Різноманіть норм витрат МР у матеріальному виробництві, використання різних методів їх розрахунку, складність і трудомісткість заповнення і ведення документації, значний документообіг в системі логістичного нормування витрат у виробництві й у МТЗ утруднюють складання, укрупнення, оновлення і корегування норм витрат матеріалів та розв’язання планово-розрахункових задач вручну незалежно від розмірів підприємства. Ручна організація праці нині не забезпечує повною мірою оперативності й точності розрахунків.

Тому в організації й функціонуванні розвинутого нормативного господарства, а також у вирішенні завдань логістичного обслуговування виготовлення продукції і доставки її кінцевому споживачу, виконання робіт і надання послуг повинні застосовуватися економіко-математичні методи і ЕОМ, організаційна і периферійна техніка, сучасні способи обробки і передачі даних.

Сьогодні на окремих крупних підприємствах використовується автоматизована система нормативів (АСН), яка представляє собою сукупність норм і нормативів виробничо-господарської діяльності, що можуть бути задіяні на різних рівнях управління рухом МР у народногосподарському комплексі країни.

АСН заснована на автоматизованому збиранні, нагромадження й оновленні норм і нормативів і повинна забезпечувати уніфікацію і співставність різних видів логістичної інформації ; оперативне збирання даних і формування укрупнених норм і нормативів ; обмін нормативною інформацією з галузевими і відомчими системами норм і нормативів.

АСН має в своєму складі такі підсистеми:

- норми визначення потреби і використання обладнання ;

- норми затрат праці і зарплати ;

- норми капітального будівництва ;

- норми виробничих потужностей і основних фондів ;

- фінансові нормативи, в т.ч. нормативи капітальних вкладень ;

- норми витрат сировини і матеріалів, палива, теплової та електричної

енергії.

Метою розробки, впровадження та функціонування АСН витрат МР є автоматизація процесів формування, збирання, нагромадження, передачі, обробки, збереження і оновлення інформації за різними групами цих норм, що суттєво змінює організацію і технологію системи нормування витрат МР і дозволяє ефективно використовувати логістичну концепцію управління рухом МР.

Питання для самоконтролю

1. Призначення системи норм і нормативів і її місце і роль в логістичній системі управління рухом МР.

2. Дайте визначення норми витрат МР.

3. Які норми витрат МР називають прогресивними?

4. Що є об’єктом нормування?

5. Назвіть види нормативів МР.

6. Назвіть основні методи розрахунку норм витрат МР.

7. Що таке вторинні МР і відходи виробництва?

8. Яка мета розробки і застосування АСН?

Модуль 2 “Функціональний логістичний менеджмент”.

Практичне заняття 5.

Тема 9. Логістичне управління виробничими процесами.

Питання для обговорення

1. Поняття і задачі виробничої логістики.

2. Вимоги, що пред’являються до організації управління матеріало-потоками у виробництві.

3. Штовхаючі системи управління матеріалопотоками.

4. Тягнучі системи управління матеріалопотоками.

5. Ефективність застосування логістичного підходу до управління матеріалопотоками у виробництві.

Стислий виклад теми та методичні вказівки до її вивчення.

При вивченні матеріалу цієї теми студентам слід звернути увагу на місце і роль виробничої логістики у загальній логістичній системі. Матеріальний потік на своєму шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача проходить ряд виробничих ланок (операцій). Управління матеріальним потоком на цьому етапі має свою специфіку і носить назву виробничої логістики., складовими якої є логістичні операції (процеси), що відбуваються у сфері матеріального виробництва.

Завдання логістики виробничих процесів стосується управління матеріальними потоками в середині підприємств і фірм, що створюють матеріальні блага або виконують такі матеріальні послуги, як збереження, фасування, розважування, сортування, укладання і ін.

Логістичні системи, що розглядаються виробничою логістикою, мають назву внутрівиробничих логістичних систем. До них можна віднести, як виробниче підприємство, так і гуртове підприємство, яке має складські споруди, вузлову вантажну станцію чи вузловий морський порт і ін. Внутрівиробничі ЛС можна розглядати як мікро-, так і на макрорівні.

Логістична концепція організації виробництва включає в себе наступні основні положення: відмова від надлишкових запасів ; відмова від завищеного часу виконання основних і транспортних операцій ; відмова від виготовлення серії деталей, на які нема замовлення покупців ; усунення простоїв обладнання ; обов’язкова ліквідація браку ; усунення нераціональних внутрізаводських перевезень ; перетворення постачальників із протилежної сторони в доброзичливих партнерів.

Раціональна організація і управління матеріальними потоками сьогодні передбачають обов’язкове виконання таких основних логістичних принципів як: одно спрямованість, гнучкість, синхронізація, оптимізація, інтеграція потоків і процесів.

Сучасна організація і оперативне управління виробництвом (матеріальними потоками) повинні відповідати ряду вимог:

1. Забезпечення ритмічної узгодженої роботи всіх ланок виробництва по єдиному графіку і рівномірного випуску продукції.

2. Забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва.

3. Забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і мінімальної трудомісткості планових робіт.

4. Забезпечення достатньої гнучкості і маневреності в реалізації мети при виникненні різних відхилень від плану.

5. Забезпечення безперервності планового керівництва.

6. Забезпечення відповідності системи оперативного управління виробництвом типу і характеру конкретного виробництва.

Управління матеріальними потоками в рамках внутрівиробничих логістичних систем може здійснюватись різними способами, із яких виділяють два основних, що з економічної точки зору найбільш розповсюджені в США, Японії і Європі, це “штовхаючі”- МРП з декількома модифікаціями, 1 “тягнучі” –“Канбан”.

Перший варіант має назву “штовхаюча система – МРП (MRP) і представляє собою систему організації виробництва, в якій предмети праці, що надходять на виробничу дільницю, безпосередньо цією дільницею у попередньої технологічної ланки не замовляються. Матеріальний потік “виштовхується” одержувачу по команді, що надходить в передаючу ланку із центральної системи управління виробництвом. На практиці реалізовані різні варіанти штовхаючи систем МРП (МРП-1, МРП –2 і ін.).

Другий варіант організації логістичних процесів називається “тягнуча система” і представляє собою систему організації виробництва, в якій деталі і напівфабрикати подаються на послідуючу технологічну операцію з попередньої в міру необхідності, тобто принцип функціонування цієї системи полягає в тому, що дільниці наступних етапів виробництва “витягують” необхідну їм продукцію з дільниць попередніх етапів.

Таким чином принципова відмінність 2-х систем в тому, що “штовхаюча” система МРП “виштовхує” продукцію наступним дільницям незалежно від того, чи потрібна вона там. “Тягнуча” ж система забезпечує поставку суворо в строк всіх виробів і комплектуючих у відповідності з необхідністю для даного обсягу і характеру виробленої продукції. (більш детальніше див., тема 5).

Логістичний підхід до управління матеріалопотоками дозволяє максимально оптимізувати виконання комплексу логістичних операцій. По даним фірм Бош-Сіменс, Міцубісі, “Дженерал моторс” один відсоток скорочення витрат на виконання логістичних функцій має той же ефект, що і збільшення на 10 % обсягу збуту.