На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Фінансова криза на підприємстві, її симптоми та фактори виникнення

Реферати > Фінанси > Фінансова криза на підприємстві, її симптоми та фактори виникнення

Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяль­ності підприємства та обмежених можливостей його впливу на фі­нансові відносини. На практиці з кризою, як правило, ідентифікує­ться загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або брак у фірми потенціалу для успішного функціонування.

Для вибору найефективніших форм санації, прийняття правиль­них рішень щодо усунення негативних процесів передовсім необ­хідно ідентифікувати причини фінансової неспроможності суб'єкта господарювання.

Фактори, які можуть зумовити фінансову кризу на підприємстві, прийнято поділяти на зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що залежать від підприємства).

Головними екзогенними факторами фінансової кризи на під­приємстві можуть бути:

спад кон'юнктури в економіці в цілому;

значний рівень інфляції;

нестабільність господарського та податкового законодавства;

нестабільність фінансового та валютного ринків;

посилення конкуренції в галузі;

криза окремої галузі;

посилення монополізму на ринку;

дискримінація підприємства органами влади та управління;

політична нестабільність у країні місцезнаходження підпри­ємства або в країнах підприємств-постачальників сировини (спожи­вачів продукції).

Головні ендогенні фактори фінансової кризи:

• брак чітко визначеної стратегії розвитку підприємства;

• дефіцити в організаційній структурі;

• низький рівень менеджменту;

• низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції;

• незадовільне використання виробничих ресурсів;

• непродуктивне утримання зайвих робочих місць.

У цілому всі названі причини кризи досить тісно взаємозв'язані і створюють складний комплекс причинно-наслідкових зв'язків. Зви­чайно, досліджуючи те чи інше підприємство, той чи інший випадок фінансової кризи, можна виділити певні специфічні причини фінан­сової неспроможності, але всі вони, як правило, зводяться до вже пе­релічених нами. Типовими наслідками впливу вищенаведених причин та факторів на фінансово-господарський стан підприємства є:

• утрата клієнтів та покупців готової продукції;

• зменшення кількості замовлень та контрактів з продажу про­дукції;

• неритмічність виробництва, неповне завантаження потужнос­тей;

• підвищення собівартості та різке зниження продуктивності праці;

• збільшення розміру неліквідних оборотних засобів та наяв­ність понаднормових запасів;

• виникнення внутрішньовиробничих конфліктів та підвищення плинності кадрів;

• підвищення тиску на ціни;

• суттєве зменшення обсягів реалізації та, як наслідок, недо­одержання виручки від реалізації продукції. Виділяють такі види кризи:

• стратегічна криза (коли на підприємстві зруйновано виробни­чий потенціал та бракує довгострокових факторів успіху);

• криза прибутковості (перманентні збитки «з'їдають» власний капітал, і це призводить до незадовільної структури балансу);

• криза ліквідності (коли підприємство є неплатоспроможним або існує реальна загроза втрати платоспроможності).

Між цими видами кризи існують тісні причинно-наслідкові зв'язки: стратегічна криза спричинює кризу прибутковості, яка, у свою чергу, призводить до неліквідності підприємства. Розвиток симптомів фінансової кризи показано на рис. 1. Зумовлене зов­нішніми та внутрішніми факторами зменшення обсягів реалізації продукції призводить, з одного боку — до зниження прибутковості та до збитковості, а з іншого — до зниження рівня ліквідності та платоспроможності. Закономірним результатом розвитку симптомів фінансової' кризи є надмірна кредиторська заборгованість, неплато­спроможність та банкрутство підприємства.

Важливою передумовою застосування правильних антикризових заходів є ідентифікація глибини фінансової кризи. Розрізняють три фази кризи:

а) фаза кризи, яка безпосередньо не загрожує функціонуванню підприємства (за умови переведення його на режим антикризового управління);


Рис 1. Розвиток симптомів банкрутства (за: Bockenforde В. Untemehmenssaniemng. — Stuttgart: Schaffer Verlag filr Wirtschaft und Steuem CmbH., 1991. — S. 43.)

б) фаза, яка загрожує дальшому існуванню підприємства і потре­бує негайного проведення фінансової санації;

в) кризовий стан, який не сумісний з дальшим існуванням під­приємства і призводить до його ліквідації.

Ідентифікація фази фінансової кризи є необхідною передумовою правильної реакції на неї.

Система раннього попередження та реагування. Прогнозування банкрутства підприємств

Головне завдання стратегічного контролінгу — своєчасне вияв­лення стратегічних проблем на підприємстві. З метою швидкої іден­тифікації фінансової кризи на підприємстві, виявлення причин, що її зумовлюють та розробки антикризових заходів доцільно впрова­джувати систему раннього попередження. Система раннього по­передження та реагування — це особлива інформаційна систе­ма, з допомогою якої керівництво підприємства отримує інфор­мацію про потенційну загрозу діяльності, яка може насуватися як із зовнішнього, так із внутрішнього середовища. Ця система спрямована на проведення комплексу заходів для запобігання фі­нансовій кризі та банкрутству підприємства. Процес створення сис­теми раннього попередження складається з таких етапів:

• визначення сфер спостереження;

• визначення індикаторів раннього попередження, які мо­жуть вказувати на розвиток того чи іншого негативного проце­су;

• визначення цільових показників та інтервалів їх зміни стосов­но кожного індикатора;

• формування завдань для центрів обробки інформації (розроб­ка висновків щодо впливу тієї чи іншої інформації на діяльність підприємства);

• формування інформаційних каналів: забезпечення інформа­ційного зв'язку між джерелами інформації та системою раннього реагування, між системою та її користувачами — керівниками всіх рівнів.

Одним із найважливіших інструментів системи раннього попере­дження та прогнозування банкрутства підприємств є дискримінантний аналіз. Зміст дискримінантного аналізу полягає в тому, що за допомогою математично-статистичних методів будується функція та розраховується інтегральний показник, на підставі якого можна з достатньою ймовірністю передбачити банкрутство суб'єкта госпо­дарювання. Дискримінантний аналіз базується на емпіричному до­слідженні фінансових показників великої кількості підприємств, одні з яких збанкрутіли, а інші — успішно продовжують свою дія­льність. При цьому добирається ряд показників (коефіцієнтів), для кожного з яких визначається питома вага в так званій «дискримі-нантній функції». Як і граничне значення вибраних показників, ва­гомість може коригуватися. Вона залежить від галузі, до якої нале­жить підприємство, загальної економічної та політичної ситуації в країні, рівня інфляції та інших факторів. Залежно від величини інте­грального показника робиться висновок про належність об'єкта аналізу до групи підприємств-банкрутів, чи до групи таких, що ус­пішно функціонують.

Попередником дискримінантного аналізу є тест на банкрутство Тамарі (фінансовий аналітик «Bank of Israel»). В основу тесту Та­марі покладено шість показників: коефіцієнт забезпеченості влас­ним капіталом, прибутковість капіталу, абсолютна ліквідність, кое­фіцієнт співвідношення вартості товарної продукції до запасів готової продукції на складі, коефіцієнт оборотності основного капі­талу, коефіцієнт співвідношення обороту від реалізації та дебітор­ської заборгованості.

Існує багато підходів до прогнозування фінансової неспромож­ності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика оцінки кредито­спроможності за своєю суттю є одночасно методикою прогнозуван­ня банкрутства. У зарубіжній практиці досить поширеними є модель Альтмана та модель Спрінгейта.

Модель Альтмана розроблено в 1968 році. Вона має також на­зву «розрахунок Z-показника». Це 5-факторна модель, де факторами є окремі показники фінансового стану підприємства.

Z = 1,2 А + 1,4 В + 3,3 С + 0,6 D + 1,0 Е

ПОКАЗНИК

РОЗРАХУНКОВІ СКЛАДОВІ

Z

інтегральний показник рівня загрози банкрутства

A

робочий капітал / загальна вартість активів

В

чистий прибуток / загальна вартість активів

С

чистий дохід / загальна вартість активів

D

ринкова капіталізація компанії (ринкова вартість акцій) / сума заборгованості

Е

обсяг продажу / загальна вартість активів

Перейти на сторінку номер: 1  2 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат