На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Настилання підлоги керамічною плиткою з фризом

Реферати > Технічні науки > Настилання підлоги керамічною плиткою з фризом

ЗМІСТ

Вступ.

Технологічна частина.

Загальні відомості.

Вимоги до опоряджувальної поверхні.

Інструменти та матеріали.

Підготовка облицювальних плиток.

Приготування розчинів.

Інструменти і інвентар.

Підготовка поверхонь.

Технологія виконання роботи.

Організація праці при виконанні робіт.

Приймання та обмір опоряджувальних робіт.


ВСТУП

Капітальне будівництво є однією з найважливіших галузей народного господарства, від якої залежить ефективність функціонування всієї системи господарювання в країні. Від розвитку будівництва залежить вихід економіки держави з кризового стану та виведення її на світовий рівень.

Сьогодні в Україні будівництво перебуває в занепаді: основні фонди зношені майже на 60%. В середньому ці фонди на одну родину в тричі менші, ніж в Росії, в четверо, ніж у Литві. Порівняно із Західноєвропейськими країнами матеріальна база України стосовно житла на 3-5 років менша. Сьогодні на ринку будівельних робіт працює близько 7 тисяч будівельних організацій, в яких зайнято 764 тисячі працівників. 46% будівельних організацій об’єднанні в корпорації та концерни, інші працюють на ринку самостійно. Біля 86% підрядних організацій мають не державну форму власності. Значне скорочення обсягу бюджетних капіталовкладень на початку 90-х років призвело до кризи в будівельному комплексі. У зв’язку з скороченням обсягів робіт виникла гостра конкуренція на підрядному ринку і це змусило будівельників шукати нові форми і методи господарювання, назріла необхідність корінних змін у будівельному комплексі, його рекомендації. Державні будівельні організації шляхом приватизації перетворились на акціонерні товариства. Поряд з ними з’явились нові будівельні організації, які засновані на колективній та приватній власності. Ринок поповнився новими видами будівельних матеріалів, які потребують впровадження нових технологій.

В даний час всебічною стає задача заміни в будівництві органічно-в’яжучих речовин. Одним з таких об’єктів є спеціальні види будівництва, що пов’язані з ремонтними роботи. Для таких цілей німецькою фірмою розроблені спеціальні, особливі тонкомелені цементи на мінеральній основі.

Сьогодні випускаються 16 різновидів тонкомелених цементів, які можна розділити на 2 великі групи, основою яких є: тонкоподрібнений, портландцементний клікер (група “Р”) та тонкомелений шлак (група “R”).

Кожному з цих різновидів належить ряд спеціальних властивостей підвищена сульфатостійкість, знижена газонепроникність та довонепроникність, що досягається шляхом введення спеціальних добавок. Так, наприклад для групи “R” характерні інтенсивне тужавлення на початковому етапі та висока завершальна міцність. Для регулювання рухливості до складу цементного розчину вводяться хімічні добавки, які після замішування цементної суміші водою не чинять значного впливу на зміну консистенції суспензії.

Цей вплив проявляється вже через 30 хв., а особливо через 60-90 хв.


ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Конструктивний елемент приміщення, який сприймає навантаження від переміщення людей, транспорту та інших впливів, називають підлогою. Встановлюють підлоги на перекритті або на грунті.

Підлоги приміщень розрізняють за слідуючими ознаками:

за матеріалом покриття – з керамічних або синтетичних плиток, бетону, лінолеуму;

за конструюванням покриття – безшовні, штучні, рулонні;

за характером теплозасвоєння – “теплі”, які встановлюють в приміщеннях з постійним перебування людей (кімнати, учбові класи), і “холодні”, які встановлюють в приміщеннях з короткочасним перебуванням людей (вестибуля, санітарні вузли).

В конструюванні підлоги розрізняють шви, лотки, канали.

Деформаційні шви – це шпари в покритті підлоги, як і запобігають здійсненню тріщин. Їх розмішують в місцях з’єднання різновидних покриттів або по гребеню підлоги, викладеної під нахилом.

Прямокутні канали – заглиблення в конструюванні підлоги. Зверху їх закривають залізобетонними або стальними плитами.

Лотки – це заглиблення на поверхні підлоги, які служать для рідини. Покриття лотків виконують з матеріалу стійкого до стікаючої рідини.

В лотках необхідно встановлювати гідроізоляцію.

Трапи – це заглиблення в нижній частині підлоги, закриті решіткою, яка лежить на рівні покриття. Трапи для стікання води і хімічної рідини виконують з чавуна для стікання кислоти – з керамічних труб.

Підлога включає слідуючи елементи:

покриття – верхніх елементів підлоги;

назву підлоги сприймають за назвою матеріалу покриття (плит очний, мозаїчний, або з лінолеуму);

прошарку;

підстилаючий шар;

основи.

В конструюванні підлоги можуть бути і додаткові шари:

стяжка – шар бетону, або розчину;

гідроізоляція – прошарок з рулонних матеріалів;

тепло і звукоізоляції – прошарок який захищає від проходження тепла і проникнення звуку через підлогу.


ВИМОГИ ДО ОПОРЯДЖУВАЛЬНОЇ ПОВЕРХНІ:

облицювальні поверхні повинні відповідати даним геометричним формам;

поверхні, які облицьовані одноколірною керамічною плиткою, повинні бути однотонними;

горизонтальні і вертикальні шви повинні бути однакової ширини;

облицювальна поверхня повинні бути без тріщин, плям, потьоків і залишків розчину;

покриття не повинно мати тріщин, вищербив та інших дефектів;

поверхня повинна бути рівною і горизонтальною.

Якість облицювальних поверхонь оцінюють на “відмінно”, “добре” або “задовільно”.

До роботи з підлогою приступають після облицювання стін і закінч5ння підготовки поверхні під пофарбування. Основа під підлогу повинна бути рівною товщина розчину на який викладають плитку, не повинна перевищувати 15 мм.

Основи під підлоги в ванних кімнатах повинні бути із гідроізоляції і викладеної під нею цементної стяжки.


ІНСТРУМЕНТИ ТА МАТЕРІАЛИ

Всі основні підготовчі роботи виконують за допомогою ручних машин, інструментів.

З бетонних поверхонь залишок розчину й глини відчищають сталевим скребком; горби й нерівності збивають скарпелом і молотком.

Глибокі виїмки поверхні основи заробляють цементним розчином, використовую кельму; малі нерівності вирівнюють за допомогою шпателя.

Насіння на поверхні бетону виконують бучардою або молотком. Поверхні цементних стяжок обробляють царапкою.

Великі площі обробляють за допомогою ручних механізованих інструментів.

Очищають від сміття за допомогою волосяної щітки. Масляні і жирні плями виводять розчином кислоти. Рівність поверхонь основи перевіряють за допомогою контрольної рейки.


ПІДГОТОВКА ОБЛИЦЮВАЛЬНИХ ПЛИТОК

Плитки, які привозять на об’єкт, сортують за розмірами, за кольором, формою, відтінках і якістю лицьової поверхні.

Для сортування плиток по розмірах використовують шаблон або спеціальні пристосування. Плитку вкладають в шаблон спочатку одною стороною, потім іншою. Товщина плитки не повинна перевищувати 6 мм, плінтусних – 10 мм допускаються відхилення по товщині - 0,5 мм. Відсортовані по розміру плитки викладають в ящик – касету.

Одночасно плитку сортують і за кольором, відтінком й малюнком. Відсортовані плитки складають по групах в залежності від розмірів, малюнків, кольорів і відтінків.

Головну увагу звертають на зовнішній вигляд плитки. Вони повинні бути правильної форми, не мати тріщин, вищерблень. Кути плитки мають бути прямими. Відхилення сторін від прямого кута не повинно перевищувати 0,5 мм. Поверхня плитки не повинна мати ніяких дефектів.

Для облицювальних робіт потрібні й нецілі плитки, які беруть за допомогою розрізання цілих. Для цього спочатку відміряють потрібний розмір стальною лінійкою з металевими поділками. Поділку проводять олівцем або рейсмусом, потім сильно натискають склорізом або різцем. Після цього нижньою стороню плитки вдаряють в ребро дошки, так щоб лінія надрізу попала на ребро. При цьому плитка розколюється точно по надрізу.

При великій необхідності в нестандартних керамічних плитках використовують плиткорізи різних конструкцій: ручний плиткоріз, роликовий плиткоріз.

В процесі роботи керамічну плитку рубають або відколюють молотком. По відміченій лінії несильними ударами гострого молотка роблять позначку. Після цього сильним ударом тупого кінця молотка розколюють плитку.

ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНІВ

Для закріплення плитки при виготовленні підлоги використовують цементно піщані розчини, які повинні бути легко укладальними.

Розчини з меншим вмістом цементу мають невисоку стійкість, але менше розтріскуються і краще скріплюються з основою і облицювальною плиткою.

Розчини з збільшеним вмістом цементу відрізняються високою стійкістю, але через деякий час у них порушується скріплення між облицювальною плиткою і основою.

Для настилання плит очної підлоги розчини, приготовлені на цементі марки 400, мають склад в’яжучого: заповнювач – 1:3, на цеентах марки 500 1:3,5.

Приготовляють розчини для облицювальних робіт в розчинозмішувачах. Суміш завантажують в барабан змішувача і переміщують їх протягом 1-2 хв. до одержання однорідної маси.


ІНСТРУМЕНТИ І ІНВЕНТАР

Підлоги з керамічної плитки викладають з допомогою нормо комплекту, в який входять ручні інструменти, контрольно-вимірні інструменти й прибори, а також інвентар.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат