На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Державне регулювання розвитку гостинності на сучасному єтапі.Розвиток готельної індустрії в світі

Реферати > Підприємництво > Державне регулювання розвитку гостинності на сучасному єтапі.Розвиток готельної індустрії в світі

цілорічні,

двосезонні,

односезонні.

Ще існує розподіл австрійських готелей залежно від їх місцярозташування. Таке розмежування робиться черезвстановлений в країні різний рівень цін за проживання у готелях однієї категорії залежно від того, де вана розташована – у Відні чи інших містах, наприклад, у Зальцбурзі.

Класифікація готельних споруд у цілому світі проводиться за спеціальними критеріями. Готелі й ресторани перевіряються щорічно й анонімно. Готелям привласнюються "зірки" від 1 до 5 чорних кольорів. Вони характеризують відповідність підприємств єдиним прийнятим у країні стандартам.

Крім чорних зірок, готелям привласнюються додаткові оцінки у відсотках. Відсотки відображають якісну різницю обслуговування в готелях з однаковою кількістю зірок. Цю процентну оцінку виставляє інспектор, ґрунтуючись на своїх особистих враженнях від обслуговування.
Крім "зірок" чорних кольорів використається й більше престижна класифікація. Готелям, які забезпечують прекрасний рівень гостинності й комфорту, привласнюють від 1 до 5 "зірок" червоних кольорів.

Така оцінка привласнюється щорічно готелям, визнаним кращими в межах своєї категорії. У цьому випадку процентна оцінка за якість уже не обов'язкова.

Готельні мережі і франчайзинг у світовому готельному бізнесі

У структурі світового готельного бізнесу можна виділити два сегменти - незалежні підприємства й операційні ланцюги (мережі). Незалежне підприємство перебуває в незалежному володінні, розпорядженні й користуванні власника, що дістає прибуток від цієї власності. Операційниа мережа -це група підприємств (два й більше), які здійснюють колективний бізнес і перебувають під безпосереднім контролем керівництва мережі.

Готельна мережа як форма організації бізнесу виникла в США наприкінці Другої світової війни, піонерами в цьому минулому компанії Statler group, Hilton й Sheraton.

Об'єднання готелей має дві основних мети:

забезпечення конкурентноздатності на ринку гостинності за рахунок високої якості обслуговування, що підтримується станом основних фондів (якість споруд, оформлення інтер'єрів, оснащення), кваліфікацією персоналу, безпекою клієнта і його майна;

забезпечення економічної ефективності діяльності шляхом стабільного завантаження готелів. Мережа дозволяє зменшити витрати на резервування, маркетингові дослідження, рекламу, підготовку кадрів.

Одним з найпоширеніших у всьому світі видів об’єднань є франчайзинг, який дає можливість підприємству об'єднатися з іншим підприємством або цілою мережею підприємств, які впевнено почувають себе на ринку, чиї послуги користуються стабільним попитом, налагоджені певні системи фінансового контролю й виробництва даної послуги.

"Франчайзинг- тривалі в часі взаємини, згідно яким франчайзер надає захищене законним шляхом право займатися певною підприємницькою діяльністю, а також допомога в організації цієї діяльності, навчанні, реалізації й керування за винагороду від франчайзинга" (визначення Міжнародної асоціації франчайзингових організацій МАФО).

Міністерстві торгівлі США підрахували, що закриття франчайзингових компаній протягом перших п'яти їхнього існування становить лише 4%. Є офіційні повідомлення про те, що франчайзинг викоростовується більш ніж в 70-ти країнах світу.

Історія розвитку готельних мереж

Франчайзинг як метод керування готелями показав оптимальні результати. Звернемося до історії.

До початку 80-х років світова готельна індустрія переживала дійсний бум, що обумовили такі причини:

Розширення бази клієнтів, що відбулося за рахунок демографічного вибуху й підвищення рівня життя окремих країн Європи й Азії;

Зростання ролі бізнес-туризму;

Зростання зацікавленості інвесторів у перспективній області;

Інфляційні процеси в ряді країн, завдяки яким відбувалося вкладання засобів у нерухомість.

Але згодом більша конкуренція на туристичному ринку й загальний економічний спад завдали значного удару по індустрії гостинності в цілому.

Бажання скоротити витрати, насамперед на рекламу нового готелю, привело до того, що в Європі й Америці виникли готелі, подібні як за назвою, так і по стилю роботи - готельні мережі.

Готельна мережа являє собою об'єднання декількох підприємств готельного бізнесу в загальний бізнес із централізованим, єдиним керівництвом й єдиною торговельною маркою. Перевагами такої організаційної форми є те, що клієнти, які користуються послугами готелів однієї мережі, уже чітко уявляють собі якість розміщення й обслуговування, незалежно від того, у якому місті й у якій країні знаходиться даний готель. Це дає можливість істотно заощаджувати на рекламі й просуванні нових послуг, оскільки підприємство ланцюга автоматично входить у єдину систему бронювання й продажів. I "Ранні магнати" готельного бізнесу розробили теоретичні підходи до здійснення підприємницької діяльності на основі постійної "систематизації управління ефективністю".

Цей підхід надалі розвили Конрад Хілтон і Коммонс Вілсон (засновник Holiday Inns), імена яких, зв'язують із "феноменом готельних мереж". У своєму першому готелі Хілтон застосував такі принципи як "максимізація простору" й "командний дух", які надалі зробили готель відомим з погляду високого рівня сервісу й стабільних темпів розвитку. Ці два основних принципи управлінської діяльності використовувалися в кожому готелі мережі.

Основою розвитку Holiday Inns стало поняття "стандартизації готельних послуг". У результаті були уведені схеми, які гарантують контроль за операціями обслуговування й погодженість дій із клієнтами. Ця концепція була розроблена Вілсоном і принесла успіх.

На початку 1950-х Вілсон почав продавати франшизи, які забезпечували розширення власного готельного бізнесу більше високими темпами. Діюча франшиза Holiday Inns гарантувала застосування чітких стандартів, які поширювалися на все майно, за винятком землі, на якій був побудований готель.

Це було початком функціонування готельних мереж, які ототожнювалися з репутацією універсальності і якості.
Статистика доводить, що на сьогоднішній день кількість продажів послуг підприємств, які є членами готельних мереж, істотно перевищує аналогічний показник для незалежних готелів.

В окремих країнах миру процес інтеграції готелів у ланцюзі здійснюється досить інтенсивними темпами. Наприклад, у США в 1986р. у власності готельних ланцюгів перебувало 60% номерного фонду, а в 2000р. цей показник досяг 90%. Причиною швидкого розвитку мереж є їхня ефективність по багатьом напрямкам (фінанси, маркетинг, менеджмент, обмін інформацією).

Проте, у підприємницькій діяльності й групи підприємств, які входять до складу готельного ланцюга, і незалежні підприємства мають певні переваги й недоліки.

З огляду на безперечні переваги готельних мереж як форми організації бізнесу, можна говорити про швидкий процес глобалізації готельного господарства.

Термін "глобальна корпорація" як нова організаційна форма об'єднань підприємств у готельному господарстві з'явився наприкінці 1980-х років, коли на світовому ринку готельних послуг виникла тривога із приводу його монополізації такими ланцюгами як Holiday Inns, Accor, Hilton International.

Таким чином, по кількості готелів, які об'єднані в готельні групи, що лідирує положення займають США (60%), на другому місці Великобританія, де розташовані 15% готельних груп, 10% у Франції, 5% - в Іспанії,5% в Японії й Швейцарії.

Для більш детального уявленя про функціонування великих готельних груп пропоную розглянути аналіз діяльності французької готельної групи ACCOR та характеристику готелів Marriot International (USA) у наступному розділі.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат