нам без птахів аж ніяк не обійтися,

Озирнись навколо, друже подивися.

Яку користь всі вони приносять людям,

Уяви, коли їх тут не буде.

Шкідників появиться велика сила,

Скільки знищено буде рослинок.

Перейти на сторінку номер: 1  2 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат


загрузка...