На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Фінансова система

Реферати > Фінанси > Фінансова система

У фінансовій системі України виникла та розвивається но­ва підсистема, яка одержала назву "Централізовані і децентра­лізовані фонди цільового призначення". До неї належать: Пенсійний фонд, Фонд зайнятості, Фонд конверсії, Держав­ний інноваційний фонд, позабюджетні фонди місцевих рад та інші. Загалом в Україні нині налічується понад 350 різних по­забюджетних фондів.

Усі централізовані та децентралізовані фонди на сьогодні концентрують у своєму розпорядженні майже чверть усіх фі­нансових ресурсів держави. Кошти означених фондів витрача­ються, як правило, на соціальні потреби, вони допомагають насамперед підтримувати життєвий рівень значної частини на­селення, які закінчили свою трудову діяльність за віком, у зв"язку з втратою працездатності або безробіттям. Ці фонди сприяють локалізації-негативних соціальних виявів у суспіль­стві, допомагають певним громадянам здійснити перекваліфі­кацію тощо.

Приміром, Фонд конверсії та Державний інноваційний фонд впливають на розвиток економіки завдяки фінансуван­ню інноваційних проектів, створенню нових виробництв і тех­нологій, форм організації господарської діяльності. Тому акту­альними є питання наукового обгрунтування обсягу та цільового призначення фондів, а також контролю за цільовим використанням їхніх коштів.

Підсистема "Державний кредит" покликана мобілізувати фінансові ресурси для фінансування витрат із бюджету, які не відшкодовуються його доходами. Назва "Державний кредит" не зовсім відповідає своїй суті. Тут точнішою була б назва "Державний борг".

Державний борг буває зовнішній і внутрішній. Усі кошти як у межах держави, так і за зовнішніми запозиченнями, як правило, спрямовуються на покриття дефіциту бюджету. Мо­білізація коштів через державний кредит дає змогу впливати на інфляційні процеси в державі в бік їхнього зменшення.

На сьогодні ця підсистема не розвинена і, як правило, втілена в двох формах: вкладів населення в Ощадному та ін­ших банках, а також продажу державних боргових зобов'я­зань. Із розвитком фондового ринку перерозподіл фінансо­вих ресурсів, що здійснюється за допомогою згаданої підсистеми, зростатиме і в абсолютних, і у відносних розмі­рах. Це досягатиметься за рахунок збільшення продажу дер­жавних цінних паперів як фізичним, так і юридичним осо­бам. У 1995 році започатковано проведення аукціонів із продажу державних цінних паперів. Ця діяльність держави на фондовому ринку триватиме. Зростатимуть також і вкла­ди населення в банках. Про це свідчить динаміка щодо збільшення обсягів банківських депозитів останніми роками. Так, на і січня 2000 року грошові заощадження населення становили 126 млрд. гривень. Деякі зміни сталися в структу­рі заощаджень — готівка зменшилася з 82,6 до 80,5%, а за­лишки їхніх вкладів в Ощадному та комерційних банках під­вищилися з 17,3 до 19,5%.

Для успішного функціонування згаданої підсистеми треба насамперед законодавче закріпити гарантії держави щодо по­вернення коштів громадян і збереження їх від знецінення. За­коном "Про державний внутрішній борг" передбачені лише перші кроки у напрямку вирішення цього питання.

Важливу роль у фінансовій системі повинна відігравати підсистема "Страхові та резервні фонди". Реформування економіки передбачає виникнення великої кількості госпо­дарських суб'єктів, зацікавлених у забезпеченні захисту своєї підприємницької діяльності, майна та доходів від різ­них негативних наслідків і непередбачених ситуацій. Саме в цей час повинна набути значного розвитку страхова спра­ва і насамперед ті види страхування, які майже не розвива­лися раніше.

Наприкінці 1999 року в Україні налічувалося 700 страхових організацій, яким було видано ліцензії на здійснення страхо­вої діяльності. Як відомо, створення страхових організацій від­бувається у формі господарських товариств переважно закри­того типу. Становище у страхуванні дає підставу для висновку, що тут слід вжити рішучих заходів щодо його розвитку та пе­ретворення в надійний інструмент ринкових відносин.

Нині потрібна науково обгрунтована концепція розвитку страхової справи у напрямках:

— створення правового поля для забезпечення ефективно­го функціонування ринку страхових послуг, регулювання страхової діяльності та дотримання прав і зобов'язань усіх сторін, що беруть участь у страхуванні;

— визначення форм і напрямків страхової діяльності, які найточніше відповідають сучасному стану в економіці та по­требам як страховиків і страхувальників, так і держави;

— обгрунтування засобів та форм державного контролю і ре­гулювання страхового ринку, включення страхування до переліку важливих фінансових інструментів регулювання економіки;

— створення умов стабільності розвитку страхових під­приємств;

— забезпечення пріоритетного розвитку тих видів страху­вання, що сприяють фінансовій стабілізації в державі;

— створення конкурентного середовища між суб'єктами, що здійснюють страхову діяльність;

— забезпечення гарантії компенсації коштів юридичним і фізичним особам у разі настання страхового випадку;

— створення системи обліку та звітності страхової діяль­ності з метою формування банку достовірної інформації та її доступності.

Неабияке значення для ефективного функціонування фі­нансової системи має підсистема "Фінансовий ринок". Фі­нансовий ринок має у своєму складі ринок грошей, ринок кредитів, ринок цінних паперів і ринок фінансових послуг, що лише формується в Україні. Упродовж 1999 року інтенсивно­го розвитку набув лише один напрям фінансового ринку — ринок цінних паперів.

Прийняття Указу Президента України "Про інвестиційні компанії" дало поштовх до розвитку спільного інвестування в цінні папери, що створює механізм захисту дрібних інвесто­рів. На фондовому ринку нині працює понад 500 торговців цінними паперами, які отримали відповідні дозволи.

Розроблена й подана на розгляд урядові концепція ство­рення та розвитку фондового ринку України, її' погоджено з відповідними відомствами, фондовою біржею та Асоціацією торговців цінними паперами.

Протягом 1999 року закінчено формування законодавчої бази для випуску державних цінних паперів, які забезпечу­ють державі неінфляцшні засоби фінансування бюджетного дефіциту-

Створення повноцінного фінансового ринку потребує прискореного розвитку ринку кредитів і ринку грошей. Нада­лі ці напрямки матимуть сприятливі умови для свого удоско­налення й активніше впливатимуть на стабілізацію фінансово­го стану в державі.

Функціонування кожної зі складових фінансової системи держави можливе лише за умов чіткого законодавчого урегу­лювання їхньої взаємодії та якщо вони доповнюють одна одну. Так, наприклад, при недоліках в організації фінансової діяль­ності підприємницьких структур, їхньої збитковості зменшу­ються надходження до бюджетної системи, централізованих позабюджетних фондів, страхових і резервних фондів. Це зву­жує фінансові можливості держави, зумовлюючи дефіцит бюд­жету. Дефіцит бюджету може призвести до зростання інфляції

або державного боргу, що негативно позначиться на діяльнос­ті всіх учасників фінансового ринку.

Схожих взаємозумовлених як негативних, так і позитивних варіантів може бути багато. Важливо в цьому разі своєчасно їх споогнозувати та розробити заходи щодо їх локалізації.

Завдання й запитання для самостійної роботи:

1. Дайте визначення фінансової системи.

2. Назвіть складові, що є ланками фінансової системи.

3. Що становить правову та організаційну основу фінансової системи?

4. Як впливає кожна з підсистем на економічні й соціальні процеси в державі?

5. Дайте визначення термінів: фінансова система, державні фінанси, централізовані й децентралізовані фонди фінансових ресур­сів, страхові фонди, резервні фонди, державний кредит, фінансовий ринок, фінансове законодавство, фінансовий апарат.

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ І СТАБІЛІЗАЦІЇ ФІН А ПСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Проблеми стабілізації і оздоровлення фінансової системи України

це зараз найбільш актуальне для держави.

Мета стабілізації — створити реальні стартові передумови структурної перебудови економіки, відновлення інвестиційного процесу, мобілізації через становлення фінансового ринку та інших фінансових інституцій відповідних фінансових ресурсів.

Об'єктивна передумова фінансової стабілізації — глибока реформа фінансової системи України.

Реформа фінансової системи — це:

• реальне розмежування фінансової і кредитної системи,

• реальне розмежування фінансів державних підприємств та Державного бюджету;

• розробка зведеного балансу фінансових ресурсів держави — доходів і витрат всіх без винятку юридичних і фізичних осіб, через які проходить розподіл і перерозподіл національного доходу;

• здійснення децентралізації державних фінансів, структурного розмежування державного та місцевих бюджетів за джерелами надходжень та витрат;

• здійснення заходів з перебудови системи оподаткування у напрямку її подальшої лібералізації та децентралізації, утворення на її основі механізмів стимулювання виробництва та підприємництва;

• здійснення ефективних заходів з налагодження системи достовірного фінансового обліку, державної звітності та своєчасної сплати податків. Що пропонується для вдосконалення і стабілізації фінансової

системи:

1. Продовжити реформування бюджетної системи згідно з концепцією бюджетної реформи. Забезпечити перехід до середньострокового бюджетного та фінансового планування, виділення асигнувань окремо на витрати бюджету розвитку. Раціоналізувати структуру видатків на розвиток соціальної сфери, оборони, національної безпеки, забезпечення правопорядку Удосконалити механізм фінансового забезпечення місцевого самоврядування та механізм реалізації Державного бюджету.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат