На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Правовий статус організацій підприємців у соціально-трудовій сфері

Реферати > Трудове право України > Правовий статус організацій підприємців у соціально-трудовій сфері

Відомі й міжнародні організації, такі як Союз промислов­ців ЄС, Союз промислових конфедерацій і конфедерацій під­приємств Європи, Міжнародна організація підприємців, Між­народний конгрес промисловців та підприємців та ін. На галу­зевому рівні створені відповідні асоціації, ліги, спілки робото­давців тощо. Наприклад, асоціація взуттєвиків Італії, яка об'єд­нує понад 1000 фірм, забезпечує виготовлення взуття на суму більш як 9 млрд дол. на рік; у складі Німецького союзу, який об'єднує підприємства, що працюють у галузі спеціальних будівельних робіт, налічується більш як 36 тис. фірм (Іва-щенко M.I., Сменковський А. Громадські об'єднання під­приємців як засіб узгодження державних і корпоративних інтересів // Економіка України. — 1999. — №10. — С. 58;

Жалико Я., Романенко С. Роль об'єднань промисловців і під­приємців у економіці перехідного періоду // Економіка України. - 1997. - №6. - С. 40).

Об'єднання промисловців і підприємців, асоціацій, союзи роботодавців, промислові асоціації та ін. створено в більшості постсоціалістичних країн (Доклад международного совеща­ния "за круглым столом" по вопросу о новой роли органи­зации предпринимателей в странах с переходной экономи­кой. Женева, 29-31 мая 1995 года. - Женева, 1995. - С. 38). Зокрема, у країнах Центральної та Східної Європи продов­жується процес становлення організацій роботодавців, який розпочався наприкінці 80-х — на початку 90-х років XX ст. В Польщі існують дві організації роботодавців. Конфедерація польських роботодавців, яка створена у 1989 році, об'єднує приватних роботодавців, директорів державних підприємців та членів правлінь казенних підприємств. Конфедерації на­лежить провідна роль у представництві усіх роботодавців як за межами країни, у МОП, так і в Польщі. Інша організа­ція роботодавців — Конвенція підприємців, торговців та ви­робників сільськогосподарської продукції об'єднує приватних роботодавців малих і середніх підприємств (Nowy lad w Polsce і w Europe. - Warsava: Wydawnictwo Naukowe SCHOLAR, 1997. - С. 223).

В Угорщині до Національної консультативної ради вхо­дять Федерація споживача, Федерація ремісників, Федерація дрібних виробників та ін. У Болгарії діє Національна три­стороння рада співробітництва. У Румунії в 1991 році було створено Національну конфедерацію румунських роботодавців, Національну раду малих і середніх підприємств, Національну раду румунських роботодавців та ін. (Ibid. — S. 223). У Ро­сійській Федерації діють Російський союз промисловців і підприємців, Асоціація приватних підприємств та підприємств, які приватизуються, Союз лісопромисловців та лісоекспортерів та ін.

У країнах із розвинутою економікою об'єднання роботодавців — юридичних осіб є найбільш поширеними пред­ставниками інтересів роботодавців. В Україні та Російській Федерації об'єднання роботодавців також створюються як об'єднання юридичних осіб. Об'єднання роботодавців створю­ються за галузевою, територіальною або галузево-територіальною ознакою.

Організації роботодавців почали створюватись в Україні на початку 90-х років. Однією з перших організацій підпри­ємців в Україні, що була заснована у 1992 p. з метою захисту прав промисловців і підприємців, став Український союз про­мисловців і підприємців. Це — неурядова неприбуткова гро­мадська організація, яка об'єднує сьогодні 16 тис. членів — промислові, будівельні, транспортні, наукові, комерційні та інші підприємницькі структури, підприємництва різних форм влас­ності (підприємства державні й приватні та змішаної форми власності). УСПП має 29 регіональних відділень; 8 галузевих організацій і декілька відомих громадських, серед яких Спілка юристів, Спілка економістів, Спілка інженерів та ін. На підпри­ємствах, що є безпосередньо членами УСПП, працює близь­ка 7 млн чол. (Український союз промисловців і підприєм­ців — учасник колективних переговорів / / Україна: аспекти праці. - 1998. - №2.- С. 26).

Згідно із Статутом і Програмою УСПП головним завдан­ням союзу є створення умов для нормального функціонування підприємницьких структур, забезпечення процесу відтворення на підприємствах. З цією метою УСПП виступає за тісну взаємодію банківських, комерційних і виробничих структур, сприяє заходам, спрямованим на підвищення кваліфікації про­мисловців та підприємців, надає підприємствам допомогу в проведенні аналізу господарсько-фінансової діяльності й розробці заходів щодо перебудови виробництва (Програма Українського союзу промисловців і підприємців. — К., 1996. — 28 с.; Статут Українського союзу промисловців і підприєм­ців. - К., 1992. - 19с.).

УСИП співпрацює з такими впливовими міжнародни­ми структурами, як Міжнародний конгрес промисловців і підприємців з штаб-квартирою у Москві. У червні 1997 р. на Генеральній раді Міжнародної організації роботодавців, штаб-квартира якої знаходиться у Женеві та яка є складовою Між­народної Організації Праці, УСПП було затверджено чле­ном цієї повноважної організації.

Разом з тим діяльність УСПП не обмежується економічною сферою. Досить активно УСПП діє у соціально-трудовій сфері. Бере участь у розробці проектів законів (так, влітку 1997 р. ним було розроблено і подано до Верховної Ради проект Закону про об'єднання роботодавців). Разом з проф­спілками або представниками об'єднань трудящих висту­пає активним учасником переговорного процесу по укладан­ню Генеральної угоди. Генеральна угода на 1997—1998 рік була підписана між Кабінетом Міністрів, УСПП і профспілко­вими об'єднаннями України. УСПП представляв інтереси роботодавців недержавних форм власності. Наміри УСПП активно впливати на соціально-економічну ситуацію в країні проявились у рішеннях VII надзвичайного з'їзду УСПП, який відбувався 16 лютого 1999 p. Головною метою з'їзду було роз­роблення комплексу першочергових заходів, які дали б змогу кардинально змінити ситуацію на краще. З'їзд затвердив Пер­шочергові антикризові заходи та перелік законодавчих ініціа­тив з актуальних соціально-економічних проблем (VII над­звичайний з'їзд Українського союзу промисловців і підпри­ємців // Україна: аспекти праці. — 1999. — №2. — С. 41).

Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств вирішує питання захисту інтересів підприємців та лобіювання, проводить семінари, консультації. Створено координаційно-експертний центр, до якого входять 12 об'єд­нань підприємців. Спілка співпрацює з близько 400 регіо­нальними та місцевими об'єднаннями роботодавців.

В проекті Закону "Про організації роботодавців" перед­бачено, що організації роботодавців та їхні об'єднання ство­рюються і діють з метою представництва та захисту інтересів роботодавців у економічній, соціально-трудовій та інших сферах, в тому числі у їхніх відносинах з іншими сторона­ми соціального партнерства. Отже, із проектом передбачено дві основні функції організацій роботодавців та їхніх об'єд­нань — функцію представництва та функцію захисту інте­ресів роботодавців. Видається необхідним відзначити ще одну функцію — функцію контролю за виконанням колективних угод. Професор І.Я. Кисельов виділяє три головні функції організації підприємств: функцію захисту членських органі­зацій; функцію представництва інтересів підприємців; інфор­маційну, освітню й консультативну функцію (Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право: Учеб. для вузов. - М:. Изд. груп­па "ИНФРА-М - НОРМА", 1998. - С. 139).

Виникає питання: від кого або чого треба захищатись роботодавцям? Адже роботодавці є сильнішою стороною щодо найманих працівників. Але в умовах кризового стану еконо­міки не можна забувати про те, що інтереси роботодавців також потребують захисту зовсім не менш ніж інтереси найманих працівників. Антиринкова експансія й фіскально-силові засоби управління підприємництвом тільки у 1998 році привели до закриття більш 300 тис. підприємств малого та середнього бізнесу. Це спонукає підприємців звертатися до невідомих до цього часу форм боротьби за свої права. Наприклад, у 1990 році в Ялті відбувся страйк підприємців з вимогою виконання "економічних" указів Президента; та­кож у Криму певні підприємницькі структури під впливом податкового навантаження виступили з пропозицією органі­зації податкового локауту — водночас припинити відраху­вання податкових зборів підприємствам району чи міста. Але у таких спосіб неможливо вирішити важливі економічні й соціальні проблеми сьогодення. Є тільки один шлях, яким ідуть усі цивілізовані країни, — це шлях соціального партнер­ства, соціального діалогу на різних рівнях, починаючи з ви­робничого і закінчуючи загальнонаціональним. У посланні Президента України до Верховної Ради України "Україна:

поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціально­го розвитку на 2000—2004 роки" підкреслюється необхідність подальшого вдосконалення соціально-трудових відносин на всіх рівнях управління, розвитку соціального партнерства, зміцнення співробітництва та взаємодії органів виконавчої влади, роботодавців та профспілок, підвищення ролі та відпо­відальності соціальних партнерів за формування і реаліза­цію соціально-економічної політики (Урядовий кур'єр. — 2000. - №34.- 23 лютого).

У зв'язку з цим можна навести такий приклад. В 1995 році в Ірландії була ситуація, яка близько нагадувала сучас­ну ситуацію в Україні. За основу відродження "кельтського тигра" була обрана стратегія соціального партнерства та су­спільної злагоди. Як наслідок за декілька років економіка країни розквітла, зовнішній борг зменшився з $ 400 млрд до $300 млн. Щотижневе створюється 1000 робочих місць, се­редня заробітна плата у годину складає $ 5 (Работодатель работнику не волк // Office magazine. — 1999. — №6).

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат