На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Розвиток творчої особистості

Реферати > Педагогіка > Розвиток творчої особистості

Вступ.

Швидкі темпи розвитку суспільства, характерні для останніх років, необхідність пошуку шляхів виходу нашої економіки з занепаду, впровадження нових технологій – усе це потребує докорінних змін у системі управління виробництвом, використання виробничих ресурсів із врахуванням творчих можливостей особистості. Лише творча особистість, спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій. Тому забезпечення кожній людині можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань як загальноосвітніх, так і позашкільних закладів.

Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина проявляє зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву її природних здібностей.

Відомо, що у позакласній діяльності особливо яскраво розкриваються природні потреби молодших школярів, зокрема, в активній діяльності та самоствердженні. Позакласна діяльність дає змогу дітям виступати в нових соціальних амплуа, займати ролі, які відрізняються від ролі учня, тобто це особлива сфера, де школяри можуть задовольняти особистністні потреби в самоперевірці, самооцінюванні власного “Я”. Це, так би мовити, зона активного спілкування, в якій задовольняються потреби в контактах. Вільний час – умова для розширення світогляду школярів, для самостійного творчого пошуку в будь-якій галузі, для поглиблення емоційного сприйняття сучасного життя.

Широка мережа позашкільних закладів дає змогу дітям задовольняти потреби в додатковій освіті в змістовному дозвіллі. Розвивати творчі здібності. До цієї мережі входять дитячі сектори і відділи Будинків та Палаців культури, дитячі мережі та парки, Палаци дитячої та юнацької творчості, центри наукової творчості, науково-творчі та навчально-дослідницькі творчості, центри туризму та краєзнавства, центри естетичного виховання, станції та клуби юних натуралістів, Малі академії наук и т.п.

Психологи стверджують, що діти нічого не хочуть відкладати на потім. Вони бажають жити, а не готуватися до життя. Їхні інтелектуальні потреби мають задовольнятися негайно. Саме позакласна робота має таку можливість

Об’єкт – творчі здібності молодших здібностей

Предмет – Виховання творчих здібностей молодших школярів у позашкільний час

Завдання:

- виявити суть позакласної роботи

- вивчити особливості творчої діяльності молодших школярів у позакласний час.
1. Позаурочна робота в школі.

Позакласна робота, за Б.С. Кобзарем, дозволяє поширити і поглибити знання школярів, зміцнити набуті на уроках навички та вміння, розвинути здібності дітей, задовільними їх, різнобічні інтереси, сформувати самостійність, організувати практичну суспільно корисну діяльність, дозвілля дітей. Позаурочна робота дозволяє збільшити час цілеспрямованого педагогічного впливу на учнів.

При цьому зміст, методи й організаційні форми позаурочної роботи, зауважує О. Худяков, менш регламентовані ніж у навчальному процесі. Учитель початкових класів маж можливість побудувати позакласну роботу цікаво, задовольнити потреби кожної дитини в активності, самодіяльності, у спілкуванні з однолітками, що не завжди є можливим на уроках.

У позакласній роботі реалізується загальнамета і завдання процесу виховання. Система виховної роботи в нинішній школі базується на ідеї гуманізму, оновлення, демократичності і передбачає низку основних аспектів:

- ідею реалістичних цілей виховання та різнобічний розвиток особистості учня, який базується на здібностях та обдаруваннях;

- ідею самовизначеності учня – процес інтеграції окремих позитивних якостей в єдине ціле;

- ідею спрямування особистості – центр усієї виховної роботи повинен бути спрямований на учня, а не програми виховання;

- ідею добровільності, щоб учитель допомога вся вияву в учнів інтересу, прагнення до саморегуляції природних сил, власної ініціативи й творчості у виконанні дій.

Життєвість і ефективність процесу виховання в позаурочний час визначаються тими рушійними силами, які живлять його досягти накреслене. Рушійними силами процесу виховання, як зазначає Л. Коптовець, є внутрішні суперечності та намагання позбутися їх. Серед них слід виділяти ситуативні та загальні, природні та нав’язані кимсь ускладнення у процесі виховання та самовиховання.

На думку вчених – А. Нісімчук, О. Падалка, І. Смолюк, Т. Шпак – основними закономірностями виховної роботи в позаурочний час є:

- обумовленість виховання суспільними потребами та умовами життя;

- взаємозалежність виховання, навчання, освіти та розвитку особистості;

- залежність виховання від вікових та індивідуальних особливостей учня.

Визначити закономірність, за А. Підкасатним, означає виявити основу ідеального плану педагогічної практики, одержати регулятори виховної практики. Нехтування закономірностями завідомо прирікає професійну діяльність педагога на низьку продуктивність. Учений виділяю такі його суто педагогічні закономірності:

- виховання дитини здійснюється лише шляхом активності самої дитини;

- зміст діяльності дітей у процесі їхнього виховання обумовлений потребами дітей і від того є варіативним і визначається на кожний даний момент розвитку актуальними потребами;

- розвиток особистості через діяльність вимагає від педагога відчуття меж міри особистості участі в діяльності дітей;

- вирішальним для сприятливого розвитку особистості є внутрішній стан дитини, що визначає його ціннісне ставлення до об’єктів діяльності;

- діти не повинні відчувати себе об’єктом професійних зусиль.

Слід зазначити, що закономірності педагогічного процесу діють у гармонійній єдності із законами природи та законами розвитку людства. Закономірності виховного процесу описують внутрішні його суттєві суперечності, зв’язки та взаємозв’язки.

Провідне місце в організації позаурочної виховної роботи відіграють принципи виховання, які розглядаються в єдності із загальними принципами народної освіти. Принципи виховання, то є вихідні положення, що випливають із закономірностей виховання й визначають загальне спрямування виховного процесу, основні вимоги до його змісту, методики та організації. Вони мають об’єктивний характер.

Сучасна педагогічна наука переглядає традиційні принципи виховання, переосмислює їх під кутом зору сучасних вимог до національного виховання в Україні. При визначені принципів виховання, їх характеристики вчені намагаються поєднати традиційні досягнення з новими ідеями в теорії виховання.

Так, учені В. Лозова, А. Троцко пропонують, як керівництво до дій такі основні принципи виховання:

- принцип гуманізму виховання;

- принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів;

- принцип цілісного підходу до виховання.

Розкриття сутності позаурочної виховної роботи не буде повним, якщо не враховувати виведених їх практичної виховної діяльності суттєвих закономірностей, які одночасно виступають і принципами процесу виховання: виховання особистості відбувається тільки у процесі включення її в діяльність; виховання, неможливе без стимулювання активності особистості, що формується; у процесі виховання необхідно проявляти високий гуманізм і повагу до дитини в поєднані з високою вимогливістю; необхідно розкривати перед учнями перспективу їхнього росту, допомогти їм добиватися успіху; необхідно враховувати вікові та індивідуальні особистості учнів; виховання має здійснюватися у колективі і через колектив.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат