На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Ринок цінних паперів у ринкових відносинах

Реферати > Цінні папери > Ринок цінних паперів у ринкових відносинах

Операційний ризик Відзивний ризик


Ризик законодавчих змін Процентний ризик


Регіональний ризик

Систематичний ризик - ризик падіння цінним паперів в цілому. Представляє собою загальний ризик на всі вкладання в цінні папери, ризик того, що інвестор не зможе їх в цілому вивільнити, вернути, не маючи при цьому втрат. Аналіз систематичного ризику зводиться до оцінки того, чи варто взагалі мати справу з портфелем цінних паперів, чи не краще вкласти вільні кошти в інші форми активів (прямі грошові інвестиції, нерухомість, валюту ...).

Несистематичний ризик - агреговане поняття, що об’єднує всі види ризиків, зв’язаних з конкретним цінними папером. Несистематичний ризик являється диверсифіцированим, понижаючим, в певному випадку може здійснюватися вибір того цінного паперу (по виду, по емітенту, по умовах випуску і т.д.), який забезпечує прийнятні значення несистематичного ризику.

Селективний ризик - ризик неправильного вибору цінного паперу для інвестування в порівнянні з іншими видами паперів при формуванні портфелю. Цей ризик, пов’язаний з неправильною оцінкою інвестиційних якостей цінних паперів.

Тимчасовий ризик - ризик емісії, купівлі або продажу цінного паперу у невідповідний час, що невпинно тягне за собою втрати.

Існують і більш загальні закономірності (на розвинутих і наповнених фондових ринках), наприклад сезонні коливання (цінних паперів торгових, сільськогосподарських і інших сезонних підприємств), циклічні коливання.

Ризик законодавчих змін - ризик, здатний призводити, наприклад, до необхідності перереєстрації випусків, і викликаючий суттєві витрати і втрати емітента і інвестора. Емісія цінних паперів ризикує стати недійсною, може несприятливо змінитися правовий статус посередників по операціях з цінними паперами.

Ризик ліквідності - ризик, пов’язаний з можливістю втрат при реалізації цінних паперів із-за зміни оцінки їх якостей.

Кредитний діловий ризик - ризик того, що емітент, який випустив боргові цінні папери, опиниться в стані, в якому він не в змозі виплачувати процент по ним і (або) основну суму боргу.

Інфляційний ризик - ризик того, що при високій інфляції доходи, які отримують інвестори від цінних паперів, знецінюються, з точки зору реальної покупної здатності швидше, ніж ростуть, інвестор несе реальні збитки. В світовій практиці давно відмічено, що високий рівень інфляції руйнує ринок цінних паперів, хоча розроблено досить багато способів зниження інфляційного ризику.

Процентний ризик - ризик втрат, які можуть понести інвестори у зв’язку зі зміною процентних ставок на ринку. Як відомо, зростання ринкової ставки процента веде до зниження курсової вартості цінного паперу, особливо облігацій з фіксованим процентом. При підвищенні процентної ставки може початися також масовий “викид” цінних паперів, емітованих під більш низькі (фіксовані) проценти і за умовами випуску завчасно прийняті емітентом назад.

Процентний ризик несе інвестор, який вклав свої кошти в середньо- і довготермінові цінні папери з фіксованим процентом при поточному підвищенні середньоринкового процента у порівнянні з фіксованим рівнем (інвестор міг би отримати приріст доходів за рахунок підвищення проценту, проте не може вивільнити свої кошти, які вкладені на вказаних вище умовах).

Процентний ризик несе емітент, який випускає середньо- і довготермінові цінні папери з фіксованим процентом при поточному зниженні середньоринкового проценту у порівнянні з фіксованим рівнем (емітент міг би залучити кошти з ринку під більш низький процент, проте він вже зв’язаний з умовами випуску цінних паперів).

В інфляційній економіці при швидкому зростанні ставок проценту цей вид ризику має значення і для короткотермінових цінних паперів.

Політичний, соціальний, економічний і т.п. ризики - вкладання коштів в цінні папери підприємств, що знаходяться під юрисдикцією країн з нестійким соціальним і економічним станом, з нетовариськими відносинами до країни, резидентом якої являється інвестор. Зокрема, політичний ризик - ризик фінансових втрат у зв’язку зі зміною політичної системи, розташування політичних сил у суспільстві, політичної нестабільності.

Галузевий ризик - ризик, що пов’язаний зі специфікою окремих галузей. З позиції цього виду ризику усі галузі можна поділити на галузі, яким властиві циклічні коливання, на помираючі, стабільно працюючі, швидко зростаючі.

Галузеві ризики проявляються у змінах інвестиційної якості і курсової вартості цінних паперів і які відповідають втратам інвесторів в залежності від приналежності галузі до того чи іншого типу і правильності оцінки цього фактору інвесторами.

Для фондового ринку України, в даний час, усі наведені вище ризики мають важливе значення. Таким чином, рівень ризику і агресивність господарського середовища на українському ринку цінних паперів роблять необхідним розробку особливих портфельних стратегій і фінансових інструментів, які здатні знизити ці ризики.

3. Прийняття рішень на фондовому ринку та методи їх обгрунтування.

Фондовий ринок - це не тільки цінні папери, не лише його учасники, а й дії, які вони виконують, оперуючи цінними паперами. Ясна річ, що перед виконанням будь-якої дії необхідно прийняти певні рішення - як діяти, чи діяти взагалі. Особливо це стосується фондового ринку, де навіть незначна помилка може призвести до великих неприємностей. Рішення приймають усі учасники фондового ринку: одні щодо випуску і продажу цінних паперів і залучення капіталу, інші - у розрахунку на придбання цінних паперів і вкладання капіталу, треті - з метою мати зиск із надання фондових послуг.

Для того, щоб знайти єдине правильне рішення не рідко потрібно зробити співставляючий аналіз ефективності різних напрямків вкладання коштів в ті чи інші види цінних паперів. Для цього користуються такими методами обгрунтування рішень:

вибір за одним показником;

метод ранжування показників;

рейтинговий метод.

Вибір за одним показником - це такий метод, в якому вибір слід вважати обгрунтованим лише тоді, коли на рішення, що грунтується на одному показнику, вибраному як головний, не впливатимуть суттєво інші показники, або якщо такий вплив незначний і може бути прийнятним.

Метод ранжування показників - це розподіл показників за зменшенням їхньої значущості для здійснення фондової операції. Найважливішому показникові надається перший ранг, а найменш важливому - останній ранг.

Рейтинговий метод передбачає наявність достатньо широкої характеристики об’єкта, яка в процесі роботи внаслідок поступового синтезу показників спрощується до однозначних виразів.

Дуже важливим інструментом успішної роботи на фондовому ринку являється аналітичний підхід та прогнозування. У світовій практиці для цієї цілі використовують індекс - числовий статистичний показник, що виражає (в процентах) послідовні зміни на ринку цінних паперів. Так NYSE INDEX, DOW JONES STOCK INDEX, FT-SE 100, BIOTEX, NIKKEY-225 та інші індекси мають щоденне котирування на біржах світу, продаються і купуються, тобто по суті і формі є цінними паперами.

В Україні для оцінки ситуації на фондовому ринку застосовуються такі індекси: CityAVERAGE, CityNUMBER OF SELLERS, CityMARKET POTENTIAL, L-індекс.

Індекс відображає курс цілої групи різних цінних паперів і дозволяє знизити ризик втрат від раптового падіння курсів де-яких з них; падіння курсу одних цінних паперів компенсується зростанням курсу інших.

Одним із призначень фондового ринку (власне його головним призначенням) є стимулювання інвестицій в економіку країни. Тому цілком виправданою є підміна будь-яких у межах фондового ринку засадним питанням про обгрунтування залучення інвестиційного капіталу.

Рішення, яке приймає інвестор, базується на п’яти економічних критеріях оцінення. В процесі прийняття рішення про інвестиції головним критерієм є рентабельність (Р) (дохідність, прибутковість), що становить співвідношення вкладеного капіталу та отриманого доходу (прибутку).

Інші критерії: дохід (Д), надійність отримання доходу і рентабельності (Н), капітал, що вкладається (К), час вкладення капіталу та отримання доходу (Т).

Р

К Н Д


Т

Ці критерії виконують дві функції:

1) вони призначені для обчислення рентабельності і для характеристики доходу;

2) вони можуть в окремих випадках відігравати самостійну роль в обгрунтуванні інвестицій.

Треба завжди пам’ятати, що критерії обгрунтування інвестицій є не конкретними показниками, а поняттями і навіть економічними категоріями, кожна з яких виражається певною множиною суто конкретних показників. Передовсім це стосується рентабельності. Сутність того чи іншого показника рентабельності залежить від того, який саме показник доходу і капіталу закладено в розрахунок. Наприклад, у чисельник дробу можна поставити один із таких чотирьох показників: загальний дохід за рік, загальний дохід за весь період фукціонування капіталу, чистий прибуток за рік, чистий прибуток за весь період фукціонування капіталу. Якщо при цьому в знаменнику дробу буде також один з чотирьох показників (вкладеного капіталу, усіх активів, ліквідних активів або річних витрат), то матимемо аж 16 похідних показників рентабельності і таку саму кількість показників терміну окупності.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат