На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Підприємство як соціальна організація

Реферати > Психологія > Підприємство як соціальна організація

План.

Організація як соціальна група. Її види, причини створення та функції.

Соціальна і соціально-психологічна структура групи.

3. Формування колективу як групи вищого рівня розвитку. Основні характеристики колективу.

Організація – це група людей, які спільно реалізують програму або мету і діють на підставі певних правил і процедур.

Група – конкретна спільнота людей, залучених до типових для них різновидів і форм діяльності та об’єднаних системою відносин

Група — це сукупність людей, об'єднуваних за яким-небудь параметром, які утворюють соціальну спільноту. Самі пара­метри в принципі можуть бути якими завгодно.

Наприклад, групи поділяють за такими ознаками:

по походженню (первинні, вторинні);

по суспільному статусу (формальні і неформальні);

по розміру (малі і великі);

по значимості (референтна і група належності);

по безпосередності зв’язків (реальна (контактна) і умовна);

за рівнем розвитку (низьким – асоціація, корпорація, дифузна, високим – колектив).

Слово “група” походить від італійського, що означає “зв’язка”.

Група - обмежена розміром спільність людей, яка виділяється або яка виділена із соціального цілого по певним ознакам: характеру діяльності, соціальної або класової належності, структурі, композиції, рівню розвитку і т.д.

Проте необхідно відмітити, що далеко не всяка сукупність індивідів називається групою. Для того, щоб певна сукупність індивідів рахувалася групою в соціально-психологічному плані, необхідна наявність трьох єдностей – місця, часу і дії. При цьому дія повинна бути обов’язково спільною. Важливо також, щоб люди вважали себе членами даної групи.

Отже, група – це сукупність індивідів, які взаємодіють один з одним, визнають себе як члени однієї групи, поділяють загальні норми з приводу того, що їх цікавить, беруть участь в єдиній системі розподілу ролей, ідентифікують себе з одними і тими ж ідеалами і об’єктами, сприймають групу – як джерело задоволення, знаходяться в кооперативній залежності, відчувають себе як єдність, координують дії по відношенню до себе. Очевидно, що цей список може бути значно розширений (наприклад, положеннями про спільне переживання емоційних настроїв, існування внутрішньогрупової культури) і, в принципі, кількість цих параметрів є нескінченною.

Відомо немало визначень малої соціальної групи:

мала соціальна група – багаточисленна за складом група, члени якої поєднані загальною соціальною діяльністю і спілкуються між собою, що є основою для виникнення емоційних відносин, групових норм і процесів;

мала соціальна група – відносно невелика кількість індивідів, які контактують між собою і поєднані метою і завданнями;

мала соціальна група – двоє або декілька людей, що взаємодіють один з одним таким чином, що кожен із них одночасно впливає на іншого і відчуває його вплив на собі;

мала соціальна група – це група, в якій суспільні відносини виступають в формі безпосередніх особистісних контактів.

Найбільш загальними якостями малої соціальної групи з точки зору управління можна вважати наступні:

направленість групи (соціальна цінність прийнятої мети, мотивів діяльності, ціннісних орієнтацій і групових норм);

організованість групи (як здатність до самоуправління) та інтегративність її (як міра єдності членів групи);

мікроклімат, чи психологічний клімат групи (який визначає самопочуття кожної особистості, іі задоволеність групою, комфортність перебування в ній. Кожен намагається бути серед інших людей, бути членом хорошої групи, мати бажання відчувати і отримувати у відповідь дружні почуття;

референтність (як ступінь прийняття членами групи певних еталонів на групу в цілому для вирішення поставлених завдань);

Референтна група – це спільність, з якою людина порівнює себе, до якої відносить себе і на норми та цінності якої орієнтується у своїй поведінці та самооцінці. Ця група виконує дві функції – нормативну і порівняльну. Нормативна функція виявляється в мотивації: референтна група є джерелом норм поведінки, соціальних установок та ціннісних орієнтацій людини. Порівняльна функція полягає в тому, що референтна група стає еталоном, за яким індивід оцінює себе та інших.

інтелектуальна активність і комунікативність (характер міжособистісного сприйняття і встановлення взаєморозуміння, знаходження спільної мови);

емоційна комунікативність (міжособистісні зв’язки емоційного характеру, задоволення потреби в емоційно насичених контактах);

вольова комунікативність ( здатність групи протистояти впливам інших груп, обставинам, стресовим ситуаціям, надійність групи в екстремальних ситуаціях, наполегливість

в конкурентних умовах.

Організація як соціальний інститут суспільства відіграє роль посередника, який допомагає особистості (групі) включитися в соціально-економічні процеси і одночасно забезпечує повноцінне її життя. Нині значущість організацій зростає, адже в умовах розвитку постіндустріального суспільства, процесів глобалізації, ускладнення технологій виникають проблеми і завдання, які не під силу розв’язати одній, навіть обдарованій, людині.

Створення організації — це поєднання ідей та людей з установленням способів взаємодії між ними. Будь-яке об'єд­нання людей приводить до виникнення систем зв'язків та відносин (прямих чи опосередкованих) між ними. Взаємо­дія, спільність ціннісних орієнтацій, поглядів, установок то­що визначають виникнення специфічного феномена, який в соціальній психології отримав назву групи.

Загалом організації необхідно мати принаймні дві особи, котрі вважають себе належними до неї, хоча б одну спільну для всіх мету, розподіл завдань та відповідальності між членами групи і орієнтованість на результат.

З огляду на домінуючі ознаки організації та її внутрішнього життя розрізняють патерналістський, бюрократичний, автократичний, авторитарний, демократичний, новаторський типи організацій ( Табл.1.)

Організація як осередок, група об’єднаних спільною метою людей здійснює різноманітні зовнішні та внутрішні функції. Найбільший інтерес викликають соціально-економічні (вихід на ринок соціальних взаємодій, включення в макроекономічні структури, виробництво товарів та послуг, входження у споживчий ринок) та соціально-психологічні функції (об’єднання матеріальних, фінансових, соціальних, психологічних ресурсів; розподіл та концентрація зусиль; визнання та можливість самореалізації; забезпечення доходів; захист та гарантія майбутнього; розподіл обов’язків). Показниками діяльності організації є її ефективність (ступінь її наближення до поставленої мети, який показує, наскільки успішна організація у досягненні своїх функцій) та продуктивність (відображає обсяг ресурсів, використаних організацією для досягнення мети).

Психологічні передумови створення організації.

Для чого утворюють організації?

Входження у бізнес найчастіше розпочинається з осо­бистих прагнень та потягу до підприємництва, а справжня справа (бізнес) розпочинається з організації. Кожна окре­ма людина як особистість може мати які завгодно здібності, зв'язки, риси характеру, але при цьому у взаємодіях вона все одно залишається конкретним Івановим, Петровим, Си­доровим і, як індивід не може піднестися вище соці­ально-психологічного рівня контактів.

1. Будь-який бізнес — це передусім входження в соціально-економічні проце­си, що відбуваються в суспільстві. Саме у цьому полягає перша причина, яка визначає необхідність створення орга­нізації. У сучасних правових державах тільки юридична особа отримує можливість вийти на соціально-економічний рівень взаємодії.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат